-
1 підраховувати
= підрахуватиto count up, to reckon, to calculate, to cast up, to compute -
2 відраховувати
-
3 відраховувати суму
Українсько-англійський юридичний словник > відраховувати суму
-
4 підраховувати
take count, balance, calculate, compute, total -
5 підраховувати голоси
( під час голосування тощо) take count of votes, count votes, pollУкраїнсько-англійський юридичний словник > підраховувати голоси
-
6 підраховувати голоси присяжних
Українсько-англійський юридичний словник > підраховувати голоси присяжних
-
7 підраховувати збитки
Українсько-англійський юридичний словник > підраховувати збитки
-
8 підраховувати касову готівку
Українсько-англійський юридичний словник > підраховувати касову готівку
-
9 відраховувати
-
10 відраховувати
= відрахува́тиотсчи́тывать, отсчита́ть; ( не выдавать части суммы) отчисля́ть, отчи́слить, вычита́ть, вы́честь, уде́рживать, удержа́ть -
11 підраховувати
= підрахува́типодсчи́тывать, подсчита́ть -
12 підраховувати
pidrahowuwatyдієсл. -
13 відраховувати
матем.; техн. отсчи́тывать -
14 підраховувати
матем. подсчи́тывать -
15 підраховувати
ანგარიში, თვლა, დათვლა -
16 відраховувати
адняцьадымаць -
17 reckon
v1) рахувати, підраховувати (тж reckon up)to learn to read, write and reckon — навчитися читати, писати й рахувати
2) нараховувати; підраховувати; підбивати підсумки3) розглядати, вважатиto reckon smb. as an enemy — вважати когось ворогом
4) зараховувати, відносити (до когось, чогось — in, among)5) думати, дотримуватися певної думки, гадати6) покладатися, розраховувати (на когось — on, upon)10) приписувати, ставити в провину11) вважатися істотним; бути важливим; мати цінністьreckon for — розраховувати на (щось); брати до уваги (щось); передбачати (щось)
reckon in — а) враховувати, брати до уваги; б) відносити до категорії; зараховувати до
reckon off — вираховувати; скидати з рахунку
reckon out — а) рахувати, перелічувати; підраховувати; б) відраховувати (гроші); розплачуватися
reckon up — оцінювати, давати оцінку
to reckon without one's host — дуже прорахуватися, помилитися в розрахунках
* * *v1) рахувати (особл. про себе), підраховувати ( reckon up); нараховувати; обчислювати; підраховувати, підбивати підсумок ( reckon up)2) ( часто as) розглядати, вважати; ( among) числити ( де-небудь), зараховувати (до кого-небудь, чого-небудь)3) aмep. думати, вважати; дотримуватися думки; мати на увазі4) (on, upon) покладатися, розраховувати (на кого-небудь, що-небудь)5) ( with) брати до уваги, рахуватися (з ким-небудь, чим-небудь); (with, without) взяти до уваги; враховувати6) ( with) розраховуватися, розплачуватися; розквитатися7) ( with) справлятися; стикатися, мати справу (з чим-небудь, ким-небудь)8) ( часто for) розраховувати ( на що-небудь); передбачати ( що-небудь)9) (in) включати, зараховувати10) вважатися істотним; бути важливим; мати цінність11) прост. мати звичку -
18 count
1. n1) рахунок; підрахунок2) увага3) текст. номер пряжі4) юр. пункт обвинувачення5) заст. підсумок6) граф2. v1) рахувати, підраховувати; перелічувати2) брати до уваги, враховувати3) вважати, гадатиcount yourself fortunate — вважай, що тобі пощастило
4) мати значення5) юр. викладати справу□ count on (upon) — розраховувати на щось
□ count out — парл. відкласти засідання через відсутність кворуму
□ count up — підраховувати
* * *I [kaunt] n1) рахунок; підрахунок; облік; підсумок; cпopт. підрахунок секунд ( знаходження в нокдауні або в нокауті)2) увага3) тeкcт. номер пряжі4) юp. пункт обвинувачення або позовної заяви; виклад справи5) елк. одиночний імпульс6)II [kaunt] v1) рахувати; підраховувати; перераховувати2) брати до уваги, у розрахунок, враховувати, зараховувати3) вважати, думати, розглядати5) (on, upon) розраховувати (на що-небудь, кого-небудь)6) ( for) мати значення, бути вартим, заслуговувати7) ( against) говорити проти; мати негативне значення8) юp. викладати справуIII [kaunt] n -
19 tell
In розм.1) розмова; плітка2) розповідь, історіяIIv (past і p.p. told)1) розповідати2) говоритися, розповідатися3) говорити, сказати, повідомлятиto tell the time — сказати, котра година
4) розголошувати, виказувати; видавати5) наговорювати, нашіптувати, ябедничати6) запевняти; твердитиI am telling you — запевняю вас, повірте мені
7) визначати; упізнавати; відрізняти, розрізняти8) вирізнятися9) показувати; свідчити10) позначатися, даватися взнакиage begins to tell on him — роки починають позначатися на ньому; вік дається йому взнаки
11) веліти, наказувати12) рахувати; підраховувати14) налічувати, нараховуватиtell off — а) відраховувати (людей тощо); б) розподілятися (у строю); в) військ. призначати (в наряд); г) розм.. вилаяти когось
tell on — набрехати, наклепати
tell over — а) переповідати; б) перелічувати
don't tell me!, never tell me! — не говоріть дурниць!; не вигадуйте!
to tell the world — а) розповідати усьому світові, розголошувати на весь світ; б) категорично твердити
do tell! — амер. от тобі й на!, не може бути!
