Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

наклепувати

  • 1 наклепувати

    техн. наклёпывать

    Українсько-російський політехнічний словник > наклепувати

  • 2 hammer-harden

    v
    кувати холодним (метал); наклепувати
    * * *
    v
    метал. кувати вхолодну

    English-Ukrainian dictionary > hammer-harden

  • 3 наговаривать

    наговорить
    1) чего - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, набалакувати, набалакати, (шумя) нагомоніти, (о мног.) понаговорювати и т. п. чого. [Наговорив на осиці кислиці, а на вербі груші (Приказка). Наказав три мішки гречаної вовни (с три короба) (Приказка). Набалакав такого, що й за день не розбереш (Сл. Ум.). Нагомоніли повну хату (Богодух.)]. -рить вздору (чепухи, пустяков) - наплескати, нагородити, наверзти, наторочити, наплести, намолоти, (набормотать) намимрити, набубоніти, наха(ра)маркати, наварнякати, набелькотати, (наболтать) нацвенькати, напащекувати (дурниць, нісенітниць). [Се мабуть вам снилося, а ви й повну хату наторочили (Куліш)];
    2) на кого - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, лихословити, налихословити, наклепувати, наклепати на кого, обмовляти, обмовити кого, набріхувати, набрехати на кого, про кого, славу (неславу, лиху славу, поговір) пускати, пустити про кого, натуркувати, натуркати чого кому про кого. [Наговорив на його сім мішків горіхів (Свидн.). Накаже дідові на мене, а мені на діда (Звин.). Там такого на мене наклепав, що хоч з села тікай (Сл. Гр.). Набрехала на мене, що ходив я до тебе (Пісня). Не любить мене свекруха, обмовляє мене (М. Вовч.)]. Дурак сам на себя -вает - дурень сам себе обмовляє;
    3) (знахарски) наговорювати, наговорити, нашіптувати, нашептати, замовляти, замовити що (воду, зілля и т. п.). Наговоре[ё]нный -
    1) наговорений, наказаний, набалаканий, понаговорюваний и т. п.: наплесканий, наторочений, наплетений, намелений, наварняканий, наха(ра)марканий, нацвеньканий, напащекований;
    2) наговорений, наказаний, налихословлений, наклепаний, набреханий, натурканий;
    3) наговорений, нашептаний, замовлений. -ться -
    1) (стр. з.) наговорюватися, бути наговорюваним, наговореним, понаговорюваним и т. п.;
    2) (вдоволь) наговорюватися, наговоритися, набалакуватися, набалакатися, набесідуватися, нагомонітися. [З ким вірно люблюся, не наговорюся (Метл.)];
    3) (напрашиваться) напрошуватися, напроситися, напрохуватися, напрохатися, набиватися, набитися, нав'язуватися, нав'язатися до кого з чим, на що; срв. Навязываться 3. [Напросився в гості на обід (Сл. Ум.)].
    * * *
    несов.; сов. - наговор`ить
    1) нагово́рювати, -рюю, -рюєш, наговори́ти, -ворю́, -во́риш и мног. понагово́рювати, наказа́ти, -кажу́, -кажеш сов., набала́кувати, набала́кати
    2) ( на кого-что - возводить напраслину) нагово́рювати, наговори́ти и мног. понагово́рювати (на кого-що); ( врать) набрі́хувати, -бріхую, -бріхуєш, набреха́ти, -брешу, -бре́шеш и мног. понабрі́хувати (на кого-що); ( оговаривать) обмовля́ти, обмо́вити, -влю, -виш и мног. пообмовля́ти (кого-що); (несов.: наушничать) наші́птувати, нату́ркувати, -кую, -куєш (на кого); ( клеветать) клепа́ти, -па́ю, -па́єш и -плю́, -плеш, наклепа́ти (на кого)
    3) этногр. наговорювати, наговорити, наші́птувати, нашептати, -шепчу́, -ше́пчеш, замовля́ти, замо́вити, -влю́, -виш

    Русско-украинский словарь > наговаривать

  • 4 названивать

    -ся, назвонить, -ся
    1) надзвонювати, -ся, надзвонити, -ся, (шутл., сов.) накалатати, -ся, надзенькати, -ся, -надзеленькати, -ся, нателенькати, -ся, (в колотутку) наклепувати, ся, наклепати, -ся, накалатати, -ся, (раздельно в один колокол) наба[о]мкувати, -ся, наба[о]мкати, -ся, набемкати, -ся, набовкати, -ся;
    2) (перен.: натрезвонить, -ся, сов.) надзвонити, -ся.
    * * *
    надзво́нювати; ( вызванивать) видзво́нювати

    Русско-украинский словарь > названивать

  • 5 наклёпывать

    наклепать
    1) что, чего - наклепувати, наклепати, (заклёпками) нанютовувати, нанютувати, (о мног.) понаклепувати, понанютовувати що, чого;
    2) на кого - см. Наклевётывать. Наклёпанный -
    1) наклепаний, нанютований, понаклепуваний, понанютовуваний;
    2) см. Наклеветанный. -ться -
    1) - а) наклепуватися, наклепатися, понаклепуватися; бути наклепуваним, наклепаним, понаклепуваним и т. п.; б) см. Наклевётываться 1;
    2) (напрашиваться на что) набиватися, набитися на що. Сам на грех - пался - сам на гріх нагодився (наліз, навернувся);
    3) (приставать с наклёпами) лізти (в'язнути) до кого з наклепами;
    4) (вдоволь, сов.) - а) наклепатися, нанютуватися; б) наклепатися, набрехатися, наплескатися; в) наклепатися, накалататися в що. Срв. Клепать.
    * * *
    техн.; несов.; сов. - наклеп`ать
    накле́пувати, наклепа́ти

    Русско-украинский словарь > наклёпывать

  • 6 наковывать

    наковать
    1) см. Надковывать;
    2) (наклёпывать ковкой что, чего) наковувати, накувати що, чого, уковувати, укувати чого, (преим. о холодной ковке) наклепувати, наклепати що, чого, (насталивать) сталити що, насталювати, насталити що, чого, (о мног.) понаковувати, понаклепувати, понасталювати що, чого. [Треба накувати (насталити) сокиру (Канівщ.). Чого бог не дасть, того коваль не накує (Номис). Накував багато ухналів (Сл. Ум.). Вкуй кілька цвяхів (Сл. Гр.)];
    3) (насекать что) карбувати, накарбовувати, накарбувати, насікати, насікти, (о мельн. жернове ещё) кувати и (реже) кути, накувати, накути, (о мног.) понакарбовувати, понасікати що. Накованный -
    1) см. Надкованный;
    2) накований и накутий, укований и укутий, наклепаний, насталений, понаковуваний, понаклепуваний, понасталюваний;
    3) накарбований, насічений, накований и накутий, понакарбовуваний, понасіканий. -ться -
    1) см. Надковываться;
    2) наковуватися, накуватися, понаковуватися; бути наковуваним, накованим (накутим), понаковуваним и т. п.;
    3) (вдоволь, сов.) - а) накуватися, наклепатися, (о мног.) понаковуватися, понаклепуватися; б) накуватися; в) нас[ц]вірчатися, наспіватися, натріщатися. Срв. Ковать.
    * * *
    несов.; сов. - наков`ать
    нако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, накува́ти, -кую́, -кує́ш и мног. понако́вувати; (сов.: наклепать) наклепа́ти, -клепа́ю, -клепа́єш и -клеплю́, -кле́плеш

    Русско-украинский словарь > наковывать

  • 7 наплетать

    наплести и наплесть
    1) наплітати и наплітувати, наплести, (о мног.) понаплітати и понаплітувати, поплести що, чого. [Понаплітав личаків на всю сім'ю (Богодух.)];
    2) (наставлять плетением) на(д)плітати, на(д)плести, (теснее о плетне ещё) на(д)городжувати, на(д)городити, (о мног.) пона(д)плітати, пона(д)городжувати що. [Ліса місцями поосідала, треба понагороджувати (Мирг.)];
    3) (вздору) наплітати, наплести, наторочувати, наторочити, наплескувати, наплескати, набазікувати, набазікати, нацвенькувати, нацвенькати, наверзякати, (о мног.) понаплітати, понаторочувати, понаплескувати, понабазікувати, понацвенькувати. [Наплела такого, що й купи не держиться (Номис). Вам сто дурних казок про його наплетуть (Самійл.). Такого набазікаю, що й у шапку не забрати (М. Вовч.)];
    4) (на кого) набріхувати, набрехати, наклепувати, наклепати на кого, оббріхувати, оббрехати, обмовляти, обмовити кого. Наплете[ё]нный -
    1) наплетений, понаплітаний, понаплітуваний;
    2) на(д)плетений, на(д)городжений, пона(д)плітаний, пона(д)городжуваний;
    3) наплетений, наторочений, наплесканий, набазіканий, нацвеньканий, понаплітаний и т. п.;
    4) набреханий, наклепаний. -ться -
    1) наплітатися, наплестися, понаплітатися; бути наплітаним, наплетеним, понаплітаним и т. п.;
    2) (вдоволь) наплітатися, наплестися, (о мног.) понаплітатися и т. п.; срв. Плести, -ся. [Шабаш, хлопці, вже понапліталися, час і спочити (Лубенщ.)].
    * * *
    несов.; сов. - наплест`и
    1) наплітати, наплести́, -плету, -плете́ш и мног. понапліта́ти; ( выплетать) випліта́ти, ви́плести, -плету, -плетеш
    2) (говорить вздор, сплетничать) напліта́ти, наплести́; (выдумывать, сочинять) випліта́ти, ви́плести; (сов.: наболтать) намоло́ти, -мелю́, -ме́леш, наплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш, наторо́чити, наля́пати. наплета́ться напліта́тися; випліта́тися

    Русско-украинский словарь > наплетать

  • 8 насказывать

    насказать
    1) кому - наказувати, наказати, наговорювати, наговорити, набалакувати, набалакати, (о мног.) понаказувати, понаговорювати, понабалакувати чого кому. [Ти тільки слухай, - він тобі набалакає такого! (Брацл.)]. -зал с три короба - наказав (наговорив, набалакав) три мішки гречаної вовни (Приказка);
    2) на кого - набріхувати, набрехати, наклепувати, наклепати, наплітати, наплести, (о мног.) понабріхувати, понаклепувати, понаплітати на кого; срв. Наговаривать 2. Насказанный -
    1) наказаний, наговорений, набалаканий, понаказуваний и т. п.;
    2) набреханий, наклепаний, наплетений, понабріхуваний и т. п. -ться - наказуватися, бути наказуваним, наказаним, понаказуваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - насказ`ать
    1) (говорить много, рассказывать) нагово́рювати, -рюю, -рюєш, наговори́ти, -ворю́, -во́риш и мног. понагово́рювати, сов. наказа́ти, -кажу́, -ка́жеш; набала́кувати, набала́кати; ( городить) напліта́ти, наплести́, -плету́, -плете́ш и мног. понапліта́ти

    Русско-украинский словарь > насказывать

  • 9 наушничать

    1) шептати, нашіптувати, підшіптувати (кому на кого); натуркувати (кому про кого); (наговаривать) наклепувати, набріхувати на кого, обмовляти, оббріхувати кого;
    2) (заниматься наушничеством) шепотинникувати, бути шепотинником (шепотільником, шептуном), -ницею (-тункою, шептюхою), бути за шепотинника (шепотільника, шептуна), - ницю (-тунку, шептюху).
    * * *
    (на кого-что) наші́птувати, -тую, -туєш (на кого-що); ( наговаривать) обмовля́ти (кого-що)

    Русско-украинский словарь > наушничать

  • 10 поклёп

    наклеп, поклеп (-лепу), наговір (-вору), пеня, опорок (-року), обмова, набріхування, набалачка, погудка на кого. Взводить -п на кого - зводити, звести пеню (наклеп) на кого; наклепувати на кого.
    * * *
    на́клеп, -у, по́клеп, -у

    возводи́ть, возвести́ \поклёп на кого́ — зво́дити, зве́сти на́клеп (пеню́) на ко́го

    Русско-украинский словарь > поклёп

  • 11 Наветничать

    на кого наклепувати, намовляти, наговорювати на кого, обмовляти, обговорювати кого.

    Русско-украинский словарь > Наветничать

  • 12 Наклевётывать

    наклеветать наклепувати, наклепати, набріхувати, набрехати, (наговаривать) наговорювати, наговорити що, чого на кого, обмовляти, обмовити, обносити, обнести, оббріхувати, оббрехати кого, (недобру) славу пускати, пустити про кого, (о мног.) понаклепувати, понабріхувати, понаговорювати чого на кого, пообмовляти, пооббріхувати кого. [Вони там щось на инших наклепали (Л. Укр.). Чого тільки ви на себе не наклеплете! (Крим.). Люди - собаки, - чого не набрешуть! (Номис). Наговорив на його сім міхів горіхів (Свидниц.)]. Наклеветанный - наклепаний, набреханий, наговорений, понаклепуваний, понабріхуваний, понаговорюваний на кого. -ться -
    1) (стр. з.) наклепуватися, бути наклепуваним, наклепаним, понаклепуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) наклепатися, наклеветатися, (назлоречить) налихомовитися, налихословитися.

    Русско-украинский словарь > Наклевётывать

  • 13 Налыгать

    налгать
    1) что - неправду казати, сказати, неправди наказати про що, набріхувати, набрехати що, чого;
    2) на кого - неправду казати, сказати про кого, брехати, набріхувати, набрехати, наклепувати, наклепати на кого, оббріхувати, оббрехати, обмовляти, обмовити кого, (о мног.) понабріхувати, понаклепувати на кого. [Оббрехала його (Червоногр.). Що вона на мене понабріхувала! - Я сяка й така (Н.-Лев.)]. Налганный - набреханий, наклепаний, понабріхуваний, понаклепуваний. -ться -
    1) (стр. з.) набріхуватися, бути набріхуваним, набреханим, понабріхуваним;
    2) (вволю) набріхуватися набрехатися, (о мног.) понабріхуватися.

    Русско-украинский словарь > Налыгать

  • 14 Насачивать

    насочить
    1) (нацеживать чего) наточувати, наточити, вточувати, вточити, націджувати, націдити, (о мног.) понаточувати, повточувати, понаціджувати чого;
    2) (подсачивать деревья) - а) (для рубки) підсочувати, підсочити, (о мног.) попідсочувати що; б) (добывать сок, смолу) виживичувати, виживичити що;
    3) на кого - наклепувати, наклепати, набріхувати, набрехати, (о мног.) понаклепувати, понабріхувати на кого; срв. Наговаривать 2. Насочённый -
    1) наточений, вточений, націджений; понаточуваний, повточуваний, понаціджуваний;
    2) підсочений, попідсочуваний; виживичений;
    3) наклепаний, набреханий, понаклепуваний, понабріхуваний. -ться - наточуватися, наточитися, понаточуватися; бути наточуваним, наточеним, понаточуваним и т. п.

    Русско-украинский словарь > Насачивать

  • 15 Нашлёпывать

    нашлёпать
    I. 1) что - наплескувати, наплескати, поплескати, наляскувати, наляскати, поляскати, (о мног.) понаплескувати, поналяскувати що. [Не випрала білизни, а лише наплескала її праником (Брацл.)];
    2) кого - нашльопувати, нашльопати, наляскувати, наляскати, нах(а)лястувати, нах(а)лястати, наляпувати, наляпати, наклепувати, наклепати кого по чому, надавати шльопанців (ляпанців) кому, (диал.) давати, дати лопоцанки кому (Звин.), (о мног.) понашльопувати и т. п. [Нашльопав по губах (Полтавщ.). По пиці наляскала (Куліш). Нахалястав по мордяці (Звин.). Наклепай його по мордасам (Борзенщ.)]. -пать кого по плечу - наплескати (наляпати) кого по плечі (и по плечу);
    3) -пать губами - нашльопати губами. Нашлёпанный -
    1) наплесканий, налясканий, понаплескуваний, поналяскуваний;
    2) нашльопаний, налясканий, нах(а)лястаний, наляпаний, наклепаний, понашльопуваний и т. п. -ться -
    1) (стр. з.) наплескуватися, бути наплескуваним, наплесканим, понаплескуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) наплескатися, попоплескати (досхочу), (о мног.) понаплескуватися и т. п.; (шлёпая ногами) нашлапатися, начапатися, (по грязи, по жидкому) началапатися, началапкатися, нальопатися, набрьохатися; попочалапати (досхочу) и т. п.; срв. Шлёпать.
    II. Нашлёпывать, нашлёпнуть кого, что чем - накляпувати, накляпнути, нахрьопувати, нахрьопнути кого, що чим; срв.
    II. Нахлопывать. Нашлёпнутый - накляпнутий, нахрьопнутий. -ться - накляпуватися, бути накляпуваним, накляпнутим, понакляпуваним и т. п.

    Русско-украинский словарь > Нашлёпывать

См. также в других словарях:

  • наклепувати — I ую, уєш, недок., наклепа/ти, наклепа/ю, наклепа/єш і накле/плю, накле/плеш; мн. наклепа/ють і накле/плють; док., перех. 1) Клепаючи, виготовляти в якій небудь кількості. 2) тільки док. Зробити гострим; відточити. II ую, уєш, недок., наклепа/ти …   Український тлумачний словник

  • наклепувати — 1 дієслово недоконаного виду виготовляти в якійсь кількості наклепувати 2 дієслово недоконаного виду зводити наклеп розм …   Орфографічний словник української мови

  • наклепувати — пую, пуєш, Пр. 1. Клепаючи, загострювати різні металеві інструменти: коси, ножі, сокири і т. п. 2. Наговорювати неправду на кого небудь …   Словник лемківскої говірки

  • наклепати — I див. наклепувати I. II див. наклепувати II …   Український тлумачний словник

  • наклепка — и, ж. 1) тільки накле/пка. Дія за знач. наклепати і наклепувати I. 2) Те, що наклепане; наклепана частина чого небудь …   Український тлумачний словник

  • наклепування — я, с. Дія за знач. наклепувати …   Український тлумачний словник

  • наклепуватися — ується, недок. Пас. до наклепувати …   Український тлумачний словник

  • оббріхувати — оббрехати (наговорювати неправду на когось), обмовляти, обмовити, клепати, наклепувати, наклепати, наговорювати, наговорити, брехати і набріхувати, набрехати, зводити (звести) наклеп, обкидати (обкидати) болотом …   Словник синонімів української мови

  • обмовляти — обмовити (кого неприязно висловлюватися, казати щось погане про кого н.; несправедливо звинувачувати, зводити наклеп на кого н.), о(б)суджувати, о(б)судити, судити, неславити, о(б)говорювати, о(б)говорити, ославляти, ославлювати, ославити,… …   Словник синонімів української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»