напрямки

• Кто прямо ездит, дома не ночует (К)

επίρ. (απλ.) βλ. напрямик.

нареч. прост. см. напрямик

1) (действие) - а) спрямовування, напрямовування, направляння, напрямляння, справляння, напроваджування, випрямовування, накеровування, скеровування, кер(м)ування, оконч. спрямування, напрямування, направлення, напрямлення, справлення, напровадження, випрямування, накерування, скер(м)ування; б) справляння, навертання, звертання, обертання, привертання и т. п., оконч. справлення, навернення, звернення, обернення, привернення и т. п.; в) направляння, напрямляння, настановляння, напучування и т. п., оконч. направлення, напрямлення, настановлення, напучення и напутіння и т. п.; г) направляння, націляння, вимірювання и виміряння, налучання, рих[ш]тування и т. п., оконч. направлення, націлення, вимірення, налучення, вирих[ш]тування,нарих[ш]тування и т. п.; ґ) лагодження и лагодіння, налагоджування, ладнання, налаштовування, напосуджування и т. п., оконч. полагодження, налагодження и налагодіння, наладнання, налаштування, напосудження и т. п.; д) направляння, нагострювання, мантачення, оконч. направлення, нагостре[і]ння, намантачення; е) стирання, оконч. стертя (-тя). Срв. Направлять 1 - 7;

2) (линия пути) напрям (-му), напрямок (-мку). [Вітер не змінював свого напряму (Київщ.). Держіться цього напрямку, нікуди не звертаючи, то за сонця ще доїдете (Ніс). У трьох напрямках виявилась його діяльність (Грінч.). Викривлення революційного напрямку культ-роботи (Еллан). Дали напрямок дальшому його рухові (Грінч.)]. -ние главное - головний напрям(ок). -ние господствующее, преобладающее - переважний напрям. -ние изменяющееся - мінливий напрям. -ние неправильное, ошибочное - хибний, помилковий напрям. -ние обратное - зворотний напрям. -ние прямое - простий напрям, (прямик) простець (-стця), прямець (-мця). -ние по перпендикуляру - сторчовий напрям. -ние ветра, течения, пути - напрям(ок) вітру, течії, шляху (дороги). -ние понижения местности - напрям спаду місцевости. -ние склона - напрям схилу. -ние по второму взводу (команда) - напрямок за другою чотою. Брать, взять -ние, принимать принять -ние - брати, взяти напрям(ок); прямувати, попрямувати; спрямовуватися, спрямуватися; срв. Направляться 2 и 3. [Вітер спрямувавсь на захід (Київщ.)]. Давать, дать -ние - с[на]керовувати, с[на]керувати, спрямовувати, спрямувати; срв. Направлять 1. Давать одно -ние - давати один напрям(ок). Держать -ние - простувати, прямувати; срв. Направляться 3. Изменять, изменить -ние - зміняти, змінити напрям(ок). Иметь -ние - мати напрям, (о дороге: пролегать) слатися, стелитися, держати, лежати, йти, впадати; срв. Направляться 5. Находить, найти (правильное) -ние - знаходити, знайти (правдивий) напрям(ок), (образно) взяти (вхопити) тропи (тропу). [О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи (П. Тичина)]. Показывать, показать -ние - в[по]казувати, в[по]казати напрям(ок); спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, давати, дати напрям(ок); срв. Направлять 1. В каком -нии - в якому напрямі (напрямкові), кудою, куди; срв. Куда 1. В том -нии - в тому напрямі (напрямкові), тудою, туди; срв. Туда. В этом -нии - в цьому (в цім) напрямі (напрямкові), сюдою, сюди; срв. Сюда. Во всех -ниях - по всіх напрямах. [Виходили ліс по всіх напрямах (Київщ.)]. По -нию к чему - в напрямі (в напрямкові) до чого. По -нию голоса - на голос. [Зирнула Оксана на голос (Квітка)]. По прямому -нию (прямиком) - просто, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки; [Ідіть просто, нікуди не звертайте (Київщ.)];

