-
1 лад
1) (порядок) лад (р. ладу), полад (-ду). [Правда дає лад, творить життя на землі, кривда його руйнує (Мирний)]. Ни складу, ни -ду - ані ладу, ані складу; ні ладу, ні поладу нема. Дело идёт, пошло на (в) лад - справа в (на) лад іде, пішла, справа йде (ведеться), пішла (повелася) добре (гаразд), справа налагоджується (вирівнюється), налагодилася (вирівнялася). [Справа таки не загинула і почала вже була потроху вирівнюватись (Єфр.)]. На лад их дело не пойдёт - не піде їхня справа в лад;2) (взаимное согласие, мир) лад, лагода, злагода, згода. [Нема ладу в нас: не можна нам укупі жити (Грінч.)]. Быть, жить в - ду с кем - бути, жити з ким у (добрій) (з)лагоді (згоді), ладнати з ким, жити з ким ладно (ладненько). [Вони вговорювали Гната помиритись з жінкою та жити з нею в злагоді (Коцюб.). Я жив у добрій лагоді з дикими звірми (Крим.)]. Быть не в -ду, не в -дах с кем - бути не в ладах, не в злагоді, (в ссоре) у гніву з ким. [Панотець з громадою у гніву (Франко)]. Они меж собою не в -ду - між ними (поміж їми) незлагода (незгода), вони не ладнають між собою (один (одна) или одно[е] з одним (з одною)). Он не в -ду с моим братом - між ним і моїм братом незлагода (незгода), він не в злагоді з моїм братом, він не ладнає з моїм братом. Никаких -дов с ним нет - з ним не можна дати собі ради, з ним ладу не доведеш;3) муз. - лад. [Мій голос журливеє щось починає, а струни твої на веселім ладу (Л. Укр.). Заграли знов - ще гірш нема ладу! (Гліб.)]. В лад - у лад. [Робить свої скоки в лад, ритмічно (Єфр.). В лад бреніло безліч казанків (Васильч.)]. Скрипка настроена в лад - скрипку настроєно в лад (до ладу, ладно). Не в лад - не в лад. Не в лад поют - співають не в лад. На все -ды - на всі лади, на всі боки. [Покрутивши чесністю на всі боки… (Єфр.)];4) -ды (в струнн. муз. инструменте) лади (-дів), ладки (-ків);5) (образец) лад, (к)шталт (-ту), штиб (-бу); манір (-ру). [На німецький лад вимовляв «філологія» (Крим.). На великопанський шталт (Мова). Котляревський у своїй «Енеїді» «перелицював» стару поему на український штиб (Єфр.). Колись люди вшивали хати тільки соломою, а тепер на новий манір роблять: бляхою (Звин.)]. На свой лад - на свій лад, (к)шталт; (по своему) своїм ладом, своїм робом. [(Слов'янські племена) жили своїм ладом та звичаями (Єфр.)]. Переделывать на свой, на иной, на чужой лад - по-своєму (на своє), на инше, на чужий лад (штиб) перероблювати, на свій, на инший, на чужий кшталт повертати, (на иной лад) перекшталтовувати що. [Не можна примусити людину думати на чужий лад (Наш)];6) см. Клёпка;7) см. Паз.* * *1) лад, -у и -у; ( согласие) зла́года, зго́дав ладу́ (в лада́х) с кем-чем [быть] — у зла́годі (у зго́ді) з ким-чим [бу́ти], зла́гідно з ким-чим жи́ти, ладна́ти (ла́дити) з ким-чим
2) (способ, манера) спо́сіб, -собу, лад; кшталт, -у, мані́р, -у, штиб, -у3) муз. ладлады́ — мн. лади́, -ді́в
-
2 лад
техн. настро́йка ( результат), физ. стро́й -
3 лад
будуйвказівкавлаштовуваннявлаштуваннязамовазамовитизамовлятизгодазгодузлагодазлагодунадіслатинадсилатинаказнаказатинаказуватинастрійнахиленняпорозумінняпорядокпослідовністьпристрійрозпорядженнясистемастрійулагоджуватиулагодитиупорядженняустрій -
4 ладівний
заряжа́ющийся -
5 ладівницевий
техн. патронта́шный -
6 ладівниця
техн. патронта́ш -
7 темперований лад
темпери́рованный стро́йУкраїнсько-російський політехнічний словник > темперований лад
-
8 лядунка
ладівниця. [В ладівниці ні однісінького набою (Метл.)].* * *воен.ладівни́ця, ладу́нка -
9 патронташ
ладівниця, ладунка (ум. ладуночка), кулечниця, набійниця, (черноморск.) тарапать (-ти ж.), (пришитый к груди черкески, черноморск.) гузарі (-рів), патронташ (-ша).* * *патронта́ш; ладівни́ця, ладу́нка -
10 ład
[лад]m -
11 подсумочный
ладівничний.* * *воен.підсу́мковий -
12 Поряда
лад (-у), звичай (-аю), Срв. Порядок. -
13 წესრიგი
лад, порядок -
14 orden
лад, порядок; стрій, устрій; послідовність; орден -
15 порядок
порядок (-дку), ряд (-ду), лад (р. ладу), стрій (-рою), полад, розпорядок, (в действии, в работе) рада, чин (-ну), (очередь следования) черга, колія. [Громадський порядок (Куліш). Після татарщини нові порядки на Україні постали (Куліш). Народній добробут залежить від того, які закони дають народові ряд (Леонт.). Державний лад. Приватна власність, то - основа теперішнього капіталістичного ладу (Єфр.). Світовий стрій одвічний (Л. Укр.). Ні ладу, ні поладу нема. Життя починалось своєю чергою (Коцюбинськ.). Тепер прийшла колія, так треба йти]. Привычный -док (обыкновенье) - звичай (р. звичаю). Установленный -док (правило) - установа. [Сам я знаю всі входи й звичаї в (його) хаті (Франко). У нього (пана) така встанова, що попереду відроби панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак - собі (Франко)]. В -дке - як слід, у порядку. [У мене все як слід, каже Оверко: худобі позаносив, понапував, клуня і возівня на замку (Кониськ.)]. В таком -дке размещать(ся) (о людях) - таким ладом, таким розпорядком ставити, поставити (ставати, стати). По -дку - по ряду, по ряду черги, за рядом, по колії, у порядок. [Спало на думку й мені, довідавшись пильно про все з початку, списати по ряду (Єв.). Він правив по ряду черги своєї службу перед богом (Єв.). Тоді по колії підходили і другі (до столу) і кожен розписувавсь (Свид.)]. В -дке содержать (дело) - мати, тримати (справу) в порядку; на порядках содержувати (справу). [Господарство содержувала на порядках (Квіт.)]. Давать -док - знаходити, знайти лад кому, чому, давати, дати лад кому, чому, знаходити, чинити, давати ярміс кому, чому, рядити, урядити, розпорядити що. [Військо стояло, ладу не знало, пан Іван ішов, лад війську знайшов. Мене на дворі другі дожидаються; - треба усім ярміс дати (Мирн.). Старшина приїде, розпорядить та й знов на хутір. Чоловік мислить, а бог рядить]. Приводить в -док -1) (о деле, работе или группе предметов) доводити, довести до ладу, робити, зробити лад чому, зводити, звести до порядку (на лад), упорядковувати, упорядкувати, улагоджувати, улагодити, уладжувати, уладити, уладнати, направляти, направити що. [Силувалась дорогою упорядкувати свої думки, зупинити їх на чім-небудь однім (Франко). Хтось штовхнув діжечку з водою… пообливав одежу, з'явився сторож… і довів знову все до ладу (Грінч.)];2) (о предметах отдельных) оправляти, оправити, облагоджувати, облагодити, опоряджувати, опоряджати, опорядити, упоряджувати, упоряджати, упорядити, припоряджати, припорядити, наряджати, нарядити, направляти, направити, виладновувати, виладнати, порати, упорати що; (наводить чистоту) прибирати, прибрати, чепурити, причепурити -ся (себя), відхрещувати, відхрестити. [Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (Котл.). Треба упорядить школу. Ми йому ґанки нарядили. Погонич узяв порати санки (Крим.). Вмилася холодною водою, щоб не знати було сліз, ще причепурилася трохи й пішла (Грінч.). Там таке вдома застала, що насилу-силу відхрестила (Свид.)]. Заводить -дки - порядкувати; лад, порядок, розпорядок запроваджувати, запровадити. [Козацтво перебивало королівським урядам порядкувати по своїй уподобі (Куліш)]. Заведены, существуют -дки - звичаї поводяться. [Що то за люди в ній (у бурсі) живуть, і що то за звичаї поводяться в ній (Яворн.)]. -док наводить в чём - лад давати, дати, лад робити, лад знаходити чому, упорядковувати, упорядкувати, на лад зводити, звести що. [Дячиха господарювала і всьому лад давала (М. Вовч.)]. Прийти в -док - зійти, спасти на лад. [Як попорядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде (Мова)]. Стать, поставить на -док дня - стати, поставити на чергу дня, на порядок денний. [Жіноче питання стало нарешті тут (у Галичині) на чергу дня (Єфр.)]. Соблюдать -док - додержувати, додержати порядку, глядіти, доглядіти порядку. [Гляди, дядьку, порядку]. Нарушать -док - порушувати, порушити лад, порядок, розпорядок, ламати, зламати звичай, -чаї. Нарушение -дка - порушування, порушення ладу и т. д., ламання звичаю, -їв. Плохие -дки - безладдя (-дя), безлад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) - безуряддя. Никакого -дка не стало - ніякого ладу не стало. Поддерживать -док - пильнувати ладу. Правовой -док - правний, правовий лад. Смотреть за -дком - вести порядок. По порядку - підряд, по-черзі, поряду. В алфавитном -ке - за абеткою, в абетковім порядку. В обычном -ке - звичайним порядком. В спешном -ке - негайно, спішно. В -ке очереди - за рядом, по ряду черги. В -ке настоящего постановления - порядком цієї постанови. В -ке назначения, выдвижения - порядком призначення, висування. В судебном -ке - судовно[е]. Для -ку (без существен. надобности) - для годиться. В -ке вещей - як водиться, як звичайно, як слід, як годиться. Это в -ке вещей - це річ звичайна.* * *1) (состояние налаженности, организованности) поря́док, -дку, лад, род. п. ла́ду и ладу́всё в поря́дке — ( в исправном виде) все в поря́дку, все як слід; (перен.: благополучно) все гара́зд
для поря́дка — для поря́дку; ( для соблюдения обычая) для годи́ться
наводи́ть, навести́ \порядок — наво́дити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зроби́ти лад
приводи́ть, привести́ в \порядок что — упорядко́вувати, упорядкува́ти що, дава́ти, да́ти лад чому́, дово́дити, дове́сти до ладу́ що; ( убирать) прибира́ти, прибра́ти що
приводи́ть, привести́ себя́ — ( свой туалет)
в \порядок — опоряджа́тися, опоряди́тися
э́то в поря́дке веще́й — це звича́йна (приро́дна, норма́льна) річ, це норма́льно
2) (строй, режим) лад, поря́док, у́стрій, -рою, стрій, род. п. стро́ю; (обычай, обыкновение) зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й, постано́вапоря́дки — (мн.: общественные отношения) поря́дки, -ків, зви́ча́ї, -чаїв и -ча́їв, постано́ви, -но́в
3) ( последовательность) поря́док; ( очередь следования) че́рга и черга́в поря́дке о́череди — по че́рзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно
\порядок дня — поря́док де́нний, поря́док дня
по \порядок дку — за поря́дком, згі́дно з поря́дком; ( по очереди) по черзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно
идти́ свои́м поря́дком — іти́ [собі] свої́м зви́ча́єм (своє́ю че́ргою; диал. свої́м три́бом)
4) (способ, метод осуществления чего-л.) поря́докв спе́шном поря́дке — спі́шно; ( немедленно) нега́йно
5) (тип, род чего-л.) рід, род. п. ро́дусоображе́ния такти́ческого поря́дка — міркува́ння такти́чного шти́бу, такти́чні міркува́ння
два поря́дка мы́слей — два на́прями думо́к
напряже́ние поря́дка 500 вольт — напру́га бли́зько (ко́ло) 500 вольт
6) воен. поря́док7) биол. поря́док8) (ряд домов, составляющих одну сторону улицы в деревне) диал. перія́ -
16 настать
I. см. Наставать.II. Настать, нрч. -1) в лад, на лад; см. Лад 1 (На лад);2) на лад, на (к)шталт; см. Лад 5;3) см. Подстать.* * *см. наставать -
17 order
1. n1) порядок, послідовність; розташування, розміщення (в певному порядку)the order of the seasons — послідовність (зміна) пір року
2) спокій, заведений порядок3) справність; добрий стан, ладto get out of order — зіпсуватися, вийти з ладу
4) добрий фізичний стан5) регламент; правила процедури; порядок ведення (зборів тощо)6) суспільний лад, устрій7) військ. стрій, бойовий порядок8) мат. степінь9) ряд10) архт. ордер11) наказ, розпорядження; інструкціяoral order — військ. усний наказ
12) дозвіл; перепустка; ордер13) вексель, чек14) замовленняmade to order — виготовлений (зроблений) на замовлення
15) амер. порція, замовлення (в ресторані)16) верства суспільства, соціальна група17) військ. ранг; чин; звання18) орден; відзнакаthe order of Merit — орден «За заслуги»
19) рицарський (релігійний) орден20) товариство, організація (приватних осіб)21) церк. група духовних осіб22) pl духовний сан23) церк. один з дев'яти чинів ангелів24) рід; сорт; властивість25) зоол., бот. ряд; підклас26) амер. стиль, тенденціяa tall order — важке завдання, надмірна вимога
in order that, in order to — для того, щоб
on the order of — приблизно, орієнтовно; щось на зразок...
in short order — швидко, негайно
order of business — а) порядок денний (зборів тощо); б) питання (пункт) порядку денного
order of the day — а) порядок денний; б) парл. питання, призначене для розгляду на певний день
2. v1) наказувати; розпоряджатися2) посилати; відсилати3) призначати; приписувати (ліки)4) замовляти5) упорядковувати, доводити до ладу6) розташовувати, розкладати (в певному порядку)7) висвячувати в духовний сан8) визначатиorder arms! — військ. до ноги! (команда)
* * *I n1) порядок, послідовність; розташування, розміщення ( у певному порядку)2) справність, порядок, хороший стан; хороший ( фізичний) стан3) порядок, спокій; заведений порядок; дотримання закону, правил4) лад5) порядок ведення ( зборів); правила процедури, регламентon a point of order — по процедурі, відповідно до процедури /регламенту/
in order — відповідно до правил, до регламенту; доречний; природний; логічний
6) вiйcьк. шикування, стрій7) мaт. порядок, степінь8) apxiт. ордер9) ряд10) наказ, розпорядження; інструкція11) icт. дія12) ордер; дозвіл; пропуск; контрамарка13) вексель; чек14) замовлення15) aмep. порція, замовлення ( у ресторані)16) верства суспільства; соціальна група17) вiйcьк. ранг; чин, звання18) відзнака; орден19) кавалери одного (того ж) ордена20) лицарський або релігійний орден21) товариство, організація ( приватних осіб)22) цepк. група духовних осібholy /full/ orders — духівництво, духовенство
minor orders — церковні служники (псаломщики, читці, воротарі); pl духовний сан; один з дев'яти чинів ангелів
23) рід, вид, сорт; властивість24) зooл., бoт. ряд; підклас; порядок25) aмep. стиль; тенденція26) aмep.; c-г. кондиційний стан тютюнового листа, вологість листя тютюнуII v1) наказувати; розпоряджатися2) направляти, посилати3) призначати, прописувати ( ліки)4) замовляти5) упорядковувати; приводити в порядок6) розташовувати, розподіляти ( у певному порядку)7) aмep.; c-г. приводити листя тютюну в кондиційний стан9) визначати, зумовлювати -
18 ладиться
лаживаться1) (изготовляться, починяться) лагодитися, ладитися, обладжуватися, лаштуватися, рих[ш]туватися. Воз -тся - віз лагодиться, воза лагодять (рих[ш]тують);2) (налаживаться) налагоджуватися. Дело не -тся - справа не ладиться, не налагоджується (не йде на добре, на лад), (шутл.) не прядеться. [Пробув в пущі одні сутки, … ба, щось не прядеться (Рудан.)];3) (готовиться, собираться) лагодитися, злагоджуватися, налагоджуватися, ладнатися, ладитися, лаштуватися, збиратися. [А я оце лагодивсь до вас іти (Кобел.). Прокіп ладнається в дорогу (Сл. Гр.). Умирать ладься (Номис). Лаштується красти (Вовчан.)];4) с кем - (уговариваться) годитися, умовлятися з ким за що, єднатися з ким, ладнати, єднати кого. [Почали годитися за ціну (Сл. Ум.). Не страшно женитись, а страшно попа єднать (Номис)]; (соглашаться, мириться) згоджуватися, миритися з ким;5) пасувати, підходити до чого, бути (приходитися) до ладу (в лад); срвн. Подходить 5.* * *1) ( идти на лад) іти́ (іде́) на лад; ( налаживаться) нала́годжуватися2) ( намереваться) збира́тися, лагодитися, ла́дитися3) ( уславливаться) диал. умовля́тися, годи́тися4) страд. ла́годитися, ла́дитися, ладна́тися -
19 манер
(пошиб, вид) манір (-ру), (к)шталт (-ту), штиб (-бу), зразок (-зка), зразець (-зця), взір (р. взору), штиль (-лю), (способ) спосіб (-собу), чин (-ну), лад (-ду). На -нер чего - на манір, на (к)шталт, на штиль, на штиб и т. д., кшталтом, штибом, способом, робом, ладом чого. [Колись люди вшивали хати тільки соломою, а тепер на новий манір роблять (Звин.). Зростив дочку на великопанський манір (Мова). Почали козаки жити на лядський кшталт (Куліш). Сорочка пошита кшталтом городянських чоловічих сорочок (Грінч.). Ламати язик на татарський штиб (Номис). Одежа шилась своїм тутешнім штибом (Основа 1862). Він співав у церкві трохи на парубоцький зразець (Н.-Лев.). Нехай люди його робом роблять, то усе добре буде (М. Вовч.). Забудинки на другий штиль (Свидн.)]. На один -нер - на один манір (кшталт, штаб, штиль, зразець). [Одежу всі шиють на один штиб (манір и т. д.)]. Все действуют на один -нер - усі роблять (чинять) одним робом (чином, способом, ладом). Каким бы -ром туда пробраться - яким-би робом (способом, чином, маніром) туди пробратися? Каким, таким -ром - яким, таким маніром (кшталтом, штибом), яким, таким способом (робом, чином), по-якому, по-такому. На французский, на турецкий -нер - на французький, на турецький лад, з-французька, з-турецька; по-французькому, по-турецькому.* * *1) см. манера -
20 настраивать
настроить1) (строение) - см. Надстраивать;2) (строений) набудовувати, набудувати, наставити, (каменных, кирпичных) намуровувати, намурувати, (во множестве, о мног. или во мн. местах) понабудовувати, понамуровувати чого. [Будував, будував, - ото й набудував (Брацл.). Понабудовував комір повен двір (Сл. Ум.). Понабудовували і понамуровували собі пани замочків (Куліш)];3) (проказ) нароблювати, наробити, накоювати, накоїти (фіґлів, вредных: збитків, шкоди; пакостей: капостів), наброювати, наброїти; срв. Напроказить;4) (музык. инструмент) настроювати, строїти, настроїти (в лад, до ладу), наладжувати, ладити, наладити, налагоджувати, налагодити, наладновувати, наладнувати, вилагоджувати, вилагодити, направляти, направити, (о мног.) понастроювати и т. п. що. [Як дудку настроїш, так вона грає (Чуб. I). Настроїв ліру (Рудан.). Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! (Колядка). Ти теж (зозуле) строїла струни моєї душі (Коцюб.). Налагоджує свою скрипку (Васильч.). Вилагодить скрипку (Федьк.). Взяла гітару, направила її, натягуючи струни (Н.-Лев.)]. -ть радио-антенну - настроювати, настроїти радіо-антену;5) (перен.) - а) кого, что как, на какой лад - настроювати, настроїти, наладжувати, наладити, направляти, направити кого, що як, на який лад (тон). [Се вже приятелі Виговського простих козаків так наладили (Куліш)]. -ить кого на враждебный лад - настроїти кого вороже; б) кого на что - (подговаривать) намовляти, намовити кого на що и (чаще) що (з)робити, підмовляти, підмовити, підбивати, підбити кого на що, до чого, що (з)робити, (направлять) направляти, направити кого на що, (насоветывать) нараювати, нараяти, (преимущ. на что- л. плохое) наструнчувати, наструнчити, настренчувати, настренчити кого на що, що (з)робити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підтроюджувати, підтроюдити, (наущать) наущати, наустити кого що (з)робити, призводити, призвести кого на що и що (з)робити, (науськивать) нацьковувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого що (з)робити. [То він намовив (підмовив, направив) її на це (Київщ.). Нараяли люд на святе діло (Стор.). То вони наструнчують та підшпиговують, то бо їх користь (Мирний). Все Васюту настренчує, щоб із тебе на вулиці знущався (Грінч.). Не хто й наустив Варку, як не Дмитрик (Кониськ.). То його панич підтроюдив (Харківщ.)]. -ить кого на тяжбу с кем - намовити (нараяти, настру[е]нчити, підбити) кого - позиватися з ким; в) кого против кого, чего - настроювати, настроїти, ставити, поставити кого проти кого, проти чого, (исподтишка) настру[е]нчувати, настру[е]нчити кого проти кого, (возбуждать) підбурювати, підбурити кого проти кого, проти чого. [Не наструнчуй других проти його (Мирний). Настренчила всіх дітей проти мене (Грінч.)]. Настроенный -1) см. Надстроенный;2) набудований, наставлений, намурований, понабудовуваний, понамуровуваний;3) нароблений, накоєний, наброєний;4) настроєний, наладжений, налагоджений, наладнований, вилагоджений, направлений, понастроюваний и т. п. [Струни тугі, наладжені (Коцюб.)];5) - а) настроєний, наладжений, направлений. [Було тут багато молоди, настроєної романтично (В. Петров). Поетично направлена душа (Н.-Лев.)]; б) намовлений, підмовлений, підбитий, направлений, нараяний, наструнчений, настренчений, під'юджений, підтроюджений, наущений, нацькований, підцькований; в) настроєний, настру[е]нчений, підбурений. -ться -1) см. Надстраиваться;2) набудовуватися, набудуватися, понабудовуватися; бути набудовуваним, набудованим, повабудовуваним и т. п.;3) (перен.) настроюватися, настроїтися, настру[е]нчуватися, настру[е]нчитися; бути настроюваним, настроєним, настру[е]нчуваним, настру[е]нченим и т. п.; (собираться) налагоджуватися, налагодитися, налаштовуватися, налаштуватися, збиратися, зібратися, (забрать себе в голову) навратитися, наповратитися. [Знаходити шлях до иншого серця, що й само настроюється в унісон до співця свого інтимного світа (Рада). Значні групи українського пролетаріяту, селянства та війська настроєні по-більшовицькому (Н. Рада). Коли думки наструнчилися так, то їх не легко збити з тієї стежки (Мирний). Уява у Василька настренчувалася вже заздалегідь (Корол.). Вже він навратився продати свою теличку, - нічим його не переконаєш (Звин.). Коли наповратилися вкрасти, то вкрадуть (Звин.)]. Вы сегодня хорошо -ны - ви сьогодні в гарному (доброму) настрої (в доброму гуморі), ви сьогодні гарно настроєні. [О! ви настроєні сьогодні гарно (Куліш)]. Всё общество явно было -но против этой авантюры - усе суспільство (громадянство) явно ((в)очевидячки) було настроєне (стояло) проти цієї аванту[ю]ри;4) (вдоволь, сов.) - а) (строя здания) набудуватися, наставитися, понабудувати (досхочу), (каменные, кирпичные) намуруватися, попомурувати (досхочу), (о мног.) понабудовуватися, понамуровуватися; б) (настраивая музык. инстр.) настроїтися, наладитися, налагодитися, наладнуватися, нанаправлятися, попостроїти (досхочу) и т. п., (о мног.) понастроюватися и т. п.; в) (строя в ряды) нашикуватися и т. п. Срв. Строить.