помалу

 помалу

помалу, нар. помаленьку, помалу, (понемногу) потрохи[у], потрошки[у], (не спеша) спроквола, поволі. [Так помаленьку і піддався і вірив у пана, як турчин у місяць (Свадн.). Спроквола добираючись, заплутав він пан-отця, як павук муху (Свидн.). Діло йтиме й так помалу (Сам.)].

* * *

мало, (немного) трохи, тро[і]шки, не гурт, незгурта, обмаль чого, (скудно) скупо, тонко на що. [Розуму багато, а грошей мало (Номис). Це діялось за царя Гороха (Горошка), як було людей трохи (трошки) (Приказка). Сумна-невесела прийшла вона додому, мало чого пила, мало чого їла (Мирн.). Трошки того віку, а як його важко прожити (Коцюб.). Грошей у мене не гурт (Звин.). Скупо в мене на гроші (Кониськ.). Маємо скупо даних для зовнішього життя Коцюбинського (Єфр.)]. Иметь -ло денег - мати не гурт (незгурта, обмаль) грошей. У меня -ло денег - у мене мало (обмаль, не гурт, незгурта) грошей, у мене скупо (тонко) на гроші. Очень -ло - дуже мало, (описат.) як кіт (комар) наплакав, з мишачу бідницю, з комарову ніжку. [Розуму в його як кіт наплакав (Київщ.)]. Я его очень -ло знаю - я його дуже мало знаю. Много шуму, -ло толку - багато галасу - мало діла. Так -ло - так мало, так трошки. [А я так мало, небагато благав у Бога - тільки хату (Шевч.)]. Извините, что так -ло - вибачте, що так мало (трошки). Этих денег -ло на все ваши покупки - цих грошей (за)мало (не стане) на всі ваші покупки. Слишком мало - замало, надто мало, занадто мало. [Сього було ще замало, щоб розпочати судову справу (О. Лев.)]. Ни -ло - (а)ні трохи, (а)ні тро[і]шки. [Ні трохи не помогло]. Чего -ло, то в диковинку - що новина, те дивина; чого не бачив, те в дивовижу. Похвалы его -ло трогают - за похвали (до похвал) йому байдуже. -ло ли его наказывали, но он не исправляется - хіба мало його карано, коли-ж він не кращає. Довольно -ло - см. Маловато. Не -ло - чимало, чималенько, не-помалу, багатенько. [Пани жахались козацького завзяття не-помалу (Куліш)]. Не -ло мне было хлопот с этим делом - не мало (чимало) мав я клопоту з цією справою. -ло ли что, -ло ли чего - мало чого, хіба мало чого. -ло ли что может случиться - мало чого може статися (трапитися). -ло ли что говорят о нём - хіба мало чого про (за) нього кажуть. -ло ли чего бы вам хотелось! - мало чого-б ви хотіли, ще-б (пак) чого ви зах(о)тіли (забажали)! -ло того - того мало, то не все ще, на тому не край. -ло того, что он глуп, но он ещё и зол - то не все іще, що він дурний, а він і лихий (злий). -ло того, что он хочет быть богатым, но он хочет ещё повелевать - на тому не край, що він хоче бути багатим, а він хоче ще й панувати. Да -ло того - ба, та ще, та що-то, мало сказано. [Потім довелось нам розстатися, ба й забути один одного (Грінч.). І жінки, і молодиці повибігають, та що-то: і дітвора висипле з хат (Квітка). В печері показався віск - мало сказано, вся стінка зажовтілася (Франко)]. Мало-по-малу - помалу, помалу- малу, помаленьку, змалку-помалку, поволі, поволі-волі, поволеньки, потроху, спроквола, спокволу; срв. Понемногу. [Помалу став він багатшати (М. Грінч.). Помалу-малу синя імла рідшає (Коцюб.). Змалку-помалку я навчився майструвати (Київщ.). Так помаленьку і піддався, і вірив в пана, як турчин в місяць (Свидн.). Поволі по церкві, то тут, то там, займалися вогники (Коцюб.). Спроквола добираючись, заплутав пан-отця, як павук муху (Свидн.)]. А ему и горя -ло - а йому і байдуже (а йому ні гадки) про що (за що). [Пташкам про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Мало-мальски - хоч трохи, хоч тро[і]шечки, мало-на-мало. [Хоч трохи розумна людина того не зробить (Київ)].

* * *

1) поволі, повільно, звільна (реже звольна), помалу, (не спеша) повагом, сповагом, звагом, проквільно, прокволисто, спроквола, прокволом, поквільно, покволом, дляво, (зап., пров.) пиняво, (о ходьбе, езде ещё) тихо, (вяло) мляво; ум. поволеньки, повільненько, помаленьку, помалесеньку. [Минають дні собі поволі (Шевч.). Пил поволі сідає на землю (Коцюб.). Іцик поволеньки підганяє коняку (Франко). «Знаєте, що я думаю?» ліниво й повільно проказав Володимир (Крим.). Звільна підвів голову (Франко). Візник звільна тягся на далеку од вокзала вулицю (Крим.). Їде звольна (Рудан.). «Ні», каже, «не біг, - я помалу йшов» (Рудч.). Карпо йшов помаленьку (Н.-Лев.). Явдоха повагом достала з-за пазухи гаманця (Кониськ.). Антосьо сповагом подибав здовж селом до матері (Свидниц.). Не біжи, не йди швидко, звагом! (Звягельщ.). Ходив проквільно (Кониськ.). Щось грає на скрипці спроквола (Пачов.). Спускався він із скель покволом (М. Макар.). Думи ворушились в його голові якось дляво, боязко (Н.-Лев.). Робота йде пиняво (Верхр.)]. Итти -но - іти помалу (поволі и т. д.), іти тихою (повільною) ходою, іти помалу-малу (нога за ногою, тихо); тільки що ступати, дибати. Шли -но - ішли помалу и т. д., (безл.) йшлося повагом;

2) (мешкотно) см. Медлительно 1.

* * *

спокволу, спроквола, покволом, поволі, помалу, помаленьку, помалу-малу. [Не раптом, а спокволу тут чинити треба (Київщ.). Поволі-потроху все й зробимо (Ніков.). Помалу-малу випитала в неї все (Грінч.)].

* * *

потроху[и], помалу, помалу-малу, звільна, поволі, спрокволу[а], спокволу, спокволя. Начал -гу затихать - почав потроху затихати. Выплачивать деньги -гу, по частям - виплачувати гроші помалу, частками (ратами). Он -гу пришёл в себя - він помалу опритомнів. -гу привыкать - звільна привикати. Как поживаете? -гу! - як ся маєте? Потроху!? (помаленьку). Понемножку - потрошку, потрішки, потро[і]шечки, помаленьку. Живём -жку - живемо помаленьку. Родило всякого зерна -жку - уродило всякої пашні потрішки.

* * *

1. n

невелика кількість; дещо; небагато; дрібниця

2. adj (comp less, lesser; sup least)

1) маленький, невеликий

2) короткий, нетривалий (про час, відстань)

3) невисокий, невеликого зросту

4) незначний, неістотний, неважливий

5) дрібний, невеликий; малий

6) малий, неголовний

7) дріб'язковий, обмежений

3. adv (comp less; sup least)

1) небагато, мало

2) зовсім не, аж ніяк не

* * *

1) маленький, невеликий ( про розмір); невеликий ( про кількість); слабкий; поганий; короткий, недовгий; невисокий, невисого зросту; cпeц. малий

2) незначний, несуттєвий, неважливий; дрібний, невеликий

3) милий, славний

4) дрібний, дріб'язковий, незначний, мізерний; обмежений

5) призначений для вузького кола; не масовий

1) мало, майже ніскільки

2) ( у реченнях з інверсією) зовсім не, аж ніяк

поправиться

1) поправлятися, поправитися, бути поправленим, лагодитися, полагодитися, бути полагодженим, підправлятися, підправитися, бути підправленим и т. д.; см. Поправлять. Мостовая -ляется - брук лагодиться, підправляється;

2) (производить у себя ремонт, исправления) лагодитися, полагодитися, підправлятися, підправитися, облагоджуватися, облагодитися. [Повітка похилилась на-бік, покрівля світиться, стріхи обсмикані, огорожа сиплеться. Нема за що облагодитися московці (Неч.-Лев.)];

3) (поправлять свои дела) підправлятися, підправитися, підмагатися, підмогтися, підживати(ся), піджити(ся), підживлятися, підживитися;

4) підправлятися, підправитися, поправлятися, поправитися, (выздоравливать) видужувати, видужати, одужувати, одужати, вичунювати, вичуняти, очунювати, очуняти, відходити, відійти, виходжуватися, виходитися, оклигувати, оклигати и оклигнути, відживати(ся), віджити(ся), (о мног.) попідправлятися, повидужувати, поодужувати, повичунювати и т. д. [Синицю хоч і в пшеницю, дак не поправиться (Борз.). Жита після дощу трохи попідправлялися (Харк.)]. Здоровье его -ляется - здоров'я його поправляється, підправляється, кращає. Больной -ляется - хорий видужує, одужує, вичунює, очунює, відживає(ться), відходить. Он долго не -лялся, не мог -виться после своей болезни - він довго не одужував (не видужував, не очунював и т. д.), він довго не міг одужати, видужати, очуняти, вичуняти, відійти, оклигати, оздоровіти після своєї х(в)ороби. [Мендель помалу видужував, але не було надії, щоб міг прийти до давнього здоров'я (Франко). Зінько наче й одужував, але вельми помалу (Грінч.). Очунюю потроху, ходжу з палицею (Васильч.). Ти одживешся на Вкраїні (Л. Укр.). Параска потроху оклигувала, та дуже помалу (Грінч.)];

5) поправлятися, поправитися. Он сказал одно слово вместо другого, но тотчас -вился - він сказав був одно слово замість другого, але зараз-же поправився.

* * *

несов.; сов. - попр`авиться

1) поправля́тися, попра́витися; ( в сказанном) виправля́тися, ви́правитися

2) ( поправлять своё здоровье) поправля́тися, попра́витися; диал. підправля́тися, підпра́витися и попідправля́тися; ( выздоравливать) виду́жувати, ви́дужати, оду́жувати, оду́жати и пооду́жувати, очу́нювати, очу́няти, диал. окли́гувати, окли́гати, окли́гнути

3) ( полнеть) повні́шати, поповні́шати, гла́дшати, погла́дшати

4) ( похмеляться) похмеля́тися, похмели́тися

5) страд. (несов.) поправля́тися; ла́годитися, ладна́тися, ла́дитися; виправля́тися; вправля́тися

1) тихенько, стиха, потиху, потихенько[у], стихенька, тихцем, нишком, помалу, помалу-малу. [Він потиху (тихенько) встав. Стиха підійшов і глянув на його (Грінч.). Стиха промовляє. Щось нишком балакали. Ми радились тихцем. Заспівай щось потихеньку (Л. Укр.). Помалу-малу, братіку, грай (Пісня)];

2) (тайно, украдкой) потайки, тишком, нишком, крадькома. [Нишком прийшла (М. В.)].

поступово; послідовно; помалу; потроху

* * *

нрч. немало, (изрядно, порядочно) чимало, чималенько, багатенько, читрохи, не помалу, (значительно) багато, вельми, (книжн.) значно, (очень) дуже. [Немало праці поклав він на цю справу (Київ). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.). Нас було таки чимало, всі були ми патріоти (Самійл.). Маруся вже чимало читала (Грінч.). Та й викине на весну полотенця шматків чималенько (Головко). Цікавого в Сухарівських букіністів можна знайти багатенько (Крим.). А далі і тернівки покуштували читрохи (Квітка). Українські письменники спричинилися навіть не помалу до вироблювання літературної мови на півночі (Рада). Вони значно пособляли тому, що українство переводилося на шовінізм (Грінч.)].

* * *

1) обережно, бережко, сторожко, з осторогою, обачно, ошамненько, з оглядом;

2) помалу, ум. помаленьку, помалесеньку. [Помалу ступайте, пилу не збивайте]. Он поступил очень -жно - він зробив дуже обачно. Говорите -жнее - балакайте обережніше, обачніше. Осторожнее, вы опрокинете стол - обачніше, не перекиньте стола. Поставить что -жно - поставити що обережно, злегенька.

* * *

похлебать сьорбати помалу, посьорбати; хлептати помалу, похлептати, (выхлебать) висьорбати, вихлептати.

* * *

тихий, повільний, лагідний, сумирний, тихо, повільно ВН, П, СМ, БТ, Г, К, М, СК; йаваш ишле- СМ; йаваш-йаваш тихо, потихеньку, поступово, потроху, помалу, повільно СМ, Г, СК; йаваш-йаваш хората болуй сварка виникає стиха СМ; йаваш-йаваш йерийе хайтыйых ми поволі повертаємося назад К; йаваш-йаваш доғру т'ит іди, не поспішаючи, прямо М; йаваш-йаваш д'ечиний живе собі помалу СК; башлады Шахсене ағлама сӧлеп-сӧлеп йаваштан Шахсене почала плакати і стиха говорити Г; пор. йуваш, йываш.

n розм.

1) алкоголь

2) технічний спирт

3) віскі

4) самогон

5) п'яниця; алкоголік

* * *

1) поступово, помалу

2) ( Alki) девіз штату Вашингтон

= рідко alky

1) вторгатися, вдиратися (на чужу територію — on, upon)

2) захоплювати, загарбувати

3) робити замах, зазіхати

4) втручатися (у справи)

5) виходити за межі (розумного)

* * *

1) вторгатися (особл. поступово); захоплювати (особл. помалу)

2) зазіхати

3) виходити за межі (розумного, можливого)

1. n

1) дюйм (= 2,5 см)

2) перен. п'ядь

3) pl висота, зріст

4) невелика відстань (кількість); невеличкий відрізок часу

5) острівець

6) самітний пагорб

7) лука на березі ріки

2. v

повільно рухатися, пересуватися

* * *

1) дюйм; pl висота, зріст

2) дуже невелика відстань inch by inch, поступово