-
1 cere
1. nвосковиця (на дзьобі у птахів)2. v заст.1) вощити2) одягати у саван; обряджати (небіжчика)* * *I n; зоол. II v; іст., поет.обертати у вощене полотно; одягати в саван; обряджати ( небіжчика) -
2 busk
1. n1) планшетка (в корсеті)2) розм. корсет2. v1) одягатися, обряджатися2) облачати, одягати3) поспішати, квапитися4) підготовляти; споряджати; доводити до ладу, упорядковувати5) робити повороти (про корабель)6) рискати, гасати, нишпорити (про піратський корабель)7) борсатися, битися (про птаха)9) розм. співати (давати виставу) на вулиці* * *I [besk] vшотл.1) облачатися, обряджатися, одягатися; облачати, обряджати, одягати2) поспішати, спішити3) готувати, підготовляти, споряджати; упорядковуватиII [besk] v; сл. -
3 busk
I [besk] vшотл.1) облачатися, обряджатися, одягатися; облачати, обряджати, одягати2) поспішати, спішити3) готувати, підготовляти, споряджати; упорядковуватиII [besk] v; сл. -
4 cere
-
5 обряжать
обрядить1) (мёртвого) рядити, нарядити, споряджати, спорядити, обряджати, обрядити (покійника). [У холодну могилу споряджають його (Тесл.)];2) (приводить что в должный вид, состояние) порати, упорати, попорати що, поратися коло чого, попоратися, упоратися коло чого, з чим. [Упорав нивку. Корови подоїла, худобу попорала. В хаті і в дворі з усім упоралась]. -дить убитую на бойне скотину - оббілувати і розібрати.* * *несов.; сов. - обряд`ить1) обряджа́ти, обряди́ти; споряджа́ти, споряди́ти; диал. зряджа́ти, зряди́ти2) ( устраивать) улашто́вувати, улаштува́ти; ( приготовлять) готува́ти, приготува́ти, приготовля́ти, пригото́вити; (ходить за скотом, обрабатывать землю) по́рати, упо́рати и попо́рати3) ( убитое животное) спец. білува́ти и оббіло́вувати, оббілува́ти, несов. збілува́ти; ( разделывать) розбира́ти, розібра́ти и порозбира́ти -
6 одевать
одеть1) (з)одягати, (з)одягти, вдягати, вдягти, убирати, убрати, прибирати, прибрати, строїти, пристроїти, випроїти, (о многих) по(з)одягати, повдягати, повбирати, поприбирати, попристроювати. Я её кормлю, я её одеваю - я її годую, я її зодягаю. Одеть- обуть кого - (з)одягти-(з)обути кого, спорядити, поспоряджати [-ряджувати] кого. [Діток так гарно поспоряджував: і свиточки в кожного, і кожушок, і чобітки (Київщ.)]. Мать одела и умыла меня - мати вдягли (одягли) та вмили мене. Он одел пальто и вышел на улицу - він вдяг пальто й вийшов на вулицю. Одеть (на себя) что - см. Одеться во что. Вы слишком легко одеты - ви занадто легко вдягнені. Невесту одевают к венцу - молоду вбирають (прибирають) до вінця (до шлюбу). Одену тебя в шёлк и золото - уберу тебе в шовк і в золото, водитиму тебе в шовках та в золоті. Родители нас хорошо одевали - батьки нас гарно водили. -вать покойника - обряджати покійника. Одеть землю в камень и железо - одягти (вдягти) землю в камінь і залізо. Одеть дёрном - подернувати, вкрити дерном. Одетый - (з)одягнений, вдягнений, вбраний, прибраний, пристроєний, повдяганий, повбираний, поприбираний, попристроюваний. Быть -тым к лицу - бути прибраним (вбраним) до лиця. Хорошо -тый - гарно (хороше) вбраний (прибраний, вдягнений), одягний, одіжний, стрійний. Бедно -тый - бідно вбраний (одягнений), неодягний, неодіжний. -тый в чёрное - чорно одягнений.* * *несов.; сов. - од`еть1) одяга́ти, одягти́ и одягну́ти и поодяга́ти, удяга́ти, удягти́ и удягну́ти и повдяга́ти, убира́ти, убра́ти и повбира́ти; зодяга́ти, зодягти́ и зодягну́ти и позодяга́ти2) (покрывать чем-л.) укрива́ти, укри́ти и повкрива́ти ( закутывать) заку́тувати, заку́тати и позаку́тувати
См. также в других словарях:
обряджати — і рідко обряжа/ти, а/ю, а/єш, недок., обряди/ти, ряджу/, ря/диш, док., перех., розм. 1) Одягати, наряджати кого небудь (перев. у святковий гарний одяг). || Обмивати й одягати покійника. || ким, у кого. Одягаючи певним чином, робити схожим на кого … Український тлумачний словник
обряджати — [обр аgа/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
обряджати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
обряджання — я, с. Дія за знач. обряджати … Український тлумачний словник
обрядити — див. обряджати … Український тлумачний словник
обряжати — див. обряджати … Український тлумачний словник