-
1 popełznąć
поповзти -
2 поползти
и поползть полізти, поповзти, поплазувати. [Безногі черви поплазували (Мирн.) Он гадюка поповзла]. См. Ползти.* * *поповзти́; ( полезть) полі́зти, ( передвигаясь ползком) поплазува́ти; ( на четвереньках) порачкува́ти; ( на коленях) поколінкува́ти -
3 уползать
несов.; сов. - уползт`и -
4 сӱрӱклен-
повзати Г; сӱрӱкленип т'ель- приповзати, підповзати Г; айахларне сӱрӱкленип т'ет- поповзти навкарачках Б; йӱзӱ хойун сӱрӱклений повзати, дістаючи землі лицем і грудьми Г.
См. также в других словарях:
поповзти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
поповзти — зу/, зе/ш; мин. ч. попо/вз, поповзла/, ло/; док. 1) Почати повзти. || Почати переміщатися навколішки або перебираючи ногами й руками. || Почати повільно сунутися якоюсь поверхнею. || Почати зсовуватися, зісковзувати. || Повільно потекти по чому… … Український тлумачний словник
накарячки — накара/чки, навкара/чки, присл., з дієсл. поповзти, вилізти і т. ін. На долонях рук і на колінах. || з дієсл. підвестися, стати і т. ін. На долоні рук і на коліна … Український тлумачний словник
поїхати — ї/ду, ї/деш; наказ. сп. пої/дь; док. 1) Почати рухатися, переміщатися в певному напрямку суходолом або водою за допомогою яких небудь засобів пересування. || Відправитися з певною метою куди небудь, до когось і т. ін. || Відправитися звідкись, за … Український тлумачний словник
поколінкувати — у/ю, у/єш, док., розм. Поповзти на колінах … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки