півроку

півроку. Приеду через -да - приїду за півроку (через півроку).

* * *

пополугодично півріччями, (посменно в течение полугода) по півроку, (каждые полгода), що-півроку. Сводить счёты -дно - зводити рахунки півріччями, що- півроку.

1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. Камышник

I. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;

2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.

* * *

I. мест. неопр.

I. щось, (кое-что) дещо, (как сщ.) дещиця. [Я маю сказати вам щось (дещо) (Київ). Може в цій книжці є щось путнє (Кандід). Я маю дещо братові переслати (М. Вовч.). Ми хочемо розказати дещицю про місяць (Дещо)]. -то весьма удивительное - щось вельми дивне. -то невообразимое - щось неуявленне. -то поразительное - щось разюче, (невероятное) щось неймовірне. Взгляд и -то - погляд і дещо. -то иное - що (щось) инше. [Радить йому зовсім що инше, ніж досі правив (Кониськ.)].

II. Нечто - см. Нешто.

II. Не что) мест. указат.-отриц.

I. 1) (ничто не) ніщо не; (не что иное) не що(сь) инше, ніщо инше. -то в лесу трещит, что не медведь ломится - не що(сь) инше в лісі тріщить (ніщо инше в лісі не тріщить), а ведмідь преться (суне). -то возьмёшь - нічого не візьмеш. -то ему сделаешь - нічого йому не зробиш, (ничего с ним не поделаешь) нічого з ним не вдієш;

2) (с переносом удар. на отрицание - в косв. пад.). Нечого - нема(є) (прош. вр.: не було, буд.: не буде) чого, нема що, нічого; срв. Нечего 2 (отдельно). [Нема чого відписувати їм (Грінч.). Нічого з чужої мови на нашу перекладати (Крим.)]. Мне -го дать вам - мені нічого (мені нема чого, я не маю що или чого) дати вам. -го делать - а) нема чого (нічого) робити. Мне -го делать - я не маю що робити; б) нічого робити, (ничего не поделаешь) нічого не вдієш. От -го делать - зні[е]чев'я, від (з) нічого робити. [Знічев'я навіть згодилась дивитись, як розпинали трьох злочинців (Л. Укр.)]. -го сказать! - нівроку! нема що (й) казати! [Добра компанія буде, нівроку! (М. Левиц.)]. Больше (дальше) -го сказать - більше нема чого (нічого) сказати; (да и всё тут) та й годі! годі! [Сміх, та й годі! (Шевч.). Добре мені так, що годі! (М. Вовч.)]. Нечему - нема(є) чому, нічому. -му удивляться - нема з чого (на що) дивуватися, (незачем) нема чого дивуватися. Нечем - нема(є) чим, нічим. Не за что - нема(є) за що, ні за що. Не к чему - нема(є) до чого, ні до чого. Не на чем - нема(є) на чому, ні на чому. -чем сесть - нема на чому (ні на чому) сісти. «Спасибо!» - «-чем» - «Дякую!» - «Нема за що (ні за що)». Не на что - нема(є) на що, ні на що, нема(є) за що, ні за що. -что купить хлеба - нема(є) за (на) що (ні за (на) що) купити хліба. Не от чего - нема(є) від чого, ні від чого, нема(є) з чого, ні з чого. Не с чем - нема(є) з чим, ні з чим.

II. Нечто, нрч. (народн.) - (ничего) нічого; (вестимо) звичайно, звісно, а звісно, авжеж; (пожалуй) (не)хай і так; (ладно) гаразд, ну-ну. Дать то бы -то, да было бы за что - дати не важко (не страшно), аби було за що. «Бывал ли ты в Москве?» - «-то» - «Чи ти бував у Москві?» - «Звичайно (Авжеж, Звісно)». «Берёшь, что ли, полтину?» - «-то, давай» - «Береш півкарбованця,чи що?» - «Гаразд (Ну-ну), давай».

* * *

1) мест. - см. Ничто;

2) нрч. - а) (сносно) нічого, (не плохо) не погано, не зле. [Якби сама (гинула), ще-б нічого, а то й стара мати… мусить погибати (Шевч.)]. «Каковы дела?» - «-го» - «Як справи?» - «Нічого (собі).» Он ведёт себя -го - він нічого собі (не погано, не зле) поводиться. Это вино -го - це вино нічого собі (нічогеньке, нічогеньке собі). -го себе - нічого собі, нічогенько, нівроку, (прлг.) нічогенький (собі). [Озимина нічогенько показує (Коцюб.). Ач яке (немовля), - нівроку! (Шевч.). Дочка у його нічогенька собі дівчина була (Гуманщ.)]; б) (пустяки) дарма, пусте, дурниця. [«Це далеко?» - «Дарма!» (Грінч.). Дарма, дітки, потерпіть ще (Загірня). Ну, це - дарма, це пройде (Гр. Григор.)]; в) дарма, байдуже; см. Нипочём 2.

* * *

1) нареч. нічо́го, нічоге́нько, нівро́ку

2) (в знач. сказ.: всё равно) нічо́го, усилит. нічогі́сінько; ( не имеет значения) дарма́, да́рмо; (пусть, ладно) сі́лькісь

3) ( нисколько) нічо́го, усилит. нічогі́сінько, анічо́го, анічогі́сінько

возвратиться вертатися, вернутися до кого, до чого, куди [Вертатися на Україну, до свого краю. Перше кохання і перші муки не вертаються (Кониськ.)], вертати, вернути до чого [Вертав до господи. Рік за роком упливає, назад не вертає (Руд.). Поспішає вернути до міста (Куліш)], повертатися, повернутися до чого, на що, повертати, повернути до кого, чого, в (на) що [До господи поверта. Повертала в Україну (Шевч.). В рідний свій край повернув (Л. Укр.) Енергія знов повернула до мене (Крим.). Поверни ти на Вкраїну (Франко)], завертатися, завернутися, звернутися [Заверніться тату, додому, - я й сам піду (Рудч.). Він скоро звернеться і щастя своє привезе (Квітка)], завертати, завернути [Ця слабість завертає], привертатися, привернутися, навертатися, навернутися [Нехай додому не вертається; як-же вона привернеться, то-тож вона лиха набереться (Сл. Грінч.). Та навернувся додому вже більш як у півроку (Мова)]; (о многих) сов. повертатися, повертати, позавертатися. Успеть отправиться и возвратиться назад - обернутися, обернути [Тричі обернувся з снопами до обіду], (о многих) сов. пообертатися. Возвращаясь - вертаючись, вертаючи, повертаючись, повертаючи, повертом, (з) поворотом. [Поки з поворотом не надійду сюди (Фр.)].

* * *

несов.; сов. - возврат`иться

поверта́тися, поверну́тися, верта́тися, верну́тися, поверта́ти, поверну́ти; верта́ти, верну́ти; несов., фольк. вороча́тися; диал. заверта́тися, заверну́тися

1) рік, год (зап. гід, р. году), літо, (обыкнов. во мн. ч. літа), (умен.) річок (р. -чка), годок (р. -дка), годочок (р. -чка). [З Новим Роком!]. Текущий год - цей (поточний, біжучий) рік. В этом год, в нынешнем году - цього року, цей рік, серік. В прошлом году - того року, минулого року, (у)торік, тогід. В позапрошлом году - позаторік. В будущем году - нарік. Относящийся к этому году, этого года - сьогорічний, цьогідній, сьоголітошній. Год тому назад - (уже) рік тому, буде тому рік. Из года в год - рік-у-рік, рік-повз-рік, год-у-год. С году на год - від року до року. Как в какой год - як під рік (год), як до року (году). В прежние годы - за колишніх (давніших) років. В 1917 году - 1917-го року, в 1917-му році. В один год - однього року. Через год - за рік, за год, у рік, у год. В продолжение года - через рік, протягом року. До истечения года - до року, до году. Каждый год - що-року, що- рік. Два раза в год - двічі на рік. Семь тысяч в год (плата) - сім тисяч річно. Отдавать в наём на год - наймати на рік, у год. Служить по найму на год - по годах ходити, у году бути. Пошёл кому-л. восемнадцатый год - на вісімнацятий рік пішло (звернуло) комусь, у 18-ий рік уступив хтось. Круглый год - цілий рік, від льоду до льоду. Полгода - півроку, півгода. Четвёртая часть года - квартал. Високосный год - переступний рік, Касянів рік. Время года - пора року, відміна року. [Чотири пори року]. Новый год - новий рік. Канун нового года - щедрий вечір. Поздравлять с новым годом (с определ. обрядами) - новолітувати. Родившийся в этом году, в прошлом году (о скоте) - селіток, торішняк;

2) (возраст, годы) вік, літа. [Молоді літа. Дитячий вік]. Преклонные годы - похилий вік. Годы этого уже не позволяют - із літ це мені вийшло. Пока позволяют годы - поки служать літа. Годами стар - на літа старий. Годы проходят - літа (роки) минають. Прожить молодые годы - відмолодикувати. Срв. Лето.

* * *

запретить боронити, забороняти и заборонювати, заборонити, реже: зборонити, вборонити кому що (и чого) (о мног. позаборонювати, поборонити), заказувати, заказати кому що, невеліти, претити (пречу, -тиш), попрітити (всем), завгорювати, завгорити кому що, (гал.) сперти кому що; срвн: Возбранять, Воспрещать. [Не можна - закон боронить (Кониськ.). Полювання (охоту) нам заборонити у вільнім нашім лісі? (Грінч.). Та і дітям своїм теє закажи робити (Руданськ.). Там десь у раю були такі яблука, що Бог заказав їх їсти (Руданськ.). Хіба тобі претять дивитися? (Звин.). Нехай брешуть, людям не завгориш (Харк. п.). Ляхи сперли ліси (Федьк.)]. Запрещённый - заборонений, заказаний. [Заборонене слово]. Газета эта -на на полгода - цю газету (цей часопис) заборонено на півроку. Вход -щён - входити не вільно (заборонено), вхід не вільний, вхід заборонено. Выход из трамвая во время езды -щён (возбранён) - виходити з трамваю під час їзди не вільно (заборонено). -ться - боронитися, заборонятися, заказуватися, бути забороненим, заказаним, не вільним.

* * *

несов.; сов. - запрет`ить

неабиякий, добрий, добрячий, путящий, путній. [Був добрий штельмах і заробляв добрі гроші (Н.-Лев.). Там бичок такий добрячий і в роботі неледачий (Кроп.). Антимон був колісник, та й путній (Явора.)];

2) (недурной) незгірший, (зап.) несу[о]гірший, диал. нешпетний. [Побачила за містом чиюсь маленьку віллу, несогіршу, і мовила: «Отут-би я жила» (Л. Укр.). Один був Турн, царок нешпетний (Котл.)];

3) (немалый, порядочный) чималий, добрий, порядний, (гал.) спорий. [У розмову з їми підбавляв чималу дозу неввічливости (Крим.). От і є сума чимала (Квітка). Домішується вже й добра пайка народньої мови (до церковної) (Єфр.). Від'їхав спорий кусень дороги від яру (Маковей)]. -ное количество чимала пайка, чимало, читрохи. [І тернівки покуштували читрохи (Квітка)]. Дурак -ный - дурний нівроку, дурень неабиякий; дурень як треба; дурень - не треба кращого.

* * *

1) ( хороший) неаби́який, до́брий, непога́ний, поря́дний; добря́чий; ( стоящий) пу́тній, путя́щий

2) (большой, значительный) чима́лий и чимали́й, поря́дний, до́брий; добря́чий

Ишь-ты, межд. ач, бач, ба, чи-ба! (ач, ба сокращ. бач, пов. н. от бачити), диви! см. Вишь. [Ач який гарний! (Сл. Гр.). Ач яке, нівроку (Щевч.). Ти питаєш: чи кохаю? Ба, який! або я знаю (Вороний)]. Ишь ты - чи ти ба! (бач! ба!). [Чи ти ба який тихомирний! (Мова)]. Ишь каков! - бач (ба) який!

* * *

буйно. [Криши дрібніше, не так буйно (М. Грінч.)]. -но говорить - говорити гостро, з серцем, (фамил.) сердито нівроку.

* * *

1) побі́льшено

2) ( резко) го́стро; ( серьёзно) серйо́зно; ( очень) ду́же

великий, чималий, буйний. -ное хозяйство - велике господарство. -ное предприятие - велике підприємство. -ная промышленность - велика промисловість. Он -ная сила - він видатна (велика, неабияка) сила. -ная буржуазия - велика буржуазія. -ные деньги - великі (недрібні) гроші. -ный вол - чабанний (чабанистий) віл. -ный (о зерне, фруктах, ягодах) - буйний, дорідний, дорідливий; (о каплях жидкости) буйний, крапли[я ]стий, крапчи[а]стий, (о слезах ещё) дорідливий (Свидн.). [Буйна (дорідна) пшениця (Київщ.). Дорідні яблука, груші. Буйні (дорідні) вишні]. -ные арбузы, дыни - великі (дорідні) кавуни, дині. -ный жемчуг - буйні перли, (собир.) буйне перло. -ная печать - буйний друк. -ное явление - велике явище. -ное недоразумение - велике (чимале) непорозуміння. -ный разговор - гостра (гнівна) розмова, (фамил.) балачка сердита нівроку.

* * *

нрч. любо, мило, (не только ум.) любенько, миленько; (приятно) утішно; (любезно) люб'язно, ґречно; (благосклонно) ласкаво; (красиво, хорошо) гарно. [Соловейко на калині так лящить, аж серцю любо (Франко). Осміхнулася любенько (Самійл.). На тебе дивитися мило (Метл.). Миленько Ганна подивлялася на панянку (Свидниц.)]. Он принял нас очень -ло - він прийняв (привітав) нас дуже люб'язно (дуже ґречно, дуже ласкаво). Она одевается очень -ло - вона вбирається гарно-мило (дуже чепурно, гоже, дуже зграбно). Она держала себя очень -ло - вона поводилася дуже любо (мило). -ло, нечего сказать! - гарно, нема чого казати! гарно, нівроку! Дорого да -ло, дёшево да гнило - за добрі гроші - то й хороше, а дешевеньке - то й поганеньке.

* * *

миритися, (состоять в мире) мирити, (вступать в соглашение) годитися, погоджуватися и погоджатися, згоджуватися и згоджатися, лагодитися, ладнатися, ладитися, єднатися з ким, з чим, до згоди приходити з ким; (примиряться с чем) миритися, примирятися, погоджуватися з чим; (заключать мир) миритися, замиряти(ся) з ким. [А вже після бійки були-б мирилися (Крим.). Як посварилися, так і досі не хотять годитися (Сл. Гр.). Згоджаються, як вода з соломою в ринці (Франко). Лагодимося, нівроку, як кіт з собакою (Сл. Гр.). Він мовчки примирявся з цим фактом (Крим.)]. Не -рюсь я с этим решением - не погоджуюся (не мирюся) я з цією постановою (ухвалою), (с приговором) з цим вироком.

* * *

недурний, недурноголовий, небезголовий, (доволі, досить) розумний. -пый совет - (доволі, досить) розумна порада. -ный человек - недурна людина, людина з головою, не дурень. Очень (весьма) -пый - аж надто недурний, розумний, (фам.) розумний нівроку, мудрячий, (сщ.) розумаха (общ. р.).

* * *

1) (в пространстве) недалекий, (ум. недалечкий), поблизький. [Недалека дорога (Сл. Ум.). Місяць зайшов на шпиль поблизької гори (Корол.)];

2) (во времени) недалекий, поблизький; (о прошлом) недавній. [Перший повів поблизької весни (Корол.)]. -кое будущее - недалеке майбутнє, недалека прийдешність. В -ком будущем - в недалекому майбутньому, (вскоре) незабаром. В самом -ком будущем - в найближчому майбутньому, (образно: вот-вот) от тільки невидно, (зап.) що-йно невидно. [Легенда, що, от тільки невидно, манастир має спіткати доля Содома та Гомори (Корол.)]. -кое прошлое - недавнє минуле;

3) (по степени родства, в духовном отношении) недалекий, (близкий) близький. -кий родственник - недалекий родич;

4) (по уму) немудрий, благенький, недоумкуватий, невеликого (невисокого, недалекого) розуму, бідний на розум, (рус.) недалекий, (сщ.) недоумок (-мка, м. р.), (дураковатый) пришелепуватий, (ограниченный) обмежений. [Верхня плівка громадянства, благенька собі нівроку, не розуміє елементарної думки (Рада). Це (о преподавании) було щось тупе, дуже нудне, недоумкувате (Яворн.). Недалека вона, не несеться високо вгору, - за те слухняна (Мирний)]. Он очень -лёк - він дуже невеликого (невисокого, недалекого) розуму.

* * *

1) недале́кий; ( недавний) неда́вній

2) (перен.: ограниченный) недале́кий, обме́жений

I. сщ. неміч (-мочи), немощі (-щів), слабосилля, безсилля (-лля), х(в)ороба, недуга; срв. Болезнь, Немощность. [Я-б і робила, та лихо тяжке - неміч моя (Кобел.). Ну, а потім, як старість та неміч візьмуть своє? (Мирний). Ви, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещи (Чуб. V). У його жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -чи одолевают, одолели - немоч[щ]і (х(в)ороби) змагають (посідають), змогли (посіли). Бледная (девичья) -мочь, мед. chlorosis - хлороза, блідниця, біла неміч. Дурная -мочь - погана х(в)ороба, пранці (-ців); см. Сифилис. Злая -мочь бьёт его - чорна неміч (падуча) б'є його.

II. глаг. нездужати, кволіти, хворіти, слабувати, недужати; срв. Болеть 1. [Нездужає Катерина, ледве-ледве дише (Шевч.). Я не нездужаю, - нівроку (Шевч.)]. -жет, а косточку гложет - на вмируще лежить, а без пам'яти хліб їсть (Приказка).

* * *

междом. и част.

1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) давай, (мн.: нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице мн.) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» - «Себ-то де говорять?» - «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! - рад єси, не рад - дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) - от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! - ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! - ну, розповідайте! Ну, пожалуйста - ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться - ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? - ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! - ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте - ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну - ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! - ану, тобі кажуть! Ну же - ну-бо, ну-ж. Да ну - ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! - та ну-бо йди, чи що! Да ну же - та ну-бо, (та) ну-ж бо;

2) (в выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам'ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! - ну, дивися! А ну - ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! - ану-ну вдар!;

3) (в бранных выраж., проклятьях) - ну, ану. Ну тебя! - цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! - цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! - та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему - см. Леший. Ну вас! - цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! - ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! - а йдіть ви всі під три чорти!;

4) (в выраж. удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» - «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! - ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» - «Ну?» - «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) - «Ти чув, що подейкують люди?» - «Ну?» - «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! - ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! - та невже? та ну? Ну уж обед! - ну (та) й обід. Ну и - ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! - ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! - такий, що ну-ну!, (зап.) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];

5) (в выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» - сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите - ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно и т. п. - ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ и т. п. [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» - «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да - авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! - ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно - то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» - Батько відповів, що ні, - людей, на жаль, дуже обмаль. - «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];

6) (в выраж. несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». - «Ну, на се» - поет відмовив - «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! - ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» - «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». - «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! - ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! - де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете - ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось - ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];

7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» - подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» - «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» - «Від гетьмана Ханенка?» - «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? - ну, а ви? Ну так что же? - ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? - ну що з ним робити?;

8) (в повествовании - как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник - знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит - ото(ж) він і каже;

9) (в выраж. многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, - я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну - та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];

10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (гал.) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].

* * *

1) межд. ну; (при обращении в первом лице, мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймо

2) (част.: неужели) ну

3) (част.: давай) ну, дава́й; и

половина; (чаще в сложении с друг. словом) пів. [Половина літ минає, а щастя немає. Пів життя свого віддав я на цю роботу. Пів літа вже зійшло. Не сказав ні півслова]. Прошла -вина года - зійшло (минуло) півроку. Разделить на две -вины - розполовинити, переділити на дві половині (надвоє). Убавить на -вину, взять от чего-л. -вину - зменшити удвоє, надполовинити, переполовинити. На -вину - напів, навпіл, наспіл, на половину, половиною через пів. [Надряпане напівписаними, напівдрукованими літерами. (Коцюб.). Будинок станції, який половиною складався з юрти і тільки наполовину з руського зруба (Корол.). Я живу банкнотами синіми та сивими через пів фальшивими (Франко)]. В -вину - удвоє. [Там удвоє дешевше (дорожче)]. Сделанный до -вины - зроблений до-пів, до половини. [Людей тих не стало; зостались тільки до-пів зроблені діла їх рук (Куліш)]. На -вине, в -вине дороги - на пів путі (дороги), о-пів путі (дороги). [О-пів путі він нас перестрів]. До -вины дороги - до пів (до половини) пути (дороги, шляху). Это случилось в - вине зимы - це сталося о-половині зими. Это случилось в -вине третьего - це сталося о- пів до третьої години; це сталося о-пів на третю годину. Отдать (взять) поле (огород) с -вины - віддати (взяти) поле (город) наспіл, з-половини. [Своєї землі мало - беремо ще наспіл]. Он с ним в -вине - він із ним наспіл, з-половини. В -вине срока - до половини терміну. Два с -виною - два з половиною, півтретя. Три с -виною - півчверта, три з половиною. Четыре с -виною - півп'ята и т. д.

* * *

1) полови́на; ( в сочетании с другими словами иногда) пів

2) ( часть помещения) полови́на

занадто молодий, молодий нівроку.