СБЧ

(ахлы, ахылы)

1. розум, глузд, мудрість, розуміння; ахыл дӱгӱль, баш беласы не розум, а голова є причиною нещастя — лихо тому, хто живе не розумом, а почуттями СБА; ахыл да стӱндэн ахыл, ахыллайлер один розумніший за другого — вихваляються розумом ВН; ахыл т'ели, аман т'еч т'ели СБЧ, ахыл д'елий, ама д'еч д'елий СГ розум приходить, але приходить запізно; ахыл (ын) ал- [m1]забрати розум, підкорити СК; ахыл алдыр- дати себе ошукати, дозволити забрати розум СК; ахылын бар мы? розум у тебе є? Б; ахыл җой- втрачати розум ВН; ахылы йохтур розуму в нього немає СЛ; бала доғғанда ахылы олмаса, сора хойсан да, турмай коли в дитини від народження розуму немає, то пізніше, скільки не вкладай, не затримається СЛ; ахылға талав тимеген

биңниң йарысы — беш йӱз на розум він не страждає, бо знає

півтисячі — це п'ятсот СБЧ; баланың ахылына болма не впадай у дитинство СБЧ; коп ахыл т'ерекмей багато розуму не треба СБФ; ахылдан тай- з'їхати з глузду; ахылындан тайды він з'їхав з глузду СЛ; ахылындан таймаа чаре вар можна з'їхати з глузду СГ; ахыл (ын) дан тӱш- з'їхати з глузду НБЄ, П, К, СК; ахылым т'есмей я не розумію О, К; ахылы т'ечмей йому не доходить Б; ахылыны чек- піддурювати СЛ; ахыл (ын) шашыр- розгублюватися, втрачати глузд, непритомніти ВН, Б, У, Г, СГ; ахылым шашырды я втратив розум, розгубився Г, К, СГ; ғарип тойға варғанда ахылын шашырыр бідний, ідучи на весілля, втрачає розум — не знає, що понести на подарунок СЛ, СГС; ахылың биле чувалға т'ир СБЧ, ахылыннан чувала д'ир СГ зі своєю мудрістю залазь у чувал — натяк на розв'язку байки, коли хитруна врешті самого заманюють залізти в чувал.

2. пам'ять, свідомість, думки; ахлым тэрен энди пам'ять моя тепер глибока СБ; ӧле празниклери ахылма такі свята тепер у мене в пам'яті М; сеэң ахылңа бар ым? ти не пам'ятаєш? СМ; ахылма йох не пам'ятаю СМ; ахылна тут- пам'ятати НКД; ахылна тӱшйен прийшло на пам'ять П; ахылна тӱший доходить, згадує П; тӱшмий ахылма мені не пригадується СК; тӱшт'ен ахылна т'ийик эти він пригадав м'ясо дикої кози Г; ахылма т'ельди я пригадав Б; ахылма т'ельмей я не можу пригадати СБ; ахыл т'ес- розбирати, розуміти; чыхармам ахлымдан, йар, фит'иримдэн сени не викину з пам'яті, з думок тебе, моя мила СК; ахыллара эр- укладатися в розумі, доходити до свідомості Кб..

3. думка, задум, намір, позиція СБ; ахлымфит'ирим ичмеге йарын буғаны у мене на думці лише одне — завтра пропити бугая СБ; ахыл сор- питати думку СЛ; ахыл сынап сора- випитувати думку, ставлення, вивіряти розуму СБЧ; тӱшӱндӱк бир ахыл ми задумали одну мудру річ Г; бир ахыл бле т'ет- бути однодумцями, мати спільну думку П; эт'и ахылға т'ет- не мати спільної думки П.

4. порада; ахыл ал- просити поради СБ; ахыл бер- / вер- радити, давати пораду ВН-У / Г-СК; ахылына бахма ти не слухай його порад СБЧ.

(авзу)

1. рот, уста, паща ВНУ; авуздан авузға з уст в уста О; авзу хыйыш рот у нього перекошений СМ; авузу бар, тили йох рот у нього є, а язика немає — про мовчазну, тиху, стриману людину СБЧ; авузу — бахла хазан рот у нього — казан із квасолею — про балакуна, базіку СБЧ; авузу биле хуш тутай устами птахів ловить / холу тутай, авузу йутай руками хапає, устами ковтає — про здібну, спритну людину СБ; авузуна бахла чыланмай у нього в роті квасолина не розмокне — про базікала, пліткаря СБА; авузуна незетли аш, башына т'ескин таш у нього на устах смачна страва, а в голові гострий камінь СБЧ; авуз (у) на шайтан тӱкӱрген йому на уста сатана плюнув — усе може сказати, придумати СБ; авзуңа бал босун спасибі тобі на доброму слові — мед тобі на уста СБ,СМ; алма, пиш, авузыма тӱш яблучко, дозрій і впади мені до рота СБЧ; бу меним авузумуң хашы ғы дӱгӱль ця ложка не для моїх уст — ця справа не по мені СБЧ; дамлы авузуму дамсыз этмем не буду паскудити собі уст СБА; жанаварның авузундан хойну алмаға болмай у вовка з пащі вівцю не вирвати СБФ.

2. отвір, вхід ВН-У; йең авузу отвір рукава СБ; хуйу (нуң)

поганий, злий, недобрий, зло, чвара, склока; йаман ава погана погода СБ; йаман йисан погана людина СБЧ; йаман йит злий пес СБА; йаман кӧпек не ашар, не ашатыр злий пес ні сам не їсть, ні іншим не дає СГ; йаман кӱчӱк злий пес СБЧ; йаман тиль злий, лихий язик СБ, Б; йаман тиль шапара т'есий злий язик ріже скло СБЧ; йаман лаф погане слово НМ; севдаң бек йаман кохання до тебе завдає багато мук У; йамандан йаманы бар буває й гірше СБФ; йаман клукша ӧзиниң / ӧзӱ чипчелерин да такилей погана квочка клює й власних курчат СБЧ / СБА; йаман фит'ирли киши — авзуна йит тиши зловмисна людина — в роті собачі зуби СБЧ.

рука ВН-У; хол алыш- тиснути руки, здороватися, прощатися за руку НБЄ; хол араба ручний візок О; хол биле заре атай розкидає зерно руками П; хол йавлух носова хустка О; хол кӧтэрген ава / хол кӧтэрмек урумський танець із піднесеними руками СМ / НМ; хол платох хусточка СБФ; хол т'емиги кістки руки О; холнуң ӱстӱ / стӱ верхній, зворотний бік долоні СБ / НМ; холу тутай, авузу йутай руками хапає, устами ковтає — все вміє робити добре і спритно СБЧ; хол тут- підтримувати О; хол туттур- змусити підтримувати О; машалла хол т'елишине чого тільки ти не вмієш СБЧ; хол хах- ударити по руках, згодитися О; хол холға пліч-опліч О; хол чалғы ручна коса П; тутамай ӧзӱн холға не тримає себе в руках СМ; узун холдан торғай да тоймаған з далеко ї відстані допомога дуже мала — з довгої руки й горобець не наїсться СБА; холларына шайтан тӱкӱрген він є майстром своєї справи — йому чорт плюнув на руки СБ; холу алтын т'есей його руки крають золото — вправний СБА; холу хурусун щоб йому руки повсихали СБЧ, СМ; холундан иши чыхмай за роботу не береться СМ; биший дэ холундан чыхмай у нього нічого не виходить СМ; холундан йибермей зі своїх рук не випускає СМ; бош хол неощадливий, щедрий СБЧ; оң хол тарзы ший зручна річ, як права рука СБЧ; сағ хол права рука К; сол хол ліва рука К; сол холдан йӱрген ат підручний кінь — що йде з лівого боку К.

(арды / арты)

1. зад, тил, задня частина, задниця; спина; башның арты тильна частина голови; потилиця (див. эңсе) СБ; хырсызын арты хулуш у злодія в заду дірка — він усього боїться СМ; артлен айлян- повертатися задом СМ; артымдан з-поза моєї спини СБФ; хылдан урба кийинди артына вона одягла на себе — на спину волосяницю Г.

2. задній СБ, Б, Г; ард айах задня нога, задні ноги СК; арт айахлары ӱстне отур- стояти (букв. сидіти) на задніх лапах СБ; арт кӧпчек / кӱпчек П, Б, СЛ, СГ / СБ заднє колесо; арт сыра задній ряд О.

3. сл. ім. задня частина; оғлан, йезме ардыма — бендэн саңа файда йох хлопче, не ходи за мною, від мене тобі користі не буде СМ; бизим артымыз ға услід за нами СБ; ардна / арт (ы) на за ним, позад нього, ззаду, позаду Г-СК / ВН-У; эм ардына, эм ӧгдэ і позаду, і спереду К; бир бири артна один за одним СБ; бир бир ардындан один за другим ВН; онун артна за ним ВН; Ростов-Дондан артна Нахичевань бар за Ростовомна-Дону є Нахічевань П; руль артна за кермом У; эв артына за хатою У; эв ардына эт'и дал за хатою дві верби ВН; айдан, ағалар, шини мем ардымдан ходімте, панове, тепер за мною Г; ардына айлянармансипирт' обертатися назад Б; артыңа атханың алдыңа чығай СБЧ, артна ташлағаны ӧгне чыхай СМ, артна ташлаған ӧгне чыхай Б що посієш, те й пожнеш — кинуте позаду зустріне тебе попереду; малынызы битирсениз онун ардына якщо потратите свій товар на нього Г; брахый чалачын ардна кидає за курінь СК; ардымдан д'елий іде за мною СБ; җеттилер артына вониїх наздогнали ВН; шоп сенин ардындан йетишмеэ щоб устигнути за тобою СГС; у бек йӱрий балларның артына вона дуже дбає про своїх дітей НБЄ; йӱрӱй бу мал артна доглядає за цією худобою СБ У; артындан йӱр- ходити за кимось О; артларындан бир адам кӧзетий один чоловік стежить за ними П; стол артына / артна отур- сідати до столу, сидіти за столом Б / СМ; т'елинне т'ийев отруй стол артна наречена з женихом сидять за столом Б; энди оон ардындан салхын су ич тепер про нього забудь — попий за ним холодної води СГ; тутай ардындан хапає ззаду СЛ; артымыздан т'елир эди він ішов услід за нами ВН; бир бир артынан т'ель- іти одне за одним Б; т'елий таванын ардындан іде в наш бік по горищі Г; артына т'ет- іти слідом за ким СБЧ; йип йинениң артына т'етий нитка снує за голкою СБЧ; олан ардындан атнен т'етий хлопецьїде за ним на коні Б; т'итий оларын ардындан іде за ними СГ; оон ардына хайттых ми повернулися слідом за ним СЛ; артна хал- відставати П; сендэн коп артна халмам від тебе далеко не відстану СБ; артына халған тоз-топрах хто відстає, тому дістається пилюка й багно СБЧ; мен ӧле дэ арттан халдым я й так відстав СГС; стол артына хой- посадити за стіл У; артындан хувай он алты атлы за ним женуться шістнадцять вершників СБ; ардына хувуп т'ет- наздоганяти Б; чыхай артындан виходить за ним СМ; …

1. голова; баш (ын) арты задня частина голови; потилиця СБ; баш тӧбеси / тӧпеси верхня частина голови, тім'я СБ / БТ; башы айляный голова крутиться ВН; башым энди авара шлей голова в мене тепер діє погано СБ; баш ас- вішати голову, журитися СГ; асай башын він повісив голову Б; астых башларымызны ми звісили голови Б; баш беласы нещастя на голову СБ; башыны тизине дэгнизько кланятися Г; баш йасты ға д'ельмей не спиться й не лежиться СК; баш йазы (сы) О, БТ, Г, К, СК, баш йазых О доля, рок, фатум; эпчии дэ башым йазысы, бу да не мараз? усе, що сталося,— від долі, а це що за хвороба? Г; баш йез- морочити голову СБ; баш сағлығы співчуття К; баш ур- бити чолом, звертатися з клопотанням К; баш хойған йер узголів'я П; баш хондур- прихиляти голову, знаходити притулок СЛ; баш хош- з'єднуватися, єднатися; маңа баш хошсун о? чи він зі мною з'єднається? У; баш чевирповертати голову Г; башма да д'ирмей тӱркӱлер пісні не йдуть мені в голову М; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр головою нікчемний, очима сліпий СБЧ; баштан айах з голови до ніг; т'ийий баштан айах сийа урбалар одягає з голови до ніг чорний одяг Б; баштан айах сийалери / харелери д'иймишсин ти одяглася в чорне з голови до ніг Г, СЛ, СК; баштан айах хумаш д'иймиш алхы Тиблизи народ Тифліса з голови до ніг одягнений у шовки СК; баштан аткидати через голову Г; баш-тэпен ат- кидати сторч головою Г.

2. розум, глузд; хайа баш? де розум? Б.

3. волосся на голові; ама ӧст'ен падышах сахалы, башы — хырхылмаа т'ерек, траш олунмаа т'ерек але в царя відросла борода, волосся на голові, треба підстригатися, голитися Г.

4. вершина; тӧбениң башы вершина гори СБФ; баш эниш крутий спуск О.

5. головний, старший, голова, отаман; баш чобан головний чабан СБ; бӱйӱгӱ баш эт'ен старший з них був за головного СЛ; базирд' ан башы отаман купців СЛ, СК; йӱз башы сотник К; баш эт- призначати за головногоМ, брати гору, долати О; баш бармах / пармах СБ / НМ, У, СГ великий палець.

6. початок, край, зачин; кӧше башы ріг вулиці; башын тапсам якщо знайду початок СБ; масалын башы зачин казки СК; авғустун башы бле олар т'елеҗеклер мында на початку серпня вони приїдуть СМ; башында спершу СБ; башындан спочатку, починаючи з чого О, СГ; о сана башындан алып чах сонунаҗаз тӱркӱ ӧгретир він навчить тебе пісень від самого початку до самого кінця СК; баштан перше, спочатку, раніше, спершу П, У, СЛ, СГ-СК, Кб.; баштан йалан айтхан спершу він збрехав П; баштан хоншуға чабайым спершу побіжу до сусідів П; баштан бек сайайлярмыш раніше його дуже шанували СК; баштан т'елен ат кінь, що прибіг першим СЛ; баштан баша від краю до краю, поголівно Б, К; җыхты аст'ер баштан баша знищив військо до пня, розбив на голову ВН.

7. колос, волоть, качалка; башлай заре баш хусмаға пшениця починає випускати колос П; хамуш башлары памухлу волоть в очерету пухнаста СЛ; боғдай башы пшеничний колос У.

8. головна, головоподібна частина знаряддя; балта башы обух СБ; тырнавучун башы, сабу власне граблі (без держака) і держак граблів, грабильно П; т'имене башы голівка грифа ВН, НМ; шишеэн башын ач- відкорковувати пляшку О.

9. повід, налигач; атын башы віжка Б; баву бир башха на одному поводі вузол СБ;

10. штука, раз; бир баш мал, хой одна голова худоби, одна вівця П; баша баш так на так, раз на раз, один на один О; адам башна да бир сазҗы осун на кожного хай буде по музиканту Г; бин баш хойуну вармыш о ғарибин у того чужинця була тисяча голів овець СК; эт'и бин баш хойун дві тисячі голів овець СЛ; бир тувар баш одна голова худоби СБ.

11. особа, сам; баш баша т'итрозійтися поодинці, кожен сам по собі СК; йаш башыма мені молодому ВН; йӱзлев болуй йаш башыма будуть дорікати мені молодому Б; бағрыйляр башма кричать на мене М; бу дэртлер башма д'ельди оці нещастя звалилися на мене СК; ни аллах башыма йазған, кӧзлерим дэ аны кӧреҗек що мені записав бог, те побачать мої очі СБЧ; башыма т'етирдим бела я накликав нещастя на свою голову СК; хара кӱнлер башымыза т'ельди на наші голови звалилися нещастя СЛ; алдым башым, чыхтым-т'еттим / т'иттим ғурбет элине я зібрався й подався на чужину Б / Г; алып башымы чыхып йитэйим / башымы алып д'идэйим зберуся й піду світ за очі СБ / СК; башыңдан айлянайым я люблю тебе У; сизиң башыңыз йаш ви молоді Б; башларына келен ишлери їхні пригоди Кб.; ӧз башна сӧндӱ згасло само собою СЛ; ӧз башна чечиниш эт- жити самостійно СЛ; ӧзӱ башларна вони самі по собі СГ; ӧзӱ башна айт- казати про себе У; ӧзӱ башна сам собою, своєю волею, сам по собі П, Б; аллахтан ӧзӱ башна т'ельмей від бога само собою нічого не приходить СМ.

13. сл. ім. початок, край, до, біля, коло; башына бардых ми сходили до нього (на могилу) Б; бардым чохрах башына СБ, вардым чохрах башына СК я пішов до криниці; зан башына на краю поля СБ; софра башна отур- К; стол башна отур- П сідати до столу; суфра башына за столом, при столі СБЧ; суфра башына кӧзиңи ач, коп лафлама — халыс ач за столом відкрий очі, будь уважним, багато не балакай — лишишся голодним СБЧ; див. ӧгӱзбашы, сыйырбашы.

післяйм. з, разом, спільно, і, з допомогою чого, по, уздовж, одночасно, орудний інструментальний СБ, П, СМ, Г, М; адың биле харт бол доживи до старості зі своїм добрим іменем СБЧ; чокуш сабы биле молоток із ручкою П; ӧбирлерийлен биле разом з іншими Г; ахча биле грішми, за гроші П; тайах биле уруй топну б'є м'яча палицею СБ; о уҗузлух биле пенсия бизйе тӱштӱ аз через ту дешевизну пенсія нам дісталася мала П; бу оғлу биле хыз ці його син і дочка П; т'им биле ойнас з ким граєш СМ; не олду хоранда биле? що сталося з родиною? НМ; эхтишам илен биле зі своєю славою, у своїй славі Г; генди анасыйлен биле зі своєю матір'ю М; хоҗа кӱрек биле обалағанын (блен обаласа СБФ) хатыны йине биле дағыты те що чоловік нагромаджує лопатою, жінка розтринькує голкою СБЧ; холларың биле бер, айахларың биле ал своїми руками дай, своїми ногами візьми СБЧ, холуң блен бер, айахларың блен йӱр віддай руками, виходи ногами СБФ; чапай сохах биле біжить по вулиці П; бу йисанның / сойумузның хабы тар — т'ельгэни биле аш хотар цей наш родич сором'язливий — як тільки прийде, відразу насипай їсти СБА, СБЧ; пор. бе, билен, бле, блен, илан, иле II, илен, илең, инен, -нен, пе, пле, плен.

1. навіть Г, К, М, Кб.; о биле т'ельмеди навіть він не прийшов К; мӱмкӱндӱр дэсек дағлар-ташлар биле сызладылар бунун фиғанына можна сказати, у відповідь на її голосіння стогнали навіть гори й каміння Г; бири бирине җевап биле вермеэ хадар оламадылар вони не були спроможні навіть щось відповісти один одному Кб..

2. принаймні; биле эльдэн ӧдӱнч алыр да сачарлар принаймні в людей позичать і посіють Г.

1. один; бир кӱн бар, бир кӱн йох, бир кӱн ач, бир кӱн тох одного дня є, одного дня немає, одного дня голодний, одного дня ситий СБЧ; бир чифт нал одна пара підків СБ; бир аттым, эт'и даан аттым кинула одне (яблуко), кинула й друге П; бир чингенедэн армалых бузулмай через одного цигана ярмарок не псується СБЧ; бир эльнен беш харпуз тутулмаз однією рукою п'ять кавунів не утримаєш СГ; бир бирин сайып сӱйейлер вони люблять і шанують один одного П; бир бирин артындан один за другим О; бир бирне беңзийлер вони подібні один на одного У; бир бирин хыймайлер, саймайлер не співчувають один одному, не шанують ВН; бир биримизге харшы йырладых ми співали один проти одного Б; бир бириндэн один за другимМ; бирдэн бир один-єдиний К; бир бол- / ол- О / К об'єднуватися, єднатися; бир йердэ разом ВН; бир йертэ де-небудь СМ; отурду бир олуп даа присів, лишившись сам Г; бир т'ере один раз О; бир эт- об'єднувати, з'єднувати, єднати О.

2. один раз, одного разу; бир бағас — ош-кош, бир бағас — канҗа-пчах дивишся раз — милі-любі, дивишся знов — на ножах СБЧ; бир д'ельдим дӱнйайа, бир даа д'еламам я прийшов у світ один раз, більше прийти не зможу СК.

3. єдиний; йынанырым бир аллаға вірую в єдиного бога Г; ону бирне айтма не кажи цього нікому Г; бир бол- бути єдиним СМ.

4. однаковий, однаково; бир дӱгӱль не однаковий У; он бармахтан эпси дэ бир авури (й) із десяти пальців усі болять однаково СБЧ; эпси дэ бир ағрый усі вони болять однаково СЛ; абуну т'ессен, ағрый — бир ағрый оцей поріжеш, болить — однаково болять СГ; эп тэ бир усе одно К; шап та / шеп тэ бир, шет'ер да бир що галун, що цукор — однаково СБ / Г, СГ.

5. певний, якийсь, котрийсь, такий собі, певним чином, так собі; бен бир Т'ӧроғлуйум я такий собі Тьороглу СК; бир хонуштух отак собі, якось так ми погуляли К; бир вахта колись, певного часу Б; бир заманда колись СМ; бир талай певна кількість У; бир хач декілька, кілька СБФ, Г, К, СГ; бир шей / ший щоcь, що-небудь СЛ / М; эр бир кожний, кожен; эр бир ший усе СМ.

6. приблизно, близько; бир беш кӱн сон т'етирийсиз принесете днів через п'ять СМ; т'етэйим мен бир йеди йылға піду я років на сім Б; бир алты-йеди йапрах близько шестисеми листків К; бир д'ирим йыладыр, д'ирим д'ирим беш йыладыр олуйду це сталося приблизно року двадцятого — двадцять п'ятого СК; бир хач кілька, декілька СБФ.

7. трохи, небагато, дещо; бир хонуш- трохи поговорити СЛ; бир даа див. даа; бир даан див. даан; бир дэне див. дэне; бир пара СБ, бир талай НБЄ, бир тосат Б трохи; див. бири, бири-бири, бириси, бир-эт'и.

1. око, очі ВН-К; кӧз ағы / ахы білок ока НМ, Б / Г, К; кӧз бебейи / бебеси зіниця ока СМ, К / О; кӧз йарых / йарығы кришталик ока СБ, О; кӧрмеге кӧз йарых очі б мої тебе не бачили НБЄ; кӧз йашы сльози Г; кӧзӱн йашы сель-сель олду вона ллє сльози ручаями Г; пор. кӧзйаш; кӧз мата (сы) зіниця СБ, Г, К; кӧз тиш ікло СБ-У, К; кӧз хапах СБ, У, К, кӧз (ӱн) хапа ғы Г, К повіка, віко; кӧз айдын радуйся СЛ, К; кӧз алмайып бах- дивитися, не відриваючи очей Г, К; эт'и кӧзӱң бирин алый обманює тебе — забирає одне з твоїх очей СБ; кӧз байля- зав'язувати очі, гіпнотизувати К; кӧз бузлады сени кӧрмед'е я вже стомився на тебе чекати Б; кӧзлерим бузлады да гӧрмей мої очі укрилися лудою й не бачать СК; кӧзлерим бузу чизильди у мене зійшла луда з очей СК; кӧз долаштыроглядати Г; кӧзлерим йола / йолда халды К, кӧзлерим йолға халды СБА я заждався, змучився, чекаючи; кӧз йумчух мить — змигування очей СБФ, О; кӧзӱме йуху т'ельмей я не можу заснути СБ; кӧзӱм йухуға т'етт' ен я дуже хочу спати У; кӧз кӧре відкрито, на очах О; бизни кӧрмеэ кӧзӱ йох эди вона нас ненавиділа ВН; абу йисаны / исаны кӧзӱм кӧрмий цю людину я ненавиджу Г / К; ағлей-ағлей кӧзнӱн нуру тӧкӱльмиш від ридань вона перестала бачити, букв. висипалося проміння з очей СК; эт'и кӧзӱ патлайҗах щоб йому очі полопалися Г; кӧз сахла- жмуритися (у піжмурках) К; кӧз сӱзӱль- витекти окові Б; кӧз сых- примружувати очі Б, У; кӧз тикле- задивлятися БТ; кӧзӱне т'ир- входити в довіру СБЧ; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр сам бідний, на очі сліпий — нерозсудливий, необачний СБЧ; кӧз ӱчӱ про людське око СМ; кӧз хамаш- сліпити очі К; кӧз харар- темніти в очах О; кӧз хах- кліпати, моргати, підморгувати, змигувати О; кӧз хахтыр- дати привід кліпати, моргати О; кӧз хой- покласти око, зазіхати, заздрити; зурочити СБ, О, К; кӧз-хулах бол- доглядати, наглядати, спостерігати СБ; меним йуртума да кӧз-хулах бол стеж за моїм подвір'ям СБЧ; кӧз хып- блимати, моргати, підморгувати Г; кӧздэн тахым т'ерек чечирмед'е треба все переглянути НМ; абу йисан / исан кӧзӱмдэн чыхты я зненавидів цю людину Г / К; халх кӧзӱндэн чых- ганьбитися в очах людей, втрачати довіру СБ, Б, набридати БТ; кӧздэн чыхарттлар падшаға вони зганьбили його перед царем, викликали в царя ненависть до нього Г; эм җаным, эм кӧзӱм ти моя душа, ти моє оченятко СК; буну алғанда кӧзлериң тӧбеге эди ни йохсам? коли ти це купував, твої очі були на потилиці чи де? СБЧ.

2. отвір; отвір у валі ткацького верстата, куди вставляється жердка Г; йине кӧзӱ вушко голки ВН-К.

3. відділення, засік ВНК; амбар кӧзӱ засік ВН.

4. вічко джерела К.

5. козир, світка СМ, Г, К.

6. віконна шиба БТ, К; пор. гӧз, коз, див. кӧзхапах.

1. крутитися, кружляти, обертатися, повертатися, розвертатися, обходити, міняти думку; далапчы йисан урчух тарзы айляный старанна людина крутиться веретеном СБЧ; бай айляный, берий хырар эвленмейе багатій змінює думку й дає їм дозвіл одружитися П; башым айляный у мене крутиться голова К; тилим уҗӱне айляный крутиться в мене на язиці Я; круғом кӧйнӱ айляныйляр обходять село кругом Б; йармалығы айляный обходить базар Г; изин версен, минейим, айлянаам абуун ичине якщо дозволиш, я сяду верхи, проїду по колу тут усередині СК; айляный т'елий бостанны повертається, обійшовши баштан СМ; айляный т'елий тавуну повертається, обійшовши гору Б; айляндым т'ельдим т'ери я з'їздив і повернувся назад Б; айлянды т'етти повернувся й пішов СМ; айляный учай повертається і злітає, зривається СМ; айлянды чыхты зробив коло ВН.

2. крутитися, порядкувати; хыз ичери айляный, эриф тэ чыхары дівчина порядкує в хаті, хлопець у дворі Г.

3. увиватися, догоджаючи; бизд'е мисафир т'еселер, бек айлянып бахаймыз коли до нас приїздять гості, ми приймаємо дуже гостинно У.

4. захоплюватися; айлянайым бен сендэн, балдан татлы тилиңдэн я захоплююся тобою, твоєю мовою, солодшою за мед Б; айлянайым халайым хара / хуба хашлы душмандан я безмежно закоханий у цю чорноброву / тонкоброву вражу дочку У; башыңдан айлянайым У, айлянайдым башындан СК я в захопленні від тебе; айланый-салланый тэнтэк тавух т'ибик кружляє, заточуючись, як дурна курка СБЧ; башым, айлян, кӧзӱм, байлян, сӱгилли хызым, маңа айлян запаморочуйся, голово, зав'язуйтеся, мої очі, кохана дівчино, закохайся в мене СБЧ.

5. бути підмазаним, підмальованим, підведеним, облямованим П, СМ, У, К; кӧше башна эвлери ағарылған, айлянған їхня хата на розі вулиці побілена й підведена — підмазана К; пор. айлан-, айлен-, эйлен- II.

(бағай СБ; бахайым / бағайым ВН)

1. дивитися, стежити, сторожувати, виглядати, очікувати; хана да бағайых ану подивімося СМ; баға-баға болдум баха виглядаючи його, я зовсім втратив глузд — став жабою СБЧ; бағай йалчини очікує наймита СБ; хайна, хазаным, алты ай, бах, хонағым, тохуз ай кипи, мій казане, шість місяців, дожидайся, мій гостю, дев'ять місяців СБА.

2. доглядати, виховувати, дбати; бала бах- доглядати дитину К, СГ; бала бахан хары нянька НКД, СГС; бир кӱн бӱтӱн йыл бағай день рік годує НБЄ; хоранда бахдбати про родину У; торунларым бахтым я доглядала своїх онуків ВН; бахшасы т'етрип сени бахса якщо хтось інший приносить і доглядає тебе П; буканаң сени бахканда не кӧрӱндӱ хадэңе? коли твоя бабуся тебе доглядала, що вона побачила в твоєму кухлі? — так тепер твоє життя і склалося СМ; мал бахдоглядати худобу ВН, Б; о тайлярны бахтым мен тих лошат доглядав я Б; мен энди ӧзӱмЄӧзӱмӱ бахамам тепер я вже сам себе не можу обслуговувати У; жанаварны не ғадар да бахсаң, тавға кӧстий скільки вовка не годуй, він весь час дивиться в ліс СБФ.

3. готувати їжу; ахыз, бах бир парча йемек эрт'енҗе послухай, приготуй що-небудь на сніданок дещо раніше Г.

4. роздивлятися, розглядати, шукати, ськати; бах башыма поськай у мене в голові СМ.

5. звертати увагу, зважати, рахуватися; сирт'еге бағып кӧлекни отха урмайлар зважаючи на блоху, сорочку в вогонь не кидають СБЧ; сениң ахылыңа бахсаң, ӧзӱң дэ дэли-дувана болус якщо слухати твоїх порад, сам здурієш і збожеволієш СБЧ; т'им саңа бахаҗах? хто на тебе зважатиме? Б.

6. куштувати; ағуның дамын бахмаған татлының дамын бильмез хто не куштував смаку гіркого, не розуміє смаку солодкого СБА; йейип бах- куштувати Г; ичсин бахсын хай вип'є, скуштує Г.

(болий ВН, СБ, болуй П, СМ)

1. бути, стати, статися, існувати, жити, перебувати, діставатися, належати ВН-СМ, зрідка Б, М; бизим бабалар стэмедлер, шоб урум сколя болғай наші батьки не хотіли, щоб була урумська школа НМ; болдуң эчки ти став козою Б; ишлемеэ т'ерек, шоп сениң ашавың болғай треба працювати, щоб у тебе було що їсти Б; йа ағач борона болмаса а якщо немає дерев'яно ї борони П; сав болған оса якби він був здоровий СМ; ахшам болуй настає вечір СМ; не болду саңа? що з тобою сталося? СМ; харт болғанчах йох бол краще не жити, ніж бути старим СБЧ; не болду хоранда биле? що сталося з родиною? НМ; шараб ичкен соң болий коп дэлиси від пиття вина багато хто дуріє ВН; иштэ алай ишлеп тэ болдулар алар отак вони й жили, працюючи СБ; таматама кӧль болуй калюжа утворюється по краплі П; болмады не вдалося СБ; мендэн бир ший болалмаз від мене нічого не можна сподіватися СБ; саңа не болду? що з тобою сталося? У; болғанчез поки не став ВН; болаҗах майбутній, можливий, здійсненний О; болаҗах бала боғундан бельли дитину, якою вона буде, видно по гімну СБА; ай йавунлу болаҗах місяць буде дощовим СМ; ао тэшик болғаны (тэшик болған кӧпчеги) патлады розірвалось те колесо, в якому була дірка СМ; т'ет, болмаса,— йол доғуру іди, коли не так,— дорога пряма СБЧ; т'им халғайсыңыз, халий маңа, у болий маңа хто з вас залишиться, той лишиться мені, дістанеться мені ВН; бала болса, шох болсун, болмаса — йох болсун краще дитина бешкетлива, але здорова, ніж спокійна, але хвора, букв. якщо буде дитина, хай буде жвавою, а ні — то нехай не буде зовсім СБФ.

2. могти ВН-СМ; болий можна СБ, досить НБЄ; болмай тийме кишид'е су ичт'ендэ не можна чіпати людину, коли вона п'є воду СМ; болмай йӱрмеге ходити неможливо ВН; ӧлӱ билен тиригэ табутха йатмаға болмай не можна живому лягти до труни разом із мертвим СБЧ; болмай? не можна? СБ; о да болалмады а він не зміг П; болғаны хадар ӧсей росте скільки можна НМ; пор. бо-, о-, ол-.

низький круглий обідній стіл ВН-П, СК, Кб.; суфра башына кӧзиңи ач, коп лафлама — халыс ач за столом будь пильним, багато не балакай — лишишся голодним СБЧ; биз суфра башына коп дӱгӱль

тайфахоранда, сой-соп, харт-хурт, балачала, хонушу-холум, т'ельгент'еткен — ашав сорма, лаф сат, кӱль за столом нас небагато

сім'я й родина, родичі й свояки, старі й пристаркуваті, діти й дітлахи, сусіди й сусідки, мандрівні й перехожі — їсти не питай, гомони, смійся СБЧ; суфра хой- накривати сліл ВН; суфра хойул- бути накритим, накриватися — про стіл П; суфра хур- накривати стіл П, СК; суфраға отур- сідати до столуП; зенгинниң суфрасы ашай — ташай, ғарип сычан кӧзӱне сепмеге ун тапмай стіл у багатого — що не їсть, а все через край, а бідний не знайде борошна сипнути мишці в око СБЧ; пор. софра.

яблуко; алма тэрек СБ, СМ, У, алма дреги СГС, алма д (и) реи Г, СЛ, алма д (и) рек К, алмат (э) рек СБ, НМ яблуня; алма тӱсӱ в яблуках — масть коня У, К; алма тӱст'е байтал кобила в яблуках У; алма директэн (тэректэн СБЧ, тэрегиндэн О) авлах / йырах тӱшмей СЛ (тӱшмез СГ, учмай СБЧ) яблуко від яблуні далеко не падає; пор. элма.

ярмарок СБЧ; бир чингенедэн армалых бузулмай без одного цигана ярмарок не зіпсується СБЧ; див. йармалых.

безчесний, безсовісний, безсоромний, нахабний, несумлінний, непристойний, невихований СБ, СМ, Б, Г-К; балуваний, неслухняний, розбещений СБФ, НКД; блудливий СБЧ; арсыз бала неслух, неслухняна дитина СБФ; арсыз кӱчӱк йуртха йатмай блудливий пес удома не ночує СБЧ.

(артай, артар) більшати, збільшуватися, підвищуватися, додаватися, зростати, наростати, множитися, розмножуватися; артсын — эксимесин, ташсын — тӧгӱльмесин нехай примножується — не меншає, хай переливається через край — не розливається СБЧ; иштэн артмай — тиштэн артай зростає не від праці, а від зубів — коли мало витрачається СБА, СБФ, СБЧ.

близьке до правди СБЧ; у иштильген лахырдының аслы-паслы чыхмады та чутка не справдилася СБЧ.

розумний, мудрий, мудрець; ахыллы адам мудра людина Г; ахыллы тутай ӧзӱнӱ мудрий себе стримує Г; ахыллы баш дэлиге тӱшкен розумна голова дісталася дурневі СБЧ; бири ахыллы, бири пахыллы один мудрий, другий заздрий СБЧ; ахыллыдан ахмах ахыл алмаз дурень ніколи не послухає поради розумного Б; чағырды ахыл (лы) лары він скликав мудреців Г.

1. голодний; ачлары тойурур эди він годував голодних Г; ачха хазан астырма не доручай голодному варити їсти; ач бол- / олП, СМ / Б зголодніти, проголодатися; ач заман голодний час Б; ач оруч голодний піст — день посту, коли їжі не приймають зовсім О, К; ач хал- лишатися голодним У; ач — тапханда, зенгин — сағынғанда голодний (бідний) їсть, коли знайде, багатий — коли заманеться СБА; т'еменеге тох чалай, ачның ичи гырылдай ситий грає на скрипці, а в голодного деренчить у череві СБЧ; сениң пиширген ашыңы ач кӱчӱк дэ ашамай страву, яку ти приготував, не їстиме й голодний пес СБЧ.

2. голод; ачтан ӧль- помирати з голоду СМ; ачтан йебер- дохнути з голоду Г.