-
1 невідоме
I прил.неизвестное, безвестное, неведомое, поведанное; (такое, о котором не знает данное лицо) незнакомое; (неизученное; неиспытанное) неизве́данное; ( не занимающее видного положения в обществе) безызвестноеII (род. невідомого); сущ. мат. -
2 невідоме
с мат. -
3 невідоме
newidomeс.niewiadoma мат. -
4 походження
сorigin, primordium, provenance, birth, parentage, descent; pedigree; extraction; strain; ( про родовід людини) lineage -
5 число
с1) number2) мат. number, quantityоктанове число тех. — octane number
ціле число — whole number, integer
3) ( дата) dateбез числа (дати) — without date, undated, dateless
заднім числом — in retrospect, retrospectively
позначати заднім числом — to backdate, to antedate
4)у тому числі — among them; including
-
6 Мерло-понті, Морис
Мерло-понті, Морис (1908, Рошфор-сюр-Мер - 1961) - франц. філософ; один з головних представників феноменології, теоретичні погляди якого склалися під впливом Гуссерля, Гайдеггера, Сартра та емпіричної психології. Освіту отримав у Вищій нормальній школі. Перед Другою світовою війною викладав філософію й психологію у ліцеях; під час війни служив у франц. армії; потому - проф. у Ліонському ун-ті, Сорбонні та "College de France". Був співредактором (разом із Сартром та де Бовуар) часопису "Le Temps Modernes". Його теоретичні пошуки були підпорядковані обґрунтуванню філософської ідеї про те, що сприйняття є первинними у людському досвіді і визначають спосіб "буття у світі" людського суб'єкта, отож сприйняття світу є самодостатнім процесом (sui generis), який логічно передує поділові на суб'єкт та об'єкт. Ця ідея спричинилася не тільки до поглиблення феноменологічної редукції та інтенціонального аналізу Гуссерля у напрямі подолання традиційного дуалізму дух - тіло, а й уточнення гайдеггерівського Dassein ("Буття-тут") у світлі вироблення онтології тілесності. В ході критичного дослідження сучасних йому психологічних теорій сприйняття, головним чином біхевіоризму та гештальтпсихології, Μ. -П. дійшов висновку, що людський досвід не є закритою, суто приватною сферою, а становить спосіб буття у світі, який не можна звести до чистої свідомості. Онтологічне трактування сприйняття покладено в основу його версії феноменології, котру він розробляв у "Феноменології сприйняття" (1945). Однією з найбільш прикметних характеристик цієї феноменології є теорія М.-П. про роль людського тіла у сприйнятті світу. Він стверджує, що головні характеристики сприйняття виводяться із особливостей людської тілесності; людське тіло ототожнюється з безпосередньою присутністю людини, позначаючи змістовний "центр" людської ситуації буття у світі. Метою феноменологічного підходу М.-П. стає остаточне подолання класичної дихотомії суб'єкта та об'єкта за допомогою розкриття метафізичного змісту тілесності. Він доводить необґрунтованість у попередній філософській традиції зведення людського тіла до об'єкта, розгортаючи динаміку осмислення тіла як "живого". Виявлення ознак "живого тіла" надає людському існуванню надприродного, екзистенційного та метафізичного значення. Згідно з М.-П., тіло є "нашим якорем у світі"; саме воно наділяє світ якістю бути горизонтом досвіду. У праці "Видиме і невидиме" (опубл. 1971 р.) М.-П., намагаючись надати своїм феноменологічним розвідкам онтологічного обґрунтування, використовує поняття "плоті" (la chair) (невідоме класичній філософії); для її визначення стає доцільним старий термін "стихія" (у тому сенсі, коли йдеться про стихію води, повітря, землі та вогню як про тілесний принцип, що визначає форму буття). М.-П. ототожнює плоть із першоосновою світу, що породжує як світ, так і суб'єкт; тому її не можна звести ані до матеріальної, ані до духовної субстанції; саме у ній сконцентрована метафізична напруга живого тіла та світу. Для соціально-філософських поглядів М.-П. характерним є перехід від прихильності до ортодоксального марксизму (на початковому етапі творчості) до відмови від тези про односпрямовану логіку історії (оперту на суспільно-економічний побут) і, зрештою, до переконаності в існуванні множинності соціальних тенденцій та активної ролі людини в їхньому спрямуванні.[br]Осн. тв.: "Структура поведінки" (1942); "Феноменологія сприйняття", (1945); "Гуманізм і терор" (1947); "Похвала філософії" (1953); "Первинність сприйняття" (1964); "Видиме і невидиме" (1971).
См. также в других словарях:
невідоме — ого, с. 1) Те, що не стало ще відомим, щось досі незнане, небачене, незвідане. 2) мат. Шукана величина … Український тлумачний словник
Джинн в доме — Genie in the House Жанр Комедия Создатель Фил Окс Роб МакГиллврей … Википедия
безіменний — а, е. 1) Який не має імені, назви, ніяк не названий. || Ім я якого невідоме. || Ім я автора і т. ін. якого невідоме; анонімний. Безіменні твори. •• Безіме/нна висота/ військ. Пагорб, гора, що не має власної назви (ороніма); на карті позначається… … Український тлумачний словник
кудись — присл. 1) У невизначеному напрямі; невідомо куди. || Байдуже куди. 2) У певне (невідоме для мовця) місце. •• Куди/сь і/нде у яке небудь інше місце … Український тлумачний словник
невиданий — I а, е. Якого не надрукували, не опублікували. II а, е. Досі невідомий; небачений. || Незвичайний, винятковий за силою виявлення; гідний подиву. || у знач. ім. неви/дане, ного, с. Те, що досі було невідоме, чого досі не бачили … Український тлумачний словник
неозначений — а, е. 1) Точно не встановлений; невизначений. Неозначений час. 2) Нечіткий, неясний, невиразний. •• Неозна/чена фо/рма дієсло/ва лінгв. форма дієслова, що називає дію або стан без указівки на особу, час і спосіб перебігу. Неозна/чене рівня/ння… … Український тлумачний словник
неперервна модель — математична модель, кожне невідоме якої змінюється неперервно в області свого визначення; крім того, зазвичай, також покладається, що в описі моделі використані тільки неперервні залежності її елементів від первинних даних і невідомих (елементи… … Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"
Пересопницкое Евангелие — Пересопницкое Евангелие … Википедия
Цалик, Станислав Николаевич — Станислав Николаевич Цалик … Википедия
Сатанов — пгт Сатанов Сатанів Статус: посёлок городского типа Страна … Википедия
Иудаика — Иудаизм основные понятия … Википедия