-
1 нарікати
to reproach, to blame; to grumble (at, about); to complain (to, of)нарікай (сам) на себе — you alone are to blame, you have only yourself to blame
-
2 нарікати
= наректи1) (только несоверш. - на кого, на что и без дополнения) роптать; ( жаловаться) пенять, плакаться; сетовать2) (только несоверш. - выговаривать) пенять (кому), упрекать (кого)3) (как - кого; произносить имя) называть, назвать; нарекать, наречь -
3 нарікати
narikatyдієсл. -
4 нарікати
наракаць -
5 наректи
док. див. нарікати -
6 плакатися
to complain (of), to lamentплакатися (нарікати) на свою долю — to bewail ( to bemoan) one's lot
-
7 наректи
см. нарікати(как - кого; произносить имя) назва́ть; наре́чь -
8 уголос
нар.1) вслух; гро́мкокрича́ти, закрича́ти уго́лос — крича́ть, закрича́ть гро́мко; ора́ть, заора́ть, горла́нить, загорла́нить
пла́кати, запла́кати уго́лос — пла́кать, запла́кать гро́мко; голоси́ть, заголоси́ть
2) ( в значении сказуемого) в плач; заголоси́ть
См. также в других словарях:
нарѣкати — НАРѢ|КАТИ (1*), ЧОУ, ЧЕТЬ гл. Звать, призывать: не подобаѥть хрьсти˫анѹ оставити цр҃къвь б҃жию. и отъходити и анг҃лы нарѣкати и съборы творити. иже отъвьржени сѹть. (ὀνоμοζειν) КЕ XII, 98б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
нарікати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
нарікати — мати на когось жаль (на никого не буду нарікав, бом сий сам нашов тото звото) … Лемківський Словничок
нарікати — а/ю, а/єш, недок., наректи/, ечу/, ече/ш, док. 1) тільки недок., неперех., на кого – що, без додатка, із спол. сл. Висловлювати невдоволення ким , чим небудь, прикрість із приводу чогось; ремствувати, скаржитися. 2) тільки недок., неперех., рідко … Український тлумачний словник
нарікання — я, с. Дія за знач. нарікати … Український тлумачний словник
насікати — а/ю, а/єш, недок., насі/кти, ічу/, іче/ш, док., перех. 1) Покривати поверхню чого небудь рядами нарізів, зазублин, насічок і т. ін. 2) Нарубувати певну кількість чого небудь. 3) тільки док., розм. Дуже побити, пошмагати … Український тлумачний словник
відказувати — нарікати [I,VI,VII] … Толковый украинский словарь
ревнувати — нарікати, жалуватися [XII] … Толковый украинский словарь
стисковати — нарікати, тужити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
банувати — Банувати: журитися [30] сумувати [54] сумувати, журитися [48] сумувати, тужити [20] тужити, нарікати на когось [9;24] тужити, сумувати [51] тужити, сумувати; нарікати на когось [52] тужити [VII] тужити; нарікати на когось [V,IX] шкодувати,… … Толковый украинский словарь
докоряти — докорити (кому виражати своє незадоволення комусь із певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), дорікати, доректи, дорікнути, закидати, закинути (кому що), корити (кого), картати (кого), ганити (кого), виговорювати, виговорити (кому),… … Словник синонімів української мови
