-
1 обряджати
= обряжа́ти, обряди`тиобряжа́ть, обряди́ть; ( о покойнике) обмыва́ть и одева́ть, обмы́ть и оде́ть; ( переряживать) наряжа́ть, наряди́ть -
2 обрядити
см. обряджатиобряди́ть; ( о покойнике) обмы́ть и оде́ть; ( переряживать) наряди́ть -
3 обряжати
см. обряджатиобряжа́ть; ( о покойнике) обмыва́ть и одева́ть; ( переряживатъ) наряжа́ть
См. также в других словарях:
обряджати — і рідко обряжа/ти, а/ю, а/єш, недок., обряди/ти, ряджу/, ря/диш, док., перех., розм. 1) Одягати, наряджати кого небудь (перев. у святковий гарний одяг). || Обмивати й одягати покійника. || ким, у кого. Одягаючи певним чином, робити схожим на кого … Український тлумачний словник
обряджати — [обр аgа/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
обряджати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
обряджання — я, с. Дія за знач. обряджати … Український тлумачний словник
обрядити — див. обряджати … Український тлумачний словник
обряжати — див. обряджати … Український тлумачний словник
