-
1 починок
техн. поча́ток ( пряжи) -
2 починок
līdums; ciemats -
3 починок
1) см. Почин, Начало;2) корчівка, викорчуване на ріллю місце в лісі;3) висілок (-лка), новоселиця, хутір (-тора).* * *диал.1) ( расчищенное под пашню место) корчі́вка (уст.) -
4 Починок
(РФ, Смоленская обл.) Pochinok -
5 починок
• oprav (2.p., mn.č.) -
6 починок
-нка α.1. (διαλκ.) εκχερσωμένο μέρος δάσους.2. μικρός.ή νέος συνοικισμός. -
7 мюльний починок
мю́льный поча́токУкраїнсько-російський політехнічний словник > мюльний починок
-
8 сельфакторний починок
сельфа́кторный поча́токУкраїнсько-російський політехнічний словник > сельфакторний починок
-
9 начало
1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;7) (химич. элемент) елемент (-та);8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).* * *1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ннядать \начало ло чему́-либо — да́ти поча́ток чому-не́будь
в \начало ле го́да — на поча́тку ро́ку
в \начало ле пя́того [ча́са] — на початку п'ятої [години]
\начало ло улицы — початок вулиці
от (с) \начало ла до конца — від (з) початку до кінця (до останку); ( из конца в конец) від (з) краю до краю
2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початокжизненное \начало ло — життєва (життьова) основа
организующее \начало ло — організуюча основа
сдерживающее \начало ло — стримуюче начало, стримуюча основа
3)\начало ла — (мн.: первые сведения, знания) початки, -ків; ( элементы) елементи, -тів; ( основные положения) основи, -нов, засади, -сад, пе́рвні, -нів; ( принципы) принципи, -пів
\начало ла математики — початки (елементи; основи) математики
4)\начало ла — (мн.: способы, методы осуществления чего-л.) засади, начала, основи
5) (научный закон, правило) принцип6) (ед.: о начальнике, главе) начальникбыть под \начало лом чьим (у кого) — бути (перебувати) під керівництвом чиїм (кого); бути (перебувати) під орудою кого, бути (перебувати) під чиєю рукою
под \начало лом чьим (у кого) работать (служить) — під керівництвом чиїм (кого) працювати (служити); під началом кого працювати (служити)
-
10 почиҥга
почиҥгавыселок, выселки, починокПочиҥгалан лекташ выделившись из какого-либо селения, ставить выселок.
Ожно тиде почиҥгам икмарда ялланат шотлаш лиеш ыле. З. Каткова. Раньше этот починок можно было принять и за среднюю деревню.
-
11 медлительный
1) (о человеке, жив. сущ. и перен.: непроворный) повільний, забарливий, забарний; загайливий, загайний, угайливий, угайний, длявий, (вялый) млявий, (только о жив. сущ.) покволий, (пров.) мник[х]уватий, лемехуватий; срв. Мешкотный. [Я зроду повільний собі, а Хома - то прудке, як іскра (Франко). Забарнії гості забарилися в хаті (Метл.). Загайлива природа (Куліш). Татусь був дуже загайний, важкий на починок (Короленко). Угайливий розсудок (Куліш). Такий длявий! (Звин.). Покволий у мові і тугоязикий (Біблія). Мникуватий дуже попок (Борзенщ.). Стала така лемехувата (Г. Барв.)];2) (не скорый, долговременный) см. Медленный 1.* * * -
12 начин
початок (-тку), почин (-ну), починок (-нку); см. Начало 2 и Почин 1.* * *фольк.почи́н, -у, зачи́н, -у; ( начало) поча́ток, -тку; диал. начин, -у -
13 початок
1) початок (-тку) - см. Начало;2) (кукурузы) качан (-на), киях (-ха), кияк (-ка), струк (-ка), (гуц.) шулка, шульок (-лька), шуляк (-ка);3) (пряжи) починок (-нка). [Напряла три починки];4) (початая вещь) почате (-того).* * *1) бот. поча́ток, -тка2) ( кукурузы) кача́н, -а; диал. кия́х, -а3) ( пряжи) почи́нок, -нка -
14 почин
1) (начало) почин (-ну), зачин (-ну), початок (-тку), починок (-нку). [Ходить хороба по людях, з дітей зачин]. Продать дешево для -ну - продати дешево на почин, для почину;2) (инициатива) захід (-ходу) и заходи (-дів, мн.) почин (-ну), привід, призвід, повід (-воду). Делать -чин - давати привід чому, вести перед у чому. [Моторний, сміливий, він скрізь давав усьому привід (Мирн.)]. По -чину кого-л. - заходом чиїм, заходами чиїми, з почину кого. [Заходами кооперативного товариства закуплено трактори. З почину київських цензурних сфер (Єфр.)]. По собственному -ну - власним заходом, за власним приводом.* * *почи́н, -у; ( начинание) почина́ння -
15 Зачинок
зачинок, починок (-нку). -
16 на своём веку
in one's time (day, life); in the course of (during) one's lifeЕл он не спеша, степенно, и Дюдя, видавший на своём веку много проезжих, узнал в нём по манерам человека делового, серьёзного и знающего себе цену. (А. Чехов, Бабы) — He ate slowly and gravely; and Diudya, who had studied many a traveller in his day, found him a capable, serious man, who knew his own worth.
Шарманка была старинная, страдавшая хрипотой, кашлем и перенёсшая на своём веку не один десяток починок. (А. Куприн, Белый пудель) — The hurdy-gurdy was an old one; it gave out croaking, coughing sounds, having undergone innumerable repairs during its long life.
Солдат.
Мы, солдаты, на своём веку всего наслышались, всего нагляделись. Верить - верим, а в обман не даёмся. (С. Маршак, Двенадцать месяцев) — Soldier. We soldiers have heard and seen lots of things in our lives. We believe all right but we don't let anybody fool us.- На своём веку как я только из Бийска не добирался. Где верхом, где пешком, где дорожкой, где стёжкой. (И. Ракша, Весь белый свет) — 'In my time I used to come back from Biisk in all sorts of ways. On horseback, on foot, along roads and paths.'
-
17 кумшешымын
кумшешым(ын)Семон ик суткам пошкудо пӧртыштӧ илен туркышат, кумшешым кастене, нигӧлан каласыде, Яшнур почиҥгаш лектын ошкыльо. Ю. Артамонов. В соседнем доме Семон выдержал сутки, на третий день, вечером, никому не сказав, отправился в починок Яшнур.
-
18 тӱпланаш
тӱпланаш-емразг.1. пропадать, пропасть; гибнуть, погибать, погибнуть; сгинутьТек вует тӱпланыже. М. Казаков. Пусть сгинет твоя голова.
(Кропиня:) Мемнан ешлан тиде война годым тӱпланаш пӱрен улмаш. М. Рыбаков. (Кропиня:) Выходит, нашей семье суждено было погибнуть на этой войне.
2. пропадать, пропасть; исчезать, исчезнуть; разоряться, разориться; приходить (прийти) в упадокУжамат, Почой почиҥга чынжымак тӱплана. М. Рыбаков. Как вижу, починок Почой на самом деле приходит в упадок.
А олаште пийым ашнаш путырак йӧсӧ, пукшенак тӱпланет. М.-Азмекей. А в городе ещё труднее держать собаку, разоришься на корме (букв. кормя).
Сравни с:
йомаш3. перен. прекращаться, прекратиться; стихать, стихнуть; ослабевать, ослабетьЖаплан чыла паша тӱплана, шонет. «Мар. ком.» Кажется, будто вся работа на время прекращается.
Куштен эртыш, тӱпланыш тӱтан. В. Колумб. Отплясала, стихла буря.
Сравни с:
чарнаш
См. также в других словарях:
Починок — Починок: Починками в России до XX века называли вновь возникшие сельские поселения. Когда с первоначальным двором в починке возникали один или два других, он становился деревней. В России существует множество населённых пунктов, за которыми… … Википедия
Починок — город, р.ц., Смоленская обл. Возник как пос. при ст. Починок (открыта в 1868 г.), названной по одной из многочисленных на Смоленщине деревень Починок, Починки; др. русск. починок новое поселение, деревня на вновь расчищенном участке .… … Географическая энциклопедия
ПОЧИНОК — В старину так называли вообще начало, почин, с ударением на втором слоге. В таком случае смысл фамилии прозрачен: ее получали люди передовые, энергичные, способные начать новое дело. Но бытовало и другое значение слова починок – выселки.… … Русские фамилии
ПОЧИНОК — ПОЧИНОК, починка, муж. (обл.). 1. Расчищенное под пашню место в лесу (с. х.). 2. Выселок, небольшой новый поселок. «На ночь сворачивали в зимовище или на починок.» А.Н.Толстой. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Починок — в России возникающее сельское поселение. См. также: Сельские поселения Финансовый словарь Финам … Финансовый словарь
починок — выселок, село, город, поле, поселение Словарь русских синонимов. починок сущ., кол во синонимов: 5 • выселок (9) • город … Словарь синонимов
ПОЧИНОК — город (с 1926) в Российской Федерации, Смоленская обл. Железнодорожная станция. 10,8 тыс. жителей (1993). Комбикормовый завод; производство стройматериалов … Большой Энциклопедический словарь
ПОЧИНОК — в России название возникающего сельского поселения … Большой Энциклопедический словарь
ПОЧИНОК — ПОЧИНОК, город (с 1926) в Смоленской обл. Ж. д. станция. 10,8 тыс. жителей (1998). Комбикормовый завод; производство стройматериалов. Источник: Энциклопедия Отечество … Русская история
Починок — д. Томашского с/с Усть Кубенокого р на. В писцовых и переписных книгах, описывающих территорию, на которой располагается в наши дни Томашский с/с, приводится несколько топонимических наименований со словом починок: Федков починок (ДК Вол 1615, л … Географические названия Вологодской области
Починок-1 — У этого термина существуют и другие значения, см. Починок. Починок 1: Починок 1 деревня в Вологодском районе Вологодской области. Починок 1 деревня в Духовщинском районе Смоленской области … Википедия