поповзти

См. также в других словарях:

• поповзти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• поповзти — зу/, зе/ш; мин. ч. попо/вз, поповзла/, ло/; док. 1) Почати повзти. || Почати переміщатися навколішки або перебираючи ногами й руками. || Почати повільно сунутися якоюсь поверхнею. || Почати зсовуватися, зісковзувати. || Повільно потекти по чому… …   Український тлумачний словник

• накарячки — накара/чки, навкара/чки, присл., з дієсл. поповзти, вилізти і т. ін. На долонях рук і на колінах. || з дієсл. підвестися, стати і т. ін. На долоні рук і на коліна …   Український тлумачний словник

• поїхати — ї/ду, ї/деш; наказ. сп. пої/дь; док. 1) Почати рухатися, переміщатися в певному напрямку суходолом або водою за допомогою яких небудь засобів пересування. || Відправитися з певною метою куди небудь, до когось і т. ін. || Відправитися звідкись, за …   Український тлумачний словник

• поколінкувати — у/ю, у/єш, док., розм. Поповзти на колінах …   Український тлумачний словник

• по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… …   Словник лемківскої говірки