-
1 повідбирати
1) (взять обратно, забрать) поотбира́ть, поотобра́ть, отобра́ть; ( силой) поотнима́ть, отня́ть2) ( выделить из общего числа) поотбира́ть, поотобра́ть, отобра́ть3) (о деньгах, письмах) получи́ть -
2 відбирати
-
3 поодб...
(надо смотреть на повідб...; например: поодбива́ти, поодбира́ти надо смотреть:) повідбивати, повідбирати -
4 піднімати
= підняти1) ( переміщати знизу вгору) to raise, to lift, to hoist; (коловоротом, лебідкою тощо) to heaveпіднімати келих (за кого-небудь/що-небудь) — to raise one's glass (to)
піднімати комір — to raise ( to turn up) one's collar
піднімати лебідкою — to wind, to winch
піднімати прапор — to hoist ( to run up) a flag
піднімати руку — to raise one's hand; ( при голосуванні) to show one's hand
2) ( підбирати знизу) to pick up3) ( збільшувати рівень) to raise4) (збільшувати, підвищувати, підносити) to raiseпіднімати (здіймати) крик — to set up ( to raise) a cry, to raise the hue and cry
піднімати настрій — to raise one's spirits, to cheer up
піднімати ціну — to raise the price (of)
5) ( зміцнювати) to enhance6) (надихати, спонукати) to inspire, to stir upпіднімати заколот — to mutiny, to stir up a revolt, to excite rebellion
7) (налагоджувати, поліпшувати) to set back on its feet8) мисл. (зайця, ведмедя) to startпіднімати дичину — to spring ( to rouse) game
9)піднімати питання — to raise the issue, to bring up
піднімати пару с.-г. — to fallow
піднімати цілину — to open up virgin lands, to plough new lands
піднімати вітрило — to raise ( to make) sail, to set sail
піднімати на ноги — to alarm; to get up; to rouse
піднімати на сміх — to make fun (of), to ridicule, to laugh (at), to make a fool (of)
піднімати (задирати) ніс — to put on airs ідіом.
піднімати на когось руку — to lift (up) one's hand against someone
піднімати тривогу — to give/raise an alarm
См. также в других словарях:
повідбирати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідбирати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відібрати все чи багато чого небудь, у всіх чи багатьох. || Взяти все чи багато чого небудь, що належить віддачі. || Забрати назад усе чи багато чого небудь, у всіх чи багатьох. 2) Взяти багато яких небудь предметів,… … Український тлумачний словник
підбирати — а/ю, а/єш, недок., підібра/ти, рідко підобра/ти, підберу/, підбере/ш, док., перех. 1) Піднімати що небудь із землі руками. || Збирати те, що впало, або розкидане, розсипане. || Прибирати з землі скошене збіжжя або викопану городину. || Наводити… … Український тлумачний словник
поодб... — див. повідб...; напр.: поодбива/ти, поодбира/ти і т. ін. див. повідбивати, повідбирати і т. ін … Український тлумачний словник
хапати — I а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Швидко, поривчасто брати, схоплювати, підхоплювати кого , що небудь. || Братися, чіпляючись за що небудь або повисаючи на чомусь. || Поривчасто схоплювати кого небудь за щось, затримуючи, зупиняючи його. ||… … Український тлумачний словник
піднімати — і підійма/ти, а/ю, а/єш, недок., підня/ти, німу/, ні/меш і підійня/ти, ійму/, і/ймеш; мин. ч. підня/в, підняла/, підняло/ і підійня/в, підійняла/, підійняло/; док., перех. 1) Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
знімати — і рідко ізніма/ти, а/ю, а/єш, недок., зня/ти, зніму/, зні/меш і рідко ізня/ти, ізніму/, ізні/меш, док., перех. 1) Діставати, брати зверху або з поверхні чого небудь те, що там лежить, висить, стоїть і т. ін. || Прибирати, видаляти що небудь з… … Український тлумачний словник
низати — нижу/, ни/жеш, недок., перех. 1) Насаджувати, просовувати що небудь одне за другим на нитку, дріт і т. ін. Низати намисто. Низати тютюн. 2) перен. Легко, вільно підбирати, пов язуючи одне з одним (про слова, рими і т. ін.). 3) перен. Охоплювати… … Український тлумачний словник
стуляти — I = стулити (зводити що н. упритул), стулювати, змикати, зімкнути; підтягати, підтягувати, підтягти, підтягнути, підбирати, підібрати, піді[о]бгати (губи); склепляти, склепити (уста, очі, повіки тощо) Пор. заплющувати II ▶ див. закривати 2), з… … Словник синонімів української мови
