-
1 обриватися
= обірватися1) ( упасти) to be plucked, to fall, to lose hold of smth. and fall2) (про нитку, струну) to break3) ( про розмову) to stop suddenly -
2 обриватися
I = обри́тисяобрыва́ться, обры́тьсяIIобрыва́ться, оборва́ться; (не удержавшись, падать) срыва́ться, сорва́тьсяIII(прекращаться, приостанавливаться) перен. прерыва́ться, прерва́ться, пресека́ться, пресе́чься; (внезапно, сразу) обрыва́ться, оборва́тьсяIV страд. з., несоверш.обрыва́ться; обира́ться; обдёргиваться; прерыва́ться; обрыва́ться -
3 обриватися
obrywatysjaдієсл. -
4 обриватися
зламацьперапынак -
5 обірватися
-
6 обірвати
= обірватися; док. див. обривати, обриватися -
7 обірватися
см. обриватися I1) оборва́ться; (не удержавшись, падать) сорва́ться2) (прекращаться, приостанавливаться) перен. прерва́ться, пресе́чься; (внезапно, сразу) оборва́ться -
8 обритися
см. обриватися IIобры́ться
См. также в других словарях:
обриватися — I а/юся, а/єшся, недок., обірва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Відриваючись, відділяючись від чого небудь, падати; зриватися. || Не втримуючись, зриватися з чого небудь. 2) Втрачати цілість, розділятися на частини від натягання, ривка, перетирання… … Український тлумачний словник
обриватися — 1 дієслово недоконаного виду зриватися; розриватися; припинятися; стрімко падати обриватися 2 дієслово недоконаного виду окопуватися … Орфографічний словник української мови
зриватися — а/юся, а/єшся, недок., зірва/тися, зірву/ся, зі/рве/шся, док. 1) Переставати триматися на чому небудь; відокремлюватися від чого небудь (про щось зачеплене, прикріплене або те, що висить, і т. ін.). || Відокремлюючись від гілки, падати додолу… … Український тлумачний словник
обірватися — див. обриватися I … Український тлумачний словник
обрив — у, ч. 1) Дія і стан за знач. обривати I 2) і обриватися I 2), 4). 2) перев. мн. Обірваний шматок чого небудь (пряжі, мотузки і т. ін.); обривок. 3) Місце, де обірвано що небудь (нитка, дріт і т. ін.). 4) Місце, де круто спадає поверхня землі… … Український тлумачний словник
обривання — я, с. Дія за знач. обривати I і обриватися I 1 3) … Український тлумачний словник
обритися — див. обриватися II … Український тлумачний словник
уриватися — I (врива/тися), а/юся, а/єшся, недок., увірва/тися і урва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Відокремлюватися від чого небудь цілого внаслідок ривка, поштовху або під дією власної ваги; відриватися. || Перериватися, розриватися навпіл, на частини. 2)… … Український тлумачний словник
припинитися — I = припинятися (перестати відбуватися, здійснюватися, виявлятися; перериватися на якийсь час), перепинитися, перепинятися, перерватися, перериватися, стати, ставати, обірватися, обриватися, у[в]гаснути, у[в]гасати, у[в]щухнути, у[в]щухати,… … Словник синонімів української мови
уриватися — I = вриватися, урватися (від різкого руху, ривка / під дією ваги розділятися навпіл, на частини), у[в]вірватися, розриватися, розірватися, перериватися, перерватися, обриватися, обірватися; лопати, лопнути, лопатися (про туго натягнені струни,… … Словник синонімів української мови
