-
1 подобать
подоба́||тьdeci, konveni;\подобатьющий deca, konvena.* * *несов., обыкн. безл., дат. п.corresponder vi, convenir (непр.) viкак подоба́ет — como es debido, como corresponde
не подоба́ет (+ неопр.) — no es conveniente (+ inf.), no conviene (+ inf.), sería impropio (indecoroso)
* * *несов., обыкн. безл., дат. п.corresponder vi, convenir (непр.) viкак подоба́ет — como es debido, como corresponde
не подоба́ет (+ неопр.) — no es conveniente (+ inf.), no conviene (+ inf.), sería impropio (indecoroso)
* * *vgener. convenir, convenirse, corresponder -
2 подобать
подоба||тьбезл προσηκω, ἀρμόζω, ταιριάζω:как \подобатьет καθώς ἀρμόζει, ὡς προσήκει· тебе не \подобатьет δέν σοῦ στέκει νά, δέν σοῦ ἀρμόζει νά. -
3 подобающий
подоба||ющийприч., прил ἀρμόζων:\подобающийющим образом μέ τόν πρέποντα τρόπον, δεόντως. -
4 нравиться
подобатися, (очень редко) любитися, (быть по нраву) бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї), бути уподібним (сподібним) кому, (по душе) бути до мисли, бути гарним кому; (по вкусу) бути до смаку, смакувати кому; см. Нрав 2 (Быть, приходиться по - ву) и Вкус 4 (Быть, приходиться по -су). [Ніхто не вмів-би так, як він, подобатись дівчатам (Самійл.). Їй подобається чорнявий сусід (Коцюб.). Він мені починає подобатись (Коцюб.). А що, хата любиться? (Лебединщ.). Невже оці пісні вам такі гарні? (Звин.). Люди звикли (до картоплі) і тепер вона всім смакує (Наш). Поважна розмова їй смакує (М. Вовч.). Мені життя іще смакує (Стар.-Чернях.)]. -тся ли он вам? - чи він важ подобається? чи він вам до вподоби? чи він вам уподібний? Как вам это -тся? - як вам це подобається? Ему -тся в деревне - йому до вподоби (подобається) на селі (село, жити на селі). Здесь всем -тся - тут усім подобається, тут усім до вподоби, (редко) тут усі прилюбляються. [Париж гарний і усі тут прилюбляються (М. Вовч.)]. Что кому -тся - що кому до вподоби (до смаку), що кому подобається. Больше -ться, чем кто, что - більш(е) подобатися (бути вподібнішим, бути більш(е) до вподоби), ніж хто, ніж що; бути кращим за кого, за що, від кого, від чого. [Довший батіжок цьому хлопчикові вподібніший, ніж короткий (Н.-Лев.). Мені кавун кращий за диню (Харківщ.)]. Перестать -ться (разнравиться) - перестати подобатися, стати не до мисли, розлюбитися. [Незабаром три факультет мені розлюбився (Крим.)]. Не -ться - не подобатися, (быть не по нраву) бути не до вподоби (не до сподоби; бути невподібним (несподібним); (не по вкусу) бути не до смаку, не смакувати. [Йому не подобаються наші горниці (Черкас.)]. Не -тся он мне - не до вподоби (не подобається, невподібний) він мені. Нравящийся - що подобається, (що) до вподоби и т. п., уподібний, сподібний, гарний кому.* * * -
5 Подобает
годиться, личить, упадає (чаще в форме: впада), випадає, припадає, належить, слід, приходиться, (в отриц. или в вопр. оборотах ещё) подоба, подоба річ кому. Не -бает - не подоба (не подоба річ), не годиться, не личить, не впада и т. д., а также: не гоже, не випадає, не пригоже, не пристало, не подобно, ніяково кому. [Ходімо, діти. Цеє вислухати нам не подоба (Л. Укр.). Мені ніяково туди йти (Звин.)]. Не -бало вам так говорить - не випадало (не годилося, не личило) вам так казати. -бает ли кому? - чи (хіба) подоба (хіба подоба річ), чи (хіба) годиться, личить и т. д. кому що? Как -бает - як годиться, як личить и т. д. -
6 приличествовать
личити (реже лицювати), подобати, годитися, випадати, упадати, припадати, належати(ся), пристати; пристояти, бути пристойним, подобним кому. Как -вует - як личить, як подоба, як годиться, як випада(є), як упада(є), як припадає, як належить(ся), як пристало. Не -вует - не личить, не подоба, не годиться, не випадає и т. д. [Підпережись, як личить у поході (Куліш). Не подоба козакові в хусточці ходити, тільки слави козацької - сідельце накрити (Пісня). Покірно встав я зараз, як годиться, і панові тому пішов назустріч (Грінч.). Якось то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.). Не впадає москаля дядьком звати (Номис). Я хочу Марцію, прийняти гідно, як то належить станові її і родові (Л. Укр.). Насамперед, як пристало порядному подорожньому, подавсь він до коршми (Коцюб.)]. Срв. Подобает.* * *ли́чити, годи́тися, -ди́ться, випада́ти; ( подобать) подоба́ти -
7 прилично
(пристойно) пристойно, звичайно, ґречно, як слід; (приличествует) личить, годиться, гоже, подоба. [Одягавсь пристойно, був з себе непоганий і подобався жінкам (Грінч.). Пане гетьмане, старого пса не пристойно мішати в нашу компанію (Куліш). Не подоба дівці до козака та й виходити (Чуб. V). Прибралися так, як гоже для празника (Осн. 1862). Так не годиться говорити (Н.-Лев.)]. Он не умеет -но держать себя в обществе - він не вміє пристойно (ґречно, звичайно, як слід) на людях поводитися. -но одетый - пристойно (як слід) вдягнений. Не -но вам говорить это - не личить (не годиться, не гоже, не пристало, не подоба) вам таке говорити. Срв. Приличествовать, Подобает.* * *нареч.1) присто́йно; поря́дно; [цілко́м] задові́льно; присто́йно; неаби́як, чима́ло, чимале́нько; солі́дно; нале́жно; відпові́дно2) в знач. сказ. ли́чить, годи́ться, випада́є, випада́, подоба́є, подо́ба, звича́йно -
8 подобие
1) (образ, изображение) подоба, подобизна, подобина кого, чого; (обманчивое) облуда, натяма кого, чого, чия. [Утратити зовсім подобу людську (Л. Укр.). Деяка подоба щастя (Єфр.). Подоба істини за правду стала вам (Самійл.). Він зліпив з неї подобизну. Не Іван, а натяма Йванова, так схуд (Козел.)]. Одно только -бие (обманчивое) чего-л. - сама (одна) облуда (натяма) кого, чого, чия. По образу и по -бию божию - в образ божий і подобу (Бібл.). И -бия нет подлинника - і подоби нема першотвору. На -бие кого-л., чего-л. - на взір, взором, на кшталт, кшталтом, на шталт, шталтом, на штиб, на штем кого, чого; срв. Манер. [Вона спорудила собі щось на взір вівтаря (Л. Укр.). Ходили голі на кшталт циган (Котл.)];2) подобонство, схожість (-жости); см. Сходство.* * *1) подо́ба, подоби́зна; ( сходство) схо́жість, -жості, поді́бність, -ності2) мат. поді́бністьперспекти́вное \подобие — перспекти́вна поді́бність
-
9 подобающий
1) прич. см. подобать2) прил. ( надлежащий) proper ['prɒ-]взять подоба́ющий тон — adopt the proper tone
заня́ть подоба́ющее ме́сто [положе́ние] — occupy a fitting place [position]
подоба́ющим о́бразом — properly
-
10 подобающий
1) прич. от подобать2) прил. conveniente, debidoподоба́ющим о́бразом — debidamente, como conviene
заня́ть подоба́ющее ме́сто — ocupar un lugar apropiado
* * *adj1) gener. conveniente, debido2) vituper. de circunstancias -
11 подобать
как подоба́ет — comme il convient, comme il sied
не подоба́ет так поступа́ть — il ne convient pas d'agir ainsi
* * *vgener. convenir -
12 подобать
безл.addirsi, convenirsi, doversi* * *(обычно безл. несов.) addirsi, confarsi; convenire vi (e)как подоба́ет — come si deve, come si conviene
вам не подоба́ет так поступать — non vi si addice agire in questo modo
* * *v1) gener. affarsi, avvenirsi (+D), addirsi, appartenarsi, appartenere (+D), confarsi, convenire2) obs. decere, lecere -
13 вид
1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.* * *I1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у3)ви́ды — (мн.: планы, расчёты) ви́ди, -дів, пла́ни, -нів; ( перспективы) перспекти́ви, -ти́в; ( намерения) на́міри, -рів
4) ( паспорт) вид; по́свідка\вид на жи́тельство — по́свідка на прожива́ння
быть на виду́ у всех — бути на виду́ (на оча́х, перед очи́ма) в усіх
в ви́де чего́ — у ви́гляді чо́го; (в качестве чего-л.) як що
вида́вший ви́ды — бува́лий, яки́й (що) бува́в у бува́льцях, сущ. бува́лець, -льця
де́лать, сде́лать \вид — удава́ти, уда́ти
для ви́да — для (задля) годи́ться; про лю́дське́ о́ко
из ви́ду (из ви́да) скры́ться — зни́кнути (ще́знути, пропа́сти) з оче́й
име́ть в виду́ — ( предполагать) ма́ти на ува́зі; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися
име́ть в виду́ кого́-что — ма́ти на ува́зі (на меті́, на ду́мці) кого що
на виду́ — на видноті́
II биол., лингв.на \вид ду́ у всех — на оча́х (пе́ред очи́ма, на виду́) у всіх; ( публично) прилю́дно
и пр. вид, -у\вид расте́ний — вид росли́н
ви́ды обуче́ния — ви́ди навча́ння
-
14 видимость
1) (явность) видимість, ясність;2) (кажущийся вид) подоба, натяма, слава. [Подоба істини за правду стала вам (Самійл.). Аби тільки слава була, що все гаразд]. Для видимости - про людське око, про славу. По видимости - см. Повидимому.* * *1) ( возможность видеть) ви́димість, -мості и види́мість2) ( внешнее подобие) ви́димість, подо́ба -
15 внешность
1) (наружная поверхность) около. [Около (хатнє) було оббите дощем (Левиц.)];2) (внешний вид) зовнішність (р. -ности) вигляд, взір (р. взору). [Вигляд міста, села. Сіно гарне на взір];3) (наружная сторона явлений) поверховість (р. -вости), позверховість (позверховність), зверхність. [Любити поверховість, не ідею (Пачов.). Мужик переймає у пана позверховність (Грін.). Зверхність подій притемнює їхній внутрішній зміст];4) (внешность, наружность человека) - а) врода, природа, подоба. [Яка погана йому врода, а пан (Звиног.). Так, я, моя подоба, моє лице, мій вираз, все, зовсім (Фран.). Гарна дівчина, такої подоби не бачили у нас (Сторож.). Природа їй гарна, то й одягнутися хочеться краще (Звиног.)]; б) зовнішність, зверхність, поверховість. [Зовнішність у нього поважна. Всенька зверхність - од убрання й манер до способу розмови (Єфр.). Комічна поверховість (Фран.)];5) по внешности, внешним образом, внешне и т. д. - на погляд, на огляд, на око, з- погляду, з-околу, зверху, на взір. [То тільки здається, то тільки з-околу (Мирн.). Хоч як різняться зверху просте речення і найкращий твір (Єфр.). Становище, принадне на погляд, тяжке й образливе по суті (Єфр.). На взір чоловік середніх літ (Мирн.)]. Внешностью, наружностью, лицом (о людях) - на вроду, на обличчя, на вигляд. [Хороша дружина на вроду. Бридкий на обличчя. Непоганий на вигляд (Крим.)].* * *по \внешностьти — за зо́внішністю, з зо́внішності, за зо́внішнім ви́глядом, з зо́внішнього ви́гляду, зо́внішньо, зо́вні
-
16 годиться
сов. пригодиться) здаватися, здатися, придаватися, придатися на що и до чого, надаватися, надатися на що и до чого, годитися, згодитися, знадоблятися, знадобитися, способлятися, способитися, в пригоді ставати (стати), в знадобі бути. [Вчений з нього такий, що здався-б (или був-би надавсь) і на професора (Крим.) = годился бы и в профессора. Я тобі в великій пригоді стану = я тебе очень пригожусь]. Он на всё годится - він до всього придавсь. Годится, безл. (прилично) - годиться, гоже, личить, слід, подоба, випадає, впадає, пристало кому щось робити. [Не подоба дівці до козака та й виходити].* * *годи́тися, здава́тися (здаю́ся, здає́шся), придава́тися -
17 образ
1) (вид, фигура, подобие, внешность) образ (-зу), подоба, постать (-ти), постава; (изображение рисованное, лепное и т. п.) образ, подобизна. Образ человеческий - образ людський, подоба людська. На нём нет образа человеческого - він не має образу людського (подоби людської). Принимать образ кого, чего - брати (взяти) на себе образ чий, подобу чию и т. д.;2) (способ) лад (-ду), спосіб (-собу), чин, роб, побит, побут. В выражениях: таким -зом, следующим -зом - таким чином (робом, ладом, побитом), отак, по-такому, отож, отже. Каким -зом - яким чином (способом, ладом, побитом, робом), як, по-якому. Никаким -зом - ніяк, ніяким світом, жадним способом (побитом, чином), жадною мірою, зроду-звіку. Некоторым -зом - деяким чином (робом, побитом). Каким-то -зом - якось, якимсь робом (чином). Равным -зом - рівно-ж, зарівно. Известным -зом - певним ладом (робом, чином). Главным -зом - переважно, головним чином, головно, найпаче, здебільшого. Наилучшим -зом - що-найкраще, як найкраще, як найліпше. Надлежащим -зом - гаразд. Ненадлежащим -зом - неналежно. Частным -зом - приватно, приватним робом (чином). Обыкновенным -зом - звичайно, звичайним ладом (робом, чином), як заведено. Незаметным -зом - непомітно. Иным -зом - инакше, инаково, иншим ладом (робом, чином, способом). Тем или иным -зом - так чи инак (инакше, инаково), тим чи иншим робом (чином, способом, побитом). Осторожным -зом - тихим (обережним) чином (ладом). Делать по чьему-л. -зу - робити (ходити) чиїм робом (ладом). Образ действия - поводження, поводіння, поступування. Образ правления - система (спосіб) урядування, уряд. Здесь образ правления республиканский - тут уряд республіканський. Образ жизни - побит, побут. Образ мыслей - напрям думок;3) См. Икона. Лежать под -ми (умирать) - конати, доходити.* * *I1) о́браз, -у; ( облик) подо́ба2) (наглядное представление о ком-чём-л.) о́браз, уя́ва3) лит., иск. о́браз, по́стать, -ті4) ( способ) спо́сіб, -собу; по́бит, -у; ( характер) хара́ктер, -у; ( направление) на́прям, -у5) (в твор. п. в сочетании с предшествующим прилагательным или местоимением в значении способа, средства обычно переводится формой соответствующего наречия, иногда формой твор. п. прилагательного и последующего существительного) чин, спо́сіб6) мат. о́браз, -уII( икона) церк. о́браз, -а -
18 польститься
понадитися, повабитися, поважитися, поквапитися, поласувати(ся), поласитися, злакомитися, погнатися на що. [Якби таких було між нами менше, що дома чесний статок протесавши, понадились на соболі московські (Л. Укр.). Повабились наші на мову лукаву (Куліш). Не подоба, старий діду, не подоба, хіба на те поважуся, що худоба (Чуб.)]. -ться на деньги - повабитися (поважитися, поквапитися, злакомитися и т. д.) на гроші.* * *(на кого-что, кем-чем - соблазниться) спокуси́тися (ким-чим); ( позариться) пола́суватися и поласува́тися, пола́ситися, пова́битися, полести́тися, пона́дитися, поква́питися; ( посягнуть) зазіхну́ти (на що) -
19 походить
сов.I. походити, (усилит.) попоходити; см. Ходить, Похаживать. [Тільки слідочок з-під білих ніжечок, де милая походила. Скільки я попоходила (П. Мирн.)].II. Походить на кого, на что - скидатися (реже скидати) на кого, на що, походити, подобати, виглядати, удавати, здаватися на кого, на що, бути схожим на кого, на що, підходити до кого, до чого; (уподобляться) подобитися кому, чому. [Скрізь тепер весело, ясно, світ божий скидається на рай (Коцюб.). Вона скидається на матір (Звин.). Обличчям він дуже скида на вас (Основа). Такий він був тихий, звичайний і на панича не походив (М. Вовч.). Щось ти мені, братку, не подобаєш на невільника; ти опришок (Маковей). Виглядав на нещасливого борця, що от-от здасться на ласку і неласку ворога (Стеф.). На индика він ще й тим удавав, що був палкий та пінявий (Яворн.). Чи то-ж наш простий люд не варт, щоб ми його образу подобилися (Куліш)]. Он таки начинает -дить на человека - він таки починає на людину скидатися, починає людніти (вилюднювати). Сын -дит на отца - син на батька скидається (подобає). Это -дит на чудо - де скидається (виглядає) на чудо, видається чудом.* * *I( ходить некоторое время) походи́ти; попоходи́тиII(на кого-что) (быть похожим на кого-что-л.) бу́ти схо́жим (на кого-що), бу́ти поді́бним (до кого-чого), скида́тися (на кого-що) -
20 пригоже
гоже, пригоже; см. Прилично.* * *в знач. сказ. фольк.го́же, приго́же; ( следует) подоба́є, подоба́, випада́є, випада́, годи́ться
См. также в других словарях:
подобаѥмъ — (1*) прич. страд. наст. Подобаѥма средн. мн. в роли с. То, что следует, подобает: Гл҃ше ст҃ыи исакь… въ ѥдинъ ѿ д҃нии идохъ къ нѣко||ѥмѹ ветхѹ старцю добрѹ… сии… бѧше простъ словесемъ… и бл҃гъ ср҃дцмь. и ˫аже ѡ бл҃гдти. томѹ подобаѥма гл҃ше. (τὰ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
подоба — (176, 335) вигляд [MО,V] … Толковый украинский словарь
подоба — ПОДОБ|А (117), Ы с. 1.Подобие: искуси бо сѧ по всему подобѣ [в др. сп. по подобѣ] нашеи развѣ грѣха. (καϑ’ ὁμοιότητα) ГБ к. XIV, 62б. 2. То, что должно, следует; пристойность, приличие. В сост. сказ. Подоба (не подоба) – следует (не следует),… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
подоба́ть — ает; прич. наст. подобающий; обычно безл., несов., кому чему. Соответствовать принятым правилам, обычаям, чьему л. положению, состоянию. [Семенов:] Нам осуждать бояр не подобает, Мы молоды с тобой и худородны. А. Островский, Козьма Захарьич Минин … Малый академический словарь
Подоба Иван Григорьевич — Подоба (Иван Григорьевич). Родился в 1842 г., по окончании курса в кишиневской гимназии и Новороссийском университете со степенью кандидата естественных наук (1870), Подоба, в 1872 г., изучил сельскохозяйственные науки, а в особенности… … Биографический словарь
Подоба — Иван Григорьевич. Родился в 1842 г., по окончании курса в Кишиневской гимназии и Новороссийском университете со степенью кандидата естественных наук (1870) П. в 1872 г. изучил сельскохозяйственные науки, а в особенности овцеводство и… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
подоба — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} сущ. подобающее употребление. … … Словарь церковнославянского языка
подоба — и, ж. 1) Зовнішній вигляд; зовнішність. || Зовнішній вигляд, зовнішність когось, що виникає в чиїй небудь уяві, пам яті; образ. || з означ. Сукупність зовнішніх ознак, що характеризують кого , що небудь. || у сполуч. з прикм. моральна, духовна і… … Український тлумачний словник
подоба — I (щось схоже на кого / що н.; те, що нагадує собою когось / щось), подобизна, образ; копія, дублікат, двійник (дуже схоже); натяк (те, що нагадує собою когось / щось) II ▶ див. вигляд, образ I, 2) … Словник синонімів української мови
подоба — 1 іменник жіночого роду зовнішність; щось схоже на кого , що небудь подоба 2 іменник жіночого роду, істота істота діал … Орфографічний словник української мови
подоба — бы, ж. Гж. Вид, вигляд … Словник лемківскої говірки
