поникати

См. также в других словарях:

• поникати — I а/ю, а/єш, док. Никати якийсь час. II а/ю, а/єш, недок., пони/кнути, ну, неш; мин. ч. пони/к, ла, ло і пони/кнув, нула, нуло, док. 1) Схилятися, пригинатися. || чим, у сполуч. зі сл. голова, чоло, уроч. Схиляти донизу. || Полягати (про траву,… …   Український тлумачний словник

• поникати — 1 дієслово доконаного виду никати якийсь час поникати 2 дієслово недоконаного виду схилятися, пригинатися …   Орфографічний словник української мови

• ВОЗНИКНУТЬ — Слово возникнуть возникать относится к числу старославянизмов, глубоко вошедших в лексический строй русского языка, так как близко родственные словообразовательные элементы были в самом русском языке (ср. взникнуть взникать: «Хлеб градом выбило,… …   История слов

• поникнути — див. поникати II …   Український тлумачний словник

• опускатися — I = опуститися (переміщуватися нижче, донизу), знижуватися, знижатися, знизитися, спускатися, спуститися, осуватися, осунутися, опадати, опасти, осідати, осісти, падати, припадати, припасти; поникати, поникнути (перев. про голову); провалюватися …   Словник синонімів української мови

• слабнути — 1) (утрачати силу, ставати слабшим), слабшати, слабішати, слабіти, безсиліти, підупадати, підупасти, переводитися, перевестися, здавати, здати, нидіти, никнути, видихатися, видихатися, кволіти, хиріти, поникати, поникнути, чучверіти Пор.… …   Словник синонімів української мови