-
1 понівечити
to mutilate, to maim; to cripple -
2 понівечити
испо́ртить, попо́ртить, излома́ть; (преим. перен.) изуро́довать, искове́ркать, покове́ркать, ( сильнее) перекове́ркать; ( нанести телесные повреждения) изуве́чить; ( о жизни) погуби́ть, загуби́ть -
3 понівечити
скатаваць -
4 испортить
1) кого, что - збавити, зі[о]псувати, попсувати, (повредить, изувечить) знівечити (редко занівечити), понівечити, знехаяти, споганити кого, що; срвн. Портить. [Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить (Номис). Збавили їй дитину: «а вона-ж у мене була слухняна та звичайненька» (Єфр.). Він аґрусом (крыжовником) збавив зуби (Звин.). Понівечите, тату, зерно: попріє воно, пропаде (Кон.). Життя стояло перед нею знехаяне лукавими замірами (Мирний.)]. -тить дорогу - розбити дорогу (шлях), (размокшую: ездой, ходьбой) згрузити, згрязити дорогу. -тить замок, ключ - збавити, скрутити замок, ключ (ключа). -тить здоровье - зіпсувати, збавити, знівечити здоров'я. -тить жизнь (в браке) - зав'язати вік, світ чий, кому. [Я твій вік зав'язала (Квітка)]. -тить отношения - попсувати відносини з ким. -тить характер - зіпсувати, збавити, (изуродовать) спотворити вдачу чию, кому. -тить дело - збавити, звести, зіпсувати справу, (иносказ.) зробити з лемеша швайку. -тить везде дело - скрізь попсувати справу, (иносказ.) куди не підеш, то золоті верби ростуть (Рудч.);2) (свахлять) зі[о]псувати, спартачити, спаскудити, спартор[л]ити, згидити, споганити що, (о мн.) попсувати, попартачити, попартор[л]ити и т. д. [Не кажіть, щоб вона вам шила сорочку: згидить (Звин.)];3) (сглазить) наврочити, зурочити, спристрітити, спрозорити кого; срвн. Сглазить. [Може то вона корову спристрітила? (Звин.)]. Испорченный -1) збавлений, зі[о]псований, зіпсутий, псований, попсований, знівечений, понівечений, споганений, знехаяний. [Такий молодий хлопець, а вже такий нахабний, такий збавлений (Н.-Лев.). Був се народ псований (Куліш). Зопсовані зуби (Коцюб.). Деякі (фігури) дуже попсовані (Л. Укр.)];2) спартачений, спаскуджений и т. д.;3) наврочений, зурочений, спрозорений, спристрічений, причинний.* * *1) зіпсува́ти, -псу́ю, -псу́єш, попсува́ти, зні́вечити, поні́вечити; переве́сти; (дело, работу) спарта́чити, спарто́лити; (повредить что-л.) пошко́дити, ушко́дити; ( зрение) зба́вити2) (оказать плохое влияние) зіпсува́ти, попсува́ти; розпаскуди́ти; (погубить, исковеркать жизнь) зні́вечити, поні́вечити3) (навести порчу) зуро́чити -
5 перековеркивать
-веркать (слова, речи) перекручувати, перекрутити, перековерс[з]увати, перековерс[з]ати, (о мног.) поперекручувати, поперековерсувати, навернякати; (лицо, человека, вещи и т. д.) нівечити, понівечити, (о мног.) пере[по]нівечити що, кого чим. [Ведмідь кого поламав, кого понівечив. Уламком бомби йому все обличчя понівечило]. -верканный - перекручений, перековерсаний; понівечений.* * *несов.; сов. - переков`еркать1) (портить) псува́ти, перепсува́ти и попсува́ти; несов. перекапу́стити; ( уродовать) ні́вечити, перені́вечити и поні́вечити и зані́вечити, калі́чити, покалі́чити и перекалі́чити; ( искривлять) перекривля́ти и перекри́влювати, перекриви́ти -
6 искалечивать
искалечить калічити, скалічити, покалічити, нівечити, знівечити, понівечити, обезвічити, (о многих) поскалічувати, понівечити познівечувати кого, що. [Андрій скалічив руку (Коцюб.). Він у кущах ноги покалічив (Рудч.). Десять літ неволі знівечили, убили мою віру і надію (Шевч.). Його ще змалку обезвічено (Мова)]. Искалеченный - (с)калічений, покалічений, знівечений, обезвічений. [Підняв руки калічені до святого Бога (Шевч.)]. Всё -ное - каліч (-чи).* * *несов.; сов. - искал`ечитькалі́чити, покалі́чити, скалі́чувати, скалі́чити, ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити и мног. перені́вечити; окалі́чувати, окалі́чити -
7 изламывать
-ся и Изламливать, -ся, изломать, -ся и Изломить, -ся ламати, -ся, поламати, -ся, зламати, -ся, ломити, -ся, зломити, -ся, поломити, -ся, (на куски) трощити, -ся, потрощити, -ся; срвн. Ломать, -ся. [Зламав косу об камінь (Харківщ.)]. Изломанный - поламаний, зламаний, поломаний, зломаний, потрощений.* * *несов.; сов. - излом`ать1) лама́ти, полама́ти, зла́мувати, -мую, -муєш, злама́ти и мног. позла́мувати; ( портить) псува́ти (псую́, псує́ш), зіпсува́ти и попсува́ти, ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити; (на куски, на части) трощи́ти, потрощи́ти2) (калечить, увечить) калі́чити, покалі́чити; (перен.: делать неестественным; коверкать) ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити, лама́ти, полама́ти3) (изнурять, измучивать - о болезни, тяжёлой дороге) му́чити, зму́чити и заму́чити, несов. лама́ти, полама́ти -
8 перепортить
перенівечити понівечити, перепсувати, попсувати, перевести, попереводити що. [Міль багато речей перепсувала. Скільки ти мені матерії перевела, поки це пошила]. Перепорченный - перенівечений, понівечений, перепсований, попсований и т. д.* * *перепсува́ти, попсува́ти, перені́вечити, поні́вечити -
9 попортить
попсувати, понівечити, понехтувати, пошпетити що; срв. Портить, Испортить. [Град увесь хліб попсував (Звин.). Як нап'ється, то сорочки рве, горшки б'є, сказано, що на очі потрапиться, усе понехтує (Грінч.). Усяке садиво понівечило градом (Куліш)]. -тить кого - зурочити кого. Попорченный - попсований, понівечений, понехтуваний, пошпетений; зурочений. [У нас пшениця пошпетена місцями, позаїдали говрахи].* * *1) попсува́ти, зіпсува́ти; (о вещах, растениях) ушко́дити; ( испортить) поні́вечити, зні́вечити; ( нравственно) розпаску́дити, порозпаску́джувати2) ( колдовством) зуро́чити, навро́чити -
10 Исковеркивать
исковеркать нівечити, знівечити, калічити, скалічити, (мысль, слова) перекручувати, перекрутити, (о мног.) понівечити, покалічити, поперекручувати, покрутити; срвн. Искажать. [І знівечили ви заповідь Божу ради звичаю вашого (Єванг.). Дороге, гарне поламала, понівечила й зіпсувала його рівновагу (Черкас.). Він перекручував історію так, як її й досі перекручують (Куліш)]. -кать мысль (чью), цитату - перекрутити (чию) думку, цитату (цитоване). -кивать язык - калічити мову. Исковерканный - знівечений, скалічений, перекручений, покручений. -ная жизнь - знівечене життя. -ный французский язык - калічена французька мова. -ться - нівечитися, знівечитися, калічитися, скалічитися и т. д. -
11 отделывать
отделать1) зробити, відробити, поробити що. [Я вже своє відробив];2) обробляти, обробити, виробляти, виробити, викінчувати, викінчити що; (начисто) опоряджати, опорядити, улаштовувати, улаштувати, (украшать) чепурити, вичепурити, хорошити, вихорошити що. Дом уже достроен, но ещё не -лан - будинок уже добудовано, але ще не опоряджено (не улаштовано). Поэма готова, но ещё не совсем -лана - поема готова, але ще не зовсім оброблена. -вать картину - викінчувати картину. -вать украшениями что-л. - оздобляти, оздобити, (мелкими украшениями, особенно одежду) цяцькувати, вицяцьковувати, вицяцькувати, поцяцькувати що, (инкрустациями) цвяхувати, вицвяхувати, поцвяхувати що;3) (отчитать, пробрать) шпетити, вишпетити, відчистити, зганити кого. Ну и -лали же вы его - ну й вишпетили-ж ви його;4) (затаскать, испортить) знехтувати, знівечити, зіпсувати, попсувати що. Отделанный - оброблений, вироблений, викінчений, опоряджений и т. д.* * *несов.; сов. - отд`елать1) обробля́ти и обро́блювати, оброби́ти; ( квартиру) опоряджа́ти и опоря́джувати, опоряди́ти; ( устраивать) обла́днувати, обладна́ти; (завершать изготовление чего-л.) викі́нчувати, ви́кінчити, роби́ти, зроби́ти2) (украшать чем-л.) оздо́блювати и оздобля́ти, оздо́бити3) (портить что-л.) псува́ти, зіпсува́ти и попсува́ти, ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити4) ( отчитывать) шпе́тити, ви́шпетити; вичи́тувати, ви́читати; ( колотить) лупцюва́ти, відлупцюва́ти и налупцюва́ти, лупи́ти, відлупи́ти и налупи́ти, чухра́ти, відчухра́ти, дуба́сити, віддуба́сити, несов. дубцюва́ти -
12 портить
испортить1) псувати, попсувати, зо[і]псувати, нівечити, знівечити, понівечити, спотворювати, спотворити, (повреждением) ушкоджувати, ушкодити, (небрежным обращением) нехтувати, понехтувати кого, що, (изводить) переводити, перевести, збавляти, збавити, (о мн.) попереводити, позбавляти що. [Пісня змовкла… чужа людина, очевидячки псувала трохи настрій (Коцюбин.). На тій роботі ушкодив коня]. -тить отношения - псувати відносини;2) партачити, спартачити, споганювати, поганити, споганити, паскудити, спаскудити;3) (не хватать) непутити. [Наше село гарне, нас усе є; одно тільки непутить, - церкви немає];4) (сглазить) наврочувати, наврочити, наврокувати, навректи, зурочувати, зурочити, спристрітити, робити, поробити причину. Порченный -1) попсований, зіпсований, зіпсутий, спотворений, збавлений и т. д.;2) причинний, причинуватий, зурочений. [Плаче або об землю б'ється… піна з рота, - чисто тобі причинувата (Кор.)]. -ная рыба - притхла риба.* * *1) псува́ти; ( повреждать) пошко́джувати, ушко́джувати; ( уродовать) ні́вечити, перево́дити\портитьть впечатле́ние — псува́ти вра́ження
2) (что - ухудшать; вредить) шко́дити (чому); збавля́ти (чого) -
13 truncate
v1) зрізувати верхівку; утинати; обрізувати2) урізувати, скорочувати (промову, статтю тощо)3) спотворити, покалічити, понівечити* * *I aусічений, обрізанийII v1) присікати, обрізати; відсікати верхівку2) скорочувати (промову, статтю)the poems are not truncated — вірші відтворюються без скорочень /друкуються повністю/
3) понівечити, калічити4) мaт. присікати, відкидати ( члени ряду) -
14 перекалечить
многих) покалічити, перекалічити, понівечити, перенівечити. Перекалеченный - покалічений, перекалічений, понівечений, перенівечений.* * *см. перекалечивать -
15 перепакостить
всё) по[пере]паскудити, понівечити, перенівечити (все). Перепакощенный - по[пере]паскуджений, понівечений, перенівечений.* * *1) (испачкать, загрязнить) перепаску́дити, попаску́дити2) ( испортить) перепсува́ти; перепаску́дити; попа́костити -
16 изувечивать
изувечить збезвічувати, збезвічити, обезвічувати, обезвічити, зувічувати, зувічити (Кот.), скалічувати, скалічити кого. [Не лізь, бо я тебе геть збезвічу (Херсонщ.). Дуже лютий був… безневинно чоловіка було обезвічить (Основа)]. Изувеченный - збезвічений, обезвічений, скалічений, скалічілий, зувічений, увічений. [А які, було, сердешні козаки лежать у степу або в лісі, увічені та поранені! (Стор.). Андрій здіймав скалічену руку (Коцюб.)].* * *несов.; сов. - изув`ечитькалі́чити, покалі́чити, скалі́чувати, скалі́чити; ( уродовать) ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити -
17 изуродовать
скалічити, прикалічити, покалічити, (о вещи и жив. сущ.) знівечити, (обезобразить) знекрасити, спотворити. [Вдарив кулаком по носі, прикалічив навіки (Звин.). Ізнівечив мене так, що й на піч не злізу (Пісня). Лихо не вморить, так спотворить (Номис)]. Изуродованный - скалічений, прикалічений, знівечений, знекрашений, спотворений. -ться - прикалічитися, скалічитися, скалічіти, знівечитися, спотворитися, бути пракаліченим, скаліченим, знівеченим, спотвореним, знекрашеним. [Я ще не дуже зостарівся, та знівечився (Шевч.)].* * *зні́вечити, поні́вечити; ( искалечить) покалі́чити, скалі́чити; (обезобразить, исказить) спотво́рити; ( болезнью) покрути́ти, -кру́тить -
18 поискалечить
покалі́чити, скалі́чити; окалі́чити, перекалі́чити; зні́вечити, поні́вечити, перені́вечити -
19 исковеркать
1) ( испортить) зіпсува́ти, -псу́ю, -псу́єш, попсува́ти; ( изуродовать) зні́вечити, поні́вечити; ( искалечить) покалі́чити, скалі́чити; ( болезнью) покрути́ти, -кру́тить2) (перен.: извратить) перекрути́ти, мног. поперекру́чувати; ( исказить) спотво́рити; ( искалечить) покалі́чити, скалі́чити -
20 истерзать
кого что1) (изорвать на части) порвати, пошматувати, пошарпати, розшматувати, розшарпати кого, що; см. Терзать;2) (перен.: измучить) пошматувати, пошарпати кого, кому що (серце, душу). -зать кому сердце - пошматувати, покраяти кому серце. Истерзанный - порваний, пошматований, пошарпаний, розшматований, розшарпаний; (измученный) змучений. [Рідна моя Україно, розшарпаний краю! коли-ж тобі розвидниться? (Крим.). З пошарпаними нервами (Єфрем.)]. -ный мучениями совести - змучений муками сумління. -ться -1) бути порваним, по[роз]шматованим, по[роз]шарпаним;2) (измучиться) змучитися, змордуватися; см. Измучиться. [З нудьги- турботи серце змордувалось (Крим.)].* * *1) (изорвать, изранить) пошматува́ти; ( изувечить) зні́вечити, поні́вечити2) (измучить, истомить нравственно) зму́чити, ви́мучити, заму́чити, наму́чити, пому́чити, змордува́ти, поша́рпати; пошматува́ти; (пытками, истязаниями) скатува́ти; ( изгрызть) згри́зти, -зу́, -зе́ш\истерзатьть се́рдце — пошматува́ти (зму́чити, покра́яти) се́рце
- 1
- 2
См. также в других словарях:
понівечити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
понівечити — чу, чиш, док., перех. 1) Б ючи, ламаючи, зіпсувати, зруйнувати що небудь. || Зіпсувати форму, пошкодити поверхню чого небудь (про дію, вплив чогось). || безос. 2) Побивши, залишити сліди від ударів; покалічити. || Змучити, виснажити; зіпсувати… … Український тлумачний словник
понівечений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до понівечити. || поні/вечено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Поламаний, зіпсований, зруйнований. 3) у знач. прикм. Побитий, покалічений. || Підірваний, ослаблений. 4) у знач. прикм. Спотворений. ||… … Український тлумачний словник
понівечення — я, с. Дія та її результат за знач. понівечити … Український тлумачний словник
зіпсувати — 1) (зробити непридатним для вживання, користування тощо, вивести з ладу), пошкодити, пошкоджувати, ушкодити, ушкоджувати, знівечити, понівечити, поламати, зламати, зломити, спотворити, спотворювати, перевести, переводити, скалічити, збавити,… … Словник синонімів української мови
гарт — I у, ч. 1) Те саме, що гартування. 2) Стан або властивість, набуті гартуванням. 3) перен. Стійкість, витривалість, набуті в боротьбі з труднощами або в процесі тренування. •• Да/ти га/рту чому понівечити або знищити що небудь. II у, ч. Сплав… … Український тлумачний словник
помолоти — мелю/, ме/леш, док., перех. і без додатка. 1) Змолоти все чи багато чого небудь. Помолоти жито і пшеницю. 2) Молоти якийсь час. 3) перен., розм. Розтрощити, понівечити що небудь ударами в багатьох місцях … Український тлумачний словник
понехтувати — ую, уєш, док. 1) неперех., ким, чим. Поставитися зі зневагою до кого , чого небудь. 2) перех., розм. Зіпсувати, пошкодити що небудь. || Побити, понівечити кого небудь … Український тлумачний словник
спашити — шу, шиш, док. Потравити, попсувати, понівечити трави, посіви худобою … Український тлумачний словник
патрувати — Патрувати: понівечити щось [13] … Толковый украинский словарь
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки