наколихатися

1) см. Набалтываться 1;

2) (наговориться вволю) набалакатися, набазікатися, нагуторитися, нацокота[і]тися, (о мног.) понабалакуватися, понабазікуватися. [Набалакались ми з кумом (Сл. Ум.). Оце подруги, як зійдуться, так і не розлучаться, - чи ви вже понабалакувалися? (Грінч.)];

3) (ногами, руками) надриґатися, нателіпатися, наколихатися, набаламкатися, намотатися (ногами, руками); срв. Болтать 2;

4) нателіпатися, намотатися, наметлятися, намайталатися, нахилитатися; срв. Болтаться 2;

5) намотатися, намотлятися, натинятися, нашалатися, навештатися; срв. Болтаться 3. -лся он по свету - намотався (натинявся, навештався) він по світу.

* * *

накачать, накачнуть

1) (насосом) помпувати що, напомповувати, напомпувати, насмоковувати, насмокувати, (редко, рус.) накачувати, накачати що, чого, (воздуха ещё, гал.) млинкувати що, намлинкувати чого, (о мног.) понапомповувати, понасмоковувати, понакачувати чого. [Машина помпує воду (Коцюб.). Напомпували (накачали) десять відер води (Київ)];

2) -вать, чать кого чем - а) (вином) упоювати, упоїти, надудлювати, надудлити, (шутл.) напомповувати, напомпувати, (о мног.) повпоювати, понадудлювати, понапомповувати кого чим; б) (знаниями и т. п.) напихати, напхати кого чим, набивати, набити кому голову чим, (шутл.) напомповувати, напомпувати кого чим; срв. Напичкивать;

3) -вать, -чать кого (на качелях) - нагойдувати, нагойдати, наколихувати, наколихати, (шутл.) навихати, (о мног.) понагойдувати кого (на гойдал[н]ці);

4) -вать, -чнуть кого, что на что - нахитувати, нахитнути, нагойдувати, нагойднути кого, що на що. Накачанный -

1) напомпований, насмокований, накачаний, намлинкований, понапомповуваний, понасмоковуваний, понакачуваний;

2) упоєний, надудлений, повпоюваний, понадудлюваний; напханий, напомнований чим;

3) нагойданий, наколиханий, навиханий, понагойдуваний. -ться -

1) помпуватися, напомповуватися, напомпуватися, понапомповуватися; бути напомповуваним, напомпованим, понапомповуваним и т. п. [Юрма дедалі напомповувалася власними вигадками (Коцюб.)];

2) (напиваться) упиватися, упитися, напиватися, напитися, надудлюватися, надудлитися, (шутл.) напомповуватися, напомпуватися, (о мног.) пов[пона]пиватися, понадудлюватися, понапомповуватися; срв. Напиваться 2;

3) на кого - нахитуватися, нахитнутися, нагойдуватися, нагойднутися на кого;

4) (вдоволь) нахитуватися, нахитатися, нахилитатися, нахилятися, наколих[в]атися, накиватися, нахибатися; (на качелях) нагойдуватися, нагойдатися, наколихуватися, наколихатися, (шутл.) навихатися; (о мног.) понагойдуватися и т. п. [Нагойдалися добре на гойдалці (Брацл.)].

* * *

несов.; сов. - накач`ать

1) нака́чувати, накача́ти

2) ( поить) напува́ти и напо́ювати, напої́ти; наду́длювати, наду́длити

3) (кого - перен.: разъяснять, убеждать) утовкма́чувати, утовкма́чити, утокма́чувати, утокмачити (кому)

несов.; сов. - накач`аться

1) (сов.: вдоволь покачаться) нагойдатися, наколихатися

2) ( напиваться) напива́тися, напи́тися; наду́длюватися, наду́длитися, нали́гуватися, налига́тися; ( допьяна) нали́зуватися; нализа́тися

3) страд. несов. нака́чуватися; напо́юватися

намахать и намахнуть

1) что, чего - намахувати, намахати, намахнути, навівати, навіяти (махаючи) що или чого, (о мног.) понамахувати, понавівати; (рукой, платком и т. п., сов.) намахати. [Що ціпом намахаєш, то музики наймаєш (Чуб. I)];

2) (нажарить, накатать, сов.) накатати, нашкварити, нашпарити що. Намаханный -

1) намаханий, навіяний, понамахуваний;

2) накатаний, нашкварений, нашпарений. -ться -

1) (стр. з.) намахуватися, бути намахуваним, намаханим, понамахуваним;

2) на кого - см. Замахиваться;

3) (вдоволь, сов.) намахатися, намаятися, навихатися, (наколыхаться) наколихатися, (наколебаться) наколиватися, нахитатися; (накиваться) накиватися. [Намахавсь я косою (К. Старина)].

* * *

несов.; сов. - намах`ать

1) (махая, нагонять), нама́хувати, -махую, -махуєш, намаха́ти

2) (несов.: взмахивать) зма́хувати; ( размахивать) розма́хувати, вима́хувати

3) (кого - ругать, пробирать) вичи́тувати, ви́читати (кому), пробирати, пробра́ти, -беру́, -бере́ш (кого); (браня, гнать кого-л.) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш) (кого)

4) (сов.: написать, сочинить) наката́ти, нашкря́бати, надряпати