нажити

См. также в других словарях:

• нажити — див. наживати …   Український тлумачний словник

• нажити — 1) = наживати (що, рідше чого поступово зібрати, нагромадити матеріяльні цінності, майно, гроші), набути, набувати, надбати, придбати, зажити, заживати; назбирати, назбирувати, наскладати, скласти, складати, стягти, стягнути, стягати, стягувати,… …   Словник синонімів української мови

• нажити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• набути — I = набувати (чого поступово збільшуючи, досягти якоїсь нової ознаки, якости тощо), набрати, набирати (чого, що), набратися, набиратися (чого), нажити, наживати (що); нагромадити, нагромаджувати (що перев. зі сл. енергія , напруга й под.);… …   Словник синонімів української мови

• набутний — а/, е/, розм. Якого можна нажити, набути …   Український тлумачний словник

• надбати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Придбати, нажити що небудь. || Завести кого небудь. 2) Здобути, набути що небудь …   Український тлумачний словник

• наживати — а/ю, а/єш, недок., нажи/ти, иву/, иве/ш, док., перех. 1) Поступово збирати, нагромаджувати матеріальні цінності, майно, гроші і т. ін. || Мати, одержувати від чого небудь прибуток, матеріальну вигоду. || Здобувати що небудь у власність; ставати… …   Український тлумачний словник

• наживний — I а/, е/. Якого можна нажити; придбаний, набутий, нажитий ким небудь. Справа наживна. II а/, е/. Який застосовується як наживка. Наживна риба. || На якого прикріплюють наживку; з наживкою. Наживний гачок …   Український тлумачний словник

• нажитий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нажити …   Український тлумачний словник

• набратися — I = набиратися 1) (чого дістати, одержати значною мірою щось небажане, неприємне), нахапатися Пор. нажити 2) 2) (випадково, поверхово засвоїти багато чого н. знань, думок тощо), нахапати(ся) II ▶ див. збиратися I, 1), з явитися I, 2) …   Словник синонімів української мови

• набувати — I = набути (чого про предмети, явища тощо, рідше про людей діставати якісь нові властивості, ставати якимсь іншим), набирати, набрати (чого), приймати, прийняти (що), прибирати, прибрати (чого, що) Пор. набирати I, 3) II ▶ див. нажити 1), набути… …   Словник синонімів української мови