-
1 тривати
-
2 тривати
to last, to continue, to endure -
3 тривати
1) ( только в третьем лице - совершаться в какойто отрезок времени) дли́ться, продолжа́ться; (о беседе, болезни) тяну́ться, перен. протека́ть; ( о погоде) держа́ться, стоя́ть2) ( существовать) диал. жить, прожива́тьтрива́й, трива́йте — (в значении повременить, помедлить с чем-либо) подожди́, подожди́те; обожди́, обожди́те; ( категоричнее) стой, сто́йте, посто́й, посто́йте; (с оттенком угрозы, предупреждения) погоди́, погоди́те
-
4 тривати
trywatyдієсл. -
5 тривати
გაგრძელება -
6 тривати
трываць -
7 тривати
devam etmek -
8 точитися
I2) to be turned ( with a lathe)II( сочитися) to ooze, to exude, to trickle; (про кров тж.) to bleed, to run bloodIII( довго тривати) to be in progress -
9 тягтися
= тягнутися1) ( простягатися) to stretch out, to extend, to range, to go along, to sweep2) ( тривати) to last, to hold out, to hang heavy, to linger, to drag on; ( про час) to crawl, to wear (on)3) ( розтягатися) to lengthen, to stretch -
10 екзистенція
ЕКЗИСТЕНЦІЯ ( від лат. existo - існую) - специфічно людське існування у світі, що характеризується як "позамежове" (трансцендентальне) відносно натуралістично-психологічних параметрів буття і як посутньо незагальне - однократне, унікальне. Термін "Е." запроваджений датськ. мислителем К'єркегором у 40 - 50-ті рр. XIX ст.; від нього започаткована назва філософії - "екзистенціалізм". Термін "Е." етимологічно походить від лат. дієслова exsistere, який, на відміну від дієслова sistere (що акцентує момент сталості існування - лишатися, утримувати, тривати тощо), означає процеси порушення сталості, виходу "за межі" її (виступати, виходити, виростати тощо) Ц. е вказує на духовний характер специфіки людського існування на противагу існуванню матеріальних, субстанційних речей і явищ, оскільки духовність є унікальною ознакою людини. Люди, за християнською традицією, є тілесно тотожними істотами і різняться лише душею, яку Бог для кожної людини творить персонально і тим самим робить її принципово "позамежовою" щодо земного світу (істотою "не від світу сього"). Е., за Гайдеггером, є інтенційним щодо об'єктивного буття "буттям-свідомістю", однократним і тому принципово неузагальнюваним "тут (ось)-буттям", лише "торканням" (а не просторовим "перебуванням в"), "світловою плямою" в бутті. Тому Е. завжди "передує сутності" (Сартр), що виступає похідною від Е. Звідси свобода Е., її принципова недетермінованість зовнішніми щодо духовності чинниками, укоріненість у дусі, у "внутрішній людині".І. Бичко -
11 свята релігійні
СВЯТА РЕЛІГІЙНІ - урочисте вшанування певних надприродних сил, богів, окремих святих чи визначних осіб, а також певних подій церковної чи світської історії, що супроводжується відповідними релігійними обрядами, церемоніями і може тривати від кількох годин до кількох днів, упродовж яких у більшості релігій заборонено виконувати певні фізичні роботи. За своїм значенням і рівнем вшанування С. р. можуть мати ієрархічну структуру, напр., поділятися на малі, середні та великі. У світових та багатьох інших релігіях формування більшості С. р. здійснювалося на основі релігійного та етноконфесійного синкретизму. С. р. можуть проводитися в один і той самий день року або ж зміщуватися в календарі залежно від певних, визначених конфесією ознак.О.Саган
См. также в других словарях:
тривати — а/ю, а/єш. 1) тільки 3 ос. Відбуватися протягом певного відрізка часу. || Існувати, бути. || Продовжуватися. || Бути, триматися (про погоду, явища природи тощо). 2) діал. Жити, існувати. 3) заст. Чекати … Український тлумачний словник
тривати — (відбуватися впродовж певного відтинку часу), протягатися, протягуватися; тягтися, тягнутися, розтягатися, розтягуватися (перев. надто довго); точитися (про дію перев. довго); забирати, займати (заповнювати якийсь проміжок часу) … Словник синонімів української мови
тривати — 1 дієслово недоконаного виду відбуватися протягом певного відрізку часу; існувати; бути про явища природи тривати 2 дієслово недоконаного виду існувати; чекати … Орфографічний словник української мови
копошитися — тривати, тягнутися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
тырвати — тривати (не стырваво и два тыжні, як я сья оженив) … Лемківський Словничок
вестися — веде/ться; мин. ч. ві/вся, вела/ся, вело/ся; недок. 1) Відбуватися, здійснюватися, тривати. 2) безос. Бути у звичаї, узвичаєним. 3) розм. Бути в наявності, існувати. 4) розм., заст. Жити, плодитися. 5) безос. Іти, складатися так чи інакше (про… … Український тлумачний словник
відбуватися — а/юся, а/єшся, недок., відбу/тися, бу/дуся, бу/дешся; мин. ч. відбу/вся, ла/ся, ло/ся; мн. відбули/ся; док. 1) тільки 3 ос. Проходити, мати місце, тривати; здійснюватися (про роботу, події тощо). 2) чим. Не бажаючи робити що небудь належним чином … Український тлумачний словник
волоктися — очу/ся, о/чешся і розм. волікти/ся, ічу/ся, іче/шся; мин. ч. волі/кся, волокла/ся, волокло/ся і волікла/ся, волікло/ся; недок. 1) Тягтися поверхнею чого небудь. 2) розм. Іти, їхати слідом за ким небудь. || Іти, ходити дуже повільно (від старості … Український тлумачний словник
займати — а/ю, а/єш, недок., зайня/ти і діал. займи/ти, займу/, за/ймеш, док., перех. 1) Брати, обирати що небудь для користування, закріплювати за собою або за кимсь; розташовуватися де небудь. || Захоплювати який небудь населений пункт, територію,… … Український тлумачний словник
заходити — I зах одити джу, диш, недок., зайти/, зайду/, за/йдеш, док. 1) неперех.Ідучи, потрапляти куди небудь, проникати в середину або вступати в межі чогось; входити. || Приходити, забігати куди небудь ненадовго, мимохідь; відвідувати кого небудь,… … Український тлумачний словник
іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || … Український тлумачний словник
