-
1 насупливать
raukt uzacis -
2 насупливать
несов.; см. насупить -
3 насупливать
и Насуплять насупить насуплювати, насупити (лоб(а) или чоло, брови); (о мног.) понасуплювати (лоби или чола, брови); срв. Нахмуривать. Насупленный - насуплений, понасуплюваний. [Мені казали, ти сварлива, злюща, насуплена (Куліш). Насуплене лице (Н.-Лев.)]. -ться - насуплюватися, супитися, на[по]супитися, (диал.) насумритися, (о мног.) понасуплюватися, посупитися; (о небе) насуплюватися, насупитися, засуплюватися, засупитися, за[при]хмарюватися, за[при]хмаритися, повиватися, повитися в хмари; срв. Нахмуриваться. [Один з троянської громади, насупившися, все мовчав (Котл.). Не супишся, не дивишся з-під лоба (Куліш). Насупивсь як той сич (Номис). Сидить, насумрився, - ото сердиться (Грінч.)]. Небо (на небе) -пилось - небо на[за]супилося. Насупившийся - що насупився и т. п.; насуплений.* * *несов.; сов. - нас`упитьнасу́плювати, -люю, -люєш, насу́пити, -плю, -пиш и мног. понасу́плювати, сов. посу́пити -
4 насупливать
несовер. разг. насупліваць -
5 насупливать
см. насупить -
6 насупливать(ся)
ρ.δ.βλ. насупить(ся). -
7 насупливать
несов. см. насупить -
8 насупливать(ся)
несов. см. насупить(ся) -
9 нахмуривать ] брови
vgener. (сдвинуть [сдвигать, ] насупить [насупливать, ] наморщить [наморщивать) saraukt uzacis, (насупить [насупливать) savilkt uzacis -
10 нахмурить ] брови
vgener. (сдвинуть [сдвигать, ] насупить [насупливать, ] наморщить [наморщивать) saraukt uzacis, (насупить [насупливать) savilkt uzacis -
11 нахмуривать
нахмурить нахмурювати, нахмурити, похмурити, схмурювати, схмурити, насумрювати, насумрити, (насупливать) насуплювати, насупити, посупити що, (только о бровях) насувати, насунути (брови), (о мног.) понахмурювати, посхмурювати, понасумрювати, понасуплювати, понасувати. -ть брови - нахмурювати (схмурювати, насумрювати, нахмарювати, насуплювати, напускати, насувати), нахмурити (похмурити, схмурити, насумрити, нахмарити, насупити, посупити, напустити, насунути) брови. [Схмуривши чорні брови, стиснувши уста (М. Вовч.). Нахмаривши брови (Крим.). Грізно насупила свої тонкі брови (Н.-Лев.). Посупив брови (Крим.). Напустила брови, як сова (Сл. Гр.)]. Нахмуренный - нахмурений, похмурений, схмурений, насумрений, насуплений, посуплений, насунутий и насунений, понахмурюваний, посхмурюваний, понасумрюваний, понасуплюваний, понасовуваний; (о человеке ещё, прлг.) охмарений, похмурий, хмурий, охмурий. [Нахмурене обличчя (Київ). Нахмурені (насуплені, насунуті) брови (Київ)]. -ться -1) (стр. з.) нахмурюватися, бути нахмурюваним, нахмуреним, понахмурюваним и т. п.;2) (возвр. з.) - а) (о человеке и перен.) нахмурюватися, нахмуритися, похмуритися, схмурюватися, схмуритися, похмуріти, похмарніти, насумрюватися, насумритися, (образно) заворситися, (насупливаться) насуплюватися, насупитися, (только о бровях) насуватися, насунутися, (о мног.) понахмурюватися, посхмурюватися, понасумрюватися, понасуплюватися, понасуватися. [Нахмурився, насупився, - мовчить, ані пари з уст (Київщ.). Височенні кручі понахмурювались (Свидн.). Не міг розхмурити брову, що сама собою була похмурилася (Крим.). Усі похмуріли, зажурилися (Мирний). Він похмарнів (Крем.). Полковник насумрився (Корол.). Слобідка потемніла і вся насумрилась понуро й сумовито (Корол.). Всміхнувся, але зараз-же заворсилося його лице (Франко). Нічого не каже, тільки ще гірше насуплюється (Л. Укр.). Брови насупились (Н.-Лев.). Хмара насупилась (Г. Барв.). Стіни понасуплювались (Тесл.). Захарко посупився (Крим.). Брови насунулись, очі викотились (Стор.)]; б) (о небе) нахмурюватися, нахмуритися, захмарюватися, захмаритися, насуплюватися, насупитися, засуплюватися, засупитися, смутніти, посмутніти, (безл.) нахмурити, нахмарити, захмарити, насупити(ся). [Небо засупиться (Свидн.). На небі нахмурило (Полтавщ.). Насупило, - аж світу божого не видно (Сл. Гр.)]. Нахмурившийся - нахмурений, насуплений и т. п.; см. выше Нахмуренный.* * *несов.; сов. - нахм`уритьнахму́рювати, -рюю, -рюєш, нахму́рити; ( насупливать) насу́плювати, -люю, -люєш, насу́пити, -плю, -пиш и мног. понасу́плювати, сов. посу́пити -
12 насупить
см. насупливать -
13 Посупливать
-ся, посупить, -ся см. Насупливать, -ся, насупить, -ся.
См. также в других словарях:
НАСУПЛИВАТЬ — НАСУПЛИВАТЬ, насупливаю, насупливаешь. несовер. к насупить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
насупливать — НАСУПИТЬ, плю, пишь; пленный; сов., что (разг.). То же, что нахмурить. Н. лицо, брови. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
НАСУПЛИВАТЬ — или насуплять, насупить лоб, брови, хмурить, морщить, задумываясь или в неудовольствии. ся, хмуриться, морщиться, принимать пасмурный, мрачный, угрюмый вид. Небо или на небе, насупилось. Что сидишь насупясь? Насупливанье ср., ·длит. насупленье… … Толковый словарь Даля
Насупливать — несов. перех. Хмурить, морщить (брови, лоб). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
насупливать — нас упливать, аю, ает … Русский орфографический словарь
насупливать — (I), насу/пливаю(сь), ваешь(ся), вают(ся) … Орфографический словарь русского языка
насупливать — см. Насупить … Энциклопедический словарь
насупливать — см. насупить; аю, аешь; нсв … Словарь многих выражений
насупливать — 1.9.1., ЛВМ 5 … Экспериментальный синтаксический словарь
насупливать — НАСУПЛИВАТЬ, несов. (сов. насупить), что. Употр. преим. в сов. Сдвигать (сдвинуть) брови и угрюмо или задумчиво морщить (наморщить) лоб; Син.: хмурить [impf. coll. to frown (one’s brow); * to knit one’s brows]. Он долго слушал ее, потом насупил… … Большой толковый словарь русских глаголов
насупливать(ся) — на/супл/ива/ть(ся) … Морфемно-орфографический словарь
