Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

куча

  • 1 куча

    Кучка, Кучечка
    1) (скопление, груда сыпучего, предметов) купа, купка, купочка, куча, кучка, кучечка, копа, копиця, копичка, (редко) стропа, (большая) кучугура, валява. [Кров'ю вона умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах (Шевч.). Навкруг мене лежала купа книжок (Крим.). Чужую кучу віючи, очі завсігди запорошиш (Номис). Цілі копи жовтої глини (Мирн.). На дні рову копицями гніздилися жаби (Мирний). Кладуть руки, одна на другу, щоб стала копичка (Чуб.). В житі купка льону (М. Вовч.)]. -ча неприятностей - купа прикростей. -ча овощей, соли, навоза - купа, бурт (-ту), бурта, кагат (-ту) овочів, соли, гною. [Купа груш (Київщ.). Цілі бурти огірків лежать (Сумщ.). Вже буряки в кагати складено (Пирят.)]. -ча (рыхлая, напр. зерна) - ворох (-ху). [Пшениці ворох був невкритий (Сл. Ум.). Забрався, як свиня у ворох (Приказка)]. Сорная, мусорная -ча - смітник (-ку), звалище. [На смітник винесли (Шевч.)]. Навозная -ча - гноївня, гноїще, гноїсько. Звёздная -ча - зоряний рій (р. рою). У него -чи золота - у нього купи (кучі) золота. Складывать, сваливать в -чу - класти на купу, кидати на купу, копичити. Валить всё в одну -чу - горнути все на одну купу (Єфр.);
    2) (толпа) купа, купка, купочка, купочок (- чка), (гурьба) копиця, табун (-на), громада, громадка, юрма, гурма, юрба, валява, тлум (-му). [Біля сахарні роїлася купа людей і чорніли підводи (Коцюб.). Мене обминула купка парубків (М. Вовч.). Коли гляне у куток - аж дітей копиця (Рудан.). Колядувати ходять невеличкими табунами (Звин.). Мов із землі виросла там громадка опришків (Маков.). Стоїть купочок молодиць і дівчат (М. Вовч.). Народу юрма стояла (Сл. Гр.). Юрбою йшли (Черніг.). Пси гурмою вилетіли на дорогу (Франко). Валявою йдуть люди (Черніг.)]. Собираться в -чу - купчитися, купитися, громадитися, юрмитися. [Поспільство, що купиться коло Ніжена (Куліш). Куптеся в полки, кричіть на раду (Куліш)]. Идти -чей - іти купою (громадою, юрмою, купцем). Сгонять в -чу - зганяти до купи;
    3) (стая, группа) зграя, зграєчка, (диал.) ярчак (-ка), бурса. [Зграя галок і граків (Щогол.). Влітала ціла зграя гуків (Л. Укр.). Риба так ярчаками і ходить (Манж.). Вовки бурсами бігають (Кам'янеч.). Бурса гусей (Кам'янеч.)];
    4) (комок) кім'ях (-ха). [Бджоли літають кім'яхом (Новомоск.)];
    5) (масса) тиск (-ку), сила, тлум (-му). [Тиск народу (Шевч.)].
    * * *
    1) ку́па, ку́ча; во́рох; (скопление чего-л. сыпучего) кучугу́ра; диал. стропа́

    \куча мала́ — дет. мала́ ку́па (ку́ча)

    2) ( множество) си́ла, бе́зліч, -і; ку́па

    Русско-украинский словарь > куча

  • 2 куча

    техн. садо́к

    Українсько-російський політехнічний словник > куча

  • 3 куча

    Словарь металлургической терминов > куча

  • 4 птичня

    куча, коєць (р. койця), пташарня; см. Птичник 3.
    * * *

    Русско-украинский словарь > птичня

  • 5 намёт

    1) (действие) - см. Намётка 1;
    2) (куча) купа, куча, (побольше) кучугура, валява, (нанос) наніс (-носу), надув (-ву), (намыв) намул (-лу), наплав (-ву), наплинок (-нку); (снежный сугроб) наме[і]т; (занос) заме[і]т (-мету), соб. заміття (-ття). [Мороз і снігові намети з синіми тінями за ними (В. Поліщук)];
    3) (покрышка) покриття, накриття (-ття), (чехол) чехол (-хла);
    4) (шатёр) намет (-ту), шатро. Ой, нап'яли козаченьки голубий намет (Пісня)];
    5) (сеть для ловли птиц) сітка (на птахи);
    6) (рыболовная сеть на шесте) хватка, то[у]рбук (-ка);
    7) строит. - накидь (-ди);
    8) (мантия герба) мантія;
    9) (железная полоса) штаба, штиба, (болт у ставень) прогонич;
    10) (побежка зверя) біга.
    * * *
    1) (то, что наметено; куча, сугроб) наме́т, -у, заме́т, -у, кучугу́ра
    2) ( шатёр), диал. намет, шатро́
    3) рыб. хва́тка, торбу́х, -а
    4) ( в геральдике) наме́т
    5) (сеть для ловли птиц, силок) сильце́
    6) ( аллюр лошади) диал. наме́т, чвал, -у

    в \намёт т, \намёт том — наме́том, чва́лом, учва́л

    Русско-украинский словарь > намёт

  • 6 кипа

    (связка товару и т. п.) пака, пачка; (куча предметов, листков) купа. [Пака паперу друкарського (Київ). Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він пачки перевозить (Чуб.). На столі лежала звязана купа книжок (М. Грінч.)]. -па листового табаку - папуша (тютюну).
    * * *
    I к`ипа
    1) ( пачка) па́ка, па́чка; (груда, куча) ку́па; (бумаг, книг) стіс, род. п. сто́су, стос, -у
    2) ( упаковочная мера) торг. кі́па
    II кип`а
    ( ермолка) кіпа́

    Русско-украинский словарь > кипа

  • 7 навал

    1) см. Навалка 1;
    2) (что наваливается) навал (-лу);
    3) (куча) валява, (хлам) наваль (-ли), навалля (-лля).
    * * *
    1) ( действие) нава́лювання; накида́ння, наверта́ння
    2) (груда, куча) нава́л, -у
    3) мор. нава́л

    Русско-украинский словарь > навал

  • 8 Накидь

    1) накидь (-ди), накидьки (-ків), накидане (-ного), (куча) купа, куча, кучугура;
    2) (речной выкид) бережняк (-ку).

    Русско-украинский словарь > Накидь

  • 9 навал

    техн.
    1) ( действие) нава́лювання
    2) (груда, куча) нава́л, -лу

    Русско-украинский политехнический словарь > навал

  • 10 навал

    техн.
    1) ( действие) нава́лювання
    2) (груда, куча) нава́л, -лу

    Русско-украинский политехнический словарь > навал

  • 11 навал

    техн. нава́л (груда, куча)

    Українсько-російський політехнічний словник > навал

  • 12 ворох

    ворошок ворох, ворошок, купа, купка, табун, табунчик. [Табунчик книжок перед ним].
    * * *
    1) ( куча) ку́па, во́рох, -у
    2) (перен.: множество) ку́па; бе́зліч, -і, си́ла, си́ла-силе́нна, род. п. си́ли-силе́нної
    3) с.-х. во́рох, неві́янка, неві́яне зерно́

    Русско-украинский словарь > ворох

  • 13 гора

    1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;
    2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -
    1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);
    2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.
    * * *
    1) гора́

    в го́ру — ( вверх по склону) на го́ру, під го́ру, уго́ру

    в го́ру идти́ (поднима́ться) — перен. уго́ру йти (підніма́тися, підійма́тися)

    2) (нагромождение, куча чего-л.) ку́па, гора́; ( множество) бе́зліч, -і, си́ла, си́ла-силе́нна; диал. ва́лява

    Русско-украинский словарь > гора

  • 14 замёт

    1) замітання; закидання;
    2) (снежный) заме[і]т (-мету), соб. заміття; кучугура (-ри), кучугур (-ра).
    * * *
    I рыб.
    закида́ння [сна́сті]
    II
    (куча, сугроб) заме́т, -у

    Русско-украинский словарь > замёт

  • 15 звёздный

    1) (астроном.) зоряний. -ное время - зоряний час. -ная куча - зоряний рій (р. рою);
    2) (усеянный звездами) зоряний, зорявий, зоряшний, зорешливий, зірний, зіркий, зористий, звіздяний, яснозорий. [Зоряне небо. Ніч місячна, зоряна (М. Вовч.). Шлях зористий (Франко)];
    3) (спорт) зірковий, зірча(с)тий. -ный пробег - зірча(с)тий перебіг.
    * * *
    1) зо́ряний; ( усеянный звёздами) зірча́тий, поэз. зори́стий, ряснозо́ряний, яснозо́рий

    \звёздныйый дождь — астр. зо́ряний дощ; ( звездопад) зорепа́д, -у

    2) спорт. зіркови́й

    \звёздныйый пробе́г — зіркови́й пробі́г

    Русско-украинский словарь > звёздный

  • 16 клетка

    1) (помещение) клітка, кліть, ум. кліточка, клітонька, (большая для дом. птицы) куча, коєць (р. койця), (открытая для скворцов) шпаківня, (для жаворонков) жайворонник. [Душа, мов та пташка із клітки геть рветься (Самійл.). Серце тужно б'ється, наче пташка в кліті (Франко). Треба кури повкидати в кучу (Полтавщ.)];
    2) (четыреугольник) ґрата, ґратка, крата, карта ум. ґраточка, краточка, карточка. [Вона почала пальцем рахувати краточки на перському килимі (Л. Укр.). Картата старосвітська плахта з зеленими, червоними, жовтими картами (Грінч.)];
    3) биол. cella - клітина. [Жіноча, чоловіча клітина. Рослинна клітина];
    4) грудная -ка, анат. thorax - огруддя.
    * * *
    1) клітка, кліть, -ті; ( квадрат разграфлённого пространства) кліти́нка; ( на ткани) ка́рта, диал. кра́та; (помещение для птиц и животных диал.) ко́єць, род. п. ко́йця

    грудна́я \клетка — анат. грудна́ клі́тка; огру́ддя

    ле́стничная \клетка — сходова́ клітка

    ткань в кле́тку — карта́та ткани́на

    2) биол. кліти́на

    Русско-украинский словарь > клетка

  • 17 клеть

    Клетушка
    1) хижа, хижка, хижчина, хижина, ванькир (-ра), ванькирчик, комора (при хаті), комірчина, комірка; срвн. Кладовая. [Мазала баба хижу (Полт.). Брат замкнув її в хижину (Грінч.)];
    2) (садок для домашней птицы) куча; см. Клетка 1;
    3) (подъёмная) кліть (- ти). [В сторчовій шахті кліть залізна ходить угору і вниз (Загірня)].
    * * *
    1) хи́жа; диал. ваньки́р; ( кладовая) комо́ра, диал. кліть, -ті

    Русско-украинский словарь > клеть

  • 18 комарище

    1) (ув.) комарище. [Ой се лежить комарище, славного війська козачище (Пісня)];
    2) (муравьиная куча) комашня, комашник, муравлище.
    * * *
    увел.
    комари́ще

    Русско-украинский словарь > комарище

  • 19 компостный

    компостовий, сугнійний, перегнійний. -ная куча - сугноїще, гноїще, гноїсько.
    * * *
    с.-х.
    компо́стовий, компо́стний, сугні́йний, перегні́йний

    Русско-украинский словарь > компостный

  • 20 короб

    1) короб (-ба), (из луба) козуб (-ба), (из лозы покрытой глиною) стуга, (из картона, футляр) шабатурка, (чаще множ.) шабатурки (-рок); срвн. Коробка 1. Наговорить три -ба - набалакати повен міх (Крим.); (наврать) набалакати три мішки (сім мішків) гречаної вовни (Приказка), розбити цілий глек брехеньки. Его свело -бом - його зсудомило (справчило). Ни из -ба, ни в -роб - ні туди, ні сюди; ані з коша, ані в кіш;
    2) (тележный лубяной кузов) короб, глабці (-бців и -бець); см. Кузов 1; (плетёная корзина на дрогах для возки угля и пр.) сапет (-та), сапета (-ти), куча;
    3) см. Пошевни.
    * * *
    ко́роб; ( из луба) ко́зуб, ко́зубень, -бня, уменьш. козубе́ць, -бця́, козубе́нька

    це́лый \короб, с три ко́роба — ( очень много) по́вний міх (мішо́к)

    Русско-украинский словарь > короб

См. также в других словарях:

  • КУЧА — жен. груда, вброх, громада, вещи горой; | толпа, сборище; * много; | новг., твер. копна сена. | моск. количество скота, выгоняемого от одного хозяина в стадо. Саженные кучи щебня. Куча людей, народа. На мне куча забот. Муравьиная куча. муравейник …   Толковый словарь Даля

  • КУЧА — КУЧА, кучи, жен. 1. Большое количество чего нибудь, наваленное в одном месте горкой. Куча песку. «Навозну кучу разрывая, петух нашел жемчужное зерно.» Крылов. «Царь однажды воинам своим велел снести земли по горсти в кучу.» Пушкин. Куча листьев.… …   Толковый словарь Ушакова

  • куча — Ворох, громада, груда, горка, кипа, купа, сугроб; скирд, стог, омет. Тела лежали грудами. В этом селе избы стоят гнездами. Деревья стоят купами. Стог (скирд) сена. Кладь (одонье, одонья, зарод) хлеба. Омет соломы.. Ср. . См. возвышенность, ворох …   Словарь синонимов

  • КУЧА — КУЧА, и, жен. 1. Скопление чего н. сыпучего. К. песку. Сгрести сухие листья в кучу. 2. чего. Нагромождение чего н., множество кого чего н. К. книг. К. дел. К. денег (очень много). Толпа валит кучей. • Куча мала! возглас в детской игре, по к рому… …   Толковый словарь Ожегова

  • куча —     разг. КУЧА, груда, разг. ворох, разг. гора …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • куча — • куча, гора, груда, кипа, ворох Стр. 0501 Стр. 0502 Стр. 0503 Стр. 0504 Стр. 0505 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • куча — груда штабель кипа (бумаг) пачка связка пакет — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы грудаштабелькипа (бумаг)пачкасвязкапакет EN pile …   Справочник технического переводчика

  • КУЧА — Горелая куча. Арх., Детск. То же, что куча мала. АОС 9, 341. Куча звёзд. Сиб. Созвездие Плеяд. ФСС, 102. Куча мала! Детск. Возглас в игре, являющийся сигналом к общей свалке. Ф 1, 273; ФСРЯ, 219; БТС, 483, 517. Куча с грудой. Арх. О большом… …   Большой словарь русских поговорок

  • куча — сущ., ж., употр. часто Морфология: (нет) чего? кучи, чему? куче, (вижу) что? кучу, чем? кучей, о чём? о куче; мн. что? кучи, (нет) чего? куч, чему? кучам, (вижу) что? кучи, чем? кучами, о чём? о кучах 1. Кучей каких либо вещей, материалов и т. п …   Толковый словарь Дмитриева

  • Куча — Большая или Ближняя (Дор), Шер (Шöр), Малая (Уудор) Куча прав, притоки Ижмы. Дл. соответственно 31 км, 33 км, 13 км. Гидроним Куча связан с рус. круча «крутой, обрывистый берег; высокий берег в излучине реки». Один из берегов Кучи возвышен,… …   Топонимический словарь Республики Коми

  • Куча — У этого термина существуют и другие значения, см. Куча (значения). Изображение жителей Кучи на фреске в Кизиле. Куча (также Кучэ и Кучар) древнее буддийское государ …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»