-
1 ПОСМ
Advertising: POS (point of sale (materials), но по-английски достаточно без слова materials) -
2 посм.
Abbreviation: посмертно -
3 посмеиваться
посміхатися, посміхуватися. -ся над кем - сміятися, посміхати(ся), надсміхатися, глузувати (иноді) з кого, на сміх кого брати; срв. Смеяться.* * *1) посмі́юватися, підсмі́юватися; ( смеяться) смія́тися2) ( над кем-чем - насмехаться) посмі́юватися, підсмі́юватися, підсміха́тися, диал. підсмі́шкуватися (з кого-чого, над ким-чим); ( смеяться) смія́тися (з кого-чого, над ким-чим) -
4 посмеяние
посміх (-ху), сміх, (поношение) глум, наруга. Подвергать -нию кого, что - виставляти на посміх (на сміх) кого, що, (издеваться) наругу на кого зводити (М. Вовч.). Отдавать на -ние кого - давати (подавати) на посміх (на сміх, на глум) кого. [Своєї дитини на глум та посміх я тобі не дам (Єфр.). На глум старих звичаїв не подаймо (Куліш)].* * *по́сміх, -у, глум, -у; ( надругательство) нару́га -
5 посметь
посміти, насміти, (осмелиться) насмілитися, з[на]важитися (що зробити); срв. Сметь и Осмеливаться. [Любить козак дівчиноньку, занять не посміє (Чуб.). Жінка не насміла йому того сказати].* * *посмі́ти; ( осмелиться) насміли́тися; ( отважиться) нава́житися -
6 осмелеть
-
7 посмешить
посмішити кого (трохи, деякий час).* * *посміши́ти -
8 Посмелеть
посміліти, (ещё более) посмілішати. -
9 подхохатывать
посмі́юватися; (сильно, резко) [час від ча́су] регота́ти (регота́тися, реготі́ти) -
10 хмылиться
посміха́тися, осміха́тися, усміха́тися -
11 Насмелеть
посмілішати, осмілитися, набратися смілости (сміливости). -
12 Посорить
посмітити (трохи). -рить деньгами - покидати, потринькати грошима. Срв. Сорить. -
13 посмешище
(по)сміховище, (по)сміховисько, посміх (-ху), посмішка, сміх, (всенародн.) публіка. Быть, стать -щем чьим - бути, стати, зробитися посміхом, сміхом, (по)сміховищем, (по)сміховиськом чиїм и кому, на посміховище (на посміх) здатися кому. [Ой не смійся, дівчинонько, сама сміхом будеш. Та лучче з другого посміятись, аніж самому сміховищем бути (Свидн.). На посміховище я їм здався]. Быть всеобщим -щем - людським посміхом ходити. [Пригорніть-же мене до себе, щоб я людським посміхом не ходила (Милор.)]. Делать кого -щем - посміховище, посміховисько, посмішку з кого робити, сміх собі з кого робити (чинити). [Що це він? Посмішку з мене робить (Звин.). Диявол учинив собі сміх з людей статечних (Самовид.)]. Делать себя -щем - робити з себе посміховище и т. д., смішитися. [Не смішися, мій миленький, не смішися, купи собі шаравари та й прикрийся (Грінч. III)].* * *1) ( предмет насмешек) посміхо́вище, сміхо́вище, посміхо́висько, сміхо́висько, по́сміх, -у2) ( издевательство) по́сміх, глум, -у, нару́га -
14 насмешка
над кем) насміх, насмішка, посміх (-ху), посмішка, глум, поглум (-му), поглумка, глузування, глумування, кепкування (-ння) (з кого). [З очей твоїх мигне злий насміх, гордість, глум (Франко). З посміху люди бувають (Номис). Його слова він узяв за посміх із себе і обуривсь (Крим.). Це посмішка з мене (Грінч. I). Щаслива я, ти кажеш? хіба не глум, не сором на всі люди, що ми в руках усі в нікчемної приблуди? (Самійл.). З болізним глумом вглядається в мене (Крим.). Його поглумка гірш не те лайки, - бійки (М. Вовч.)]. -ки - насміхи, посміхи (-хів) и насміх, посміх (-ху), насмішки, посмішки (-шок), поглумки (-мок), глузи (-зів), глум, поглум, глузування, глумування, кепкування (-ння, соб. и (мн.) -вання, -вань и -ваннів), (пров.) кпини (р. кпин). [Вчора ви балакали без насміхів (Крим.). Не боячись поспіхів (Крим.). Мов горох сипалися насмішки на (його) голову (Франко). Остигло й глузи людські терпіти (Грінч. II). Веселий глум (Крим.). Жарт веселий, повний глуму (Чупр.). Почали з нас сміятися; ми терпіли їх глузування довго (Грінч.). Посипались кепкування і нарікання (Стор.). Доведеться зазнати і перешкод, і кпин, і ворожнечі (Стебн.)]. В -ку - на глум, на сміх (насміх); срв. Насмех. [Сказати-б, що це на сміх написано, так ні (Грінч.)]. Делать в -ку что - робити на глум (на сміх, на посміх) що. С -кой - глузливо, глузуючи; см. Насмешливо. Это -ка судьбы над ним - це доля глузує (поглузувала) з його. Не давать, не дать проходу -ками - висміювати и висмівати, висміяти очі кому. Подвергать -кам - см. Насмехаться.* * *насмішка, насміх, -у, посміх, -у глузува́ння, по́смішка; глу́зи, -зів, глуз, -у ( редко), кепкува́ння, кпи́ни род. п. кпин; ( глумление) глум, -у, по́глум, -у, по́глумкав \насмешка ку — на сміх, на по́сміх, на глум
в \насмешка ку над кем — ( насмехаясь) глузу́ючи з ко́го ( редко над ким), кепку́ючи з ко́го (над ким)
осыпа́ть \насмешка ками — (кого) см. насмехаться
-
15 осмеяние
о(б)сміяння, посміх, глум, пересміх. [З посміху люди бувають]. Подвергать -нию - виставляти на посміх. Подвергаться -нию - на посміх здаватися.* * *осмія́ння -
16 посмеяться
1) посміятися, пореготати(ся) и пореготіти, (усилит.) попосміятися, попореготати и попореготіти. [Тії листи що-дня вичитує, - і попоплаче над ними, і попосміється (М. Вовч.)];2) кому и над кем - посміятися, насміятися, поглузувати, поглумувати, покепкувати, покпити з кого, сміх собі зробити з кого. Срв. Смеяться.* * *1) посмія́тися; ( много) попосмія́тися2) ( над кем-чем - подшутить) посмія́тися, насмія́тися, поглузува́ти, покепкува́ти (з кого-чого, над ким-чим); ( издеваясь) поглуми́тися (з кого-чого, над ким-чим) -
17 жаворонок
I. 1) зоол. - жайворо[і]нок, (провинц.) веснівка; ум.-ласк. -роночек - жайворіночок, жайворошок (р. -шка). [Поле зеленіло, жайворінки співали (Мирн.)]. -нок белокрылый - білокрилка. -нок лесной - шкаворонка, янчук. -нок степной - джурбай. -нок хохлатый - посмітюха, попелюха, (гал.) чубатник;2) (маленьк. булочка в виде птички; пекут 22 марта, когда по народному поверью прилетают -ки) - жайворо[і]нок, жайвір (р. - вора).II. (птенец) жайвороня (р. -яти); мн. жавората - жайворонята; ум.-ласк. - жайворонятко (р. -тка).* * *жа́йворонок, -нка, жа́йворон; диал. жа́йвір, -вора[хохла́тый] \жаворонок к — попелю́ха, попелю́шка, посмі́тюха, уменьш.-ласк. посмі́тюшка
-
18 издевательство
над кем глузування, глум, поглум (-му), глумування, наруга, знущання, посмішка, збиткування, кпини (-пин), збитки (-ків) з кого. [Ми не можемо бачити в Енеїді ніякого глузування з української народности (Грінч.). Своєї дитини на глум та на посміх я тобі не дам (Єфр.). Не можемо знущання ми терпіти (Грінч.). Що це? він посмішку з мене робить? (Звин.). А скільки збиткування від усіх довелося терпіти! (М. Грінч.). Не мало доведеться зазнати і перешкод, і кпин, і ворожнечі (Стебн.)].* * *знуща́ння, глузува́ння, глумува́ння, глум, -у, нару́га; по́глум, -у, по́глумка; диал. збиткува́ння -
19 глумление
глум, поглум, глузування, знущання, посміх, кепкування, кпини, посміховище, поквол.* * *глум, -у; знуща́ння; глузува́ння, кепкування -
20 дрянь
1) (сор) сміття, нечисть (р. -ти);2) (незнач. худая вещь, негодное существо) дрантя (ср.), погань (р. -ни), (хлам) мотлох, негідь (р. -годи), ледач (р. -чи), ледащо, паскудь (р. -ди) [Якби добра кобила, а то дрантя. Що було доброго - порозкуповували, зосталася сама погань. З нього велика ледач. Ця дівчина така паскудь], (только одушевл.) паскуда (общ.) [Старий паскуда], дріпло [Старе дріпло], сміттюх (м. р.), посміттюха [Посміттюха яка- небудь командуватиме], невіра (общ.), (гнусная) плюгавець (р. -вця), плюгавство (ср.);3) (вздор) (всяка) погань, казна-що, дурниці. [В голову всяка погань лізе].* * *1) (хлам, негодные вещи) мо́тлох, -у, дра́нтя, не́гідь, -годі, пога́нь, -ні2) (вздор, чепуха) дурни́ці, -ни́ць, ка́зна-що, род. п. ка́зна-чого3) паску́да, по́гань, -ні; леда́щоде́ло \дрянь — пога́на (ке́пська) спра́ва
См. также в других словарях:
ПОСМ — Правобережное объединение строительных материалов ОАО «ПОСМ» Ленинградская обл., организация, юр. Источник: http://data.rbc.ru/public/956/showb.cgi/241202956.html … Словарь сокращений и аббревиатур
посміти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
посм. — посм. посмертно посмертный Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
посміх — у, ч. 1) Насмішка, глузливий жарт, висміювання кого , чого небудь. || Глум, наруга. Виставляти на посміх. 2) Той, з кого сміються, глузують; посміховище, посміховисько. 3) Те саме, що посмішка … Український тлумачний словник
посміх — 1) (насмішка, глузливий жарт, висміювання кого н.), насміх, глум, наруга, потала 2) див. посміховище … Словник синонімів української мови
посміховище — 1 іменник середнього роду посміх, глум, наруга посміховище 2 іменник середнього роду, істота той, з кого сміються, глузують … Орфографічний словник української мови
посмішище — 1 іменник середнього роду посміх, глум, наруга рідко посмішище 2 іменник середнього роду, істота той, з кого сміються, глузують рідко … Орфографічний словник української мови
посмітюха — 1 іменник жіночого роду, істота птах посмітюха 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про людину лайливе … Орфографічний словник української мови
посмішливий — посмі/шний, а, е, діал., рідко. Насмішкуватий, веселий … Український тлумачний словник
посміливішати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
посмілішати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови