-
1 понуро
нареч. сархам(она), маъюсона, андӯҳгинона, маҳзунона; понуро плестись сархам рох рафтан -
2 понуро
General subject: dismally -
3 понуро
bēdīgi, galvu nokāris, skumīgi -
4 понуро
-
5 понуро
нареч.похню́плено, пону́ро; похи́ло -
6 понуро
-
7 понуро
[ponúro] avv.mogio mogio, con fare avvilito (abbacchiato) -
8 понуро брести
1) General subject: drag oneself along (по улице)2) Makarov: drag oneself along -
9 понуро брести по улице
Makarov: drag oneself along the streetУниверсальный русско-английский словарь > понуро брести по улице
-
10 мрачно
нрч.1) (темно, переносно: без радости) похмуро, хмарно, тьмяно, темно, темряво, чорно. [Хмарно і тьмяно минав мій вік дитинний (Кониськ.). Надворі тьмяно й холодно сьогодні (Черніг.)]. Рівні й суворі цього будинку лінії чорно вирізувалися на зоряній блакиті (Корол.). Как -но в этой комнате! - як похмуро (темно, тьмяно) в цій кімнаті!2) (угрюмо) похмуро, понуро, хмур(н)о. [Похмуро й уперто він кинув знову: «я не піду!» (Коцюб.). «Нічого я не скажу», - понуро відказав поет (Л. Укр.). Дико, понуро по тих країнах, людський голос рідко-де чути (Куліш)]. -но смотреть, посмотреть - похмуро (понуро) дивитися, подивитися, (образно) дивитися мов хмарить. [Всі похмуро і з злістю дивились (Коцюб.). Мовчать усі та дивляться понуро (Куліш). Дивиться мов хмарить (Кролевеч.)]. Не слишком ли -но смотрите вы на вещи? - чи не надто чорно дивитеся ви на речі (справи)? Он -но настроен сегодня - він у поганому (понурому) настрої сьогодні.* * *нареч.похму́ро, похму́рно, хму́рно, хма́рно, хму́ро; пону́ро -
11 выражение
1) см. Обнаруживание;2) висловлювання [Не забороняється висловлювання думок], вислів (р. вислову). [Це-ж не наш вислів, а московський], вираз. Найти для себя выражение - вилитися. [Цей настрій високий найкраще вилився в організації братства (Єфр.)]. Без выражения - безвиразно. Извините за выражение - пробачте (вибачайте, простіть) у [на] цім слові; не при вас кажучи; шануючи слухи ваші (Куліш);3) выражение лица - вираз, вираз на лиці, на виду, на обличчю; міна. [Цей вираз застиг на обличчю (Грінч.). Вираз на лиці - понуро-урочистий (Куліш)]. Принимать, принять выражение лица - набирати (набрати) виразу. Придавать выражение лицу - надавати виразу, (фамильярно) міни добирати (добрати), міну взяти (прийняти) (Свидн.). Со спокойным и светлым выражением лица - ясний. [Вона була спокійна та ясна (М. Вовч.). Ясен був на виду (Куліш)].* * *1) ( действие) ви́раження, (неоконч.) виража́ння; ви́словлення, (неоконч.) висло́влювання; відбиття́, (неоконч.) відбива́ння; ви́явлення, (неоконч.) виявля́ння; передання́, (неоконч.) передава́ння; ви́раження, (неоконч.) виража́ння2) (отражение чего-л.) відбиття́; ( обнаружение) ви́раз, -у, ви́явлення, ви́яв, -у3) (внешний вид чего-л.) ви́раз4) (слово, фраза, оборот речи) ви́слів, -слову, ви́раз, -у -
12 клячонка
шкапійчина. [Шкапійчини понуро голови посхиляли (Мирний)]; (захудалый жеребёнок или кобылка) шкапеня (-няти).* * *шкапи́на -
13 круторогий
круторогий. [Воли-ж його круторогі понуро стоять (Пісня)].* * *круторо́гий -
14 мол
нрч.I. мовляв, мов, ніби. [Вона виявила свій погляд на старосвітські закони: то, мовляв, дурниця, для мужиків тільки й потрібна (Єфр.). На душі ваготіла гадка, що от, мов, я провинив проти своєї совісти (Крим.). Ось, мов, я образований та вчений (Мова). Та й торкнув свого молодого: примічай ніби (Вовч.)].II. Мол - см. Молотье. II.. Мол и Мола - мол (-лу), загата, (дамба) тама. [Мол - мур, виведений у море для захисту пристани (Л. Укр.). Понуро втупив очі у морську загату (Крим.)].* * *I мор.мол, -уII част.мов, мовля́в -
15 наклонять
наклонить нахиляти, хилити, нахилити, похиляти, похилити, схиляти, схилити, перехиляти, перехилити, нагинати, нагнути, (редко) поклоняти, клонити, поклонити, уклоняти, уклонити, (о мног.) понахиляти, посхиляти, поперехиляти, понагинати що до кого, до чого, в що, над ким, над чим; (к кому к чему ещё) прихиляти, прихилити, пригинати, пригнути, (редко) приклоняти, приклонити, (о мног.) поприхиляти, попригинати, поприклоняти що до кого и кому, до чого. [Нахиляє дуб високий віти дужі і широкі до червоної калини (Грінч.). Як дуба не нахилиш, так великого сина на добре не навчиш (Номис). Куди хилить вітер, туди й я хилюся (Пісня). Скрізь-же ти, буйнесенький, по полю гуляєш, тирсу похиляєш (Основа 1861). Червонії корогви розпустив, до води похилив (Ант.-Драг.). Журавель схилив довгу шию у колодязь (Коцюб.). Нехай ударять в тулумбаси сумно, а ратища додолу посхиляють (Куліш). Перехилив порожню пляшку над чаркою (Н.-Лев.). Витягає пляшку і перехиляє до рота (Васильч.). Нагинай гілляку, доки молода (Номис). Поле усіляке зілля до себе клонить, аби з нього води напитися (Стефан.). Вітрець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок (М. Вовч.). Він радніший був- би їй небо прихилити (Загірня). Пригинав їм вишні, а вони обривали ягоди (Богодух.). Приклонив голову їй на плече і пильно слухав (Загірня)]. -ть голову - нахиляти, нахилити, схиляти, схилити, похиляти, похилити, перехиляти, перехилити, уклоняти, уклонити, (понуро) похнюплювати, похнюпити голову, похнюплюватися, похнюпитися, (приветствуя, прося) уклонятися, уклонитися, похилятися, похилитися, (о мног.) понахиляти, посхиляти голови. [Стискаємо руки й схиляємо голови (Коцюб.). Ще нижче голову похилила (Грінч.). Перехилить голову (Номис). Стоїть, уклонивши голову (Квітка). Сиділа, низько похнюпивши голову (Грінч.). Сидів похнюпившись (Богодух.). Мовчки похилились: «Благослови, - кажуть, - батьку!» (Шевч.)]. -ть на один бок - нахиляти, нахилити на один бік, (пров.) перехняблювати, перехнябити що (набік, на один бік). [Нащо ти так шапку порехнябив? (Сл. Гр.)]. -ть в разные стороны - нахиляти, нахилити в різні боки, розхиляти, розхилити що. [Вітер віє по долині, розхиляє лист калині (Грінч.)]. Наклонённый - нахилений, похилений, (прлг. похилий), схилений, перехилений, нагнутий, понахиляний, посхиляний, поперехиляний; прихилений, пригнутий, приклонений, поприхиляний; похнюплений; перехняблений; розхилений. [Похилена голівка (М. Вовч.). З перехиленої пляшки нічого не текло: була вже порожня (Червоногр.). Видко було тільки похнюплену голову (Богодух.)].* * *несов.; сов. - наклон`ить1) нахиля́ти, нахили́ти, -хилю́, -хи́лиш и мног. понахиля́ти, похиляти, похили́ти; ( склонять) схиля́ти, схили́ти и мног. посхиля́ти; ( нагибать) нагина́ти, нагну́ти и мног. понагина́ти; ( пригибать) прихиля́ти, прихили́ти и мног. поприхиля́ти; ( на бок) перехиля́ти, перехили́ти и мног. поперехиля́ти, сов. диал. перехня́бити, -блю, -биш2) (к чему, на что - направлять, склонять) схиля́ти, схили́ти (до чого), направля́ти, напра́вити, -влю, -виш, спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш (на що) -
16 нахмуривать
нахмурить нахмурювати, нахмурити, похмурити, схмурювати, схмурити, насумрювати, насумрити, (насупливать) насуплювати, насупити, посупити що, (только о бровях) насувати, насунути (брови), (о мног.) понахмурювати, посхмурювати, понасумрювати, понасуплювати, понасувати. -ть брови - нахмурювати (схмурювати, насумрювати, нахмарювати, насуплювати, напускати, насувати), нахмурити (похмурити, схмурити, насумрити, нахмарити, насупити, посупити, напустити, насунути) брови. [Схмуривши чорні брови, стиснувши уста (М. Вовч.). Нахмаривши брови (Крим.). Грізно насупила свої тонкі брови (Н.-Лев.). Посупив брови (Крим.). Напустила брови, як сова (Сл. Гр.)]. Нахмуренный - нахмурений, похмурений, схмурений, насумрений, насуплений, посуплений, насунутий и насунений, понахмурюваний, посхмурюваний, понасумрюваний, понасуплюваний, понасовуваний; (о человеке ещё, прлг.) охмарений, похмурий, хмурий, охмурий. [Нахмурене обличчя (Київ). Нахмурені (насуплені, насунуті) брови (Київ)]. -ться -1) (стр. з.) нахмурюватися, бути нахмурюваним, нахмуреним, понахмурюваним и т. п.;2) (возвр. з.) - а) (о человеке и перен.) нахмурюватися, нахмуритися, похмуритися, схмурюватися, схмуритися, похмуріти, похмарніти, насумрюватися, насумритися, (образно) заворситися, (насупливаться) насуплюватися, насупитися, (только о бровях) насуватися, насунутися, (о мног.) понахмурюватися, посхмурюватися, понасумрюватися, понасуплюватися, понасуватися. [Нахмурився, насупився, - мовчить, ані пари з уст (Київщ.). Височенні кручі понахмурювались (Свидн.). Не міг розхмурити брову, що сама собою була похмурилася (Крим.). Усі похмуріли, зажурилися (Мирний). Він похмарнів (Крем.). Полковник насумрився (Корол.). Слобідка потемніла і вся насумрилась понуро й сумовито (Корол.). Всміхнувся, але зараз-же заворсилося його лице (Франко). Нічого не каже, тільки ще гірше насуплюється (Л. Укр.). Брови насупились (Н.-Лев.). Хмара насупилась (Г. Барв.). Стіни понасуплювались (Тесл.). Захарко посупився (Крим.). Брови насунулись, очі викотились (Стор.)]; б) (о небе) нахмурюватися, нахмуритися, захмарюватися, захмаритися, насуплюватися, насупитися, засуплюватися, засупитися, смутніти, посмутніти, (безл.) нахмурити, нахмарити, захмарити, насупити(ся). [Небо засупиться (Свидн.). На небі нахмурило (Полтавщ.). Насупило, - аж світу божого не видно (Сл. Гр.)]. Нахмурившийся - нахмурений, насуплений и т. п.; см. выше Нахмуренный.* * *несов.; сов. - нахм`уритьнахму́рювати, -рюю, -рюєш, нахму́рити; ( насупливать) насу́плювати, -люю, -люєш, насу́пити, -плю, -пиш и мног. понасу́плювати, сов. посу́пити -
17 понурый
-
18 шӱлыкын
шӱлыкынГ.: шӱлӹкӹн, сылыкын1. грустно, печально, уныло, скучно, понуро, мрачно, тоскливо– Мыйын илышем палет гын, тыге от шоно ыле, – шӱлыкын пелештыш Веткин. В. Иванов. – Если бы ты знал о моей жизни, так бы не думал, – грустно сказал Веткин.
Шагал мутланышан але мутым муын моштыдымо каче логалеш гын, кас шӱлыкын эрта. Н. Лекайн. Если попадётся малоразговорчивый или немногословный (букв. не умеющий находить слово) парень, вечер проходит скучно.
2. перен. печально, уныло (о солнце, луне), хмуро (о небе, погоде и т. д.)Тылзат ала-молан шӱлыкын онча, садланак вудакан волгалтара. М.-Азмекей. И луна почему-то смотрит уныло, поэтому и светит тускло.
См. также в других словарях:
понуро — безрадостно, печально, опечаленно, уныло, нерадостно, горестно, грустно, пришибленно, невесело, горько, безотрадно, обреченно Словарь русских синонимов. понуро см. печально Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский… … Словарь синонимов
Понуро — нареч. качеств. разг. С уныло опущенной головой. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
понуро — Присл. до понурий … Український тлумачний словник
понуро — см. понурый; нареч. Идти, сидеть пону/ро. Голова пону/ро опущена … Словарь многих выражений
понуро — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
печально — нерадостно, плохо, пискливо, грустно, безутешно, пискляво, унывно, неутешительно, минорно, безрадостно, упавшим голосом, невесело, сокрушенно, прискорбно, понуро, траурно, пасмурно, пессимистически, уныло, с убитым видом, заунывно,… … Словарь синонимов
пону́ро — нареч. к понурый. Лошадь понуро опустила длинную красивую морду. М. Алексеев, Солдаты. [Кузнецов] видел, как понуро ковылял, прихрамывая, за повозками Чибисов. Бондарев, Горячий снег … Малый академический словарь
ПОНУРЫЙ — ПОНУРЫЙ, понурая, понурое; понур, понура, понуро. С уныло опущенной головой. «Идем домой понурые.» Некрасов. «У саней понуро (нареч.) стояли лошади.» Л.Толстой. || Унылый, лишенный бодрости. «Взгляд понуры и немного печальный.» А.Тургенев.… … Толковый словарь Ушакова
безотрадно — невесело, плачевно, скорбно, жалобно, тоскливо, горько, сокрушенно, нерадостно, горестно, прискорбно, жалостно, понуро, опечаленно, уныло, печально, скучно, угрюмо, с убитым видом, безрадостно, плохо, грустно, неутешительно Словарь русских… … Словарь синонимов
безрадостно — жалобно, неутешительно, печально, понуро, прискорбно, нерадостно, с убитым видом, упавшим голосом, плохо, горько, малоутешительно, безотрадно, мрачно, плачевно, невесело Словарь русских синонимов. безрадостно см. печально Словарь синонимов… … Словарь синонимов
горестно — тяжело, тяжко, трудно, нелегко, несладко, горько, бедственно; понуро, скорбно, плачевно, безотрадно, жалобно, неутешительно, печально, прискорбно, нерадостно, с убитым видом, невесело, плохо, грустно, несчастно. Ant. легко, весело, радостно… … Словарь синонимов