-
1 непомітний
незаме́тный -
2 незаметный
непомітний, непримітний (кому, чому и (за-)для кого, (за-)для чого), (редко) незавважний, (с трудом распознаваемый) незнатний, (невидный) невидний; (незначительный) незначний. [Яуза була колись прудкою річкою, а не такою непомітною течійкою, як тепер (Крим.). Бачив себе непомітним хліборобом (В. Підмог.). Непомітна (незначна) людина (Київ). Ви - частина світу, непримітний куточок його безмірної душі (Мирний). Незавважні відтінки (Павлик)]. -ным образом - непомітно; срв. Незаметно 1.* * *непомі́тний, непримі́тний; ( незначительный) незначни́й; диал. незапримі́тний\незаметный ым путём (образом) — непомі́тно
-
3 неприметный
непомітний.* * *непомі́тний, непримі́тний -
4 незамечательный
непомі́тний, непримі́тний, звича́йний -
5 незаметный
непомі́тний; ( незначительный) незначни́й -
6 незаметный
непомі́тний; ( незначительный) незначни́й -
7 Непознательный
непомітний, невпозначний. -
8 неощутимый
Неощутительный невідчутний, непомітний. -мая перемена климата - непомітна зміна клімату (підсоння). Почти -мая боль - майже непомітний (невідчуваний) біль.* * *невідчу́тний; ( незаметный) непомі́тний; ( незначительный) незначни́й -
9 невидимый
1) (скрытый от глаз) невидимий, (не только незримый) незримий, (невидный) невидний, (никем не замеченный) небачений. [Замовкли музики, співці невидимі співають (Л. Укр.). Немов вела розмову з якимись невидимими сусідами (Франко). Ми несли кайдани невидимі (Л. Укр.). Я побачив, що стою нишком, незримий, у його кімнаті (Крим.). Ти здержуєш усю будову нашу, хоч сам невидний (Л. Укр.). Прощалися ми без сльозини, а небачені сльози давили (Грінч.)]. -мый спектр - невидимий спектр. -мые чернила - невидиме чорнило. -мый глазом - невидний на око; недоступний окові (зорові). [Захисток, недоступний людському окові (Грінч.)]. Отдалённые звёзды -мы простым глазом - далеких (віддалених) зір не видно голим (простим) оком (на голе око);2) (недоступный зрению) невидимий, незримий. [З речей видимих люди почали переносити ознаки на речі невидимі (Рада). Вітер бив по полях своїми невидимими крилами (Грінч.). Немов міцна, невидима рука вхопила його за груди (Франко). Спішить до незримої ціли (Франко)]. -мый мир - невидимий (незримий) світ. -мая сила - невидима (незрима) сила;3) (незамечаемый) непомітний, непримітний; срв. Незаметный. [Огненне коло сонця сипле непримітними іскорками жару (Мирний)]. -ные миру слезы - непомітні (невидимі, невидні) для світу сльози.* * *невиди́мий и неви́димий, незри́мий; ( невидный) неви́дний; ( незаметный) непомі́тний\невидимыйая си́ла (рука́) — неви́дима си́ла (рука́)
-
10 невесомый
1) (не имеющий веса) безважний, безвагий;2) (не могущий быть взвешенным, в прям. и перен. знач.) незважний, незважений, неваговий, (перен. ещё: незаметный) непомітний. [Згусток незваженої потенціяльної енергії (Рада). Щось невловне, невагове (Н.- Лев.)].* * *1) (не имеющий веса; лёгкий) неваго́мий\невесомыйое преиму́щество — незначна́ (непомі́тна, невлови́ма, невло́вна) перева́га
\невесомыйые аргуме́нты — малова́жні аргуме́нти
-
11 невидный
1) (скрытый от глаз) невидний. [Поїдеш далі, - побачиш невидний звідси ліс (Брацл.)]. Киев отсюда -ден - Київа звідси не видно (не видко, не бачити);2) (незаметный) непомітний. Наша работа -ная - наша праця (робота) непомітна;3) (незначительный) незначний, (невыдающийся) невидатний. -ная должность - незначна посада. -ный человек - невидатна (незначна) людина;4) (неказистый) непоказний, (невзрачный) миршавий. [Непоказний він із себе (Мова)].* * *1) неви́дний; ( невидимый) неви́димий и невиди́мий, незри́мий; ( незаметный) непомі́тний2) ( незначительный) незначни́й, неви́дний; ( не выдающийся) невизначний, невидатни́й\невидныйая до́лжность — невидатна́ (невизначна́, незначна́, неви́дна) поса́да
3) ( невзрачный на вид) непока́зний\невидныйый из себя́ — непоказни́й з се́бе (з ви́ду)
-
12 неосязаемый
невідчутний на дотик, недіткненний, недотиканий, недотикальний; (незаметный) непомітний; (неуловимый) невпійманний; (неслышный) нечутний.* * *невідчу́тний [на дотик]; ( неуловимый) невло́вний, невлови́мий; ( незаметный) непомі́тний -
13 неуловимый
невпійманний, неспійманний, (реже) невловний, (устар.) нев[у]ловимий; (незаметный) непомітний; (неслышный) нечутний, (еле слышный) ледве чутний. [Ніч бринить неспійманними шепотами (В. Підмог.). Якийсь чудний, невловний і невимовний викрик (Н.-Лев.). Щось лоскоче серце і тремтить біля вуха чимсь невловимим (Коцюб.). Невловимий голос луна то тут, то там (Дніпр. Ч.). Летять пісень неуловимі зграї (М. Рильськ.)].* * *невловний, невлови́мый; ( неощутимый) невідчу́тний; ( незаметный) непомі́тний -
14 нечувствительный
1) нечутливий, нечулий. -ный к чему - нечутливий, нечуткий до чого. [Нечутливий до всякої втіхи світової (Л. Укр.). Потрібно, щоб школа робила нечутливою свідомість дітей до релігійних казок (Азб. Комун.)]. -ный к боли - нечутливий до болю; невразливий, безболісний. [Такий безболісний чоловік, що йому до чужого лиха байдуже (Сл. Гр.)];2) (незаметный) непомітний; (не резко ощутительный) недіткливий; (безболезненный) безболісний. [Покарав його дуже недіткливим способом (Маковей)].* * *1) нечутли́вий; ( нечуткий) нечу́лий; (к боли, раздражению) невразли́вий2) ( неощутимый) невідчу́тний; ( незаметный) непомітний -
15 неброский
1) ( о внешнем виде) яки́й (що) не впада́є ( реже не кидається) в о́ко (в очі, у ві́чі); ( незаметный) непомі́тний; ( неяркий) неяскра́вий; ( нерезкий) нерізкий\неброскийая внешность — неяскра́ва (непомітна) зо́внішність
2) (о движении, ходе кого-л.) небігки́й, нешвидки́й -
16 неразличимый
нерозрізненний, (неразличаемый) нерозрізнюваний; (невидный) нерозглядний, невидний, невидимий.* * *1) ( с трудом отличаемый от другого) нерозрізне́нний, нерозрізни́мий; ( невыразительный) невира́зний2) ( почти невидимый) неви́дний, невиди́мий, непомі́тний -
17 Незамечаемый
незауважуваний, непомітний, незавважний. [Упадок температури, повільний, незавважний у малі періоди (Павлик)].
См. также в других словарях:
непомітний — прикметник … Орфографічний словник української мови
непомітний — 1) (якого важко / неможливо помітити, погано видимий), непримітний; прихований (непомітний зовні, зверху, збоку тощо); невидимий, незримий, невидний (неприступний для зору, прихований від очей); невловимий, невловний (про ознаку чого н., про те,… … Словник синонімів української мови
непомітний — а, е. 1) Якого важко, неможливо помітити; погано видимий. || Який не впадає у вічі. 2) Який нічим не вирізняється з поміж інших; непоказний, непримітний … Український тлумачний словник
непомітний — [неипоум’і/тнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
непомітність — ності, ж. Абстр. ім. до непомітний … Український тлумачний словник
непомітно — Присл. до непомітний 1). || у знач. присудк. сл. Не можна помітити … Український тлумачний словник
незапримітний — а, е, діал. Непомітний … Український тлумачний словник
несуєтний — а, е. 1) Позбавлений квапливості, суєти. 2) Який відрізняється спокоєм, урівноваженістю, здоровим глуздом. 3) Непомітний, скромний, стриманий … Український тлумачний словник
непоказний — (який нічим не вирізняється серед инших, не приваблює своїм виглядом), непомітний, непримітний, малопомітний, безбарвний, незавидний, невидний, невидатний; миршавий (про людину); непривабливий, непривабний, непринадний, непрезентабельний (який не … Словник синонімів української мови
незримий — а, е. Якого не можна побачити, неприступний для зору при певних умовах, у певний момент; невидимий. || у знач. ім. незри/ме, мого, с. Те, чого не можна побачити, що неприступне для зору. || Зовні непомітний, але дія, вплив і т. ін. якого… … Український тлумачний словник
скрадливий — а, е. 1) Який пестощами, догоджанням здатний, уміє увійти в довір я; улесливий. || Власт. такій людині (про голос, характер і т. ін.). || Розрахований на те, щоб викликати прихильність, довір я до себе. 2) Ледве чутний; з намаганням бути тихим,… … Український тлумачний словник
