-
1 община
ж; див. тж. громадаcommunity, commune -
2 община
-иобщи́на -
3 община
obszczynaж. -
4 община
სათვისტომო, თემი -
5 община
грамадзянства -
6 братія
-
7 громада
ж2) mass, bulk; heap -
8 мир
I -у1) мир, вселе́нная2) ( сельская община и её члены) ист. мир, о́бщество3) ( не об организации) наро́д, лю́диII -уми́ром — ( как) всем ми́ром, сообща́
(отсутствие вражды, спокойствие) мир; ( согласие после устранения причин вражды) примире́ние -
9 комунітаризм
КОМУНІТАРИЗМ ( від англ. community - спільнота, громада, община; ознаками "ком'юніті" звичайно вважають спільне існування, кооперацію і взаємодію, спільні інтереси) - напрям соціальної філософії і політичної ідеології. Виникнення і поширення К. зумовлено, з одного боку, реакцією на занепад "реального соціалізму" і колапс системи "світового соціалізму", з іншого - дійсними і уявними небезпеками з боку різних течій лібералізму, лібертаризму та ін. Комунітаристи доводять, що лібертаристи недооцінюють (або ж прямо нехтують) притаманну людині потребу ідентифікувати себе з прихильним соціальним оточенням, встановлювати і відновлювати стосунки соціальності, спілкування, взаємності. Реалізація лібертаристських установок, вважають представники К., неминуче призводить до фрагментації суспільства, гонитви за особистим успіхом за рахунок суспільного інтересу і громадських обов'язків. Комунітаристи критикують індивідуалістичну ліберальну антропологію, яка недооцінює значення тієї обставини, що соціальна свобода може бути реалізована тільки в умовах суспільства, що ліберальна спільнота - умова і запорука такої свободи. Деякі представники ліберальної філософії активно розробляють концепцію "ліберального ком'юніті" (Кимліка). Комунітаристи дискутують також з соціалістами, зокрема стосовно віри останніх у спроможність держави захистити комунітарну соціальність від розпаду. Ідеал К. може бути окреслений як асоціативна мікроспільнота общинного типу, яку держава ані опікує, ані контролює, але яка існує як самодостатня агрегація (дещо більше, ніж просто сума) індивідів. Таким чином, комунітаристи ставлять питання про можливість і необхідність комунітарної солідарності як непримусової солідарності, добровільного колективізму. Значна кількість т. зв. "нових соціальних рухів" тією чи іншою мірою використовує засади і принципи К. Популярність багатьох протестантських общин підкреслює тяжіння сучасних громадян (зокрема в урбанізованих суспільствах) до інтимності і відкритої взаємності комунітарних форм. Комунітарні форми довели свою життєспроможність у кризових суспільствах (територіальна самоорганізація, створення сусідських громад - общин), а також у подоланні людиною екстремальних, межових станів (громади наркоманів, анонімних алкоголіків, громади-притулки для жінок, що зазнали сексуального або іншого насильства). Разом з тим, комунітаристи вочевидь переоцінюють перспективи і можливості комунітарних форм у вирішенні проблем сучасності К. ритики К. вказують на сентименталізм комунітарних ідеологів, на їхню "утопічну антропологію".В.Заблоцький
См. также в других словарях:
ОБЩИНА — ОБЩИНА, форма социальной организации. Первобытная (родовая) О. характеризуется коллективным трудом и потреблением, более поздняя форма соседская (территориальная, сельская) О. сочетает индивидуальное и общинное владение, характерна для… … Русская история
ОБЩИНА — Слово община старославянизм в составе русского языка. Оно было очень употребительно в древнерусской литературе и выражало разные значения. Можно выделить в нем четыре основных значения: 1) общение или наличие чего нибудь общего; единение,… … История слов
Община — (community) Социальная группа людей, связанных между собой конкретным местом. Однако характер социальных связей и местоположения общины вызывают идеологические споры. Традиционные консерваторы подчеркивают, что в основе общины лежит общность… … Политология. Словарь.
ОБЩИНА — первичная форма социальной организации, возникшая на основе природных, кровнородств. связей. В процессе образования классового общества и государства первобытная кровнородств. О. трансформируется в соседскую (терр.) организацию сел.… … Философская энциклопедия
ОБЩИНА — ОБЩИНА, форма социальной организации. Первобытная (родовая) община характеризуется общим владением средствами производства, коллективным трудом и потреблением, более поздняя форма соседская (территориальная, сельская) община сочетает… … Современная энциклопедия
ОБЩИНА — форма социальной организации. Первобытная (родовая) община характеризуется коллективным трудом и потреблением, более поздняя форма соседская (территориальная, сельская) община сочетает индивидуальное и общинное владение, характерна для… … Большой Энциклопедический словарь
община — и община. В знач. «нижняя палата в английском парламенте» община. Палата общин. В знач. «организация, общество» обычно община. Студенческая община. Религиозная община … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
ОБЩИНА — и (редк.) ОБЩИНА, общины, жен. (книжн.). 1. Самоуправляющаяся организация жителей какой нибудь территориальной единицы (селения, города; юр.). Средневековые городские общины (коммуны). Клан община, связанная кровным родством и собственностью. 2.… … Толковый словарь Ушакова
Община — I общ ина ж. 1. Древнейшая форма организации общества, характеризующаяся коллективной собственностью на средства производства, совместным трудом и уравнительным распределением, а также полным или частичным самоуправлением (сохраняется в ряде… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
община — См … Словарь синонимов
Община — естественно сложившееся надсемейное объединение людей, связанных общими интересами, иногда общностью происхождения, эмоциональным или культурным единством и т.п. (например, земляческая, эмигрантская, религиозная общины). В узком смысле община… … Исторический словарь
