-
1 пси
-
2 пси
-
3 пси-функция
= ψ-фу́нкция матем. псі-фу́нкція, ψ-фу́нкція -
4 пси-функция
= ψ-фу́нкция матем. псі-фу́нкція, ψ-фу́нкція -
5 псі
-
6 псина
(собачье мясо) псятина, псина, собачина, собаче (псяче) м'ясо;2) (песий дух) псятина, псина. [Псятиною несе (Хор. п.)].* * *1) ( собачье мясо) пся́тина, пси́на, соба́чина2) ( запах собаки) пси́на, пся́тина3) ( большой пёс) здорове́нний пес (род. п. пса), пси́на -
7 ничтожество
1) (качество, свойство) нікчемність, мізерність, мізерія, (редко) нікчемство, мізерство, (тщета) марність (-ности), марнота. [Нікчемність нашого життя (М. Левиц.). Ваша нікчемність ростиме з літами (Куліш). Дай мені моє безсилля і мізерність зрозуміти (Куліш)];2) (состояние) нікчемність, мізерність, (убожество) мізерія, убозтво, нужденність, (ничтожная жизнь) нікчемне (мізерне, злиденне) життя (животіння). Впадать (обращаться, превращаться), впасть (обратиться, превратиться) в -ство - нікчемніти, знікчемніти, зводитися (переводитися), звестися (перевестися, зійти) ні на що (на ніщо, шутл., зап.: на пси). [Доблесть нікчемніє в хуртовині фортуни (Куліш). Наші предки знікчемніли (Куліш). Був колись господар, тепер зійшов на пси (Зеркало)]. Выводить, вывести кого из -ства в люди - виводити, вивести кого з нікчемности (з мізерії, з убозства, з нікчемного или мізерного животіння, из нищеты: із злиднів) в люди;3) (всё ничтожное) нікчемниця, мізерія, (пустяк) марниця, дрібниця, дрібничка; срв. Мелочь 6;4) (ничтожный человек) нікчемність, нікчема, нікчемство, нікчемник, -ниця, мізерія, мізера, (бездарь) нездара. [Критики досить маю, щоб зрозуміти, що я нікчемність (Крим.). Я нікчемою сиджу в своїх маєтках, марнуючи весну життя (Грінч.). Якийсь крамар, тонконоге нікчемство (В. Підмог.). Рушниці звільнили найкращий із світів від десяти тисяч нікчем (Кандід). Мізерія, мізерія мені ім'я! (Крим.). Зійдіть на хвилину з парнаських сфер, із гамузу муз і музейних мізер! (Влизько)]. Абсолютное (полное, полнейшее, совершенное, сплошное) -ство - цілковита нікчемність.* * *1) ( крайняя незначительность) незна́чність, -ності; ( убожество) убо́гість, -гості, убо́зтво, мізе́рність, нікче́мство, нікче́мність2) ( ничтожный человек) нікче́мна люди́на; нікче́ма, нікче́мник, убо́жество; прен. непо́тріб, -реба3) ( небытие) небуття́ -
8 ψ
см. пси -
9 ψ-функция
см. пси-функция -
10 ψ
см. пси -
11 ψ-функция
см. пси-функция -
12 псі-функція
матем. пси-фу́нкция -
13 ψ-функція
матем. пси-фу́нкция -
14 апокалипсический
церк., лес.; тж. апокалипт`ическийапокаліпси́чний, апокаліпти́чний -
15 вепс
ве́псы — мн. ве́пси, -сів
-
16 взъедаться
взъесться уїдатися, уїстися на кого, в кого, завзятися, напомогтися, напосістися на кого. В. друг на друга - заїдатися (між собою), заїстися. [Уже він на кого в'їсться, тому добра не буде (Крим.). Як напомоглися - тричі вигонили на тижні. Заїлися один на одного, як пси на перелазі].* * *несов.; сов. - взъ`естьсяуїда́тися, уї́стися; напосіда́тися, напосі́стися, сов. завзя́тися, заповзя́тися; ( напускаться) напуска́тися, напусти́тися -
17 испортиться
