покалічитися

См. также в других словарях:

• покалічитися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• покалічитися — чуся, чишся, док. Стати калікою, завдати собі каліцтва; поранитися. || перен. Знівечитися, зіпсуватися морально; змарнуватися …   Український тлумачний словник

• покалічення — я, с. Дія і стан за знач. покалічити і покалічитися …   Український тлумачний словник

• скалічитися — (зазнати каліцтва, стати калікою), покалічитися, скалічіти …   Словник синонімів української мови

• по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… …   Словник лемківскої говірки

• звертати — а/ю, а/єш, недок., зверну/ти, зверну/, зве/рнеш, док. 1) неперех. Змінювати напрямок руху вбік від попереднього; повертати, рухаючись. || до кого – чого. Змінюючи напрямок, рухатися до кого , чого небудь. || Даючи прохід, проїзд кому , чому… …   Український тлумачний словник

• покривіти — і/ю, і/єш, док., розм. Стати кривим, покалічитися …   Український тлумачний словник