-
1 непевний
ambiguous, doubtful, indefinite, inconclusive, uncertain, undetermined -
2 непевний
( у собі) diffident; ( невпевнений) uncertain; ( сумнівний) doubtful, dubious, suspicious, queer -
3 непевний
1) (щодо кого, щодо чого, в кому, в чому и кого, чого) неуверенный (в ком, в чём)2) (нерешительный; колеблющийся) неуверенный, нетвёрдый; ( в некоторых сочетаниях) неверный3) (такой, на который или на которого нельзя положиться) ненадёжный, сомнительный, неблагонадёжный; неверный; ( основанный на догадках) гадательный; ( о сведениях) недостоверный4) ( изменивший) неверный, вероломный5) ( вызывающий опасения) подозрительный; сомнительный6) ( грозящий бедствиями) опасный7) (неуказанный; неясный, неотчётливый) неопределённый; сму́тный8) (необычный, непонятный) странный; диковинный9) обладающий таинственной, сверхъестественной силой -
4 непевний
incertain -
5 непевний
nepewnyjприкм. -
6 непевний
матем. сомни́тельный -
7 doubtful
непевний, неясний, невизначений; повний сумнівів, який сумнівається; сумнівний, підозрілий; авантюрний- doubtful account
- doubtful alibi
- doubtful authorship
- doubtful character
- doubtful debt
- doubtful insanity
- doubtful instrument
- doubtful question
- doubtful reputation
- doubtful title
- doubtful veracity -
8 indefinite
-
9 недостоверный
непевний, не цілком певний, неправдивий, не цілком правдивий, не гідний віри, невіро[и]гідний. [Історик повинен усі джерела перевірити, одкинути все віри негідне (Рада)].* * *невірогі́дний, недостові́рний, непе́вний -
10 неверный
1) (вероломный, изменяющий) невірний, (сщ.) невірник, (ненадёжный) непевний, (склонный к изменам) зрадливий, зрадний; (непостоянный: о состояниях, чувствах) непевний. [З невірною дружиною куди піду, то загину (Пісня). Невірний (непевний) приятель (Київ). Човен непевний воді доручив (Л. Укр.). Зрадливий чоловік (Київ)]. -ная женщина - невірна (зрадлива) жінка (женщина), невірниця. -ное счастье - непевне щастя. -на их любовь - непевна (зрадлива, зрадна) їх любов, непевне (зрадливе, зрадне) їх кохання;2) (ложный) неправдивий, невірний, (неправильный) несправедливий, неправильний, непоправний, (неосновательный) неслушний, (ошибочный) хибний, помилковий, (фальшивый) фальшивий. [Неправдиве змалювання події (Київ). Несправедливе (неслушне) зауваження (Київ). Чи вірна наша, чи хибна дорога? (Франко)]. - ный вес - неправдива (несправедлива) вага. -ный взгляд (в перен. знач.) - неправдивий (хибний, помилковий) погляд. -ное вычисление - неправильне (невірне) обчислення. -ный (фальшивый) голос - фальшивий голос. -ное известие - неправдива (помилкова, грубо: брехлива) (з)вістка. -ный ответ - неправдива (хибна, помилкова) відповідь. -ный перевод - неправильний (непоправний, невірний) переклад. -ный путь - непевна (хибна) путь (дорога). -ный слух (молва) - неправдива (грубо: брехлива) чутка. -ный счёт (бухг.) - неправильний (невірний) рахунок. -ные часы - неправильний (невірний) годинник;3) (нетвёрдый, неустойчивый) непевний, невпевнений; (колеблющийся) хиткий, хисткий; (капризный) химерний. [Дрібним, непевним кроком пішов бічною вулицею (Коцюб.). Блимає непевний огник (Р. Край)]. -ный взгляд (в прям. знач.) - непевний (невпевнений) погляд, непевне око. -ный (неуверенный) голос - непевний (невпевнений) голос. -ная походка - непевна (невпевнена, хитка) хода. -ный свет, блеск - непевне (химерне) світло, непевний (химерний) блиск. -ные тени - непевні (хисткі, химерні) тіні;4) (сомнительный, ненадёжный) непевний. -ное дело - непевна справа;5) (не исповедующий господств. веры) невірний, (сщ.) невір (-ра, м. р.), невіра (-ри, общ. р.), невірник, -ниця, (соб.) невірство; (язычник, -ница) поганин (стар.) поган (мн. -гани) поганка, (соб.) поганство; (басурманский) бузувірний, (сщ.) бузувір (-ра), -вірка; срв. Неверующий 1. [Абдулла сумно дивився на цього невірного, з котрим так довго змагався (Олм. Примха). Ця, бачте, невіра, то й темниці доладу не вміє змурувати, - не то що ми, християни (М. Вовч.). Християни ставали учениками невірника (Павлик). Бо незрячий сей поганин був, ще вірив непохитно в честь і в вірність (Крим.)];6) (недоверчивый) невірний, неймовірний. Фома -ный - Хома невірний, Хома неймовірний (Д. Укр.). [Знайшовся таки один Хома невірний, та так Хомою і звався (Франко)].* * *1) неві́рний; ( неправильный) непра́вильний; ( фальшивый) фальши́вий\неверныйая но́та — неві́рна (фальши́ва) но́та
\неверныйое вычисле́ние — неві́рне (непра́вильне) обчи́слення
\неверныйый глаз — невірне о́ко
\неверныйьй перево́д — непра́вильний пере́клад
сде́лать (соверши́ть) \неверныйый шаг — перен. зроби́ти непра́вильний крок
2) ( ненадёжный) неві́рний; ненаді́йний, непе́вний; ( вероломный) віроло́мний, зрадли́вий\неверныйое — дело непе́вна річ
мый сою́зник — неві́рний (ненаді́йний, непе́вний, віроло́мний, зрадли́вий, підсту́пний) сою́зник (спільник)
\неверныйый муж — зрадли́вий чолові́к
3) ( колеблющийся) непе́вний, хитки́й, хистки́й, хитли́вий, хитля́вий\неверныйая похо́дка — непе́вна (хитка́, хистка́, хитли́ва) хода́
\неверныйый свет — непе́вне (хитке́, хистке́, хитли́ве) світло
4) ( недоверчивый) диал. неві́рний5) ( исповедующий чужую веру)а) прил. невірнийб) в знач. сущ. неві́рний, -о́го, невіра, -ри6) (в знач. сущ.: чёрт, нечистый) диал. нечи́стий; лихи́й, -ого -
11 uncertain
adj1) сумнівний, неясний; точно не відомий2) невизначений, непевний3) мінливий, ненадійний, примхливий4) невпевнений, непевний; нерішучий, хиткий; який вагається (сумнівається)* * *a1) сумнівний, неясний, точно не відомий2) невизначений3) мінливий, ненадійний, капризний4) невпевнений, що вагається, нерішучий, що сумнівається -
12 ложный
I. 1) (о постели) ліжковий;2) (о ложе ружья) прикладовий. Срв. Ложевой 1.II. Ложный - неправдивий, неправий, фальшивий, кривий, (грубо) бреханий, (лживый) брехливий, облудний, (ошибочный) хибний, помилковий. [На твоїм олтарі неправдивим богам чужоземці вогонь запалили (Л. Укр.). Раціоналізм визнає незрозумілі явища за нереальні, за неправдиві (Крим.). Фальшива трагедія (Куліш). Щирість брехана приваблює вас (Самійл.)]. -ный взгляд на вещи - неправий (хибний, помилковий) погляд (-ду) на речі. - ный донос - неправдива (грубее брехлива) доказка, (клевета) наклеп (-ну). -ный камень - фальшивий камінь (-меня), роблений самоцвіт (-ту). -ный классицизм - псевдокласицизм (- му). -ная клятва, присяга - крива (фальшива) присяга (клятьба), кривоприсяга. -ный кристалл - фальшивий кристал (-лу). -ное обвинение - неправдиве обвинувачення. -ное обещание - неправдива, неправдомовна (грубо брехлива) обіцянка. -ный ответ - неправдива відповідь (-ди). -ное положение - фальшиве, непевне становище. -ный поступок - фальшивий, облудний учинок (-нку). -ный путь - хибна дорога, хибна путь (- ті), (неверный) непевна путь. -ное самолюбие - фальшива амбіція. -ный свидетель - неправдивий (фальшивий) свідок (-дка), кривосвідок. -ное свидетельское показание - фальшиве свідоцтво, неправдиве (неправе) свідчення, кривосвідчення. [Неправим свідченням себе він думав обрятувати (Грінч.)]. Давать -ное показание - кривосвідчити. -ный слух - неправдива, видумана (грубо брехлива) чутка. -ное солнце, -ная луна - фальшиве (несправжнє) сонце, фальшивий (несправжній) місяць (-ця). -ный способ - фальшивий спосіб (-собу). [Перстінь, фальшивим способом вироблений (Гнід.)]. -ный стыд - фальшивий сором (-му). -ное суждение о ком, о чём - неправе мірковання про кого, про що. -ная тревога - фальшива тривога. -ное учение - неправдива (неправа, облудна) наука; срвн. Лжеучение. -ный шаг - непевний (хибний) крок. [Через один непевний крок загинула вся справа. (М. Грінч.)]. Сделать -ный шаг - зробити непевний (хибний) крок.* * *2) ( фальшивый) неправди́вий, фальши́вий; (притворный, поддельный) уда́ваний; ( ненастоящий) неспра́вжній, фікти́вний -
13 uncertain
adj1. сумнівний, неясний; точно не відомий2. невизначений, непевний- uncertain result непевний результат- in no uncertain terms ясно і твердо- their aim is uncertain у них немає визначеної цілі/ мети- the market is uncertain стан ринку непевний -
14 iffy
adj амер., розм.1) невизначений, непевний, неясний; сумнівний2) схильний до застережень (умов); хиткий* * *[`ifi]a; амер.непевний, сумнівний; схильний висувати застереження, умови; який вагається -
15 indecisive
adj1) невирішальний; неостаточний2) нерішучий, хиткий3) невиразний, непевний, неясний* * *[indi'saisiv]a1) невирішальний, неостаточний2) нерішучий; неясний, невизначений, непевний -
16 indefinite
adj1) непевний, неясний2) грам. неозначений3) необмежений4) безмежний, безкраїй, нескінченний* * *a1) невизначений, неясний, непевний; нечіткий; гpaм. неозначений2) який не має чітких границь, меж; нескінченний, безмежний -
17 indeterminate
adj1) неозначений, невизначений, неясний; невизначний; невиразнийindeterminate adjectives — грам. неозначені прикметники
2) с.г. недетермінантний (про сорт)3) невирішений, неостаточнийindeterminate sentence — вирок про позбавлення волі на строк, що залежить від поведінки ув'язненого
4) сумнівний, непевний* * *a1) невизначений, неясний, непевний; неозначений; нечіткий; c-г. недетермінантний ( про сорт)2) невирішений; неостаточний3) нерішучий -
18 неблагополучный
1) (неудачный, неблагоприятный) нещасливий. -ный исход дела - нещасливий кінець справи. Случилось что-то -ное - сталося щось недобре (неладне), сталося якесь нещастя. [Щось неладне йому сталося (Звик.)];2) ( опасный) небезпечний, (рус.) неблагополучний, (сомнительный) непевний. [Що там неблагополучного в житах? жук? муха? чи що? (Кониськ.)]. Местность -на по холере - місцевість небезпечна на холеру (холерно непевна). -ный в отношении эпидемии - небезпечний від пошести, пошесно непевний;3) (о человеке: несчастный) нещасний, нещасливий, безталанний.* * *нещасли́вий -
19 ненадёжный
ненадійний, непевний, невірний; (неосновательный) неґрунтовний, (непрочный) нетривалий, нетривкий, неміцний, несталий, (исшатавшийся) розхитаний, хиткий, (слабо держащийся) хибкий, слабкий, (в упадке) занепалий; (несолидный: о человеке) нестате[о]чний, несталий. [Тепер нічки да темненькії, доріженьки да непевнії (Метл.). Ще й козаки реєстрові не всі перебралися через ті невірні греблі (Куліш). Не ходіть цією кладкою, вона слабка (Звин.). Стіну цю варто підперти, бо й завалитися може: хибка (Звин.). Одна стеля ціла, а друга занепала, - доведеться підважити або розібрати (Звин.)]. Его слово -но - його (у його) слово хитке (непевне, нестале). Его речи -ны - його мова непевна. Это человек -ный - це людина непевна (ненадійна, нестате[о]чна). [Ніби ненадійний чоловік із його (Корол.)]. -ный больной - ненадійний (малонадійний, сильнее: мабуть безнадійний) х(в)орий (слабий). -ный долг - ненадійний (непевний) борг (довг).* * * -
20 неопределённый
1) неозначений, невизначений, неокреслений; (неясный) нез'ясований, невиразний, (сомнительный) непевний. [Метод вираховування неозначених кількостей (Павлик). В житті нові форми мають ще зовсім невиразний і неокреслений характер (Гр. Думка). Панна Клава мовчала, повна невловимих, нез'ясованих переживань (Черкас.). Діяльність Шевченкова вивела справу з невиразного становища (Рада). Невиразною постаттю уявляється той «Новий рік» (Р. Край). Глухі невиразні звістки долинули й до його (Грінч.). Їй мулило серце якесь невиразне почуття (Л. Укр.). Звідти неслись якісь невиразні, змішані згуки (Коцюб.)]. -ное местоимение, грам. - неозначений займенник. -ное наклонение, грам. - дієйменник. -ное положение - невиразне становище, непевне становище, невиразний (непевний) стан. [Може-б ми довго перебували в такому непевному стані, коли-б на нас не почали звертати увагу робітники (Кирил.)]. -ное уравнение, мат. - неозначене рівня[а]ння. -ный член, грам. - неозначений член. На -ный срок, на -ное время - на неозначений (невизначений) термін (строк, речінець), час. Человек -ного возраста - людина невизначеного (невиразного) віку;2) см. Неопределимый.* * *1) неви́значенийотложи́ть на \неопределённыйое вре́мя — відкла́сти на неви́значений час
2) (неотчётливый, неясный; ничего не выражающий) невира́зний, неясни́й и нея́сний; ( неточный) нето́чний; (уклончивый, туманный) непе́вний\неопределённыйое положе́ние — невира́зне (непе́вне) стано́вище
\неопределённыйый жест — невира́зний жест
\неопределённыйый отве́т — непе́вна (невира́зна, нея́сна́) ві́дповідь
3) мат. неозна́чений, неви́значений\неопределённыйое уравне́ние — неозна́чене рівня́ння
4) грам. неозна́чений\неопределённыйая фо́рма глаго́ла — неозна́чена фо́рма дієсло́ва
\неопределённыйые местоиме́ния — неозна́чені займе́нники
\неопределённыйый арти́кль — неозна́чений арти́кль
См. также в других словарях:
непевний — а, е. 1) Який має сумнів щодо достовірності чого небудь; позбавлений віри, впевненості в комусь, чомусь. 2) Який свідчить про відсутність упевненості, рішучості, твердості в кого небудь, у чиїхось діях. || Нестійкий, нетривкий, хисткий. Непевні… … Український тлумачний словник
непевний — I 1) (про голос, рухи, ходу тощо який свідчить про внутрішні сумніви, невпевненість, несміливість тощо / слабість), невпевнений, нерішучий; нетвердий (про голос, ходу); безві[о]льний (який виражає брак волі, нерішучість); хи(с)ткий, нетривкий,… … Словник синонімів української мови
непевний — прикметник … Орфографічний словник української мови
хисткий — I а/, е/. 1) Який постійно хитається з боку на бік або згори вниз. || Який може легко рухатися, гойдатися, є поганою, ненадійною опорою через свою неміцність, зношеність, старість і т. ін.; нестійкий. || Досить нестійкий, невпевнений (про ходу,… … Український тлумачний словник
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
ненадійний — 1) (якому не можна довіряти, на якого не можна покластися), непевний; сумнівний (який викликає сумнів щодо своєї надійности); безвідповідальний (який не усвідомлює відповідальности за свої вчинки тощо); невипробуваний, неперевірений (який ще не… … Словник синонімів української мови
сумнівний — I (який не викликає твердої впевнености), непевний, малоймовірний; проблематичний, гіпотетичний; невірогідний, недостовірний, неперевірений (про дані, факти тощо побудований на чутках) II ▶ див. ненадійний 1), непевний I, 2) … Словник синонімів української мови
хисткий — I (який хитається з боку на бік / згори донизу), хиткий, хибкий, хитливий, хитлявий, вихлястий, вихлюватий; розхитаний (який став хистким); хитний (який має здатність хитатися) Пор. нестійкий 1) II ▶ див. гнучкий, миготливий, невиразний 1) … Словник синонімів української мови
авантюра — рідко аванту/ра, и, ж. 1) Ризикований, непевний захід, дія, справа, розраховані на випадковий успіх. 2) заст. Пригода … Український тлумачний словник
звихнутися — ну/ся, не/шся, док. 1) тільки 3 ос.Зміститися в суглобі внаслідок падіння, удару і т. ін. (про кістки). 2) тільки 3 ос., розм. Зміститися, відхилитися вбік. 3) перен., розм. Збочити в житті, поведінці і т. ін. || Зробити непевний, неправильний… … Український тлумачний словник
капризний — а, е. 1) Примхливий, вередливий, з постійними забаганками, капризами (у 1 знач.); забагливий, комизистий. || Який виражає каприз (у 1 знач.); зумовлений капризом. 2) перен. Повний несподіванок, випадковостей; непевний, нестійкий. Капризна погода … Український тлумачний словник