3) (школа, течение) напрям (-му), напрямок (-мку); прямування, простування (-ння), течія, школа. [Філософ Аристотелевого напряму (Крим.). Він здавна був лівого напрямку (Київ). В Росії нема одкритих політичних партій, але є політичні напрямки (Ленін). Школа своїм схоластичним прямуванням не сприяла освіті (Кониськ.). Нові течії в земстві (Грінч.)]. -ние создаёт гений - напрям (школу) творить геній. -ние журнала, сочинения - напрям(ок) журнала, твору. -ния искусства, литературы, науки, философии - мистецькі, літературні, наукові, філософські напрями (напрямки, школи), напрями (напрямки, прямування) в мистецтві, літературі, науці, філософії. [Всіх надбань різних мистецьких шкіл (Еллан)]. Эволюция литературных течений и -ний - еволюція літературних течій і напрямів (напрямків). Современные -ния - сучасні напрями (прямування);

4) (наклонность, стремление) напрям, напрямок, прямування, простування. [Коли-б усі були такого напряму, як я (Слов'яносербщ.). Які в їх ідеали, які напрямки? (Коцюб.). Я розглядаю історичний напрямок (tendance) капіталістичного нагромадження (Азб. Ком.). Революціонери у своїх політичних переконаннях, а не в мистецьких напрямках (Еллан). Оце добре, що в вас такий напрямок (Грінч.). Поважне прямування його розуму (Н.-Лев.)]. -ние (образ) мыслей - напрям думок. Человек известного -ния - людина певного напряму. В этом обществе дурное -ние - в цьому товаристві лихий напрям, це товариство лихого напряму;

5) (руководство) направа, керунок (-нку), (установка) налад (-ду), настанова, напрям, напрямок. [Нема у їх направи доброї (Ніс). Він гарної направи і політику життя тямить (Н.-Лев.). З батьків та матерів і дітям направа (Єл. Ум.). З усім напрямком свого пахарського життя (Мирн.)]. У него с детства дурное (худое) -ние - у його з дитинства лиха направа.

* * *

1) ( действие) напра́влення, (неоконч.) направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, (неоконч.) спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; наго́стрення, (неоконч.) наго́стрювання; нала́годження, (неоконч.) нала́годжування; наве́рнення; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; напря́млення, (неоконч.) напря́мляння

2) (линия движения; путь развития) на́прям, -у, на́прямок, -мку, керу́нок, -нку

3) (общественное течение, группировка) на́прям, на́прямок; ( течение) течія́

4) ( о документе) напра́влення

1) (кратчайшим путём) на(в)простець, на(в)прямець, просто, прямо, на(в)прямки, прямцем, на(в)прошки, (диал.) простяком, навправці, навпрість. [Весніє, і сонце світить навпростець (Сосюра). Ворона напростець літає (Номис). Напрямець тільки ворони літають (Номис). Як річка замерзне, так ходимо просто (Київщ.). Напрямки підеш, то хутко дійдеш (Звин.). Не спитавшись броду, не сунься прямцем у воду (Номис). Прямцем до пекла (Котл.). Як поїхав кругом, так сьогодня буде, а як навпрошки, то хіба завтра (Основа 1861). Я побігла до криниці навпрошки городами (Проскурівщ.). Він їхав до нас простяком (Новомосковщ.). Ішли пішки навправці (Франко). До ялиці було навпрість кроків двісті (Франко)]. Итти -мик - іти навпростець, простувати, прямувати; срв. Направляться 3. [Хто простує, той удома не ночує (Приказка)];

2) (начистоту) просто, прямо, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки, на прямоту, (откровенно) щиро, відверто, (без стеснений, фамил.) без сорома (сорому) казка. [Так просто йому й чеше (Лубенщ.). Скажу тобі просто (щиро), що ти погано зробив (Мирг.). Кожен не хотів проти тих людей навпростець виступати (Грінч.). Кажи мені навпрямець (Мова). Сміліші - так ті так напростець і стануть казати (Квітка). Я йому напрямки так і сказав (Звин.). Говорити на прямоту вигідніш (Крим.)]. Резать, не стесняясь, -мик - чесати без сорома казка, чесати руба. [Він руба так і чеше, до краю договорює (Звин.)].

* * *

1) навпросте́ць, напрямки́; навпрошки́ навпрямки́, напрямець, на́впрост навпрямці́; пря́мо, про́сто

2) (перен. без утайки) пря́мо, навпросте́ць, напрямки́; навпрямки́, напряме́ць, на́впрост навпрямці́; ( откровенно) щи́ро, відве́рто

1) ( напрямик) пря́мо, навпросте́ць, напрямки́; прямце́м, на́впрост, навпрямки́, напряме́ць, навпрямці́; ( кратчайшим путём) навпрошки́

2) ( без утайки) пря́мо, навпросте́ць, напрямки́; на́впрост, навпрямки́, напряме́ць, навпрямці́; ( откровенно) щи́ро, відве́рто

1. \С-315 (кому о чём). Also: ЗАПУСКАТЬ/ЗАПУСТИТЬ СЛОВЕЧКО ( usu. pfv) to make a passing remark about or allude to sth.: X закинул словечко (Y-y о Z-e) » X mentioned Z (to Y)

2. (кому о ком or за кого) (pfv only) to speak well of s.o. to a person in an influential position, petition on s.o. 's behalf

X закинул (Y-y) словечко за Z-a = X put in a (good) word for (regarding) Z (with Y)

• ЗАКИДЫВАТЬ/ЗАКИНУТЪ СЛОВО <СЛОВЕЧКО, СЛОВЦО> obs

[VP; subj: human]

=====

1. закидывать словечко (кому о чём). Also: ЗАПУСКАТЬ/ЗАПУСТИТЬ СЛОВЕЧКО [usu. pfv]

⇒ to make a passing remark about or allude to sth.:

- X закинул словечко (Y-y о Z-e) ≈ X mentioned Z (to Y);

- X dropped (Y) a hint about Z.

     ♦ [1-й мужик:] Аты помни, как он [Василий Леониды ч] слово закинул, чтоб мяту сеять? [2-й мужик:] Как же, мяту сей, вишь. Ты попытай-ка, горбом поворочай - запросишь мяты небось... (Толстой 3). [First Peasant:] And remember how he [Vasili Leonidych] mentioned sowing mint?... [Second Peasant:] Sure, raise mint! He should try and do a little work-he wouldn't be so fast to talk about mint (3a).

2. (кому о ком or за кого) [pfv only]

⇒ to speak well of s.o. to a person in an influential position, petition on s.o.'s behalf:

- X закинул (Y-y) словечко за Z-a ≈ X put in a (good) word for (regarding) Z (with Y);

- X spoke with Y on Z's behalf.

     ♦ [Пётр:] Тятенька таки о тебе словечко закинул, а она ему напрямки: "просватана" (Островский 7). [R:] Dad had just started putting in a word regarding you, when she came out flat with: "She's engaged" (7a).

• ЗАКИДЫВАТЬ/ЗАКИНУТЪ СЛОВО <СЛОВЕЧКО, СЛОВЦО> obs

[VP; subj: human]

=====

1. закидывать слово (кому о чём). Also: ЗАПУСКАТЬ/ЗАПУСТИТЬ СЛОВЕЧКО [usu. pfv]

⇒ to make a passing remark about or allude to sth.:

- X закинул словечко (Y-y о Z-e) ≈ X mentioned Z (to Y);

- X dropped (Y) a hint about Z.

     ♦ [1-й мужик:] Аты помни, как он [Василий Леониды ч] слово закинул, чтоб мяту сеять? [2-й мужик:] Как же, мяту сей, вишь. Ты попытай-ка, горбом поворочай - запросишь мяты небось... (Толстой 3). [First Peasant:] And remember how he [Vasili Leonidych] mentioned sowing mint?... [Second Peasant:] Sure, raise mint! He should try and do a little work-he wouldn't be so fast to talk about mint (3a).

2. (кому о ком or за кого) [pfv only]

⇒ to speak well of s.o. to a person in an influential position, petition on s.o.'s behalf:

- X закинул (Y-y) словечко за Z-a ≈ X put in a (good) word for (regarding) Z (with Y);

- X spoke with Y on Z's behalf.

     ♦ [Пётр:] Тятенька таки о тебе словечко закинул, а она ему напрямки: "просватана" (Островский 7). [R:] Dad had just started putting in a word regarding you, when she came out flat with: "She's engaged" (7a).

• ЗАКИДЫВАТЬ/ЗАКИНУТЪ СЛОВО <СЛОВЕЧКО, СЛОВЦО> obs

[VP; subj: human]

=====

1. закидывать словцо (кому о чём). Also: ЗАПУСКАТЬ/ЗАПУСТИТЬ СЛОВЕЧКО [usu. pfv]

⇒ to make a passing remark about or allude to sth.:

- X закинул словечко (Y-y о Z-e) ≈ X mentioned Z (to Y);

- X dropped (Y) a hint about Z.

     ♦ [1-й мужик:] Аты помни, как он [Василий Леониды ч] слово закинул, чтоб мяту сеять? [2-й мужик:] Как же, мяту сей, вишь. Ты попытай-ка, горбом поворочай - запросишь мяты небось... (Толстой 3). [First Peasant:] And remember how he [Vasili Leonidych] mentioned sowing mint?... [Second Peasant:] Sure, raise mint! He should try and do a little work-he wouldn't be so fast to talk about mint (3a).

2. (кому о ком or за кого) [pfv only]

⇒ to speak well of s.o. to a person in an influential position, petition on s.o.'s behalf:

- X закинул (Y-y) словечко за Z-a ≈ X put in a (good) word for (regarding) Z (with Y);

- X spoke with Y on Z's behalf.

     ♦ [Пётр:] Тятенька таки о тебе словечко закинул, а она ему напрямки: "просватана" (Островский 7). [R:] Dad had just started putting in a word regarding you, when she came out flat with: "She's engaged" (7a).

• ЗАКИДЫВАТЬ/ЗАКИНУТЪ СЛОВО <СЛОВЕЧКО, СЛОВЦО> obs

[VP; subj: human]

=====

1. закинуть словечко (кому о чём). Also: ЗАПУСКАТЬ/ЗАПУСТИТЬ СЛОВЕЧКО [usu. pfv]

⇒ to make a passing remark about or allude to sth.:

- X закинул словечко (Y-y о Z-e) ≈ X mentioned Z (to Y);

- X dropped (Y) a hint about Z.

     ♦ [1-й мужик:] Аты помни, как он [Василий Леониды ч] слово закинул, чтоб мяту сеять? [2-й мужик:] Как же, мяту сей, вишь. Ты попытай-ка, горбом поворочай - запросишь мяты небось... (Толстой 3). [First Peasant:] And remember how he [Vasili Leonidych] mentioned sowing mint?... [Second Peasant:] Sure, raise mint! He should try and do a little work-he wouldn't be so fast to talk about mint (3a).

2. (кому о ком or за кого) [pfv only]

⇒ to speak well of s.o. to a person in an influential position, petition on s.o.'s behalf:

- X закинул (Y-y) словечко за Z-a ≈ X put in a (good) word for (regarding) Z (with Y);

- X spoke with Y on Z's behalf.

     ♦ [Пётр:] Тятенька таки о тебе словечко закинул, а она ему напрямки: "просватана" (Островский 7). [R:] Dad had just started putting in a word regarding you, when she came out flat with: "She's engaged" (7a).

• ЗАКИДЫВАТЬ/ЗАКИНУТЪ СЛОВО <СЛОВЕЧКО, СЛОВЦО> obs

[VP; subj: human]

=====

1. закинуть слово (кому о чём). Also: ЗАПУСКАТЬ/ЗАПУСТИТЬ СЛОВЕЧКО [usu. pfv]

⇒ to make a passing remark about or allude to sth.:

- X закинул словечко (Y-y о Z-e) ≈ X mentioned Z (to Y);

- X dropped (Y) a hint about Z.

     ♦ [1-й мужик:] Аты помни, как он [Василий Леониды ч] слово закинул, чтоб мяту сеять? [2-й мужик:] Как же, мяту сей, вишь. Ты попытай-ка, горбом поворочай - запросишь мяты небось... (Толстой 3). [First Peasant:] And remember how he [Vasili Leonidych] mentioned sowing mint?... [Second Peasant:] Sure, raise mint! He should try and do a little work-he wouldn't be so fast to talk about mint (3a).

2. (кому о ком or за кого) [pfv only]

⇒ to speak well of s.o. to a person in an influential position, petition on s.o.'s behalf:

- X закинул (Y-y) словечко за Z-a ≈ X put in a (good) word for (regarding) Z (with Y);

- X spoke with Y on Z's behalf.

     ♦ [Пётр:] Тятенька таки о тебе словечко закинул, а она ему напрямки: "просватана" (Островский 7). [R:] Dad had just started putting in a word regarding you, when she came out flat with: "She's engaged" (7a).

• ЗАКИДЫВАТЬ/ЗАКИНУТЪ СЛОВО <СЛОВЕЧКО, СЛОВЦО> obs

[VP; subj: human]

=====

1. закинуть словцо (кому о чём). Also: ЗАПУСКАТЬ/ЗАПУСТИТЬ СЛОВЕЧКО [usu. pfv]

⇒ to make a passing remark about or allude to sth.:

- X закинул словечко (Y-y о Z-e) ≈ X mentioned Z (to Y);

- X dropped (Y) a hint about Z.

     ♦ [1-й мужик:] Аты помни, как он [Василий Леониды ч] слово закинул, чтоб мяту сеять? [2-й мужик:] Как же, мяту сей, вишь. Ты попытай-ка, горбом поворочай - запросишь мяты небось... (Толстой 3). [First Peasant:] And remember how he [Vasili Leonidych] mentioned sowing mint?... [Second Peasant:] Sure, raise mint! He should try and do a little work-he wouldn't be so fast to talk about mint (3a).

2. (кому о ком or за кого) [pfv only]

⇒ to speak well of s.o. to a person in an influential position, petition on s.o.'s behalf:

- X закинул (Y-y) словечко за Z-a ≈ X put in a (good) word for (regarding) Z (with Y);

- X spoke with Y on Z's behalf.

     ♦ [Пётр:] Тятенька таки о тебе словечко закинул, а она ему напрямки: "просватана" (Островский 7). [R:] Dad had just started putting in a word regarding you, when she came out flat with: "She's engaged" (7a).

• ЗАКИДЫВАТЬ/ЗАКИНУТЪ СЛОВО <СЛОВЕЧКО, СЛОВЦО> obs

[VP; subj: human]

=====

1. запускать словечко (кому о чём). Also: ЗАПУСКАТЬ/ЗАПУСТИТЬ СЛОВЕЧКО [usu. pfv]

⇒ to make a passing remark about or allude to sth.:

- X закинул словечко (Y-y о Z-e) ≈ X mentioned Z (to Y);

- X dropped (Y) a hint about Z.

     ♦ [1-й мужик:] Аты помни, как он [Василий Леониды ч] слово закинул, чтоб мяту сеять? [2-й мужик:] Как же, мяту сей, вишь. Ты попытай-ка, горбом поворочай - запросишь мяты небось... (Толстой 3). [First Peasant:] And remember how he [Vasili Leonidych] mentioned sowing mint?... [Second Peasant:] Sure, raise mint! He should try and do a little work-he wouldn't be so fast to talk about mint (3a).

2. (кому о ком or за кого) [pfv only]

⇒ to speak well of s.o. to a person in an influential position, petition on s.o.'s behalf:

- X закинул (Y-y) словечко за Z-a ≈ X put in a (good) word for (regarding) Z (with Y);

- X spoke with Y on Z's behalf.

     ♦ [Пётр:] Тятенька таки о тебе словечко закинул, а она ему напрямки: "просватана" (Островский 7). [R:] Dad had just started putting in a word regarding you, when she came out flat with: "She's engaged" (7a).

• ЗАКИДЫВАТЬ/ЗАКИНУТЪ СЛОВО <СЛОВЕЧКО, СЛОВЦО> obs

[VP; subj: human]

=====

1. запустить словечко (кому о чём). Also: ЗАПУСКАТЬ/ЗАПУСТИТЬ СЛОВЕЧКО [usu. pfv]

⇒ to make a passing remark about or allude to sth.:

- X закинул словечко (Y-y о Z-e) ≈ X mentioned Z (to Y);

- X dropped (Y) a hint about Z.

     ♦ [1-й мужик:] Аты помни, как он [Василий Леониды ч] слово закинул, чтоб мяту сеять? [2-й мужик:] Как же, мяту сей, вишь. Ты попытай-ка, горбом поворочай - запросишь мяты небось... (Толстой 3). [First Peasant:] And remember how he [Vasili Leonidych] mentioned sowing mint?... [Second Peasant:] Sure, raise mint! He should try and do a little work-he wouldn't be so fast to talk about mint (3a).

2. (кому о ком or за кого) [pfv only]

⇒ to speak well of s.o. to a person in an influential position, petition on s.o.'s behalf:

- X закинул (Y-y) словечко за Z-a ≈ X put in a (good) word for (regarding) Z (with Y);

- X spoke with Y on Z's behalf.

     ♦ [Пётр:] Тятенька таки о тебе словечко закинул, а она ему напрямки: "просватана" (Островский 7). [R:] Dad had just started putting in a word regarding you, when she came out flat with: "She's engaged" (7a).

Var.: Кто прямо ездит, в поле ночует. Напрямки ездить - дома не ночевать. Прямо ворона летает, да дома не ночует

рзг прст см напрямки