збавитися, зі[о]псуватися, (зап. зіпсутися), попсуватися, (повредиться) ушкодитися; (нравственно) зі[по]псуватися, зледащіти, розледащіти, (грубо) розсобачитися, розпаскудитися, розіпсіти, (зап.) зійти на пси; см. Портиться 1 - 3. [Пересипають вишні цукром, щоб не збавилися (Звин.). Хлопець геть збавився по наймах (Чигирин. п.). І не було пуття в світі, все в нім зопсувалось (Руданськ.). А вона (машина) попсується і ти стій як дурень (Франко). Ні один зуб не ушкодивсь (Борзенщ.)]. Испортившийся - збавлений, зіпсований и (зап.) зіпсутий, з[роз]ледащілий. -шееся, испорченное мясо, яйцо - зі[о]псуте, притхле м'ясо, яйце.* * *1) зіпсува́тися, -псує́ться, попсува́тися, зні́вечитися, поні́вечитися; ( повредиться) пошко́дитися; диал. зба́витися, -влюся, -вишся2) ( в нравственном отношении) зіпсува́тися, -псую́ся, -псує́шся, попсува́тися; розпаску́дитися -
18 клипсы
кліпси, -сів -
19 куча
Кучка, Кучечка1) (скопление, груда сыпучего, предметов) купа, купка, купочка, куча, кучка, кучечка, копа, копиця, копичка, (редко) стропа, (большая) кучугура, валява. [Кров'ю вона умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах (Шевч.). Навкруг мене лежала купа книжок (Крим.). Чужую кучу віючи, очі завсігди запорошиш (Номис). Цілі копи жовтої глини (Мирн.). На дні рову копицями гніздилися жаби (Мирний). Кладуть руки, одна на другу, щоб стала копичка (Чуб.). В житі купка льону (М. Вовч.)]. -ча неприятностей - купа прикростей. -ча овощей, соли, навоза - купа, бурт (-ту), бурта, кагат (-ту) овочів, соли, гною. [Купа груш (Київщ.). Цілі бурти огірків лежать (Сумщ.). Вже буряки в кагати складено (Пирят.)]. -ча (рыхлая, напр. зерна) - ворох (-ху). [Пшениці ворох був невкритий (Сл. Ум.). Забрався, як свиня у ворох (Приказка)]. Сорная, мусорная -ча - смітник (-ку), звалище. [На смітник винесли (Шевч.)]. Навозная -ча - гноївня, гноїще, гноїсько. Звёздная -ча - зоряний рій (р. рою). У него -чи золота - у нього купи (кучі) золота. Складывать, сваливать в -чу - класти на купу, кидати на купу, копичити. Валить всё в одну -чу - горнути все на одну купу (Єфр.);2) (толпа) купа, купка, купочка, купочок (- чка), (гурьба) копиця, табун (-на), громада, громадка, юрма, гурма, юрба, валява, тлум (-му). [Біля сахарні роїлася купа людей і чорніли підводи (Коцюб.). Мене обминула купка парубків (М. Вовч.). Коли гляне у куток - аж дітей копиця (Рудан.). Колядувати ходять невеличкими табунами (Звин.). Мов із землі виросла там громадка опришків (Маков.). Стоїть купочок молодиць і дівчат (М. Вовч.). Народу юрма стояла (Сл. Гр.). Юрбою йшли (Черніг.). Пси гурмою вилетіли на дорогу (Франко). Валявою йдуть люди (Черніг.)]. Собираться в -чу - купчитися, купитися, громадитися, юрмитися. [Поспільство, що купиться коло Ніжена (Куліш). Куптеся в полки, кричіть на раду (Куліш)]. Идти -чей - іти купою (громадою, юрмою, купцем). Сгонять в -чу - зганяти до купи;3) (стая, группа) зграя, зграєчка, (диал.) ярчак (-ка), бурса. [Зграя галок і граків (Щогол.). Влітала ціла зграя гуків (Л. Укр.). Риба так ярчаками і ходить (Манж.). Вовки бурсами бігають (Кам'янеч.). Бурса гусей (Кам'янеч.)];4) (комок) кім'ях (-ха). [Бджоли літають кім'яхом (Новомоск.)];5) (масса) тиск (-ку), сила, тлум (-му). [Тиск народу (Шевч.)].* * *1) ку́па, ку́ча; во́рох; (скопление чего-л. сыпучего) кучугу́ра; диал. стропа́\куча мала́ — дет. мала́ ку́па (ку́ча)