* * *I несов.; сов. - настр`оить1) (строить в каком-л. количестве) набудо́вувати, -довую, -довуєш, набудува́ти, -дую, -дуєш и мног. понабудо́вувати; (из камня, кирпича) намуро́вувати, -ровую, -ровуєш, намурува́ти, -рую, -руєш и мног. понамуро́вувати2) ( надстраивать) надбудо́вувати, надбудува́ти и мног. понадбудо́вувати3) (озорничать, проказничать) витворя́ти и витво́рюґвати, -рюю, -рюєш, навитворя́ти, сов. напроку́дити, -джу, -дишII несов.; сов. - настр`оить1) муз., радио и пр. стро́їти и настро́ювати, -роюю, -роюєш, настроїти и мног. понастро́ювати, ла́дити, -джу, -диш, на́ладити, ла́днати, наладна́ти, наладно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, нала́днувати, -ную, -нуеш, нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш; направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, настру́нчувати, настру́нчити2) ( приводить в нужное для работы состояние) нала́годжувати, нала́годити, настро́ювати, настро́їти3) перен. настро́ювати, настро́їти и мног. понастро́ювати; (возбуждать против кого-чего-л.) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбурити; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, -влю, -виш, намовля́ти, намо́вити, настре́нчувати, настре́нчити, настру́нчувати, настру́нчити
См. также в других словарях:
лад — лад/ … Морфемно-орфографический словарь
лад — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? лада, чему? ладу, (вижу) что? лад, чем? ладом, о чём? о ладе 1. Если вы делаете что то на какой либо лад, значит, вы делаете это каким то определённым способом, в какой то определённой манере … Толковый словарь Дмитриева
ЛАД — ЛАД, лада, о ладе, в ладу, мн. лады, муж. 1. только ед. Согласие, мир, порядок (прост.). «На что и клад, когда у мужа с женой лад.» (посл.) «Забудем прошлое, уставим общий лад.» Крылов. 2. Способ, образец, манера. «Роман на старый лад.» Пушкин.… … Толковый словарь Ушакова
лад — а ( у), предлож. о ладе, в ладу; мн. лады; м. 1. Разг. Согласие, мир, дружба. 2. Способ, образец, манера. Сделать на другой лад. На русский, восточный и т.п. лад. На старый, новый лад. Делать что л. на свой лад (своим способом, по своему образцу … Энциклопедический словарь
лад — См. гармония, дружба, согласие, тишина быть не в ладах, быть не в ладу, в лад, на все лады, на другой лад, под лад, пойти на лад, прийтись под лад, старая погудка на новый лад... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред.… … Словарь синонимов
лад — ЛАД, а ( у), о ладе, в ладу, мн. ы, ов, муж. (разг.). 1. чаще ед. Согласие, мир, порядок. Нет ладу в семье. В ладу или в ладах с кем чем н. (в полном согласии, в дружеских отношениях). Жить в ладу с кем н. Он с ним не в ладах. Ум с сердцем не в… … Толковый словарь Ожегова
ЛАД — «ЛАД» Страна Белоруссия … Википедия
Лад — (музыка) одно из главных понятий теории музыки Лад (деталь музыкального инструмента) ЛАД белорусский развлекательный телеканал См. также Лада (мифология) славянская богиня весны … Википедия
ЛАД — Латиноамериканский департамент МИД РФ гос., РФ Источник: http://www.ln.mid.ru/nsite sv.nsf/mnsdoc/03.04 ЛАД линейный асинхронный двигатель Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ЛАД… … Словарь сокращений и аббревиатур
ЛАД 1 — ЛАД 1, а ( у), о ладе, в ладу, мн. Шы, ов, м. (разг.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ЛАД 2 — ЛАД 2, а, мн. Шы, ов, м. (спец.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова