мимовільний

См. также в других словарях:

• мимовільний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• мимовільний — 1) (який трапляється / виявляється випадково), невільний Пор. машинальний, несвідомий 1) 2) див. вимушений …   Словник синонімів української мови

• мимовільний — а, е. 1) Який трапляється або виявляється ненароком, випадково. 2) Не залежний від чиєїсь волі, свідомості. 3) Пов язаний з обставинами, вимушений обставинами. 4) Який випадково, ненароком стає кимсь (перев. свідком) …   Український тлумачний словник

• мимовільність — ності, ж. Абстр. ім. до мимовільний …   Український тлумачний словник

• мимовільно — Присл. до мимовільний …   Український тлумачний словник

• невільний — а, е. 1) Залежний від кого небудь, гноблений, поневолюваний кимось; позбавлений волі, свободи. || у знач. ім. неві/льний, ного, ч. Той, хто позбавлений волі, свободи. 2) У якого немає можливості, умов для здійснення чого небудь. 3) Який… …   Український тлумачний словник

• поневільний — а, е, діал. Підневільний. || Незалежний від власної волі; мимовільний …   Український тлумачний словник

• насильний — а, е. Який здійснюється всупереч чиїмось бажанням, чиїйсь волі. || За допомогою якого здійснюється насильство. Насильні заходи. •• Наси/льна смерть смерть людини, що наступає внаслідок шкідливої дії на організм різних факторів навколишнього… …   Український тлумачний словник

• синкінезія — ї, ж. 1) Мимовільний рух однієї частини тіла, яке виникає одночасно з мимовільним рухом другої частини. 2) Мимовільний рух здорового м яза, який супроводжує спробу руху паралізованого м яза з протилежного боку тіла …   Український тлумачний словник

• інстинктивний — а, е. 1) біол. Зумовлений інстинктом (у 1 знач.). 2) Мимовільний, підсвідомий …   Український тлумачний словник

• масообмін — у, ч. Мимовільний необоротний процес переносу маси даного компонента у просторі з неоднорідним полем хімічного потенціалу цього компонента …   Український тлумачний словник