2) ( множество) си́ла, бе́зліч, -і; ку́па -
20 обеднеть
збідніти, забідніти, збіднитися, збіднішати, побіднішати, зубожіти, завбожіти, зубожитися, занепасти, зматчіти, позлидніти, схудобніти, скапцаніти; (оскудеть чем) звестися, вивестися з чого. Совершенно -неть - звестися (перевестися) ні на що (на злидні), випустіти, зійти на пси, зійти на злидні, на біду. Несколько -неть - прибідніти, підупасти. Люди -нели скотом, лошадьми - люди звелися (вивелися) з худоби, з коней. Некогда богатое, хозяйство -нело - колись-то багате господарство зматчіло (занепало, збідніло).* * *збідні́ти, змізерні́ти, обідні́ти; ( стать беднее) побідні́ти, побідні́шати; ( обнищать) зубо́жіти, позлидні́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ПСИ — пункт сосредоточения имущества ПСИ Пензенский строительный институт г. Пенза, образование и наука Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ПСИ паспорт импортной сделки … Словарь сокращений и аббревиатур
Пси — (Ψψ) буква греческого алфавита, символ науки психологии. Пси (Ѱѱ) одна из букв кириллицы. Пси функция Ψ (Пси) альбом группы Аквариум 1999 года. См. также Пси (значения) Psi … Википедия
ПСИ — ПСИ, сороковая буква церковной азбуки, произносится пс. [Церковные буквы юс, от, кси, пси, вышедшие из употребления; см. юс; , равняется 0, и оставалось только как грамматическое отличие (как и ,, , , как сохранившиеся ныне: , i,); , ,… … Толковый словарь Даля
пси — ({{}}Y ) буква греческого алфавита. которую принято использовать в качестве эмблемы для обозначения психологии. Краткий психологический словарь. Ростов на Дону: «ФЕНИКС». Л.А.Карпенко, А.В.Петровский, М. Г. Ярошевский. 1998. пси … Большая психологическая энциклопедия
Пси — I нескл. ср. Название буквы древней славянской или старой русской азбуки (заимствованной из греческого алфавита). II нескл. ср. Название буквы греческого алфавита. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Пси — I нескл. ср. Название буквы древней славянской или старой русской азбуки (заимствованной из греческого алфавита). II нескл. ср. Название буквы греческого алфавита. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
пси — сущ., кол во синонимов: 1 • буква (103) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
пси — пси, нескл., ср. (название буквы) … Русский орфографический словарь
пси — неизм.; ср. Название сороковой буквы славянской азбуки … Энциклопедический словарь
пси — Единица давления равная 6894,757 Па [http://www.dunwoodypress.com/148/PDF/Biotech Eng Rus.pdf] Тематики биотехнологии EN psi … Справочник технического переводчика
пси — 1. дваесет и трета буква во грчкиот алфабет (се изговара пс, а се пишува Ψ) 2. во парапсихологијата: ознака за душевна способност за забележување на апстрактни појави независно од просторот и времето и без механички дразби (факторот пси) … Macedonian dictionary
