-
1 підносити
= піднести1) ( доставляти несучи) to bring (to), to take (to)4) ( частувати) to treat (to)5) ( переміщати знизу догори) to raise, to lift6) (підвищувати, збільшувати) to raise, to lift up, to elevateпідносити голос — to raise ( to elevate) one's voice
7) ( зміцнювати) to enhance8) мат. to raise9) ( настрій) to elate, to exalt; to cheer up -
2 відносити
( платіж на погашення боргу) appropriate -
3 відносити на рахунок
Українсько-англійський юридичний словник > відносити на рахунок
-
4 відносити
= віднести2) ( до чогось) to refer, to impute, to ascribe, to attribute -
5 співвідносити
= співвіднестиto correlate ( with), to bring into correlation ( with) -
6 відносити
( на якийсь рахунок) apply to an account (v.); charge to an account (v.); take to an account (v.); transfer to an account (v.) -
7 відносити на дебет рахунку ...
debit to... (v.); debit an account (v.)Українсько-англійський словник > відносити на дебет рахунку ...
-
8 відносити на загальні резерви
Українсько-англійський словник > відносити на загальні резерви
-
9 відносити на кредит рахунку ...
credit to... (v.); credit an account (v.)Українсько-англійський словник > відносити на кредит рахунку ...
-
10 відносити на чистий прибуток
charge to net income (v.)Українсько-англійський словник > відносити на чистий прибуток
-
11 відносити
I відно́сити= віднести́1) относи́ть, отнести́; (неся, удалять, увлекать куда-нибудь что-нибудь) уноси́ть, унести́; ( нести что-нибудь куда или сверху-вниз) сноси́ть, снести́, ста́скивать, стащи́ть ( только вниз)2) перен. ( связывать с чем) относи́ть, отнести́; ( к какому-нибудь времени) приуро́чивать, приуро́читьII відноси́тивідно́сити до се́бе перен. — относи́ть к себе́, принима́ть на свой счёт
относи́ть ( закончить носить) -
12 підносити
= піднести́1) подноси́ть, поднести́2) (угощать, подавая) подноси́ть, поднести́3) (вручать, дарить) подноси́ть, поднести́, преподноси́ть, преподнести4) (увеличивать, усиливать, улучшать; придавать более высокое положение) прям., перен. поднима́ть, подыма́ть, подня́ть; (с подчёркиванием изменения положения, состояния) повыша́ть, повы́сить, возвыша́ть, возвы́сить, возноси́ть, вознести́; (кого, что во что) возводи́ть, возвести́; (перен.: чрезмерно расхваливать) превозноси́ть, превознести́5) мат. возводи́ть, возвести́, возвыша́ть, возвы́сить -
13 повідносити
отнести́ -
14 попідносити
1) поднести́2) (угостить, подавая) поднести́3) ( подарить) поднести́; преподнести́4) ( придать более высокое положение) прям., перен. подня́ть; (с подчёркиванием изменения положения, состояния) повы́сить, возвы́сить, вознести́; (перен.: чрезмерно расхвалить) превознести́ -
15 співвідносити
соотноси́ть -
16 підносити
-
17 підносити
მიტანა -
18 відносити
адабрацьбрацьузяць -
19 відносити
alıp ketip bermek -
20 підносити
ketirmek
См. также в других словарях:
підносити — о/шу, о/сиш, недок., піднести/, су/, се/ш, док.; мин. ч. підні/с, несла/, несло/; перех. 1) Взявши в руки або навантаживши на себе, переміщати з місця на місце; доставляти, несучи. 2) Посуваючи вгору або переміщаючи, наближати що небудь до когось … Український тлумачний словник
підносити — (431) згадувати, підкреслювати, наголошувати < польськ. podnosić [MО,V] … Толковый украинский словарь
відносити — I віднос ити ошу/, о/сиш, док. Закінчити носити. II відн осити о/шу, о/сиш, недок., віднести/, су/, се/ш; мин. ч. відні/с, несла/, несло/; мн. віднесли/; док., перех. 1) Несучи кого , що небудь, доставляти кудись або кому небудь. 2) Повертати,… … Український тлумачний словник
повідносити — о/шу, о/сиш, док., перех. Віднести все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох … Український тлумачний словник
попідносити — о/шу, о/сиш, док., перех. 1) Піднести що небудь (про багатьох); піднести багато чогось. 2) Підняти що небудь, перемістити догори (про багатьох). 3) поет., рідко. Звести багато будівель … Український тлумачний словник
співвідносити — о/шу, о/сиш, недок., співвіднести/, су/, се/ш; мин. ч. співвідні/с, несла/, несло/; док., перех. Установлювати співвідношення з чим небудь або між собою; зіставляти, порівнювати … Український тлумачний словник
підносити — [п ідно/сиетие] о/шу, сиеш; нак. о/с , о/с теи … Орфоепічний словник української мови
відносити — віднести (несучи, доправляти що н. звідкись / кудись / комусь), заносити, занести, затаскувати, затаскати, відтаскувати, відтаскати … Словник синонімів української мови
підносити — I = піднести (про ступінь, рівень, темп тощо), піднімати, підняти, підіймати, підійняти, підвищувати, підвищити II ▶ див. будувати, височіти, дарувати 1), збільшувати 1) … Словник синонімів української мови
відносити — дієслово недоконаного виду доставляти кудись; зараховувати кого , що небудь до когось, чогось відносити дієслово доконаного виду закінчити носити … Орфографічний словник української мови
підносити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови