облічувати

см. облічувати

высчитать

1) вираховувати, вирахувати, обраховувати, обрахувати, зрахувати, вилічувати, вилічити, (учитывать) облічувати, облічити, числити, вичислити, обчислити;

2) (из заработка) - одвертати, одвернути, вивертати, вивернути (з платні кому).

* * *

несов.; сов. - в`ысчитать

несов.; сов. - сосчит`ать

1) лічи́ти, -чу́, -чиш, полічи́ти, рахува́ти (раху́ю, раху́єш), порахува́ти; (определять сумму, количество) злі́чувати, -чую, -чуєш ( редко), злічи́ти, облі́чувати, облічи́ти; (сов.: пересчитать) перелічи́ти, перерахува́ти, мног. поперелі́чувати, поперерахо́вувати (-хо́вую, -хо́вуєш)

2) (сов.: счесть, признать кем-чем-л., каким-л.) вважа́ти

подсчитать під[об]раховувати, під[об]рахувати, (о мног.) попід[пооб]раховувати що. Подсчитанный - під[об]рахований.

* * *

несов.; сов. - подсчит`ать

несов.; сов. - уч`есть

1) облі́чувати, облічи́ти, обчи́слювати и обчисля́ти, обчи́слити, обрахо́вувати, обрахува́ти

2) ( вексель) фин. дисконтува́ти несов., сов.

3) ( принимать во внимание) зважа́ти, зва́жити, урахо́вувати, урахува́ти

и Облежать облечь облягати, облягти, оточувати, оточати, оточити, обгортати, обгорнути. [Ой облягли запоріжців москалі, та всіма сторонами (со всех сторон). Небо хмари обгорнули]. Войска облегли крепость - військо облягло (оточило) фортецю. Облёглый - облеглий, обгорнутий, оточений.

* * *

несов.; сов. - обл`ечь

1) ( прилегать) обляга́ти, облягти; ( окружать) ото́чувати, оточи́ти; ( охватывать) обгорта́ти, обгорну́ти, огорта́ти, огорну́ти, охо́плювати, охопи́ти, обхва́чувати, обхвати́ти; (несов.: об одежде, обуви) ули́пнути

2) ( окружать войсками) обляга́ти, облягти́, ото́чувати, оточи́ти

несов.; сов. - рассуч`ить

1) розсу́кувати, -кую, -куєш, розсука́ти, -сучу́, -су́чиш и -сука́ю, -сука́єш

2) ( раскатывать тесто) обл. розка́чувати, -чую, -чуєш, розкача́ти, вика́чувати, ви́качати

окружить

1) (обвести, очертить кругом) обводити, обвести (кругом), обкружляти, обкружлити, обкреслювати, обкреслити, обче[і]ркувати, обчеркнути що;

2) (обойти, объехать кругом) обминати, обминути, обходити, обійти, об'їжджати, об'їхати що. [Обминає Ганна великі биті шляхи, йде вона ярами та долинами (Н.-Лев.)];

3) (обносить чем-либо вокруг) обводити, обвести (напр. ровом, канавою, стіною), обгороджувати, обгородити, обставляти, обставити що чим. [Навкруги замок був обведений глибоким ровом. Обгородив двір тином];

4) (облегать) оточувати, оточати, оточити (о мног. пообточувати), обступати, обступити, обстати (сов.); о(б)гортати, обгорнути (о мног. пообгортати), облягати, облягти, обложити, (о)повивати, (о)повити, обаранити (сов.), (плотно) обліплювати, обліпити, (неожиданно -жить кого) обскочити, (о собаках) обсідати, обсісти, (о реке) обтікати. [Його оточали бліді, зжовклі обличчя (Коцюб.). А козаки, як та хмара, ляхів обступили (Шевч.). Розбійники облягли навколо табор (Коцюб.). Розкошами, щастям він її повив (Грінч.). Річка обтікає наше місто. Як обсядуть собаки, треба припасти до землі]. Жандармы -жили дом - жандарми оточили (обступили) хату. -жить неприятеля - оточити, облягти, обступити ворога. -жить город валом - обвести місто валом. Постройки, которые -жают площадь - будівлі, що оточують (облягають) площу (майдан). Окружаемый - обкреслюваний, обгороджуваний, оточуваний. Окружаемость - оточуваність (-ности). Окружённый - обведений, обкреслений, обче[і]ркнутий, о(б)городжений, обставлений, оточений, обложений, оповитий. -ный сиянием, ореолом - осяйний. -ный каменной стеной - обмурований.

* * *

несов.; сов. - окруж`ить

1) ото́чувати, оточи́ти; ( обступать) обступа́ти, обступи́ти и пообступа́ти, оступа́ти, оступи́ти; ( осаждать) обляга́ти, облягти́ и пообляга́ти; ( обставлять) обставля́ти, обста́вити; ( облегать) обгорта́ти, обгорну́ти ( нападая со всех сторон) обпада́ти, обпа́сти и пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и поопада́ти

2) (обводить, обносить чем-л.) обво́дити, обвести́ и пообво́дити

3) несов. ( объехать) об'ї́хати; ( обойти) обійти́

1. n

1) рахунок; підрахунок

2) увага

3) текст. номер пряжі

4) юр. пункт обвинувачення

5) заст. підсумок

6) граф

2. v

1) рахувати, підраховувати; перелічувати

2) брати до уваги, враховувати

3) вважати, гадати

4) мати значення

5) юр. викладати справу

* * *

1) рахунок; підрахунок; облік; підсумок; cпopт. підрахунок секунд ( знаходження в нокдауні або в нокауті)

2) увага

3) тeкcт. номер пряжі

4) юp. пункт обвинувачення або позовної заяви; виклад справи

5) елк. одиночний імпульс

6)

1) рахувати; підраховувати; перераховувати

2) брати до уваги, у розрахунок, враховувати, зараховувати

3) вважати, думати, розглядати

4) мати значення

5) (on, upon) розраховувати (на що-небудь, кого-небудь)

6) ( for) мати значення, бути вартим, заслуговувати

7) ( against) говорити проти; мати негативне значення

8) юp. викладати справу

1) головни́й сто́вбур ( дерева)

2) опо́ра, пі́дпі́рка

3) ру́чка; ло́же рушни́ці

4) заст. пень, коло́да

5) рід, сім'я́, роди́на

6) біол. поро́да, пле́м'я

7) гру́па спорі́днених мов

8) запа́с; інвента́р

9) асортиме́нт ( товарів)

10) худо́ба, поголі́в'я (тж. live stock)

11) парк ( вагонів тощо)

12) сировина́

13) ек. акціоне́рний капіта́л (тж. joint stock); а́кції; основни́й капіта́л; фо́нди; ці́нні папе́ри; фо́ндові ці́нності; обліга́ції

14) бот. левко́й

15) широ́кий шарф; широ́ка крава́тка

16) міцни́й бульйо́н

17) sl. інтере́с, зна́чення

18) части́на коло́ди карт, не ро́здана гравця́м

19) акціоне́рна компа́нія

20) pl іст. коло́дки

21) pl мор. ста́пель

22) гірн. середньодобови́й ви́добуток

23) тех. ба́бка ( верстата)

24) тех. при́пуск

25) шток ( якоря)

26) мет. ши́хта

27) бот. підще́па, прище́па

••

1) ство́рювати запа́с(и); запаса́ти

2) ма́ти в ная́вності (у про́дажу)

3) зберіга́ти (ма́ти) на скла́ді

4) постача́ти, забезпе́чувати

5) припасо́вувати (фіксува́ти) ру́чку тощо

1) ная́вний; гото́вий

2) заяло́жений; шабло́нний

3) племінни́й, поро́дистий