Перевод: с урумского на все языки

со всех языков на урумский

күз+иләге+аша+үткәрү

  • 1 аша

    низ, нижня частина СБ, СМ, Г-М; ашаа П, СМ, Г-К, ашаға СБ, СМ, У униз, унизу; аша (ғ) а тӱштӱ він упав униз СМ; эниниз ашаа спустіться вниз Г; ашағасна / ашаасна ал- брати понижче (про спів) У; ашада внизу СГ; ашада отруй мешкає внизуМ; суйун ашасы нижня течія річки СЛ, К; ашасын йандырий підпалює його знизу СГ; ашадан знизу СБФ, О; пор. ашах.

    Урумско-украинский словарь > аша

  • 2 аша-

    їсти; ашағанына кӧре иши дэ як їсть, так і працює СБФ; ашадым тойдум, хачымы хойдум я поїв, наївся, поївши, перехрестився СМ; ашап тоймағаллар вони не наїлися СБ; ашамасаң — йашамас, ишлемесең — тишлемес не поїси — не житимеш, не попрацюєш — не кусатимеш О; ашап битир- з'їсти все до рісочки СМ; арам ашашахрувати СБЧ; бох ашама не кажи дурниць СБА; пачамы ашады він прогриз мені душу, набрид СБ; башың аша їж свою власну голову — коли хтось відмовляється їсти СМ; кӧтэк ашабути побитим У; хушах ашадістати ременяки У; шамар аша- дістати ляпаса СГ.

    Урумско-украинский словарь > аша-

  • 3 ашағадад'и

    який знаходиться внизу, нижній У; эң ашағадад'и путах найнижча гілка У.

    Урумско-украинский словарь > ашағадад'и

  • 4 аша-

    есть

    Урумско-русский словарь > аша-

  • 5 ашаға-

    принижувати СБФ.

    Урумско-украинский словарь > ашаға-

  • 6 ашаҗа

    простіше К.

    Урумско-украинский словарь > ашаҗа

  • 7 ашах

    низ, спід, нижня частина СМ; таваче хойайсы — ашах кладеш на сковороду, це — спід СМ, Б; ашаға тӱш- падати вниз, спускатися додолу СК; пор. аша.

    Урумско-украинский словарь > ашах

  • 8 азир

    I
    готовий; азир урба готова сукня СБФ; азир атмаға атэш чине ӧзӱ кӧлегин готовий кинути в вогонь свою сорочку СМ; азир тут- тримати напоготові СБ; азирге дуваҗы охочий до всього готового СБЧ; о да ашаҗах азирин, шлемеэн він же їстиме готове, не працюючи П; пор. азыр, див. азирбоғаз, апазир.
    II
    сущий Г; сен ки эр йердэ азирсин ти, що всюди єси Г.

    Урумско-украинский словарь > азир

  • 9 азыр

    готовий СБ, Б, У, Г-СГ; азыр аша- їсти готове, бути нахлібником Г; азыр ол- бути готовим, бути напоготові Г; азыр отурсидіти напоготові Г; азыр туттримати напоготові СБ; азыр эйле- готувати Г; … азырындан бильмий зовсім нічого не знає К; пор. азир I.

    Урумско-украинский словарь > азыр

  • 10 арам

    нечистий, поганий, бридкий, паскудний, гидкий, мерзенний, мерзотний, непридатний до їжі, зіпсований, заборонений релігією, погань, скверна, гидота, бридота, мерзота; дуйналар арам бана світ мені остогид, життя мені набридло ВН; бана дӱньйа ӧле дэ арам, беле дэ арам життя мені уприкрилось і так, і так Г; бир дэнеҗик бен севдим дэ — дӱнялар арам бана / мана я покохав одну-єдину — і життя стало мені поперек горла К; меэм саа арам да сучум йохтур я перед тобою нічим не завинив К; арам аша- говорити щось погане СМ, Б; арам ашама не шахруй СБЧ, не роби дурного СБ; арам д'ебер- / т'ет- дохнути від зарази, мору, пропадати пропадом СГ / СБ, Б; чох чобан арасна хой арам д'еберий СГ, чох чобан олан йере хойун арам т'итий — соймаа йетиштирамайяр СЛ коли чабанів багато, вівці пропадають, дохнуть від мору — їх не встигають різати; арам йағ неїстівний жир Г; дӱньйа она арам олду життя йому обридло Г; арам осун ашаан шийин щоб тобі не пішло на користь те, що ти їси Г; арам ӧль- помирати ганебною смертю СМ, СГ, СК; арам пара нечисті гроші СМ; арама чыхаҗах олар тахым да усі вони займатимуться негідними справами К; сендэн айаан малым арама чыхсын добро, яке я шкодую для тебе, нехай краще пропаде пропадом К; арам эт- псувати — воду, продукти, настрій, апетит СМ.

    Урумско-украинский словарь > арам

  • 11 д'ене

    знову, все одно, все-таки СБ, СГ-СК; он пармағын мум этсен, д'ене дэ д'ечмезсин хоч з усіх своїх десяти пальців зроби свічки, все одно не догодиш СГ; йарын д'ерек тавух соймаа — д'ене аша эт олур завтра треба зарізати курку — все-таки буде м'ясо на юшку СГС; пор. гене, йене, йени II, йине II, кене, т'ене, т'ине, эне.

    Урумско-украинский словарь > д'ене

  • 12 кӧкӱс

    (кӧксӱ)
    1. груди; кӧкӱс сӱйек грудна кістка К; кӧкӱс т'ечирГ, кӧкӱс чечир- СЛ глибоко зітхати; кӧкӱс хапах грудна клітка К; кӧкӱслери нағышлы груди в неї вишивані Б.
    2. жіноча грудь О, Б, У, К; кӧкӱс ашаған бала грудна дитина У; кӧкӱс вер- давати грудь НКД; кӧкӱс баш сосок Б, К; кӧкӱс толған груди налилися молоком К; балайы кӧкӱстэн т'естирвідлучити дитину від грудей К; пор. кӧгӱс.

    Урумско-украинский словарь > кӧкӱс

  • 13 кӧт

    зад, задниця; кӧтӱ баш эт- перекидатися через голову ВН; кӧтӱ тӱбӱне / тӱбӱндэн ашаған йисан людина, що пожирає з-під себе — про непорядного СБА; хырсызның кӧтӱ хувуш у злодія зад дірявий — усього боїться СБА; уланың эвдэ ми?— кӧтӱ йох твій син удома? — його задниці немає У; кӧтӱн сланмаан балых тутулмай не замочивши сідала, риби не спіймати К; пор. гӧт, див. кӧтчанах.

    Урумско-украинский словарь > кӧт

  • 14 кӧтэк

    кий, ціпок, дрючок; бійка; кӧтэк аша- бути побитим СБ, СМ, Г; кӧтэк ур- побити кийком СМ; сана кӧтэк т'ерек эшек судан т'елинҗез тебе треба лупити, поки осел повернеться з водопою СЛ.

    Урумско-украинский словарь > кӧтэк

  • 15 сонра

    після СМ; ашаған сонра су стэй поївши, захотів пити СМ; пор. зора, соңра, сора.

    Урумско-украинский словарь > сонра

  • 16 стэ-

    (стий; / / стэй Г, К) хотіти, бажати, жадати, просити; стийлер хочуть ВН; ӧкмек стэдим халхтан я просила в людей хліба ВН; стэмий кӧрмеэ ону не хоче її шанувати, ненавидить її Б; не стэс — эпси дэ анда що хочеш, усе там є СМ; стэп алдыныз мы бир биринизни, стэмейип алдыныз мы? ви одружуєтеся за своїм бажанням чи не зі своєї волі? Б; стэп аша- їсти з апетитом У; стэп йӱрӱ- жебракувати Г; стэп эт- робити охоче БТ; стэсен уруп ӧльдӱр хоч убий Б; пор. издэ-, здэ-, истэ-.

    Урумско-украинский словарь > стэ-

  • 17 тайах

    (-ғы) ціпок, палиця, кий, кийок, костур, патик, патериця, трость, ковінька, посох, жезл, скипетр; ший асхан тайах жердка для одягу СБ; алтын тайах золотий скипетр Г; бир тайах архасна як ударить його ціпком по спині СМ; тайах аша- бути побитим СБ, К; тайах эт- ударяти києм У; падшах... кӱмӱш тайах саллатыр бана цар змусить мене розмахувати срібним скипетром ВН.

    Урумско-украинский словарь > тайах

  • 18 тэпе

    1. гора, пагорб, курган, узвишшя, вершина, верхівка, вершечок СБ, Б, Г-СК; хапумузун ӧгӱ дэ оба да тэпе простір у нас перед хатою — гори та пагорби СК; дағын тэпеси Г, җап тэпеси СЛ вершина гори.
    2. верх; верхній, угорі СБ, Б, Г-СК; ӱч хат тэпе сне угорі на третьому поверсі СГ; тэпедэ угорі СК; тэпедэн зверху СГ; тэпедэн учлетіти вгорі; турналар учту чыхты тэпеэ журавлі піднялися вгору й полетіли Г; тэпейе т'ит- здійматися вгору, рости К; чевирди тэпеэ кӧзлерини він задрав очі вгору Г; тэпеэ т'итий іде вгору СГ; исан тэпеэ дэ чыхай, ашаға да тӱший людина й угору піднімається, й донизу опускається СК; тэпе тишим мої верхні зуби Я; бабам-ненем тэпе йолларға йӱрмеген мої батьки не ходили шляхами для обраних — горніми шляхами СБЧ.
    3. тім'я, маківка СБ, Б, Г-СК; баш тэпеси маківка Г; аллах (йашын, таныр) ураҗах тэпендэн щоб тебе бог (блискавка, бог) уразив у тім'я СЛ, К.
    4. дах, покрівля СБ, Б, Г-СК; эв тэпесне отруйду бир хач тэне торғай на даху сиділо кілька горобців СГС; эвин тэпесиндэн ахай ым? чи з даху не тече? М; тэпеси т'ирамит дах у нього з черепиці СЛ.
    5. сл. ім. верх СБ, Б, Г-СК; узаный дэвеэн тэпесиндэн тягнеться з верблюда СГ; атай миний бунун тэпесне, т'есий бунун башларын заскакує на нього, відрубує йому голови СГ; пор. тӧбе I, тӧпе.

    Урумско-украинский словарь > тэпе

  • 19 тӱш-

    (тӱший; / / тӱшей П-Б, СК)
    1. падати, спадати, потрапляти; атэш тӱшкен йерне йанай вогонь горить там, де влучить СГ; тӧшеклере тӱш- злягти в ліжко, тяжко захворіти Г.
    2. спускатися, приземлятися, злазити, вставати з воза, виходити з транспорту; тӱшмеэ йардым эт- допомагати злазити К; тӱший ашаға спускається донизу СМ; мердвендэн тӱший злазить з драбини П; дӱнйа — мердвен
    бири тӱшей, бири миней світ — драбина
    один залазить, другий злазить СМ; тӱштӱ аттан зліз з коня ВН; марышнадан тӱш- виходити з машини Г; пӧрӱпчеэ тӱш- спускатися в погріб Г; о сычрай тӱший атындан він зістрибує з коня Б.
    3. влазити, залазити, приходити, потрапляти, входити, заходити; дэве тӱший заре чине верблюд зайшов на лан СМ; тувар тӱшйен сон після того, як зайде худобаП; т'ирмий, тӱшмий дэрйаче атлар коні в річку не заходять Б; кӧйе тӱш- приїхати до села К; ӧзене тӱш- заходити в річку К; барийляр су т'енарына, ӧзен т'енарына, тӱший бу хызлар, башлай йувунмаа ідуть ці дівчата на берег річки, залазять, починають купатися СБ; тӱшӱп хал- потрапляти, зупинятися О; тӱшӱп т'ель- приходити, прибувати СЛ, К.
    4. спадати (на думку) ; ахылна тӱший спадає на думку, йому доходить, він згадуєП; тӱшмей хатирме не можу згадати ВН; тӱшир хатирме спаде мені на думку СБ.
    5. діставатися, припадати, випадати; ахыллы баш дэлиге тӱшкен розумна голова дісталася дурневі СБЧ; йол тӱший вармаа доведеться їхати К.
    6. упадати за ким, переслідувати; тӱшийлер бунун ардына мал алмаа починають його переслідувати, щоб забрати худобу СЛ; ардындан тӱш- упадати за ним СК; тӱший бу җаду хары оон ардындан кидається ця відьма услід за ним К.
    7. подаватися, вирушати, кидатися, починати; тӱштӱ йола, хыдырый подалася в дорогу, шукає Г; тӱший йар хурбетлиги чекмейе починає тужити за коханим СБ; о т'елий тӱший анда він приходить туди Б; … черен тӱштӱ / хойулду — кӱз т'ельди складено скирти — надійшла осінь СБЧ; пор. дӱш-.

    Урумско-украинский словарь > тӱш-

  • 20 хадыр

    I
    1. стан, становище, самопочуття СК; хадырым билинмез мого стану ніхто не знає СК; хадырындан бильмий зовсім нічого не знає про нього К.
    2. владний, здатний Г; не хадар истэрсен йапмайа, хадырсын, ниҗе ки җӱмледэн хуватлысын ти здатен зробити все, що забажаєш, оскільки ти є могутнішим за всіх Г; инсанын тили сӧлейип йазмайа хадыр дӧгӱльдӱр людська мова не здатна висловити й описати Г; хадыр эт- надавати сил, зміцнювати Г; пор. атир II, хадир II, хатир II, хатыр IV.
    II
    пам'ять СБ, К; пор. атир I, атыр, хатир I, хатыр III.
    готовий СБФ, Г; хадыр болса ашаҗах готовий з'їсти гамузом СБФ.

    Урумско-украинский словарь > хадыр

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Аша (река) — Аша Река Аша и дорога в п. Точильный …   Википедия

  • Аша — город, р.ц., Челябинская обл. Основан в 1898 г. как пос. металлургического завода при ст. Аша, названной по р. Аша (пп Сима); с 1933 г. гор. Аша. Из ряда предлагаемых этимологии гидронима наиболее реалистичная связывает его с наименованием рода… …   Географическая энциклопедия

  • Аша (значения) — Аша: Аша  город в России, административный центр Ашинского района Челябинской области. Аша  арабский поэт Аша река на Южном Урале Аша у башкир …   Википедия

  • Аша — I • Аша аль Аша, настоящее имя Абу Басир Маймун ибн Кайс аль Бакри (530  около 629), арабский поэт. Зачинатель «винной» гедонической поэзии («хамрийят») Древней Аравии. II • Аша город (с 1933) в России, Челябинская область, на р. Сим (приток… …   Энциклопедический словарь

  • АША ВАХИШТА — (авест., букв. «лучший распорядок»), Арта Вахишта, в иранской мифологии одно из божеств, составляющих верховную триаду в семёрке Алеша Спента. А. В. воспевается в специальном гимне «Аша Вахишта яшт» и в «Гатах». Сочетает функцию духа огня и… …   Энциклопедия мифологии

  • АША (город) — АША, город (с 1933) в Российской Федерации, Челябинская обл., на р. Аша. Железнодорожная станция. Население 37,2 тыс. человек (2001). Металлургический, светотехнический, фосфоритный заводы; лесохимический комбинаты. Основан в 1898 …   Энциклопедический словарь

  • АША — аль Аша (наст. имя Абу Басир Маймун ибн Кайс аль Бакри) (530 ок. 629), арабский поэт. Зачинатель винной гедонической поэзии ( хамрийят ) Др. Аравии …   Большой Энциклопедический словарь

  • АША — город (с 1933) в Российской Федерации, Челябинская обл., на р. Аша. Железнодорожная станция. 39,1 тыс. жителей (1992). Металлургический, светотехнический, фосфоритный заводы; лесохимический комбинаты. Основан в 1898 …   Большой Энциклопедический словарь

  • Аша (араб. поэт) — Аша аль Аша (поэтическое прозвище, означает «подслеповатый»; настоящее имя ‒ Абу Басир Маймун ибн Кайс аль Бакри) (530 ‒ около 629), арабский поэт. Большую часть жизни провёл в странствиях по Аравии, добывая пропитание чтением своих стихов. Был… …   Большая советская энциклопедия

  • АША — АША, город (с 1933) в Челябинской обл., на р. Сим (приток Белой), у впадения в неё р. Аша. Ж. д. станция. 37,4 тыс. жителей (1998). Металлургический, светотехнический, фосфоритный заводы; лесохимический комбинат. Основан в 1898. Источник:… …   Русская история

  • АША (арабский поэт) — АША, аль Аша (наст. имя Абу Басир Маймун ибн Кайс аль Бакри) (530 ок. 629), арабский поэт. Зачинатель «винной» гедонической (см. ГЕДОНИЗМ) поэзии («хамрийят») Др. Аравии …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»