I'll tell you what — розм. знаєте шо; послухайте мене
you never can tell, nobody can tell — усяке буває!; хто його знає!
you are telling me! — ще б пак!, сам знаю!; кому ви розповідаєте!
* * *I [tel] v( told)1) розповідатиto tell smb about /of/ smth — розповісти комусь про щось; говоритися, розповідатися
2) говорити; повідомлятиto tell smb; smth — говорити комусь щось
to tell the time — сказати, котра година [див. 6,]
to tell smb the facts [the news], to tell the facts [the news]to smb — повідомити кому-л факти [новини]
3) розголошувати, розповідати, вибовкувати; видаватиto tell a secret — розголошувати таємницю; (on) ябедничати, наговорювати; скаржитися ( на когось)
4) завіряти, запевняти; затверджувати5) визначати; дізнаватися; відрізняти, розрізнятиto tell the difference [the cause] — встановити різницю [причину]; відрізнятися, виділятися
6) виявляти, вказувати, показуватиto tell the time — показувати час [див. 2]; свідчити ( про щось)
7) (часто on, upon) позначатися (на чомусь, комусь)8) веліти, наказуватиto tell smb to do smth — веліти комусь зробити щось
9) icт. рахувати, перераховувати; підраховувати (голоси, гроші); відраховувати ( гроші); платити; нараховуватиto tell the world — aмep. розповідати усьому світу; рішуче затверджувати
to tell smb his own — сказати комусь правду в очі; = різати правду-матку
to tell smb where to get off — поставити когось на місце, осадити когось
to tell it like it is — cл. говорити правду; викласти всі на чистоту; не кривити душею
do tell! — aмep. не може бути!
never tell me!, don't tell — та що ви говорите!, не може бути!, не вигадуйте!
tell me /us/ another — не розповідайте казок /байок/; = бреши побільше
you're telling me! — можете не розповідати!, кому ви це розповідаєтеє, без вас знаю!
you /one/ never can tell, nobody can tell, there is no tell ing, who can tell — є хто знає?, почім знати?
II [tel] ntell it not in Gath — peл. не розповідайте в Гефе; ховайте своє горе, щоб у ворогів не було приводу тріумфувати
курган, штучний пагорб -
20 count
I n рахунок, підрахунок- to keep count проводити підрахунок- to take count of votes підраховувати кількість голосівII v рахувати; підраховувати- to count losses підраховувати збитки/ втрати- to count votes підраховувати кількість голосів
См. также в других словарях:
підраховувати — підрахувати (рахуючи, визначати кількість чогось, підсумовувати підрахунки), обчислювати, обчисляти, обчислити, обраховувати, обрахувати, облічувати, облічити, вираховувати, вирахувати, вилічувати, вилічити; прикидати, прикинути (перев.… … Словник синонімів української мови
відраховувати — ую, уєш, недок., відрахува/ти, ую, уєш, док., перех. 1) Рахуючи, відділяти, відокремлювати частину кого , чого небудь. || Ритмічними ударами вказувати час. 2) Затримувати, не віддавати частини якої небудь суми … Український тлумачний словник
підраховувати — ую, уєш, недок., підрахува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. і без додатка. Рахуючи, підводити підсумки чому небудь, визначати наявність, кількість чогось … Український тлумачний словник
відраховувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підраховувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вилічувати — I ую, уєш, недок., ви/лічити, чу, чиш, док., перех. Рахуючи, встановлювати кількість кого , чого небудь; підраховувати. || Рахуючи, віддавати; відраховувати. || Вираховувати за що небудь певну суму грошей з платні. II ую, уєш, недок., ви/лічити,… … Український тлумачний словник
облічувати — ую, уєш, недок., облічи/ти, лічу/, лі/чиш, док., перех. 1) З ясовувати, підраховувати кількість кого , чого небудь. || рідко. Визначати суму, підраховувати (гроші). Облічувати гроші. 2) розм. Навмисне чи помилково неправильно підраховуючи,… … Український тлумачний словник
вираховувати — 1) = вирахувати (утримувати певну суму із платні тощо), відраховувати, відрахувати, вивертати, вивернути 2) див. підраховувати … Словник синонімів української мови
відлічувати — ую, уєш, недок., відлічи/ти, ічу/, і/чиш, док., перех. Рахуючи, відділяти певну частину від загальної кількості; відраховувати. || Рахувати від умовної точки. || перен. Рівномірно повторювати якісь рухи … Український тлумачний словник
відраховування — я, с. Дія за знач. відраховувати … Український тлумачний словник
відраховуватися — ується, недок. Пас. до відраховувати … Український тлумачний словник