-
1 завязываться
завязаться1) зав'язуватися, зав'язатися, (петлёй) запетльовуватися, запетлюватися и т. д.; см. Завязывать; (платком) запинатися, зап'ястися, завиватися, завинутися (хусткою);2) (о плодах) в'язатися, зав'язатися, пов'язатися, витися, повитися у пуп'янки. [Мої огірочки густо в'язалися. Ой, вийтеся, огірочки, у зелені пуп'яночки (Пісня)];3) (о деле) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися. [Справа розпочалася]. -вается общий разговор - починається (нав'язується) спільна розмова.* * *несов.; сов. - завяз`аться1) зав'я́зуватися, -зуюся, -зуєшся, зав'яза́тися, -в'яжу́ся, -в'я́жешся и мног. позав'я́зуватися; зашмо́ргуватися, -гуюся, -гуєшся, зашморгну́тися; ув'я́зуватися, ув'яза́тися; пов'я́зуватися, пов'яза́тися2) зав'я́зуватися, зав'яза́тися; почина́тися, поча́тися, -чне́ться3) зав'я́зуватися, зав'яза́тися и мног. позав'я́зуватися; (несов.: без указания на начало действия) в'яза́тися -
2 завязывать
завязать1) зав'язувати, зав'язати. -зать петлёй - запетлювати, зав'язати зашморгом, зашморгнути. -зать так, что трудно развязать - затягти, (диал.) заґрундзювати. -зать, перепутывая завязки - заборсати. -зать узел - зав'язати вузол, заґудзлити, завузлити. -зать голову лентой - пов'язати голову стрічкою (скиндячкою). -зать голову платком - зав'язати (зв'язати) голову хусткою, (себе) зав'язатися хусткою, завинутися, зап'ястися, напнутися (хусткою). [А Оляна гарно вбралась, завинулась, вперезалась (Рудан.). Зап'ялася хустиною]. -вать во что - ув'язувати, ув'язати що в що. [Ув'язала подушки в рядно];2) (начинать, начать) починати, почати, зачинати, зачати, розпочинати, розпочати. [Розпочали розмову]. -вать отношения с кем - заходити в зносини, в стосунки, нав'язувати, нав'язати (зав'язувати, зав'язати) відносини з ким. -зать приятельские отношения - заприятелювати з ким, нав'язати приязні стосунки з ким. Завязанный - зав'язаний, ув'язаний; нав'язаний.* * *несов.; сов. - завяз`ать1) зав'я́зувати, зав'яза́ти, -в'яжу́, -в'я́жеш и мног. позав'я́зувати; ( затягивать петлёй) зашмо́ргувати, зашморгну́ти и мног. позашмо́ргувати; ув'я́зувати, ув'яза́ти; (галстук, платок) пов'я́зувати, пов'яза́ти2) (устанавливать связи; начинать разговор) зав'я́зувати, зав'яза́ти; ( начинать) почина́ти, поча́ти, -чну́, -чне́ш, розпочина́ти, розпоча́ти3) бот. зав'я́зувати, зав'яза́ти и мног. позав'я́зувати -
3 повязывать
повязать1) зав'язувати, зав'язати що, в'язати, пов'язати що, завивати, завити и завинути що чим, що в що. [Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав, червоною китайкою завивав (Грінч.)]. -вать голову платком, на голову платок - зав'язувати, зав'язати, вив'язувати, вив'язати, в'язати, пов'язати голову хусткою, платком (в хустку, в платок), завивати, завити и завинути, запинати, зап'ясти и запнути голову хусткою, платком (в хустку, в платок), напинати, нап'ясти и напнути голову хусткою, на голову хустку, (о мног.) позав'язувати, повив'язувати, позавивати, позапинати голови хустками, платками (в хустки, в платки), понапинати голови хустками (платками), на голови хустки (платки). Срв. Повязываться. [Зав'яжу я голівоньку шовковим платочком. Жінки зав'язують голову в хустку із купром (Свидн.). Стояла перед дзеркальцем і вив'язувала голову шовковим платком (Мирн.). Молодії молодиці, завивайте головиці (Чуб.). Купи, мати, шовку завинуть головку]. -зать голову лентой, на голову ленту - зав'язати (пов'язати) голову стрічкою (скиндячкою), на голову стрічку (скиндячку). -вать, -зать галстук - в'язати, зав'язати краватку. [В'яже до сорочки кольористі краватки (Васильч.)];2) (на спицах) плести (часом, иноді) (прутками);3) сов. пов'язати. [Вже пов'язали овес]. Повязанный - зав'язаний, пов'язаний. С -ной головой - з зав'язаною (вив'язаною, пов'язаною, завиненою и т. д.) головою, (о женщине) зав'язана, вив'язана, пов'язана, завинена и завинута и т. д.* * *несов.; сов. - повяз`ать1) зав'я́зувати, зав'яза́ти и позав'я́зувати, пов'я́зувати, пов'яза́ти; ( надевая) вив'я́зувати, ви́в'язати и повив'я́зувати; ( обвязывать) обв'я́зувати, обв'яза́ти и пообв'я́зувати2) (несов.: вязать некоторое время) пов'яза́ти; (чулки, сети) поплести́3) (несов.: связать) пов'яза́ти -
4 связывать
несов.; сов. - связ`ать1) зв'я́зувати, -зую, -зуєш, зв'яза́ти (зв'яжу́, зв'я́жеш) и мног. позв'я́зувати; (соединять) сполуча́ти, сполучи́ти, -лучу́, -лу́чиш; ( о чувстве дружбы) єдна́ти, поєдна́ти; ( увязывать) пов'я́зувати, пов'яза́тине мочь (не уме́ть) \связывать за́ть двух слов — не могти́ (не вмі́ти) зв'яза́ти двох слів
\связывать за́ть по рука́м и [по] нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
\связывать за́ть сло́вом — зв'яза́ти сло́вом
2) ( изготовлять вязкой) вив'я́зувати, ви́в'язати и мног. повив'я́зувати; (о чулках; о сетях) спліта́ти, сплести́ (сплету́, сплете́ш) и мног. поспліта́ти -
5 привязываться
привязаться1) прив'язуватися, прив'язатися, припинатися, прип'ястися. [Сиділа на сходах, що провадили до причалу, де прив'язувались човни (Л. Укр.)];2) (пристать, не отходить) ув'язуватися, ув'язатися до кого, за ким, присотатися, навратитися. [Ой вернись, бідо! чого ти вв'язалась? Пішли ми в садок, і він до нас присотався (Чигир. п.). Навративсь як собака (Мнж.)];3) (к кому, к чему: придираться, приставать, прицепиться) в'язнути, прив'язнути, ув'язнути, нав'яз(ну)ти, в'язатися, ув'язатися, нав'язуватися, нав'язатися до кого, до чого, чіплятися, при[в]чепитися до кого или кого за що, налазити, налізти на кого или до кого, сікатися, присікуватися, присікатися, присіпатися, скіпатися, прискіпуватися, прискіпатися до кого; срв. Приставать, Придираться, Цепляться. [Чого ти в'язнеш до нас? (Звиног.). Чого вона прив'язла до мене? (Васильч.). Причепився, як реп'ях (Ном.). Ні з сього, ні з того за що-небудь учепиться (Звиног.). Учепився, як гріх села (Ном.). Присікалася наче оса (Кониськ.). Чого ви на нас налазите? (Мирн.). Чого се він до мене присіпався?]. -вязываться к каждому слову - чіплятися кожного слова, за кожне слово;4) прихилятися, прихилитися, привертатися, привернутися до кого, до чого, прикладатися прикластися до чого. [Він до мене був прихилився всією душею (Крим.). Я відразу привернулась до тебе серцем за твою лагідність (Л. Укр.). З більшим запалом прикладався до науки (Франко)].* * *несов.; сов. - привяз`аться1) прив'я́зуватися, прив'яза́тися, припина́тися, припну́тися и прип'ясти́ся и прип'я́стися2) ( чувствовать расположение) прихиля́тися, прихили́тися, приверта́тися, приверну́тися, прив'я́зуватися, прив'яза́тися3) (к кому-чему - неотступно следовать, приставать) причіпля́тися и причі́плюватися, причепи́тися, чіпля́тися, учепи́тися (до кого-чого) и начепи́тися (на кого), прив'я́зуватися, прив'яза́тися (до кого-чого), ув'я́зуватися, ув'яза́тися, в'я́знути, прив'я́знути и ув'я́знути, пристава́ти, приста́ти (до кого); ( придираться) прискі́пуватися, прискі́патися (до кого-чого) -
6 развязывать
несов.; сов. - развяз`атьрозв'я́зувати, -зую, -зуєш, розв'яза́ти, -в'яжу́, -в'я́жеш и мног. порозв'я́зувати\развязыватьть войну́ — розв'я́зувати, розв'яза́ти війну́
\развязывать за́ть ру́ки кому́ — розв'яза́ти ру́ки кому́
\развязывать за́ть язы́к (языки́) — розв'яза́ти язика́ (язи́к, язики́)
-
7 разрешать
несов.; сов. - разреш`ить1) ( позволять) дозволя́ти, дозво́лити; позволя́ти, позво́лити\разрешать ши́, \разрешать ши́те — дозво́ль, дозво́льте
\разрешать ши́ть кни́гу к печа́ти — дозво́лити друкува́ти кни́жку (кни́гу); ( рекомендовать) ухвали́ти кни́жку (кни́гу) до дру́ку
2) (вопрос, задачу) розв'я́зувати, -зую, -зуєш, розв'яза́ти, -в'яжу́, -в'я́жеш; ( решать) вирі́шувати, -шую, -шуєш и виріша́ти, ви́рішити\разрешать ши́ть конфли́кт — розв'яза́ти конфлі́кт
\разрешать ши́ть сомне́ние — розв'яза́ти су́мнів
\разрешать ша́ть пробле́му — розв'я́зувати (вирі́шувати) пробле́му
3) (освобождать от чего-л.) звільня́ти, звільни́ти; церк. розріша́ти, розріши́ти4) ( развязывать) розв'я́зувати, розв'яза́ти\разрешатьть молча́ние — пору́шувати, пору́шити мовча́ння (мовча́нку)
-
8 повязываться
повязаться (платком) зав'язуватися, зав'язатися, вив'язуватися, вив'язатися, в'язатися, пов'язатися, запинатися, зап'ястися и запнутися, напинатися, нап'ястися и напнутися (хусткою, платком), (покрывалом шёлком и т. п.) завиватися, завитися и завинутися (наміткою, шовком, у намітку, в шовк), (о мног.) позав'язуватися, повив'язуватися и т. д. Срв. Повязать голову. [Усі дівчата наші новими хустками позав'язувались (Грінч.). Вив'яжеться шовковою хусткою (Г. Барв.). Русинки там завиваються в намітки (Свидн.). Зап'ялась білою хустиною (Г. Барв.)].* * *несов.; сов. - повяз`атьсязав'я́зуватися, зав'яза́тися и позав'я́зуватися, пов'я́зуватися, пов'яза́тися; ( надевая) вив'я́зуватися, ви́в'язатися; ( платком) запина́тися, запну́тися и зап'я́стися, несов. напну́тися, позапина́тися, понапина́тися; ( обвязываться) обв'я́зуватися, обв'яза́тися, пообв'я́зуватися -
9 привязывать
привязать1) кого, что к чему - прив'язувати, в'язати, прив'язати, ув'язувати, ув'язати, (о мн.) поприв'язувати, поув'язувати кого, що до чого. [В'яже коня до ялини (Мет.). Прив'язала коня до берестонька. Струну ув'язував до скриньки (Свидн.). Тебе кохання прив'язало (Грінч.)]; (причаливать, придевать) припинати, прип'ясти (и прип'яти), припнути, присиляти и присилювати, присилити, (о мн.) поприпинати, повпинати, поприсилювати кого, що до чого, де, куди, (ремнями) приторочувати, приторочити, (верёвкой) примотужувати, примотузити (и прив'язати мотузкою), (к столбу) прислупувати (и прив'язати до слупа, до стовпа). [Чим ви припинаєте воли? (Звиног.). Мене до дуба прип'яли (Олесь). Припну фартух дорогий (Макс.). Припни шаблю в лівім боці (Драг.). Взяв він Марієньку за білу рученьку, присилив до сосни (Голов.)]. Привязать одно к другому рогатое животное при помоши верёвки, надеваемой на рога - злигати, прилигати, (о мног.) позлигувати кого;2) (расположить) прихиляти, прихилити, привертати, привернути, (о мн.) поприхиляти, попривертати кого до кого. Привязанный -1) (прич.) прив'язаний, ув'язаний, прип'ятий, припнутий, присилений, (ремнями) приторочений, (верёвкой) примотужений, (о мн.) поприв'язуваний, поприпинаний;2) (прил.) прихилений до кого, до чого, привернутий до кого.* * *несов.; сов. - привяз`ать1) прив'я́зувати, прив'яза́ти, припина́ти, припну́ти и прип'ясти́ и прип'я́сти и прип'я́ти и поприпина́ти; диал. ув'я́зувати, ув'яза́ти2) (перен.: располагать к себе) прихиля́ти, прихили́ти, приверта́ти, приверну́ти, прив'я́зувати, прив'яза́ти -
10 развязываться
несов.; сов. - развяз`атьсярозв'я́зуватися, -зуюся, -зуєшся, розв'яза́тися, -в'яжу́ся, -в'я́жешся и мног. порозв'я́зуватися\развязываться ться с кем-чем — розв'я́зуватися, розв'яза́тися з ким-чим
язы́к \развязываться вя́зывается, \развязываться вяза́лся у кого́ — язи́к розв'я́зується, розв'яза́вся у ко́го
-
11 решение
1) ( действие) ви́рішення, (неоконч.) вирі́шування, виріша́ння; розв'яза́ння, (неоконч.) розв'я́зування; ви́рішення, (неоконч.) вирі́шування, ви́рішення2) (заключение, вывод после обдумывания, обсуждения) ви́рішення, рі́шення; рішене́ць, -нцяприходи́ть, прийти́ к \решение нию; принима́ть, при́нять \решение ние — (сделать что-л.) вирі́шувати, -шую, -шуєш и виріша́ти, ви́рішити; ухва́лювати, -люю, -люєш, ухвали́ти (ухвалю́, ухва́лиш); ріша́ти, ріши́ти
3) (разрешение вопроса, проблемы) розв'яза́ння, ви́рішення4) ( ответ к задаче) мат. розв'яза́ння, ро́зв'язок, -зку5) ( постановление) ухва́ла, постано́ва, рі́шення; ( приговор) ви́рок, -у, при́суд, -у; рішене́ць; диал. за́суд, -у\решение ние о́бщего собра́ния — ухва́ла (постано́ва, рі́шення) зага́льних збо́рів
вы́нести \решение ние — см. выносить
-
12 tie up
1) прив'яза́ти; перев'яза́ти; зв'яза́тиI don't tie it up — це не виклика́є у ме́не нія́ких асоціа́цій (спо́гадів)
2) обме́жити свобо́ду дій; заважа́ти, перешкоджа́ти3) збіга́тися, схо́дитися4) об'є́днувати зуси́лля; ті́сно приє́днуватися ( with) -
13 связывать
несов. свя́зывать, сов. связа́ть1) матем. зв'я́зувати, зв'яза́ти2) техн., физ. ( соединять) зв'я́зувати, зв'яза́ти, сполуча́ти, сполучи́ти -
14 связывать
несов. свя́зывать, сов. связа́ть1) матем. зв'я́зувати, зв'яза́ти2) техн., физ. ( соединять) зв'я́зувати, зв'яза́ти, сполуча́ти, сполучи́ти -
15 abduction
-
16 elm-balm
-
17 eyestring
-
18 origin
n1) початок; джерело; вихідна точка; першопричина2) походження3) мат. початок координат4) анат. місце прикріплення м'яза* * *n1) джерело; початок; вихідна точка; першопричина2) походження3) мaт., тoп. початок координат ( origin of coordinates)4) aнaт. місце прикріплення м'яза -
19 protraction
n1) зволікання, затягування; прогаяння2) продовження, подовження3) дія розгинального м'яза4) нанесення на план (на креслення)5) план, креслення* * *n1) зволікання, затягування3) нанесення на план або креслення; план, креслення -
20 tetanus
n1) мед. правець, тетанус2) фізл. тривале скорочення скелетного м'яза; судома; спазм* * *n1) мeд. правець, тетанус2) фiзioл. тривале скорочення кістякового м'яза, судорога; спазм
См. также в других словарях:
язать — аю сулить, обещать , владим., нижегор., вологодск., язать – то же, тульск., тамб., донск. (Даль), ряз. (РФВ 68, 12), язаться обязаться – обратное производное от обязать(ся), которое восходит к вязать … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
яз — 1. яз, язы, яза, язов, язу, язам, яз, язы, язом, язами, язе, язах 2. яз, язы, яза, язов, язу, язам, яз, язы, язом, язами, язе, язах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
XI.1.9.2. II династия Диньявади (легендарная) — ⇑ … Правители Мира
нав'язати — 1 дієслово доконаного виду від: в язати нав язати 2 дієслово недоконаного виду чіплятися, набридати … Орфографічний словник української мови
Кубок вызова АФК 2010 (отборочный турнир) — Отборочный турнир Кубка вызова АФК 2010 прошёл с 26 марта по 30 апреля 2009 года. В Кубке вызова АФК 2010 получили право участвовать 23 сборных с низким рейтингом ФИФА. Три места автоматически получили призёры Кубка вызова 2008: Индия,… … Википедия
Золотая малина (премия, 1998) — << 17 я Церемонии награждения 19 я >> 18 я церемония объявления лауреатов премии «Золотая малина» за сомнительные заслуги в области кинематографа за 1997 год состоялась 22 марта 1998 года в Hollywod Roosevelt Hotel, в Лос… … Википедия
Пока цветёт папоротник — Жанр … Википедия
язу — (ЯЗДЫРУ) – I. ф. 1. Кәгазь яки башка нәрсә өстенә нин. б. билгеләр (хәреф, цифр һ. б. ш.) төшерү. с. Яза торган язу машинкасы 2. Нин. б. язма текст төзү хат язу 3. Язма рәвештә нәр. б. тур. хәбәр итү. Нәр. б. турында матбугатта бастырып чыгару.… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
вв'язувати — I (ув я/зувати), ую, уєш, недок., вв яза/ти (ув яза/ти), вв яжу/, вв я/жеш, док., перех. Зв язуючи, вплітати, вставляти у щось. II див. ув язувати II … Український тлумачний словник
вв'язуватися — I (ув я/зуватися), уюся, уєшся, недок., вв яза/тися (ув яза/тися), вв яжуся, вв яжешся, док. Включатися, втручатися в якусь дію з власного бажання. II див. ув язуватися II … Український тлумачний словник
зав'язувати — ую, уєш, недок., зав яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Робити вузол, з єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузликом, петлею і т. ін. || Упаковуючи, ув язуючи в що небудь, скріплювати, стягувати кінці вузлів. || Обмотуючи, обв язуючи… … Український тлумачний словник
