-
1 небілена напівцелюлоза
небелёная полуцеллюло́заУкраїнсько-російський політехнічний словник > небілена напівцелюлоза
-
2 небілений
техн. небелёный ( без побелки), нелужёный -
3 небелёный
небілений, (диал.) небіляний. [Небілене полотно (Брацл.)].* * *1) ( не подвергшийся побелке) небі́лений, неви́білений, нема́заний2) (о нитях, тканях) небі́лений, неви́білений -
4 небедный
небідний, невбогий. [Він людина небідна (Київщ.). Улаштуєш цю валку невбогу (Крим.)].* * *небідний; ( довольно состоятельный) замо́жний, уменьш.-ласк. заможненький -
5 покойница
небі́жчиця, небі́жка, покі́йниця, покі́йна, -ої -
6 небелёная полуцеллюлоза
небі́лена напівцелюло́за, неви́білена напівцелюло́заРусско-украинский политехнический словарь > небелёная полуцеллюлоза
-
7 небелёная полуцеллюлоза
небі́лена напівцелюло́за, неви́білена напівцелюло́заРусско-украинский политехнический словарь > небелёная полуцеллюлоза
-
8 dead man
небіжчик, померлий (ім.) -
9 deceased
-
10 покойничек
небі́жчик, покі́йничок, -чка -
11 გარდაცვლილი
небіжчик -
12 ნებისყოფა
[небісqопа]воля -
13 нябожчык
небіжчикпокійнийпокійник -
14 afdød
небіжчик -
15 afgangen
небіжчик -
16 brodersøn
небіж, племінник -
17 brorsøn
небіж, племінник -
18 nevø
небіж, племінник -
19 søstersøn
небіж, племінник -
20 небо
1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;3) (потолок) стеля;4) (в берлоге) верх (-ху);5) стар. (балдахин) - намет (-та).* * *1) не́бо\небо беса — (мн.: в том же знач.) небеса́, -бес, не́бо
до \небо ба — ( для обозначения большой высоты) до не́ба, аж під не́бо, до хмар, до хма́ри, під хма́ри, під хма́ру
до \небо бе́с вознести́ — ( превознести) перен. піднести́ до небе́с
[отлича́ться] как \небо бо от земли́ — [відрізнятися] як не́бо від землі́
[как] \небо бо и земля́ [как] земля́ и \небо бо — [як] не́бо і земля́, [як] земля́ і не́бо; как (как бу́дто, то́чно)
с \небо ба упа́л (свали́лся) — як (на́че, ні́би) з не́ба впав (звали́вся)
упа́сть (сойти) с \небо ба [на зе́млю] — ( освободиться от иллюзий) упа́сти (звали́тися) з не́ба [на зе́млю]
ме́жду \небо бом и землёй [жить, находи́ться] — між не́бом і (та) земле́ю [жи́ти, бу́ти]
на небеси́ — на небеса́х
на седьмо́м \небо бе быть (чу́вствовать себя́) — на сьо́мому не́бі бу́ти (почува́ти себе́)
\небо бу жа́рко [бу́дет, ста́нет] — аж не́бу жа́рко [бу́де, ста́не], аж не́бо заже́вріє
о \небо беса!, милосе́рдное \небо бо! — о Бо́же!, Бо́же (Го́споди) милосе́рдний (милосе́рдий)!
под откры́тым \небо бом — про́сто (про́ти) не́ба, під відкри́тим (під голим) не́бом
свод \небо ба — см. небосвод
См. также в других словарях:
Неб — Неб … Википедия
НЕБ — НЕБ, неба, мн. небеса, небес, небесам (теперь мн. употр. в знач. ед.). 1. Видимое вверху над землей пространство в форме свода, купола; небосвод. Голубое небо. Тучи обложили небо. Синева неба. Поднять глаза к небу. Высоко в небе сияло солнце.… … Толковый словарь Ушакова
НЕБ — НЕБ, неба, мн. небеса, небес, небесам (теперь мн. употр. в знач. ед.). 1. Видимое вверху над землей пространство в форме свода, купола; небосвод. Голубое небо. Тучи обложили небо. Синева неба. Поднять глаза к небу. Высоко в небе сияло солнце.… … Толковый словарь Ушакова
небір — бора, ч., зах. Небіж … Український тлумачний словник
небѣдьныи — (1*) пр. Неопасный, безопасный. Небѣдьно средн. в роли с.: подобаѥть множаишемъ еп(с)помъ въкѹпь быти. и тако заповѣдати канонъ || да сътворьшюѹѹ небѣдьно бѹдеть. и отъвѣтами достовѣрьноѥ имать (τὸ ἀκίνδυνον) КЕ XII, 192а–б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
небѣдьнѣ — (1*) нар. Благополучно, без затруднения: подолгоморнии бо гради тацѣ(х) недостатокъ небѣднѣ подъѥмлють. дающе свое а вземлюще ѿ морѧ. (οὐ χαλεπῶς) ГБ XIV, 158а. Ср. бѣдьнѣ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
небіжечка — Небіжечка: покійниця [51] … Толковый украинский словарь
небігкий — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
небідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
небідно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
небіжечка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови