подертися

изорвать

I. 1) дерти, подерти, драти, подрати, роздирати, роздерти, (на клочки) шматувати, пошматувати, (о мн.) порозривати, подерти, пороздирати. [Сад вирубали, книжки синів подерли (Коцюб.). Коралів не порвала (Метл.). В одній сорочці, та й ту табунники пошматували (Д. Марков.)]. Собака -ла (человека, одежду) - собака порвав (людину, одежу). [Оцей собака мене вчора порвав (Звин.)]. -вать на себе одежду обо что- нб. - пошарпатися об що, на чому. [Пошарпався ввесь об шипшину (Котл.)]. -рвал всё на себе - усе на собі подер;

2) (из чьих рук) видирати, видерти, вихоплювати, вихопити в кого, (зап.) кому. Изорванный - роздертий, дертий, драний, подертий, пошматований. -ный зипун - подерта, драна свита. -ная одежда - подерта одіж, дранка. -ный в клочья, изветшалый - дрантивий. [У дрантивих наметах своїх весь Ізраїль дрімає (Франко). Дрантива свита (Сл. Гр.)]. -ться - дертися, подертися, бути подертим и т. д.

II. Изрывать, изрыть -

1) рити (рию, риєш), порити, зривати, зрити, скопувати, скопати, (заровненную землю) пороти, попороти (землю, стежку), (о мн.) порити, позривати, поскопувати, попороти; (слегка) копирсати, покопирсати, сколупувати, сколупати, подзюбати. [Ще прождавши дві годині, ізрив землю по коліні (Пісня)];

2) (норами, ходами) кротити, покротити, норити, понорити. Изрытый - зритий, скопаний, попоротий, покопирсаний, сколупаний, подзюбаний, понорений. -тый оспой - подзюбаний, дзюба, дзюбатий, таранкуватий. -тое морщинами лицо - покопане, пооране зморшками лице. -ться - ритися, поритися, бути поритим и т. д.

* * *

1) зрива́ти, зри́ти (зри́ю, зри́єш) и пори́ти; ( искапывать) ско́пувати и копа́ти, скопа́ти и мног. поско́пувати, сов. покопа́ти; (перерывать вещи, бумаги) перерива́ти, перери́ти; (сов.: о морщинах) зора́ти

2) ( выкапывать) уст. вико́пувати, ви́копати

1) (изодраться) подертися, подратися, (в клочки) пошарпатися, пошматуватися, побатуватися; см. Порваться;

2) с кем - побитися з ким, (за волосы) почубитися.

* * *

подратися, подертися, (мн.) поподертися. -кался на дуб - подрався на дуба. -лась на крутизну - подерлася на кручу.

* * *

полізти; (на дерево на гору) полізти, подратися, подертися на дерево, на гору. -лезть на четвереньках - порачкувати.

* * *

пополосоваться краятися, покраятися, дертися, подертися на стяжки.

* * *

1) рі́затися на сму́ги, розрі́зуватися на сму́ги, розріза́тися (кра́ятися) на сму́ги; де́ртися на сму́ги; рі́затися (розрі́зуватися, розріза́тися) на шта́би

2) покрива́тися сму́гами, смужи́тися

(перерваться) порватися, у(ві)рватися, (изорваться) подертися и подратися, (на клочья) пошматуватися; срв. Рваться. Нитка -валась - нитка порвалася, урвалася.

* * *

см. порываться

порваться

1) рватися, порватися, (о тканях, бумаге и т. п.) дертися, подертися, дратися, подратися. [Ой як вийдеш на вулицю, - намисто порветься. Як лиштва подереться, пишання минеться];

2) (стремиться) пориватися, рватися, порватися, поривати, (с усилием) пнутися, (торопливо, поспешно) квапитися, поквапитися, (на дело, которое не по силам; иронич.) сікатися, (много раз или долго) попорватися, попопнутися, попосікатися. [Я змагався, поривався гори зсунути з землі (Грінч.). Ми не рвемось на свободу й другим її не дамо (Самійл.). Молода сила тремтить і пориває з кожної жилки стебла (Коцюб.). За щелепами своє не поміститься, а (вона) до чужого куска квапиться (Кониськ.). Сікається бити мене свекор, та тікаю я (Грінч.)].

* * *

несов.; сов. - порв`аться

1) (несов.: разорваться) порва́тися, розірва́тися; ( изодраться) поде́ртися, подра́тися, розде́ртися, розідра́тися

2) (о связях, отношениях) порива́тися и рва́тися, порва́тися; ( разрываться) розрива́тися, розірва́тися

3) (несов.: делать порывистые движения) порива́тися, рва́тися

4) (несов.: стремиться) порива́тися

1) (зерно) (измолоть) подерти на крупи, (истолочь) потовкти на крупи;

2) (обратить в крупы, напр. сахар) покрупити, по[с]товкти що, побити на крупи, на дрібки. Искруплённый - подертий (на крупи); по[с]товчений, побитий (на крупи, на дрібки). -ться -

1) подертися на крупи;

2) стовктися, побитися на крупи.

(о платье) подертися; (о человеке) обідратися, обдертися, обірватися, (о мног.) пообдиратися, пообриватися. [Хлопчина геть обідрався. Пообривались, як старці].

 1. порватися, подертися;

 2. покричати (розм.);

 3. посваритися, полаятися (розм.)

обтріпатися, подертися, бути замотаним у ганчір'я О, К; сычан архаҗығы чулланған спинка у миші подралася К.