куйовдити

куйовдити

тіпати

тріпати

куйовдити

насторожувати

стовбурчити

куйовдити, кошлатити О.

1. n

1) нерівна місцевість

2) нерівне поле (гольф)

3) розм. крутий берег з кущами

4) щось грубе на вигляд

5) щось шорстке (негладке)

6) важкий період у житті

7) незавершеність, незакінченість

8) грубіян, хуліган; бешкетник

9) шип (підкови)

2. adj

1) нерівний; шорсткий, шершавий

2) труднопрохідний (про місцевість тощо)

3) грубий

4) необроблений, неочищений

5) невідшліфований

6) неструганий

7) неоштукатурений

8) грубозернистий

9) кошлатий, патлатий, кудлатий; волосатий

10) чорновий

11) приблизний, орієнтовний

12) неотесаний, грубий, неввічливий

13) розм. непристойний

14) галасливий

15) бурхливий, розбурханий (про море)

16) різкий, поривчастий (про вітер)

17) суворий (про клімат)

18) неприємний, різкий (про клімат)

19) терпкий (про вино)

20) сильний, різкий, грубий

21) тяжкий, важкий

22) гіркий

23) позбавлений комфорту; суворий (про життя)

24) фон. що вимовляється з придихом (про звук)

3. adv

1) грубо, брутально

2) нерівно; шорстко

3) невідшліфовано

4) неочищено; необроблено

5) приблизно, орієнтовно

6) непристойно

7) галасливо

8) різко; поривчасто

9) суворо

10) неприємно

11) гірко

4. v

1) робити шорстким, грубим

2) ставати шорстким; грубішати

3) допускати грубість

4) кошлати, куйовдити (волосся)

5) хвилювати, брижити

6) хвилюватися, вкриватися брижами (про море)

7) підковувати на шипи

8) об'їжджати (коня)

* * *

1) нерівна місцевість; "бур'ян", нерівна частина поля ( гольф)

2) щось грубе на вигляд; щось шорсткувате, нерівне

3) важкий період у житті

4) необробленість, незакінченість, незавершеність

5) необрушений рис

6) хуліган, бешкетник

7) шип ( підкови)

1) нерівний, шорсткуватий; шорсткий; важкопрохідний ( про місцевість)

2) грубий

3) необроблений; неопрацьований; неочищений

4) кошлатий

5) чорновий

6) приблизний

7) грубий; неотесаний, грубуватий; нечемний, брутальний; різкий (нaпp., про відповідь)

8) cл. непристойний

9) галасливий, забіякуватий; буйний; який хуліганить

10) бурхливий ( про море); різкий, рвучкий ( про вітер); суворий ( про клімат)

11) який ріже слух, неприємний

12) терпкий ( про вино)

13) сильний, різкий; грубий

14) важкий, некваліфікований, чорний ( про роботу)

15) важкий, гіркий

16) суворий, позбавлений комфорту ( про життя)

17) гpaм. який вимовляється з придихом ( про звук)

1) робити шорсткуватим, грубим; ставати шорсткуватим; грубіти

2) допускати брутальність ( у розмові); допускати грубіість стосовно супротивника ( футбол)

3) куйовдити, скуйовджувати ( волосся)

4) хвилювати; брижити, вкривати брижами ( про море); хвилюватися, вирувати, бушувати ( про море)

5) підковувати на шипи

6) aвcтpaл. об'їжджати ( коня)

1. n

1) оборка

2) мереживна гофрована манжета

3) мереживний гофрований комір

4) кільце пір'я (вовни) навколо шиї (у птахів, тварин)

5) брижі, жмури (на воді)

6) тривога; хвилювання; збентеження

7) прикрість

8) pl розм. наручники

9) переполох, метушня

10) барабанний дріб

2. v

1) гофрувати; збирати в зборки; плоїти

2) куйовдити, кошлати (волосся)

3) вкривати брижами, брижити

4) вкриватися брижами, брижитися

5) роздратовувати (ся); сердити (ся)

6) порушувати спокій

7) швидко перегортати (сторінки)

8) швидко тасувати (карти)

9) бушувати, шаленіти (про вітер тощо)

10) поводитися зарозуміло (гордовито, задирливо)

11) безчинствувати, бешкетувати

12) барабанити

* * *

1) оборка

2) мереживна гофрована манжета; мереживний гофрований комір

3) = ruff XII

4) брижі

5) сум'яття, тривога, хвилювання

6) досада; роздратування

7) pl; cл. наручники

1) гофрувати, плоїти, збирати в складки

2) куйовдити (волосся, пір'я)

3) дратувати; сердити; дратуватися, гніватися

4) порушувати спокій

5) рябити, брижити ( воду); покриватися брижами

6) швидко перегортати ( сторінки книги); швидко тасувати ( карти)

1) бушувати, шаленіти ( про вітер)

2) icт. бешкетувати

1) м'яти, бгати

2) куйовдити, кошлати

* * *

1) м'яти

2) тріпати, куйовдити

сов. взъерошить (всклочивать, взбивать: о волосах, о шерсти и т. п.) куйовдити, сов. накуйовдити [Куйовдити волосся], кошлати, кудлати, кудовча[и]ти (-чу, -чиш), кострубачити.

* * *

запутать

1) что (перепутывать) - заплутувати, заплутати, запутувати, запутати, заборсувати, заборсати й забурсувати що, (о мног.) позаплутувати; (о волосах: взъерошить) кудлати, закудлати, куйовдити, за[с]куйовдити, (о мн.) покудлати, покуйовдити. -тать дело - заплутати справу;

2) кого (приводить в замешательство) - заплутувати, заплутати, збивати, збити кого. [Слідчий заплутав його геть, він не знав, що й казати (Київ)];

3) (увязывать верёвкой что-л.) зав'язувати, зав'язати, ув'язувати, ув'язати що, зашнуровувати, зашнурувати, ушнуровувати, ушнурувати що;

4) кого во что - заплутувати, заплутати, уплутувати, уплутати кого в що, (о мног. поза[пов]плутувати), увертати, увернути, вкручувати, вкрутити кого в що; см. Впутывать. -тывать, -тать кого в дело - за[в]плутувати, за[в]плутати кого в справу, пришивати, пришити кого до справи. -тывать, -тать (завлечь кого во что) - заплутувати, заплутати кого в що, затенетити кого. [Щоб молодіж мою лицарську ви у любовні сіті заплутали? (Грінч.)]; (влюбить в себя) закохати кого в себе, закрутити кого, кому голову.

* * *

несов.; сов. - зап`утать

1. n

1) занепокоєння, клопіт; досада

2) мука

2. v

1) непокоїтися, побиватися

2) роздратовувати, тривожити; мучити

3) смикати, торсати

* * *

1. n

1) патли; скуйовджене волосся

2) бійка, боротьба

2. v

1) куйовдити, кошлати (волосся)

2) тягти грубо (силоміць)

3) поводитися грубо (з жінкою)

4) кидатися, метатися; метушитися

* * *

1) патли; скуйовджене волосся; шевелюра; шапка, маса волосся

2) дiaл. бійка, боротьба

1) скуйовджувати, наїжачувати ( волосся); приводити в безлад (одяг, білизну)

2) тягнути грубо, з силою; звертатися грубо ( до жінки)

3) кидатися, бросатися

1. n

1) падіння (тж перен.)

2) перекидання; акробатичний стрибок

3) безладдя; сум'яття

4) безладно звалені речі; купа речей

2. v

1) упасти; звалитися; скотитися

2) різко падати (про ціни, курс)

3) завалюватися, обрушуватися (тж tumble down)

4) рухатися безладно (юрбою, незграбно)

5) валятися, кидатися, метатися (в ліжку)

6) перекидатися, робити акробатичні трюки

7) кидати, шпурляти; перекидати; зштовхувати

8) кидатися (уліжко)

9) робити безладдя

10) м'яти (одяг); куйовдити (волосся)

* * *

1) падіння

2) перекидання, акробатичний стрибок; кульбіт

3) безлад, сум'яття

1) впасти, повалитися, скотитися; шльопнутися; полетіти на землю

2) обрушуватися ( часто tumble down)

3) зазнати поразки; загинути

4) йти спотикаючись

5) (on, upon, against) випадково натрапити, наткнутися (на що-н.); we tumbled upon a first-rate restaurant нам попався ( по дорозі) чудовий ресторан; (to) напасти, натрапити

6) валятися, кататися, кидатися

7) перекидатися, робити акробатичні трюки; робити кульбіти

8) швидко е абияк робити (що-н.)

9) приводити в безлад

1) нерівна місцевість; "бур'ян", нерівна частина поля ( гольф)

2) щось грубе на вигляд; щось шорсткувате, нерівне

3) важкий період у житті

4) необробленість, незакінченість, незавершеність

5) необрушений рис

6) хуліган, бешкетник

7) шип ( підкови)

1) нерівний, шорсткуватий; шорсткий; важкопрохідний ( про місцевість)

2) грубий

3) необроблений; неопрацьований; неочищений

4) кошлатий

5) чорновий

6) приблизний

7) грубий; неотесаний, грубуватий; нечемний, брутальний; різкий (нaпp., про відповідь)

8) cл. непристойний

9) галасливий, забіякуватий; буйний; який хуліганить

10) бурхливий ( про море); різкий, рвучкий ( про вітер); суворий ( про клімат)

11) який ріже слух, неприємний

12) терпкий ( про вино)

13) сильний, різкий; грубий

14) важкий, некваліфікований, чорний ( про роботу)

15) важкий, гіркий

16) суворий, позбавлений комфорту ( про життя)

17) гpaм. який вимовляється з придихом ( про звук)

1) робити шорсткуватим, грубим; ставати шорсткуватим; грубіти

2) допускати брутальність ( у розмові); допускати грубіість стосовно супротивника ( футбол)

3) куйовдити, скуйовджувати ( волосся)

4) хвилювати; брижити, вкривати брижами ( про море); хвилюватися, вирувати, бушувати ( про море)

5) підковувати на шипи

6) aвcтpaл. об'їжджати ( коня)

1) оборка

2) мереживна гофрована манжета; мереживний гофрований комір

3) = ruff XII

4) брижі

5) сум'яття, тривога, хвилювання

6) досада; роздратування

7) pl; cл. наручники

1) гофрувати, плоїти, збирати в складки

2) куйовдити (волосся, пір'я)

3) дратувати; сердити; дратуватися, гніватися

4) порушувати спокій

5) рябити, брижити ( воду); покриватися брижами

6) швидко перегортати ( сторінки книги); швидко тасувати ( карти)

1) бушувати, шаленіти ( про вітер)

2) icт. бешкетувати

1) м'яти

2) тріпати, куйовдити

баламутити кого-що, розбудоражувати, колошкати, ґвалтувати, розбуркувати, куйовдити. [Що ти кричиш, що ти ґвалтуєш куток?]. Взбудоражить - збаламутити, розбудоражити, розтурбувати, зґвалтувати, розбуркати, скуйовдити. -женный - збаламучений, розбудоражений, розтурбований.

* * *

-ся, всклочить, -ся кошлати, -ся, покошлати, -ся, перекошлати, -ся, кудовчити, -ся, покудовчити, -ся, скудовчити, -ся, куйовдити, -ся, покуйовдити, -ся, скуйовдити, -ся; сов. поколошкати, -ся, закустрати, -ся, розкуйдити, -ся, Срв. Растрепать и Взъерошивать. Всклоченный - покошланий, покудовчений, скудовчений, скуйовджений, покуйовджений, покошланий, розкошланий, закушланий, закустраний, розкуйданий, кошлатий. Срв. Растрёпанный, Взъерошенный. Всклоченная голова - кудла, кучма. Человек со -ной головой - кудлань, кудлій, кудлач, кучмій, куштра, кучма.

* * *

см. всклокочивать

1) (взбивать космы) космачити, кошлати, куйовдити кого, що;

2) (срывать платок) космачити, простоволосити кого.

* * *

-ся куйовдити (-вджу, -вдиш), -ся, кудлати, -ся, кошлати, -ся, патлати, -ся.

* * *

и Месть метать и мётывать, метнуть

1) мести, мітнути, замітати, (диал., редко) мітати, помітати. [Три дні хати не мела, не вмивалася (Чуб.). Сива пава літала, крилами двір мітала (Чуб. III). Будемо хату помітати (Сл. Гр.)]. Новая метла чисто -тёт - нова мітла чисто мете;

2) мести, безл. (о снеге, пыли и т. п.) - мести, курити, куйовдити, хурделити. [Така хуґа: світу не видно, - мете (Рудч.). Весь той тиждень курило снігом (Франко). Бач яка хуртовина! бач, як куйовдить! (Основа). Вітер хурделить (Канівщ.)].

* * *

1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];

2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);

3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;

4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;

5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;

6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];

7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;

8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];

9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;

10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];

11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -

1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;

2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;

3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];

4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].

* * *

1) нести́; ( мчать) мча́ти

2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

7) ( класть яйца - о птицах) нести́