-
1 курнути
-
2 курнуть
курнути, смикнути, (попыхивая) пакнути; срвн. Курить 2. [Тільки раз собі пакнув (Рудч.). Не вспів добре смикнути люльки (Стор.)].* * *однокр.курну́ти -
3 кутить
кутнуть1) гуляти, гульнути, пити-гуляти, пиячити, курити, курнути, гайнувати, (грубо) кубрячити, купряжити. [Гуляв чумак на ріночку та пив чумак горілочку (Пісня). Хотілося таки на святий празник гульнути (Сторож.). А кум з кумою в корчмі гайнує (Чуб.) Як усунулися вони у шинок, як посіли за стіл та як почали кубрячити (Яворн.)]. -тить во всю - гуляти на всі заставки;2) (о ветре) крутити, вихрити, вихрувати, гуляти.* * *несов.; сов. - кутн`утьгуля́ти, гульну́ти; (несов.: пьянствовать) пи́ти-гуля́ти (п'ю-гуля́ю, п'єш-гуля́єш), пия́чити\кутить ти́ть и (да) мути́ть — (вносить раздор, смуту) баламу́тити, мути́ти; каламу́тити, колоти́ти; (кружить, крутить - о вьюге, метели) диал. крути́ти, хурде́лити, кушпе́лити
См. также в других словарях:
курнути — I ну/, не/ш, док., перех. і без додатка. Однокр. до курити I. II ну/, не/ш, док., фам. Несподівано виїхати куди небудь; втекти … Український тлумачний словник
курнути — курнути: удрать, уѣхать [ІФ,1890] виїхати, втекти (Ів.Фр.) [II] … Толковый украинский словарь
курнути — 1 дієслово доконаного виду закурити курнути 2 дієслово доконаного виду втекти фам … Орфографічний словник української мови
