-
1 искалечение
покалічення, каліцтво, знівечення. [За покалічення на війні давано калікам пенсію (М. Грінч.)].* * *калі́чення, покалі́чення, скалі́чення, ні́вечення -
2 покалечить
покалічити, скалічити, (сильно) збезвічити, (о мн.) поскалічувати, позбезвічувати.* * *покалі́чити; ( искалечить) скалі́чити; поскалі́чувати -
3 искалеченный
покалі́чений, скалі́чений, зні́вечений, поні́вечений; окалі́чений -
4 поискалечить
покалі́чити, скалі́чити; окалі́чити, перекалі́чити; зні́вечити, поні́вечити, перені́вечити -
5 покалеченный
покалі́чений; скалі́чений -
6 покалечиться
покалі́читися; ( стать калекой) скалі́чіти, скалі́читися; поскалі́чуватися -
7 извращать
извратить (слова, факты, смысл, содержание чего-либо) перекручувати, перекрутити, переинакшувати, переинакшити, перевертати, перевернути перебріхувати, перебрехати; калічити, покалічити, (о мн.) поперекручувати, попереинакшувати, поперевертати. [Поперекручував історію так, як її й досі перекручують (Куліш). Не перекручуйте правди. Мої слова переинакшено - я не так говорив (М. Грінч.). Хіба-ж тобі так було говорено? ти все по-своєму перевернув (М. Грінч.). Ніколи не перекаже так, як чула, а все перебреше (Харківщ.). Не виправив він мову в перекладі, а покалічив (М. Грінч.)]. -ть (характер, талант, вкус) - калічити, скалічити, покалічити, псувати, зі[о]псувати, (диал.) знатурювати, знатурити. [Нащо ви псуєте (калічите) вдачу дитині? Так знатурив собі смак, що тепер тільки й може їсти щось гостре (М. Грінч.)]. Извращённый - (о словах, фактах, смысле, содержании ч.-л.) перекручений, покручений, перебріханий, (по)калічений; (о характере, таланте, вкусе) покалічений, зіпсований, викривлений, збочений, знатурений. [Викривлений талант (Єфр.). Збочена вдача (Н.-Лев.). Покалічений розум (М. Грінч.)].* * *несов.; сов. - изврат`ить1) ( ложно толковать) перекру́чувати, перекрути́ти и мног. поперекру́чувати, переверта́ти, переверну́ти и мног. попереверта́ти; викривля́ти, ви́кривити; ( искажать) спотво́рювати, спотво́рити; ( нарушать) пору́шувати, пору́шити2) ( портить) псува́ти (псую́, псує́ш), зіпсува́ти и мног. попсува́ти; (наклонности, вкусы) розбе́щувати, розбе́стити, -бе́щу, -бе́стиш -
8 исковерканный
1) прич. зіпсо́ваний, попсо́ваний; зні́вечений, поні́вечений; покалі́чений, скалі́чений; покру́чений; перекру́чений; спотво́рений; покалі́чений, скалі́чений2) (в знач. прил.: изломанный, повреждённый) пола́маний, поні́вечений, зні́вечений, покру́чений, покалі́чений, скалі́чений3) (в знач. прил.: нравственно изуродованный) зіпсо́ваний, зні́вечений, скалі́чений4) (в знач. прил.: неправильный, искажённый) перекру́чений; ( искалеченный) калі́чений, покалі́чений; (о языке: ломаный) ла́маний\исковерканныйое сло́во — перекру́чене сло́во
\исковерканныйый язы́к — калі́чена (покалі́чена, ла́мана) мо́ва
-
9 искажать
исказить1) (уродовать) спотворювати, спотворити, калічити, покалічити, скалічити, казити, сказити, показити, (обезображивать) знекрашувати, звекрасити кого, що. [Віспа спотворила їй обличчя (Київ). Хвороба покалічила йому сустави на пальцях (Київ). Не навчившися добре чужої мови, калічать її (Харківщ.)]. Злоба -зила ему лицо - злоба спотворила (перекривила, скривила, викривила, сказила) йому обличчя;2) (извращать слова, мысль и т. п.) перекручувати, перекрутити, калічити, перекалічити слова, думку. [Не перекручуй моїх слів, бо я не говорив такого (Харківщ.). В дописові перекручено факти (Київ). Перекладач зовсім перекрутив авторову думку (М. Грінч.)]. -жать истину - перекручувати, нівечити, калічити правду. Искажаемый - спотворюваний, калічений, перекривлюваний, скривлюваний. Искажённый - спотворений, покалічений, скалічений; знекрашений; викривлений; перекручений. [Тіні, спотворені місячним сяєвом (Л. Укр.). Дзеркало, що показує скривлену твар (Єфр.). Це якийсь перекручений варіянт дуже відомої пісні (Київ)].* * *несов.; сов. - исказ`ить1) ( извращать) перекру́чувати, перекрути́ти, викривля́ти, ви́кривити2) (обезображивать, уродовать) спотво́рювати, спотво́рити; ( калечить) калі́чити, покалі́чити и скалі́чити; ( искривлять) скривля́ти и скри́влювати, скриви́ти, криви́ти, покриви́ти, перекривля́ти и перекри́влювати, перекриви́ти, викривля́ти, ви́кривити; диал. кази́ти (кажу́, ка́зиш) -
10 искалечивать
искалечить калічити, скалічити, покалічити, нівечити, знівечити, понівечити, обезвічити, (о многих) поскалічувати, понівечити познівечувати кого, що. [Андрій скалічив руку (Коцюб.). Він у кущах ноги покалічив (Рудч.). Десять літ неволі знівечили, убили мою віру і надію (Шевч.). Його ще змалку обезвічено (Мова)]. Искалеченный - (с)калічений, покалічений, знівечений, обезвічений. [Підняв руки калічені до святого Бога (Шевч.)]. Всё -ное - каліч (-чи).* * *несов.; сов. - искал`ечитькалі́чити, покалі́чити, скалі́чувати, скалі́чити, ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити и мног. перені́вечити; окалі́чувати, окалі́чити -
11 изломанный
1) прич. пола́маний, зла́маний; зіпсо́ваний, попсо́ваний, зні́вечений, поні́вечений; потро́щений; калі́чений, покалі́чений; зні́вечений, поні́вечений, пола́маний; зму́чений, заму́чений, пола́маний2) (в знач. прил.: непрямой, с изгибами) ла́маний\изломанныйый по́черк — ла́маний по́черк
3) (в знач. прил.: испорченный воспитанием, жизнью) зіпсо́ваний, зла́маний, пола́маний; ( исковерканный) калі́чений, покалі́чений, зні́вечений, поні́вечений\изломанныйый язы́к — ла́мана (калі́чена, покалі́чена) мо́ва
-
12 изувечение
збезвічення, обезвічення, покалічення, скалічення, тяжке (довічне) каліцтво, покалічення.* * *калі́чення, покалі́чення, скалі́чення; ні́вечення -
13 поковеркать
покопирсати, покалічити.* * *1) ( попортить) попсува́ти; полама́ти; ( изуродовать) поні́вечити, покалі́чити -
14 извращение
(слов, фактов, смысла, содержания) перекручування, переинакшування, -перевертання, калічення, перебріхування, оконч. перекручення, переинакшення, перевернення, покалічення, перебрех (-ху) (слів, фактів, значення, змісту), баламуцтво, (ненормальное уклонение) збочення. [Свідомого перекручування подій не можна не бачити (Н. Рада). Перекручення історії (Нова Гром.). Допустився перебріхування фактів (Київ). Цей період з погляду національної приналежности найбільш заплутаний і повний свідомого й несвідомого баламуцтва (Єфр.)]. -ние характера, таланта, вкуса, естественности - калічення, псування, збочування, знатурювання, оконч. покалічення, зі[о]псуття, збочення, знатурення вдачі, таланту, смаку, природности. Половое -ние - статеве збочення.* * *1) ( действие) перекру́чення, (неоконч.) перекру́чування, переверта́ння; ви́кривлення, викривля́ння; спотво́рення, (неоконч.) спотво́рювання; пору́шення, (неоконч.) пору́шування; псува́ння, зіпсуття́\извращение ние и́стины — перекру́чення (ви́кривлення, перекру́чування, викривля́ння) і́стини
2) ( противоестественное отклонение) збо́чення, зіпсуття́; ( искривление) ви́кривлення, спотво́рення; ( ненормальность) ненорма́льність, -ностівкусовы́е \извращение ния, \извращение ние вку́са — зіпсуття́ смаку́
\извращение ние обме́на — фиоиол. пору́шення о́бміну
полово́е \извращение ние — стате́ве збо́чення
-
15 изуродовать
скалічити, прикалічити, покалічити, (о вещи и жив. сущ.) знівечити, (обезобразить) знекрасити, спотворити. [Вдарив кулаком по носі, прикалічив навіки (Звин.). Ізнівечив мене так, що й на піч не злізу (Пісня). Лихо не вморить, так спотворить (Номис)]. Изуродованный - скалічений, прикалічений, знівечений, знекрашений, спотворений. -ться - прикалічитися, скалічитися, скалічіти, знівечитися, спотворитися, бути пракаліченим, скаліченим, знівеченим, спотвореним, знекрашеним. [Я ще не дуже зостарівся, та знівечився (Шевч.)].* * *зні́вечити, поні́вечити; ( искалечить) покалі́чити, скалі́чити; (обезобразить, исказить) спотво́рити; ( болезнью) покрути́ти, -кру́тить -
16 искажаться
исказиться1) спотворюватися, спотворитися, перекривлюватися, перекривитися, викривлюватися, викривитися, калічитися, покалічитися, бути спотвореним, скаліченим и т. д. [Голос спотворився, неначе свист гадючий (Л. Укр.). Обличчя перекривилося враз (Корол.)];2) перекручуватися, перекрутитися, бути перекрученим. Факты -тся, пройдя через несколько уст - факти перекручуються, перейшовши кілька уст.* * *несов.; сов. - исказ`иться1) перекру́чуватися, перекрути́тися, викривля́тися, ви́кривитися2) спотво́рюватися, спотво́ритися; калі́читися, покалі́читися и скалі́читися; скривля́тися и скри́влюватися, скриви́тися, криви́тися, покриви́тися, перекривля́тися и перекри́влюватися, перекриви́тися, викривля́тися, ви́кривитися -
17 искалечиваться
искалечиться калічитися, скалічитися, скалічіти, нівечитися, знівечитися, обезвічитися, бути скаліченим, покаліченим, знівеченим, обезвіченим від кого (кем). [Не велика біда, як свиня скалічіє (Н.-Лев.). Я ще не дуже зостарівся та знівечився (Шевч.)].* * *несов.; сов. - искал`ечитьсякалі́читися, покалі́читися, скалі́чуватися, скалі́читися, ні́вечитися, зні́вечитися и поні́вечитися; сов. скалічі́ти -
18 исковеркать
1) ( испортить) зіпсува́ти, -псу́ю, -псу́єш, попсува́ти; ( изуродовать) зні́вечити, поні́вечити; ( искалечить) покалі́чити, скалі́чити; ( болезнью) покрути́ти, -кру́тить2) (перен.: извратить) перекрути́ти, мног. поперекру́чувати; ( исказить) спотво́рити; ( искалечить) покалі́чити, скалі́чити -
19 исковеркаться
1) зіпсува́тися, -псу́юся, -псу́єшся, попсува́тися; зні́вечитися, поні́вечитися; покалі́читися, скалі́читися; покрути́тися2) перекрути́тися; спотво́ритися; покалі́читися, скалі́читися -
20 перекалечить
многих) покалічити, перекалічити, понівечити, перенівечити. Перекалеченный - покалічений, перекалічений, понівечений, перенівечений.* * *см. перекалечивать
См. также в других словарях:
ПОКАЛ — (нем.). То же, что бокал; см. это слово. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ПОКАЛ См. БОКАЛ. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней. Михельсон … Словарь иностранных слов русского языка
ПОКАЛ — муж. бокал, высокий кубок, стопа, высокая рюмка. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
покал — См. Бокал … Исторический словарь галлицизмов русского языка
покал — сущ., кол во синонимов: 1 • бокал (13) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
ПОКАЛЁННЫЙ — ПОКАЛЁННЫЙ, покалённая, покалённое; покалён, покалена, покалено. прич. страд. прош. вр. от покалить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
покалённый — прил., кол во синонимов: 1 • покаленный (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
покалівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
Покалітарівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
покалітарівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
покалічений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
покалічення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови