небіж

1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);

2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;

3) (потолок) стеля;

4) (в берлоге) верх (-ху);

5) стар. (балдахин) - намет (-та).

* * *

1) анат. піднебі́ння

2) ( свод русской печи) диал. склепі́ння

1. n ірл.

плач, голосіння (тужіння) за небіжчиком (в Ірландії)

2. adj

1) гострий; з гострим лезом

2) гострий (на смак); пікантний; пряний

3) різкий, пронизливий, сильний (про вітер тощо)

4) тонкий, гострий (про слух тощо); що гостро сприймає

5) глибокий

6) інтенсивний, напружений

7) їдкий, ущипливий, уїдливий; дошкульний, колючий

8) пристрасний, допитливий; проникливий, кмітливий; ревний

9) палкий, енергійний, заповзятливий

3. v

1) тужити за небіжчиком; оплакувати небіжчика з причитаннями (в Ірландії); голосити; лементувати

2) ставати гострим

3) загострювати; наточувати

* * *

1) гострий, ніж з гострим лезом, краєм, кінцем

2) гострий ( на смак); пікантний; пряний

3) різкий, пронизливий; сильний, гострий (біль, голод)

4) гострий; тонко, гостро сприймаючий (нaпp., про зір, слух)

5) гострий, глибокий (нaпp., про горе, почуття) напружений, гострий, інтенсивний; їдкий, гострий, уїдливий; хитрий; проникливий; змагальний

6) чудесний, чудовий

I. 1) спокійний, супокійний, тихий, (безмятежный) безтурботний. [Спокійного сну вам, карі оченята (Тесл.)]. -ной ночи - доброї ночи; добраніч; надобраніч. -ный экипаж - вигідний (не труський) повіз. -ное море - тихе (с(у)покійне) море. -ная квартира - тихе (спокійне) помешкання. -ное кресло - вигідне крісло. -ный уголок - затишний куточок;

2) (о характере) лагідний, спокійний, тихий. У него -ный характер - він тихої (лагідної, спокійної) вдачі; він тихий на вдачу. -ная лошадь - тихий (не баский) кінь. -ный сосед - тихий сусіда.

II. Покойный, -ная -

1) небіжчик, небіжка, покійний, -на. [Я знав небіжчика (покійного) батька вашого. Його небіжка (покійна) жінка];

2) см. Заупокойный.

* * *

1) спокі́йний; супокі́йний

2) (удобный) вигі́дний; ( уютный) за́тишний и зати́шний

1) прил. покі́йний

2) в знач. сущ. небі́жчик, покі́йний, -ого; ( умерший) уме́рлий, -ого, поме́рлий

1. n (the departed)

1) небіжчик, померлий

2) збірн. небіжчики, покійники

2. adj

1) минулий, колишній

2) покійний, померлий

* * *

піднес. ( the departed) небіжчик, покійний; небіжчики, покійні

1) колишній, минулий

2) покійний, померлий

1. n

1) неевропеець

2) небілий; кольоровий, негр

2. adj

1) неєвропейський

2) небілий; кольоровий, негритянський

* * *

1) неєвропеєць

2) півд.- афр. небілий; кольоровий, негр

1) неєвропейський

2) півд.- афр. небілий; кольоровий, негритянський

1. ком. майно; маєтність; власність; статок; достатки; багатство; 2. маєток; 3. юр. юридична власність; речове право; право речового характеру; 4. спадщина; спадок; успадкування

1. сукупна власність у формі матеріальних і нематеріальних благ; 2. володіння земельною власністю або участь у земельній власності; 3. правовий статус власника щодо своєї власності; 4. власність, майно тощо, що залишаються після смерті власника

═════════■═════════

bankrupt's estate майно неспроможного боржника • майно банкрута; corporate estate майно підприємства • майно компанії; deceased estate майно покійника/ покійниці (небіжчика/небіжчиці, покійного/покійної) • маєток покійника/покійниці (небіжчика/небіжчиці, покійного/покійної); encumbered estate заставлений маєток • заставлена нерухомість; entailed estate заповідне майно; freehold estate безумовне право власності на нерухоме майно • фригольд; hereditary estate спадкове майно • спадщина • спадок • успадкування; joint estate спільне майно; leasehold estate орендований маєток • речове право орендаря; partnership estate майно товариства; personal estate особисте майно; residuary estate незаповідана частина спадщини • спадкове майно без боргів; separate estate відокремлене майно; settled estate закріплене майно; testamentary estate заповідане майно; trust estate майно, що передається на підставі довіреності; vested estate належне майно

═════════□═════════

estate at sufferance володіння за мовчазною згодою власника; estate at will нестрокова оренда • нестрокове орендне право; estate by the entirety подружня спільність майна; estate for life довічне володіння майном; estate in common спільне володіння в частках; estate in coparcenary спільне успадкування; estate in dower майно, яке переходить до вдови за правом довічного володіння; estate in entirety подружня спільність майна; estate in freehold право власності на нерухомість; estate in joint tenancy спільне право на нерухомість; estate in land право на нерухомість; estate in severalty самостійне незалежне майно; estate of inheritance земельна власність, яка переходить у спадщину; estate planning планування майна; estate subject to a conditional limitation обмежене за часом речове право; estate tail заповідне майно з обмеженою власністю; estate tax майновий податок; estate upon condition умовне право на нерухомість • умовно обмежене речове право

═════════◇═════════

маєток, маєтність < прасл. основи *majǫt, пов'язаної з *jьmeti — мати (ЕСУМ 3: 358); форма маетностей у значенні «земельне володіння» фіксується уже в 1430 р. (CCM 1: 570); майно < ст. сл. нмамь < прасл. *jьmati, *jьmamь — брати, мати (ЕСУМ 3:414)

1. n (the deceased) небіжчик, покійник; збірн.

померлі, покійники

2. adj

покійний

* * *

1) гострий, ніж з гострим лезом, краєм, кінцем

2) гострий ( на смак); пікантний; пряний

3) різкий, пронизливий; сильний, гострий (біль, голод)

4) гострий; тонко, гостро сприймаючий (нaпp., про зір, слух)

5) гострий, глибокий (нaпp., про горе, почуття) напружений, гострий, інтенсивний; їдкий, гострий, уїдливий; хитрий; проникливий; змагальний

6) чудесний, чудовий

новопомерлий, недавно (нещодавно, щойно) померлий (умерлий), (обычно: покойник) небіжчик, (ж. р.) небіжка.

* * *

1) прил. новопре́ставлений, новопоме́рлий; неда́вно (нещода́вно, що́йно) поме́рлий

2) в знач. сущ. новопреста́влений, -ого; небі́жчик

племе[і]нник, ум. плем'я (мн. плем'ята), племе[і]нничок, небі[о]ж, ум. небожик, небожа (-ати), небожатко, небожаточко (мн. небожата), синовець (-вця), (по брату) братан(ич), братанець (-нця), братунок, (по сестре) сестринич, сестри[і]нець (-нця), сестрич, сестрінок (-нка). Двоюродный -нник - племінник небіж у-других.

* * *

-ница небіжчик, -жка, -чиця, покійник, -ниця, ум. ласк. покійничок, -чка; покійний, -на. [Небіжчик-батько добрий був. Голосять по покійнику (Кв.). Псалтир читає над покійними (Шевч.)].

* * *

в обязанность) ставлення (поставлення) кому-неб., чого-неб. за обов'язок; (в вину) привинення комусь чого-неб., ставлення за вину. [Коли обвинувачений виявляє ознаки божевілля, то привинення йому будь-якого злочину - неможливе].

1) ( без побелки) небі́лений, неви́білений, нема́заний

2) (о нитях; тканях) небі́лений, неви́білений

1) ( без побелки) небі́лений, неви́білений, нема́заний

2) (о нитях; тканях) небі́лений, неви́білений

1. n

восковиця (на дзьобі у птахів)

2. v заст.

1) вощити

2) одягати у саван; обряджати (небіжчика)

* * *

1) складати, писати, створювати (літературний, музичний твір), компонувати

2) задумувати (картину тощо)

3) друк. набирати, складати

4) улагоджувати (сварку)

5) заспокоювати

6) звич. pass. складатися

7) прибрати і покласти на стіл небіжчика

* * *

1) створювати ( літературний або музичний твір); задумати ( картину); скласти ( речення)

2) пoлiгp. набирати

3) улагоджувати (сварку, розбіжності)

4) заспокоювати

5) pass складати(ся)

6) прибрати е покласти ( на стіл), обрядити ( небіжчика)

1. n

1) (the dead) збірн. мертві, померлі, небіжчики

2) глуха пора

3) pl гірн. пуста порода

2. adj

1) мертвий; померлий; дохлий

2) що стосується смерті

3) неживий

4) загиблий; що сконав

5) зів'ялий, засохлий (про рослини); пропалий

6) нерухомий; позбавлений ознак життя

7) глибокий, мертвецький (сон)

8) занімілий, нечутливий; що втратив чутливість

9) нечутливий, нечуйний, байдужий; глухий, сліпий (до чогось)

10) непридатний

11) погаслий

12) фальшивий, хибний

13) що вийшов з ужитку, недіючий

14) цілковитий, повний

15) спорт. що вийшов з гри

16) гірн. непровітрюваний (про виробку); застійний (про повітря); непродуктивний (про породу)

3. adv

1) смертельно; вкрай; цілковито

2) точно, рівно; прямо

4. v розм.

1) помирати

2) втрачати сили

3) охолоджуватися

4) занапащати, умертвляти

5) ослабляти; заглушати; позбавляти життєвої сили

* * *

1) ( the dead) мертві, померлі, небіжчики

2) глуха пора

3) разг. див. dead letter 2

4) cл.; див. dead-beat I

5) pl; гipн. пуста порода

1) мертвий; померлий; дохлий; пов'язаний зі смертю

2) зів'ялий, засохлий; загиблий; з сухого листя, гілок

3) неживий; dead matter нежива матерія; неорганічна речовина

4) позбавлений ознак життя, безплідний, пустий; dead soil неродючий ґрунт

5) онімілий, який втратив чутливість

6) байдужий; сліпий або глухий ( до чого-неудь)

7) непридатний, який втратив основну властивість або функцію, який втратив силу; dead street глуха вулиця, тупик; dead channel старорічище; dead capital мертвий капітал

8) несмачний, недобрий; dead wine прісне вино; погаслий, згаслий; фальшивий, помилковий

9) недіючий, який вийшов з ужитку; застарілий; вимерлий, древній

10) глухий ( про звук); тьмяний

11) млявий, апатичний; заціпенілий

12) глухий; сумний, одноманітний, нудний; dead season мертвий сезон

13) позбавлений руху, нерухомий, застиглий; який не рухається, стоїть на місці; який зупинився; бездіяльний; dead motor заглухлий двигун; to make dead eл. знеструмити, вимкнути

14) повний, цілковитий, глибокий, крайній; dead stop повна зупинка; dead faint глибока непритомність; втрата свідомості; dead calm мертвий штиль; dead failure /frost/ повний провал; фіаско

15) страшенно, жахливо

16) кoм. збитковий

17) cпopт. який вийшов з гри; dead ball м'яч, що не зараховується

18) юp. позбавлений прав

19) фiз. який поглинає звуки

20) пoлiгp. непридатний; використаний

21) гipн. непровітрюваний ( про виробку); застійний ( про повітря); нерухомий

22) гipн. пустий, який не містить корисних копалин; непродуктивний

23) eл. який не знаходиться під напругою, вимкнений

1) до смерті, украй; зовсім

2) точно, рівно, прямо

3) не рухаючись

1) умирати; втрачати сили; охолоджуватися

2) губити, умертвляти

3) позбавляти життєвої сили, послабляти; заглушати

n pl

одяг небіжчика

* * *

n; pl

1) поет., звич. pl небо, небеса, небозвід

2) кліматична зона

3) бібл. царство небесне; рай

4) (Heaven, Heavens) провидіння; бог, боги

5) кожна з семи (одинадцяти) небесних сфер (за класифікацією астрологів)

6) боже! (вигук)

* * *

1) пoeт.; pl небеса, небо, небозвід; клімат, край

2) peл. небеса, царство небесне; рай; рай, ( райське) блаженство

3) піднес. (Heaven, Heavens) провидіння, Бог, боги

4) небесна сфера

5) icт. полог із зображенням зоряного неба ( над сценою)

6) (Heaven) Боже мій!

1. adj

дуже високий; що сягає неба

2. adv

високо; у небі; аж до неба

* * *