-
1 вопреки
наперекір, всупереч, всупір, проти, противно. [Всупереч праву. Проти волі батьків = вопреки воле (желанию) родителей].* * *предл. с дат. п.всу́переч (кому-чому); по́при (що) -
2 наперекор
нрч. наперекір, в[на]супереч, насупереки, навперек, упоперек, навсупо[і]р, (на)всуко[і]р, насукір, навпір, (диал.) навкір(ки); см. ещё Зло 3 (На зло). [А вже наперекір йому і не дума іти (Кониськ.). Насупереч собі самому (Грінч.). Була слухняна така, що й слова впоперек було не промовить (Рада). Насукір їм навмисне згодився (Крим.)]. Поступать, поступить, делать, сделать -кор кому - робити, зробити, чинити, учинити перекір кому, наперекір кому, іти, піти з ким насупереки, (редко) бороздити кому що. [А я тобі, моя мати, перекір ізроблю (Пісня.). Син іде насупереки з батьком (Вовчанщ.)]. -кор судьбе - наперекір долі.* * *1) нареч. наперекір, попере́к2) предл. с дат. п. наперекір (чому); ( вопреки) всу́переч (чому) -
3 froward
adjупертий; свавільний; вередливий, примхливий; що чинить наперекір* * *aупертий; свавільний; який діє, чинить наперекір; icт. несприятливий -
4 воля
1) (свобода) воля, свобода. [Дай рукам волю, сам підеш у неволю]. Лишенный воли - позбавлений волі, заневільний, поневолений, заневолений. Пастись на воле - йти самопаски, самопасом. Давать (дать) волю - давати (дати) попуск, попускати (попустити) кому. Сила воли - завзятість (р. -тости). По своей воле - по волі, по своїй (власній) волі, із своєї (власної) волі, своєю волею, з доброї волі, самохіть, самохіттю, охотою. Не по своей воле - несамохіть, не своєю волею, не з власної волі. Против воли - неволею, наперекір. [Неволею сина оженила. Не наперекір-же богам ти зродився і згодувався]. Волей-неволей - рад-не-рад, хоч-не-хоч, хіть або й нехіть;2) действовать наперекор чьей воле - іти проти чиєї волі. Исполнять, исполнить волю - вволяти (вволити) чию волю. Пусть будет воля божья - дійся воля божа.* * *во́ляво́лей, во́лею — в знач. нареч. самохі́ть; самохі́тно, самохі́ттю, во́лею
-
5 наискось
Наискосик и Наискосок, нрч. навскіс, навкіс, нав(с)коси, скісно, навкося, на(в)косяка, на(в)косяк, навскосінь, назукіс, назукісь, наперекіс, скосом, укосом, скісняком, (наклонно) похило, похилом, зукоса. [Хрестики всякі, що просто стоять або навскіс (М. Левиц.). Розкопали дорогу навкоси (Н.-Лев.). Розсілина, що скісно бігла знизу вгору (Франко). І вздовж, і впоперек, і навскосінь (Тесл.). Беріться лиш дручками наперекіс (Сл. Гр.)].* * *нареч.навскі́с и на́вскіс, навскоси́, навкі́с и на́вкіс, навкоси́, скі́сно, навскосяка́ -
6 напротив
1) предл. с род. п. - навпроти, проти, напроти(в), насупроти(в), супроти(в), навпаки, (визави) просто, напросто кого, чого; срв. Против. [Стояла вона проти місяця молодика (М. Вовч.). Сіла собі напротив віконця (Чуб. V). Він сидів напросто мене (Звин.). Покотила паляницю навпаки сонця (Квітка)]. Лежащий, находящийся -тив - противний, супротивний, протилежний. [Через сіни противна хата (Квітка). З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)];2) союз - а, ба (навпроти, навпаки). Я тебя учу добру, ты -тив делаешь худо - я тебе вчу доброго, а ти (навпроти, навпаки) робиш лихе;3) нрч. - на(в)проти, проти, насупроти, всупереч, навпаки, (зап.) противно, (диал.) навпроть; (наперекор) наперекір; срв. Вопреки, Наоборот. [Не бачите, що навпроти їдемо? - Звертайте! (Мирн.). Навпаки, історія сама дала нам зовсім инші приклади (Грінч.). Я не гніваюсь, а навпаки радію з того (Київщ.). Я зовсім навіть не розгнівався на нього: противно, його погляд болів мене (Франко). Та не йдіть бо навпроть (Київ)]. Его там не было! - -тив, он там был! - Його там не було! - Навпаки, він там був! (ба був!).* * *1) (нареч.: на противоположной стороне) напро́ти, навпро́ти; насупро́ти и насу́проти, насу́проти́в2) предл. с род. п. напро́ти, навпро́ти, про́ти, супроти́ и супро́ти (кого-чого); насупроти́, насу́проти́в (кого-чого); диал. супроти́в (кого-чого)3) (нареч.: наоборот) навпаки́; ( наперекор) наперекі́р, всу́переч4) в знач. част., навпаки́ -
7 поперёк
1) упоперек, уперек, (у)півперек, напівпереки, навперек. Положить бревно -рёк дороги - покласти деревину впоперек дороги. Вдоль и -рёк - в(з)довж і впоперек, в(з)довж і навхрест. Схватить кого -рёк тела - вхопити кого за поперек. Он мне -рёк горла стал - він мені кісткою в горлі став, він мені сіллю в оці став. Становиться кому -рёк дороги - заступати шлях (дорогу) кому, ставати кому притичиною. Знаю его вдоль и -рёк - знаю його вздовж і впоперек; (пренебр.) знаю його як облупленого;2) (наперекор) всупереч, наперекір, насупереки. Не говори -рёк - не говори всупереч. Всё мне -рёк делает - усе мені наперекір (всупереч, насупереки) робить, чинить.* * *1) нареч. упо́перек, попере́к2) предл. с род. п. попере́к (кого-чого) -
8 противность
1) противенство, супротивність; противність, суперечність (-ности) чому, до чого, з чим. В -ность чему - супроти чого, всупереч чому и із чим, наперекір чому, до чого;2) упертість, суперекуватість, перекірливість (-ости);3) гидкість, огидність, бридкість, обридність (-ости).* * *проти́вність, -ності, супроти́вність, противе́нствов проти́вность — (кому-чему); всу́переч (кому-чому), про́ти (кого-чого), наперекі́р (кому-чому); ( в противоположность) на протиле́жність (кому-чому)
-
9 Несмотря на
нрч. не вважаючи на, не зважаючи на; (вопреки) всупереч чому, наперекір чому, (при всём желании и т. п.) попри що; срв. Невзирая. [Не вважаючи на пізню пору, його прийняв смотритель (Коцюб.). Не вважаючи на велику силу праць з історії письменства, ми все-ж не маємо… (Н. Громада). Всупереч усім труднощам, треба зорганізувати промисловість (Азб. Комун.). Ця тенденція невпинно йде вперед наперекір одсічі пануючого польського елементу (Рада). Попри всі труднощі перемога буде наша (Пр. Правда)]. -ря на то, что - дарма що, не в[з]важаючи на те, що; (хотя) хоч. [Щастя моє було-б вельми худорляве, дарма що моє життя було-б страшенно сите (Куліш). Оповідання, дарма що не сяє мистецькою красою, так приподобалося, що… (О. Пчілка). Хоч повзуть тут скрізь по горах стежечки, та проте не оживляє їх розмова (Франко)]. -ря на это - проте, а проте, а втім, але, але-ж, однак, одначе. [Логіка каже, що не варто сумувати про це, а докори совісти, проте, мене гризуть (Крим.)]. -ря на всё это - не в[з]важаючи на все це (те), з усім тим, попри все це (те). -ря ни на что - не в[з]важаючи ні на що (на будь-що); (что бы ни было) хоч-би там що. -
10 Прекословно
наперекор) наперекір, наперекірки кому, чому; срв. Наперекор. -
11 go
v (went, gone)1. іти, ходити2. ставати3. (into) вступити в організацію, стати членом товариства4. бути в обігу- to go Conservative стати консерватором- to go soft проявити слабкість/ нерішучість- to go against the stream плисти проти течії; працювати у несприятливих умовах; діяти наперекір/ супротив опозиції- to go against the tide плисти проти течії; працювати у несприятливих умовах; діяти наперекір/ супротив опозиції- to go back on a decision відмовитися від рішення- to go back on/ upon smth. відмовитися від чогось; відмінити щось- to go back on/ upon a vote анулювати/ відмінити/ переглянути результати голосування- to go down the drain зазнати невдачі- to go a long way down the line піти назустріч, піти на значні поступки- to go on to smth. переходити до чогось- to go out піти у відставку (про уряд)- to go out of one's way докласти особливих зусиль- to go overb) перейти (в іншу партію тощо); пристати до іншої організації- to go through пройти, бути прийнятим (про проект, пропозицію)- to go to great lengths йти на все; не зупинятися перед тим, щоб...- to go some way to/ toward smth. сприяти чомусь в той чи інший спосіб- to go to the country розпустити парламент і призначити нові вибори (звич. у Великій Британії)- to go with the tides йти в ногу з часом- to go with the times йти в ногу з часом -
12 athwart
1. adv1) упоперек; навскіс, навскоси; косо; перпендикулярно2) проти, наперекір, всупереч2. prep1) упоперек; перпендикулярно до; через2) всупереч, проти; на зло* * *I adv1) поперек; навскіс; перпендикулярно; мop. на траверзі2) icт. проти, всуперечII prep1) поперек; навскіс; перпендикулярно до2) всупереч, проти; на зло -
13 contravene
v1) порушувати, переступати (закон тощо)2) заперечувати, оспорювати* * *v1) порушувати, переступати ( закон)2) заперечувати, ставити під сумнів3) іти врозріз, суперечити (про факти, події) -
14 rebel
I1. n1) повстанець2) бунтар; заколотник3) амер., іст. бунтівник; конфедерат2. adj1) повстанський, бунтарський; заколотний, бунтівний; непокірний2) амер., іст. бунтівний; що стосується південних штатів; що стосується армії конфедератівIIv2) піднімати повстання (заколот, бунт); бунтуватиthe troops rebelled — у військах спалахнув заколот; війська збунтувалися
3) розм. обурюватися* * *I n1) повстанець; заколотник, бунтівник; бунтар2) aмep.; icт. ( часто Rebel) заколотник (про жителів Півдня в громадянській війні 1861-1865pp.); конфедерат; житель Півдня; ( білий) житель південних штатів СШАII aповстанський; заколотний, бунтарський, бунтівний, непокірливий; aмep.; icт. заколотний, Південний, який відноситься до Південних штатів, до армії конфедераціїIII [ri'bel] v1) піднімати повстання, заколот, бунт; повставати, бунтувати2) ( against) повставати, протестувати ( проти чого-небудь); чинити опір; протидіяти ( чому-небудь); обурюватися -
15 thwart
1. n1) банка на весловій шлюпці2) перешкода3) розлад; катастрофа2. adj1) поперечний, косий2) незговірливий, упертий3. advупоперекup, down and thwart — угору, униз і упоперек
4. prepупоперек; через5. v1) перечити; заважати (перешкоджати) здійсненню (бажань); розладнувати, зривати, розстроювати (плани тощо)to thwart one another — не відповідати (суперечити) один одному
4) перепиняти, перетинати, перегороджувати, загороджувати5) перетинатися6) перев'язувати, перехрещуватиto thwart smth. with a band — перев'язати щось стрічкою
* * *I [awxːt] n II [awxːt] a1) поперечний, косий2) незговірливий, упертийIII [awxːt] adv; іст.IV [awxːt] vup, down and thwart — нагору, униз, поперек
to thwart smb 's desire — перешкоджати виконанню чийогось бажання
to thwart smb 's purpose — заважати здійсненню чиїхось цілей
2) іти врозрізto thwart one another — не відповідати, суперечити один одному; ( with) icт. суперечити, сперечатися
to thwart with smb — із кимось у думках, сперечатися з кимось
3) icт. перепиняти, загороджувати4) icт. перетинатисяthe lines thwart — лінії перетинаються; переходити, перетинати
to thwart the road — переходити ( через) дорогу
5) icт. перев'язувати; перехрещуватиV [awxːt] prep; іст.to thwart smth with a band — перев'язати щось стрічкою
поперек; через -
16 tooth
1. n (pl teeth)1) зубfalse teeth — штучні (вставні) зуби
natural teeth — свої (природні) зуби
a loose tooth — зуб, що хитається
the crown (the neck) of a tooth — коронка (шийка) зуба
the root (the fang) of a tooth — корінь зуба
to extract (to pull out) smb.'s tooth — виривати комусь зуб
2) тех. зуб, зубецьfed to the teeth — ситий донесхочу, набридло; остогидло
to lie in one's teeth — зухвало брехати; брехати просто у вічі
to have a sweet tooth — бути ласуном, любити ласощі
tooth and nail — з усієї сили, не шкодуючи сил
to fight (to struggle) tooth and nail — боротися не на життя, а на смерть
to show one's teeth — показувати пазурі, говорити погрозливим тоном; огризатися
2. v1) нарізувати зубці (зуби)2) зачіпляти (ся)3) гризти* * *I n; (pl teeth)1) зубmilk /calf's, primary, first, babys, deciduous/ teeth — молочні зуби
second /permanent/ teeth — постійні зуби
false /artificial, prosthetic/ teeth — штучні зуби
a set of false teeth — штучні зуби, вставна щелепа
natural teeth — "свої" зуби
even [buck]teeth — рівні [виступаючі вперед]зуби
anterior /front/ teeth — передні зуби
posterior /back/ teeth — задні зуби
lower /mandibular/ teeth — нижні зуби
upper /maxillary/ teeth — верхні зуби
unerupted /impacted/ tooth — зуб, що не прорізається
loose tooth — зуб, що хитається
the crown [the neck]of a tooth — коронка [шийка]зуба
to stop /to fill/ smb s teeth — пломбувати кому-н. зуби
to extract /to pull out/ smb s tooth — видаляти кому-н. зуб
to knock smb s tooth out — вибити кому-н. зуб
to set /to clench/ one's teeth — зціпити зуби [див. є]
to say smth between one's teeth — процідити що-н. крізь зуби
2) cпeц. зубець, зуб, зубок3) вкус, любов (до їжі, пиття)tooth and nail — щосили, всіма силами, не жаліючи сил
to fight /to struggle/ tooth and nail — боротися не на життя, а на смерть
to go at it tooth and nail — енергійно прийнятися за що-н.
fed to the teeth — ситий по горло; набридло
from the teeth forward (s) /out-ward (s)/, from ones teeth — icт. нещирий, не від душі
in the teeth of smth — не дивлячись на, не зважаючи на що-н.
in the teeth of the wind — прямо проти вітру; перед лицем чого-н.
in the teeth of death — перед лицем смерті; віч-на-віч із смертю
to cut ones teeth — робити перші кроки, набувати першого досвіду
to cast /to throw, to fling/ smth in smb 's teeth — = кидaти кoмy-н у обличчя докір
to get /to sink/ ones teeth into smth — гаряче взятися за що-н.
it's something to get one's teeth into — це справа, що стоїть, за неї варто узятися
to put teeth in /into/ smth — зробити що-н. дієвим /еффективнішим/; to lie in smb 's teeth нахабно /безсоромно/ брехати кому-н.; брехати ( прямо) в очі кому-н.
to set the teeth on edge — кидати в тремтіння; = мурашки по шкірі забігали
to set ones teeth for smth — зціпити зуби, настроїтися рішуче на що-н.; приготуватися до сутички [див. 1]
to kick smb in the teeth — ображати кого-н.; відкидати кого-н., відвертатися від кого-н.; = плюнути в обличчя кому-н
to knock smb 's teeth in — дати в зуби кому-н.; набити кому-н. морду
to escape by /with/ the skin of ones teeth — див
skin I — є
to draw smb 's teeth — = вирвати жало у змій
to hide one's teeth — icт. ховати кігтики
to show /to bare/ ones teeth — говорити загрозливо, огризатися; = показивати кігтики
IIif you cannot bite, never show your teeth — пpиcл. якщо не можеш кусатися, не показуй зуби
1) υl. нарізувати зубці, зубцями2) зачіпляти; зачіплятися3) гризти -
17 froward
aупертий; свавільний; який діє, чинить наперекір; icт. несприятливий -
18 tooth
I n; (pl teeth)1) зубmilk /calf's, primary, first, babys, deciduous/ teeth — молочні зуби
second /permanent/ teeth — постійні зуби
false /artificial, prosthetic/ teeth — штучні зуби
a set of false teeth — штучні зуби, вставна щелепа
natural teeth — "свої" зуби
even [buck]teeth — рівні [виступаючі вперед]зуби
anterior /front/ teeth — передні зуби
posterior /back/ teeth — задні зуби
lower /mandibular/ teeth — нижні зуби
upper /maxillary/ teeth — верхні зуби
unerupted /impacted/ tooth — зуб, що не прорізається
loose tooth — зуб, що хитається
the crown [the neck]of a tooth — коронка [шийка]зуба
to stop /to fill/ smb s teeth — пломбувати кому-н. зуби
to extract /to pull out/ smb s tooth — видаляти кому-н. зуб
to knock smb s tooth out — вибити кому-н. зуб
to set /to clench/ one's teeth — зціпити зуби [див. є]
to say smth between one's teeth — процідити що-н. крізь зуби
2) cпeц. зубець, зуб, зубок3) вкус, любов (до їжі, пиття)tooth and nail — щосили, всіма силами, не жаліючи сил
to fight /to struggle/ tooth and nail — боротися не на життя, а на смерть
to go at it tooth and nail — енергійно прийнятися за що-н.
fed to the teeth — ситий по горло; набридло
from the teeth forward (s) /out-ward (s)/, from ones teeth — icт. нещирий, не від душі
in the teeth of smth — не дивлячись на, не зважаючи на що-н.
in the teeth of the wind — прямо проти вітру; перед лицем чого-н.
in the teeth of death — перед лицем смерті; віч-на-віч із смертю
to cut ones teeth — робити перші кроки, набувати першого досвіду
to cast /to throw, to fling/ smth in smb 's teeth — = кидaти кoмy-н у обличчя докір
to get /to sink/ ones teeth into smth — гаряче взятися за що-н.
it's something to get one's teeth into — це справа, що стоїть, за неї варто узятися
to put teeth in /into/ smth — зробити що-н. дієвим /еффективнішим/; to lie in smb 's teeth нахабно /безсоромно/ брехати кому-н.; брехати ( прямо) в очі кому-н.
to set the teeth on edge — кидати в тремтіння; = мурашки по шкірі забігали
to set ones teeth for smth — зціпити зуби, настроїтися рішуче на що-н.; приготуватися до сутички [див. 1]
to kick smb in the teeth — ображати кого-н.; відкидати кого-н., відвертатися від кого-н.; = плюнути в обличчя кому-н
to knock smb 's teeth in — дати в зуби кому-н.; набити кому-н. морду
to escape by /with/ the skin of ones teeth — див
skin I — є
to draw smb 's teeth — = вирвати жало у змій
to hide one's teeth — icт. ховати кігтики
to show /to bare/ ones teeth — говорити загрозливо, огризатися; = показивати кігтики
IIif you cannot bite, never show your teeth — пpиcл. якщо не можеш кусатися, не показуй зуби
1) υl. нарізувати зубці, зубцями2) зачіпляти; зачіплятися3) гризти -
19 вперекор
нареч.наперекі́р; ( вопреки) всу́переч -
20 зло
I. сущ.1) зло (р. зла), лихо (-ха), лихе (р. лихого), (редко) худо (-да). [Ну, брате, - кажуть: як ти жив? добро чи зло робив? (Гліб.). Люди не однаково розуміють добро і зло, правду і неправду (Наш). Хто сіяв зло, той пожинав скорботу (Куліш). Піп людей карає, а сам лихо робить (Номис). Романе! лихим живеш, литвином ореш (Номис). Я їм добра не зичу, худа не мислю (Чуб. V)]. Делать зло - лихо коїти, чинити, учинити (сделать) кому, (образно) лихо кувати кому. Ом сделал страшное зло - він вчинив (зробив, скоїв) страшне лихо. Желать зла кому - мислити зло кому, бажати (зичити) лиха кому. На зло научать кого - на лихо вчити кого. Употреблять во зло - вживати на зле що, зловживати що; см. Злоупотреблять. Считаться за зло - йти (вважатися) за зле;2) (беда) лихо, біда, (неожид.) лиха година; см. Беда. Общественное зло - громадське лихо. Рабство есть величайшее из зол - рабство - це найгірше лихо (зло). Из двух зол выбирай меньшее - котре лихо меншеє те й вибирай. Постигло зло кого - спіткало лихо кого, побила кого лиха година. Как на зло (на беду) - як на зло, як на ту пеню, як на те. [Як на ту пеню й мати приходять (Сл. Гр.)]. Избежать зла - уникнути, втекти лиха (біди). Уйти от зла - втекти від лиха (біди). Вещать зло - лихо (біду) віщувати кому;3) (злость) злість (-ости). На зло (делать) - на збитки, на злість, на прикрість, на пеню, на капі[о]сть, (на перекор) навкір, навкірки, наперекір, насукір кому (чинити). [Це він на збитки отак робить (Кам. п.). На злість моїй жінці нехай мене б'ють (Приказка). Усе на капость робить (Сл. Гр.)]. Зло взяло меня - зазлісно мені стало, люто зробилося мені. Сорвать зло на ком - зігнати сердце (оскому) над ким на кому. [Щоб над ким-небудь серце своє зігнати (Квітка)]. Со зла - зо-зла, зі-зла, з серця, з пересердя. [Трохи з серця не сказивсь (Стор.)].II. нрч.1) (злостно) люто, злісно, зло[і]сливо, зо-зла; (плохо) зле; срвн. Злобно, Жестоко. Зло раскритиковали его книгу - злісно розкритикували його книгу. Он зло (плохо) обращается с людьми - він зле поводиться з людьми;2) (ретиво) завзято. Зло браться за что - завзято братися до чого.* * *I сущ.1) зло; ( беда) ли́хо, біда́2) (досада, злость) злість, род. п. зло́сті, злоII нареч.со зла — спересе́рдя, із (зі, зо, від) зло́сті, зі зла
зло; зо́зла; ли́хо; злі́сно, злости́во; серди́то; лю́тозло пошути́ть над кем — зло (зле, недо́бре) пожартува́ти над ким
- 1
- 2
См. также в других словарях:
наперекір — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
наперекір — присл. Св. Наперекір; протилежне бажанню … Словник лемківскої говірки
наперекір — присл. 1) Протилежно до того, чого можна було б сподіватися чи бажати. 2) у знач. прийм., з дав. в. Уживається з назвою осіб, предметів, явищ, процесів, усупереч яким що небудь здійснюється, відбувається … Український тлумачний словник
наперекіс — присл., діал. Навскіс, навкосяка … Український тлумачний словник
наперекір — присл. (усупереч бажанню кого н.), насупроти; навпаки, у[в]поперек, накриво, насторч, поперек (перев. зі сл. говорити , сказати й под.); на зло (щоб завдати кому н. неприємностей) … Словник синонімів української мови
наперекор — наперек ор … Русский орфографический словарь
всупір — наперекір, всупор, Не виводять співаночок на весь двір соловієві на вишенці всупір. [Звн 108]; [ВЛ] … Толковый украинский словарь
Ступка, Богдан Сильвестрович — Богдан Ступка Имя при рождении: Богдан Сильвестрович Ступка … Википедия
навкірки — Навкірки: всупереч [48] всупереч, наперекір [45] наперекір [XIX] От до того то діла й римський папа зволив приложити свою святішу руку і цілим способом уладження римського свята постарався вказати «світові» австрійських слов ян однозгідною силою … Толковый украинский словарь
Ivan Mykolaychuk — also spelled Mikolajchuk ( uk. Іван Миколайчук) (15 June 1941 ndash; 3 August 1987) was a Ukrainian actor, producer, and screen writer.He is best known for playing the Hutsul Ivan in Shadows of Forgotten Ancestors (Тіні забутих предків) (1964),… … Wikipedia
Ukrainische Grammatik — Dieser Artikel beschreibt die Grammatik der ukrainischen Sprache. Sie zählt zusammen mit Sprachen wie dem Polnischen zu den slawischen Sprachen, im engeren Rahmen zusammen mit dem Russischen zu den ostslawischen Sprachen. Hinsichtlich ihrer… … Deutsch Wikipedia