Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

метати

  • 1 метати

    техн. мета́ть ( в швейном производстве)

    Українсько-російський політехнічний словник > метати

  • 2 метать

    мётывать
    I. см. Мести.
    II. Метать, мётывать, метнуть -
    1) (бросать; н. вр. мечу) кидати, кинути, метати (-таю, -таєш), метнути; срв. Бросать 1. [Каменем кинув (метнув) на мене (М. Грінч.). Метають гроші вгору і дивляться, як воно впаде (Звин.)]. Вулкан -чет пламя - вулкан викидає полум'я (огонь), кидає полум'ям (огнем). -тать банк (в карт. игре) - банкувати. -тать бомбы, камни, стрелы - кидати (метати) бомби, каміння, стріли. -тать взоры, глаза, очи. -нуть взор на кого, на что - зиркати, зиркнути на кого, на що и по кому, по чому, блим[к]ати, блим[к]нути очима, скидати, скинути очі (оком, очима) на кого, на що, метнути, глипнути, вергнути, стрельнути оком (очима). [Зиркнула на мене і пішла (Крим.)]. -тать громы - кидати (вергати) громи и громами. -тать жребий - кидати жереб (-ба) или жеребок (-бка), жеребкувати, (между собой) жеребкуватися. -тать искры, огонь - іскрити, сипати іскрами, приском, огнем, метати іскри (Л. Укр., Коцюб.), сов. сипнути, метнути іскрами и т. д., (только из глаз) іскрити оком. [Очі іскрять (М. Грінч.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Очі її сипали приском (Черкас.). Чорні очі так і сипнули на неї огнем (Н.-Лев.). Схиливсь до своєї жінки, оком іскрить (М. Вовч.)]. -тать кровь - кидати, спускати кров (руду), відкривати жилу. -тать пар - орати, (орю, ореш) на (під) пар, паренати, паренити. -тать сено - кидати сіно (в копну: в копицю, в стог: в стіг, в стіжок, на сеновал: в сінник). [Я вам поможу робить - косить там, чи сіно кидать (Основа). До півночи сіно в копиці кидав (Кониськ.)]. -тать стог - класти стіг, стіжок. Рвать и -тать - рвати й метати, сікти й рубати (Номис), лютувати, лютитися аж підскакувати. Что есть в печи, всё на стол -чи - що хата має, тим і приймає; чим хата багата, тим і рада (Приказки). Не -чите бисера перед свиньями - не кидайте перла перед свиньми;
    2) -тать детёнышей - приводити, поносити малят; специальнее: (о суке) щенити цуценят (щенят), щенитися, (о кошке) котити котят, котитися, (о свинье) поросити поросят, пороситися. [Плюнуть на тих оддоєних щенят, що ти щенила (Шевч.)];
    3) -тать икру - викидати ікру, нереститися, (икриться) тертися; срв. Икра 1;
    4) (шить на живую нитку; н. вр. метаю и мечу) наживляти, шити на живу нитку, фастриґувати що. -тать петли - а) (у портных) обкидати петельки, застіжки; б) (о зайце) ключкувати, ключки робити. Мётанный -
    1) киданий; ораний; кладений;
    2) наживлений, шитий на живу нитку; фастриґований; обкиданий.
    * * *
    I
    1) (бросать, кидать) ки́дати, метати (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш)
    2) (укладывать сено, солому) склада́ти, кла́сти
    3) (производить потомство - о рыбах и пр.) мета́ти; ( рождать) приво́дити; ( икру) викида́ти
    4) карт. мета́ти (мечу́, ме́чеш)
    II спец.
    наживля́ти ни́ткою; ( петли) обкида́ти

    Русско-украинский словарь > метать

  • 3 намётывать

    наметать
    I. 1) (набрасывать чего) накидати, накидати, метати, наметати, навергувати и навергати, навергати, (о мног.) понакидати, понавергувати чого. [Навергали купу каміння (Кам'янеч.)]. -тать сена - накидати сіна (в копну: в копицю; в стог: в стіг, в стіжок; на сеновал: в сінник). Много ли -тал пару? - чи багато наорав пару (напаренав, напаренив)?;
    2) (детёнышей) метати, наметати, приводити, привести (малят) (о суке ещё) щенити, нащенити цуценят (щенят) и т. п.; см. Метать 2. [Львиця так свині сказала: «Ти наметала десяток поросят, а я одно львеня» (Боров.)]. -тать икры - навикидати ікри, нанереститися, натерти кашки;
    3) (шить на живую нитку) нафастриґовувати, нафастриґувати, наживляти, наживити (ниткою), (о мног. или во мн. местах) понафастриґовувати, понаживляти (ниткою) що; (петли) обкидати обкидати, (о мног.) пообкидати (петельки, застіжки);
    4) (руку) набивати, набити, наламувати и наломлювати, наламати и наломити, (о мног.) понабивати, поналамувати и поналомлювати руку. -тать глаз - наламати, (навчити) око. Намётанный -
    1) накиданий, наметаний, наверганий, понакид(ув)аний, понавергуваний; наораний;
    2) наметаний, приведений; навикиданий, натертий;
    3) нафастриґований, понафастриґовуваний, наживлений, понаживляний (ниткою); обкиданий, пообкид(ув)аний;
    4) набитий, наламаний и наломлений. -ная рука - набита (наламана, призвичаєна) рука. -ный глаз - звичне (наламане, навчене) око. -ться -
    1) (стр. з.) накидатися, бути накиданим, понакид(ув)аним и т. п.;
    2) (навыкать) привчатися, привчитися, призвичаюватися, призвичаїтися (до чого), наламуватися, наламатися, набивати, набити руку, (о мног.) попривчатися, попризвичаюватися, понабивати руку. [Давніш я цього не вмів, тепер наламавсь (Звин.)];
    3) (вдоволь, сов.) - а) накидатися, наметатися, навергатися и т. п.; срв. Метать; б) накидатися, наметушитися и т. п.; срв. Метаться 2 и 3.
    II. Намётывать, наметнуть что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Накинув петлю коневі на шию і зловив його (Київщ.)]. -ться - накидатися, бути накинутим, понакиданим.
    * * *
    I несов.; сов. - намет`ать
    1) (меча, набрасывать) накида́ти, наки́дати, мета́ти (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш), намета́ти
    2) ( производить потомство) мета́ти, намета́ти; ( рождать) приво́дити, -дить, привести́, -веде́; ( икру) викида́ти, ви́кинути и навикида́ти
    3) ( делать опытным) нала́мувати, -мую, -муєш, налама́ти, призвича́ювати, -ча́юю, -ча́юєш, призвича́їти и призви́чити; ( набивать) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш

    \намётывать тать глаз — призвича́їти око

    \намётывать тать ру́ку — наби́ти (налама́ти) ру́ку

    II портн.; несов.; сов. - намет`ать
    наме́тувати, намета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати и мног. пообки́дати

    Русско-украинский словарь > намётывать

  • 4 бросать

    1) кидати, метати, (швырком) вергати, шпурляти, швиргати, (с размаху на-земь) гепати (сов. гепнути). [Вергає сніг лопатою]. Б. в тюрьму - закидати до в'язниці. Б. якорь - закидати кітву (кітвицю, якір). Б. жребий - кидати жеребок, жеребкувати. Б. взгляд - зиркати, блим[к]ати очима, скидати (накидати) оком. Б. в жар, в холод - обсипати жаром, снігом;
    2) (оставлять кого, что) кидати, покидати, лишати, залишати, відкидатися від кого. [Кидай вечеряти! Не одкидайсь од мене! Лишив її саму-одну];
    3) (переставать заниматься чем) закидати що, занедбовувати що (сов. занедбати), кидатися чого. [Не кидалися давнього ремества].
    * * *
    несов.; сов. - бр`осить
    ки́дати, ки́нути, мета́ти, метну́ти; ( швырять) ве́ргати, ве́ргнути и ве́ргти, шиба́ти, шибну́ти и шибону́ти; ( покидать) покида́ти, поки́нути, поки́дати; ( вбрасывать) укида́ти, уки́нути, шубо́встати, шубо́вснути

    Русско-украинский словарь > бросать

  • 5 искромётный

    і[и]скристий, і[и]скряний, огневий, огнистий, огнеметний. [Вигострю, виточу зброю іскристу (Л. Укр.). Очі огневі, огнеметні як списом проймають (М. Вовч.)]. -ное вино - іскристе (огнисте) вино. Бросать -ные взгляды - метати огневими очима.
    * * *
    поэз.
    іскроме́тний; ( искристый) іскри́стий

    Русско-украинский словарь > искромётный

  • 6 Помётывать

    пометать
    1) кидати (потроху, часом), покидати, метати, пометати; срв. Побрасывать, Побросать. [Дрібні листи написала та й на воду пометала. Покидай за мене землю];
    2) (петли) обкидати, обкидати, (о мн.) пообкидати (петлі); срв. Метать. Помётанный - покиданий, пометаний; обкиданий. -ться - кидатися, покидатися. [Усі з ляку покидались, хто куди влучив (угодил)].

    Русско-украинский словарь > Помётывать

См. также в других словарях:

  • метати — Метать метати (1) 1. Бросать, кидать: Галичкы Осмомыслѣ Ярославе! высоко сѣдиши на своемъ златокованнѣмъ столѣ ... затворивъ Дунаю ворота, меча бремены чрезъ облаки, суды рядя до Дуная. 30. Отъвѣща имъ (иудеям) Иисусъ: Мънога дѣла добра явихъ… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • метати — мечу, мечеш, мече, Пн. Кидати. Метати камені до ціли …   Словник лемківскої говірки

  • метати — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  1) бросать из рук или бросать посредством орудия; 2) извергать,… …   Словарь церковнославянского языка

  • метати — мета/ю, мета/єш і мечу/, ме/чеш, недок., перех. 1) Те саме, що кидати 1). || Примушувати летіти з метою влучити в ціль або докинути якнайдалі. 2) Розкидати у різних напрямках; піднімати в повітря, розносити. || Шарпаючи, сіпаючи, розхитувати,… …   Український тлумачний словник

  • метати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • метати — кідаць, саджаць …   Старабеларускі лексікон

  • метати — (мечу, мечеш, мече) кидати (кидаю, кидаєш, кидає) …   Лемківський Словничок

  • метатион — метати он, а …   Русский орфографический словарь

  • жребіи — Жребий жребіи (2) 1. Предмет, применяемый при жеребьевке. 1229: Рече князь Михаилъ: Се у васъ нѣту владыкы, а не лѣпо быти граду сему безъ владыцѣ... И рекоша нѣкотории князю: Есть чьрньць дьяконъ у святого Георгия, именьмь Спиридонъ, достоинъ… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • метатися — мета/юся, мета/єшся і мечу/ся, ме/чешся, недок. 1) Безладно переміщатися в різних напрямках, кидатися в різні боки. || перен. Бути в стані неспокою, розгубленості. Метатися у здогадах. 2) Неспокійно перевертатися з боку на бік у постелі, часто… …   Український тлумачний словник

  • переметувати — ую, уєш, недок., перемета/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Метати, обметувати ще раз, повторно або заново, по іншому. 2) Метати, обметувати все чи багато чого небудь, одне за одним …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»