простягатися

См. также в других словарях:

• простягатися — а/юся, а/єшся, недок., простягти/ся і простягну/тися, тягну/ся, тя/гнешся, док. 1) Випрямляючись, витягатися в якому небудь напрямку (про руку, ногу і т. ін.). || рідко. Бути поданим комусь, наближеним до кого небудь у витягнутій руці. || Тягтися …   Український тлумачний словник

• простягатися — I = простягтися 1) (займати великий простір, розташовуватися на великому просторі), простиратися, простертися, розпростиратися, розпростертися, розпросторюватися, розпросторитися, простелятися, простилатися, простелитися, прослатися, стелитися,… …   Словник синонімів української мови

• простягатися — 1 дієслово недоконаного виду витягатися; займати якийсь простір простягатися 2 дієслово недоконаного виду лежати, розпроставшись розм …   Орфографічний словник української мови

• простиратися — а/ється, недок., просте/ртися, тре/ться, док. 1) Охоплювати який небудь широкий простір. 2) Простягатися, витягатися в якому небудь напрямку (перев. про руку). 3) Лягаючи, простягатися де небудь, на чомусь. 4) рідко. Те саме, що поширюватися 3) …   Український тлумачний словник

• розкидатися — I розк идатися див. розкидатися I. II розкид атися а/юся, а/єшся, недок., розки/датися, аюся, аєшся, док. 1) Розлітатися, розсипатися навкруги. 2) тільки недок., розм. Необачно, марно витрачати що небудь своє. || Не дорожити ким , чим небудь, не… …   Український тлумачний словник

• лягати — I = лягти 1) (про людей і деяких тварин прибирати поземне положення), падати, припадати, припасти, опускатися, опуститися; розлягатися, розлягтися, розвалюватися, розвалитися (лягати вільно, невимушено, розкинувшись); залягати, залягти (лягати… …   Словник синонімів української мови

• тягтися — I 1) (про руки, ноги тощо випростуючись, витягуючись, рухатися в якомусь напрямі), тягнутися, простягатися, простягтися, простягнутися, протягатися, протягуватися, протягтися, протягнутися 2) (мати властивість ставати довшим, ширшим, більшим),… …   Словник синонімів української мови

• бігти — біжу/, біжи/ш; мин. ч. біг, бі/гла, бі/гло; наказ. сп. біжи/, біжі/мо, біжі/ть; недок. 1) Прискорено пересуватися на ногах; рухатись, швидко переставляючи ноги. || розм. Поспішно йти кудись, до кого , чого небудь; поспішати, поспинатися,… …   Український тлумачний словник

• вести — веду/, веде/ш; мин. ч. вів, вела/, вело/; недок. 1) перех. Спрямовувати рух кого небудь, допомагати або примушувати йти. •• Вести/ зві/ра мисл. гнати собакою (гончаком) звіра по його слідах, безперервно подаючи голос. || Іти, рухатися попереду як …   Український тлумачний словник

• відбігати — I відб ігати одбі/гати, аю, аєш, док. Закінчити бігати, бути вже не в змозі бігати. II відбіг ати одбіга/ти, а/ю, а/єш, недок., відбі/гти, одбі/гти, іжу/, іжи/ш; мин. ч. відбі/г, ла, ло; док. 1) неперех. Бігом віддалятися від кого , чого небудь.… …   Український тлумачний словник

• залягати — а/ю, а/єш, недок., залягти/, я/жу, я/жеш; мин. ч. залі/г, лягла/, лягло/; наказ. сп. заля/ж; док. 1) неперех. Лягати надовго або з якою небудь метою. || Лягаючи, ховатися в укритті або розташовуватися де небудь у засаді. || тільки док. Злягти… …   Український тлумачний словник