Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

кличу

  • 1 Кличу

    Кличу возглашаю, глашаю возиваю

    Синонїма Славеноросскаѧ > Кличу

  • 2 кликать

    кличу, кличешь
    ρ.δ. μ.
    1. (απλ.) φωνάζω, καλώ, προσκαλώ.
    2. (διαλκ.) ονομάζω, καλώ.
    3. κράζω, κρώζω (για πτηνά).
    4. ουρλιάζω, ωρύομαι.

    Большой русско-греческий словарь > кликать

  • 3 С-547

    НА СТАРОСТИ ЛЕТ PrepP Invar adv fixed WO
    when one gets old
    in one's old age
    (in limited contexts) with old age late in life when one is getting on in years (when used by or of an old person to emphasize that the action in question does not befit s.o. of that age) at my (your etc) age.
    «Ого! - сказал восхищённый Остап. - Полный архив на дому!» - «Совершенно полный, - скромно ответил архивариус. - Я, знаете, на всякий случай... Коммунхозу он не нужен, а мне на старости лет может пригодиться...» (Ильф и Петров 1). "Oho!" exclaimed the delighted Ostap. "A full set of records at home." "A complete set," said the record keeper modestly. "Just in case, you know. The communal services don't need them and they might be useful to me in my old age" (1a).
    «Почему я сам кличу на себя беду? Одурел на старости лет, ум отшибло» (Айтматов 1). "Why do I keep calling misfortune on myself? Have I gone daffy with old age and lost my wits?" (1a).
    Что ж мне, лгать, что ли, на старости лет?» - оправдывался Захар (Гончаров 1). "You don't expect me to go around telling lies at my age, do you?" Zakhar protested (1b).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > С-547

  • 4 на старости лет

    [PrepP; Invar; adv; fixed WO]
    =====
    ⇒ when one gets old:
    - [in limited contexts] with old age;
    - [when used by or of an old person to emphasize that the action in question does not befit s.o. of that age] at my (your etc) age.
         ♦ "Ого! - сказал восхищённый Остап. - Полный архив на дому!" - "Совершенно полный, - скромно ответил архивариус. - Я, знаете, на всякий случай... Коммунхозу он не нужен, а мне на старости лет может пригодиться..." (Ильф и Петров 1). "Oho!" exclaimed the delighted Ostap. "A full set of records at home." "A complete set," said the record keeper modestly. "Just in case, you know. The communal services don't need them and they might be useful to me in my old age" (1a).
         ♦ "Почему я сам кличу на себя беду? Одурел на старости лет, ум отшибло" (Айтматов 1). "Why do I keep calling misfortune on myself? Have I gone daffy with old age and lost my wits?" (1a).
         ♦ "Что ж мне, лгать, что ли, на старости лет?" - оправдывался Захар (Гончаров 1). "You don't expect me to go around telling lies at my age, do you?" Zakhar protested (1b).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > на старости лет

  • 5 заронить

    -ся см. Заранивать, -ся.
    * * *
    1) зарони́ти; (пробудить, вызвать - о чувстве, мысли) збуди́ти, ви́кликати, -кличу, -кличеш

    \заронитьть в ду́шу что — зарони́ти (уки́нути) в ду́шу що

    2) (уронить за что-л., куда-л.) упуска́ти, упусти́ти (упущу́, упу́стиш); ( забросить) ки́нути, заки́нути

    Русско-украинский словарь > заронить

  • 6 затребовать

    зажадати чого, послати вимогу на що.
    * * *
    зажада́ти, затре́бувати ( вызвать) ви́кликати -кличу, -кличеш

    Русско-украинский словарь > затребовать

  • 7 звать

    1) (призывать кого) кликати кого (кличу, -чемо, -чуть) (реже на кого), гукати кого (на кого), (приглашать) закликати, звати, зазивати, узивати кого. [Кличе мати вечеряти (Шевч.). Одарка зараз-же почала вдвох із братом кликати маму й плакати (Грінч.). От брат пристав трохи та й кличе на мене (Федьк.). Просили мене і кликали до себе (М. Вовч.). Вона й закликає Романа в клас (Васильч.). Варваро! - гукав пан Валеріян (Коцюб.). Чує, що хтось гукає на нього: «Мужичок, мужичок!» (Квітка). Маланка почала гукати Андрія (Коцюб.). Ти звеш мене, й на голос милий твій з гарячою любов'ю я полину (Самійл.). Зазиває мене до себе в гостину (Кониськ.). Узивають її в хату, питають - чи підеш, чи ні? (Грінч.)]. -ть на помощь - кликати кого на підмогу, (кричать караул) на ґвалт, (без дополн.) ґвалтувати. [Упав комар та й ґвалтує (Пісня)]. -ть друг друга - кликати одне одного, скликатися;
    2) (называть) звати, узивати, називати, назвати, кликати. [Старшого Кайдашевого сина звали Карпом (Н.- Лев.). Нехай мати буде знати, кого зятем звати (Чуб.). Я повинен «холопом Стьопкою» себе взивати та руки цілувати, як невільник (Л. Укр.). А як тебе, кличуть? - Павло Хоменко]. Его звали - він звався. Как вас (его) зовут? - як вас (його) на ім'я, як вас кличуть (звуть)? Как (его) -вут по имени и отчеству? - як (його) на ім'я й по батькові? Поминай как -ли - тільки його й бачили, і слід за ним загув;
    3) (взывать) гукати, волати;
    4) (давать насм. имена) прозивати кого, прозиватися з кого. Званный - кликаний, закликаний, проханий, прошений, званий, зазваний.
    * * *
    1) кли́кати (кли́чу, кли́чеш), зва́ти (зву, звеш и зову́, зове́ш); ( зазывать) заклика́ти, уклика́ти; ( к себе) приклика́ти; ( приглашать) запро́шувати; ( подзывая) гука́ти; ( кричать об опасности) ґвалтува́ти, крича́ти на ґвалт (ґвалт, про́бі, на про́бі)
    2) ( именовать) зва́ти; ( называть) назива́ти

    Русско-украинский словарь > звать

  • 8 извлекать

    извлечь
    1) (кого, что откуда) витягати, витягти, видобувати, видобути, добувати, добути, виймати, вийняти кого, що відкіля. [Треба його витягти з негарного товариства (Київ). Видобули (витягли) з архіву давно забуту справу (Крим.). Кулю з рани вийнято (М. Грінч.)]. -ть зерно из ореха - вилущувати, вилущити зерно з горіха. -ть масло из маслянистых зёрен (подсолнухов, конопляного семени и т. п.) - бити олію (з сонячників, з насіння і т. и.), (из маслин, орехов и т. п.) вичавлювати, вичавити олію; (выделять) вилучати, вилучити. [Із каменя він вилучив метал (Крим.)];
    2) -кать пользу, выгоду от чего - см. Польза, Выгода;
    3) матем. -кать, -лечь (квадратный) корень из числа - добувати, добути (квадратовий) корінь з числа. Извлечённый откуда, из чего - (з)добутий, витягнений и витягнутий, вийнятий, вилучений звідки, з чого. [Здобутий з архівів Максим Залізняк (Ніков.)]. Извлекаемый - витягуваний; (мат.) добуваний. -ться - добуватися, витягатися, вийматися, бути (з)добутим, витягненим, вийнятим.
    * * *
    несов.; сов. - извл`ечь
    1) ( вытаскивать) витяга́ти и витя́гувати, -гую, -гуєш, ви́тягти, -гну, -гнеш и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати; ( добывать) видобува́ти, ви́добути, -буду, -будеш, добува́ти, добу́ти, -бу́ду, -бу́деш; ( вынимать) вийма́ти, ви́йняти, -йму, -ймеш и мног. повийма́ти

    \извлекать чь на свет — ви́тягти (ви́тягнути, ви́добути) на сві́тло [де́нне]

    2) (выделять из чего-л. путём обработки) добува́ти, добу́ти, здобува́ти, здобу́ти; (материалы, цитаты) вибира́ти, ви́брати, -беру, -береш и мног. повибира́ти, витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати
    3) (получать, приобретать) ма́ти (несов. и сов.), дістава́ти, -стаю́, -стає́ш, діста́ти, -ста́ну, -ста́неш, здобува́ти, здобу́ти

    \извлекать ть, \извлекать чь при́быль — ма́ти (дістава́ти, діста́ти) прибу́ток

    \извлекать чь уро́к — ма́ти (діста́ти, здобу́ти, ви́нести) нау́ку

    4) (перен.: вызывать, застав іять появиться) виклика́ти и викли́кувати, ви́кликати, -кличу, -кличеш
    5) мат. добува́ти, добу́ти

    \извлекать ть, \извлекать чь ко́рень — добува́ти, добу́ти ко́рінь

    Русско-украинский словарь > извлекать

  • 9 исторгать

    исторгнуть
    1) видирати, видерти, виривати, вирвати, (выдёргивать) висмикувати и висмикати, сов. висмикати, висмикнути кого, що звідки; срвн. Вырывать. [Його я вирвала з мойого серця (Грінч.)]. -гать слёзы - викликати, викликати, добувати, видобути сльози в кого. -гнуть слово у кого - видобути, вирвати слово в кого;
    2) (из рабства, беды) визволяти и визволювати, визволити, вирятовувати, вирятувати кого з чого (з неволі, з біди). Исторгнутый - видертий, вирваний, висмикнутий; визволений, вирятуваний; (о слезах) викликаний, видобутий. -ться -
    1) видиратися, видертися, вириватися, вирватися;
    2) визволятися, визволитися, вирятовуватися, вирятуватися з чого.
    * * *
    несов.; сов. - ист`оргнуть
    1) ( выбрасывать) викида́ти, ви́кинути; ( извергать) виверга́ти, ви́вергнути и ви́вергати; ( изгонять) виганя́ти и виго́нити, ви́гнати (ви́жену, ви́женеш)
    2) ( вырывать) вирива́ти, ви́рвати и мног. повирива́ти, видира́ти, ви́дерти и ви́драти и мног. повидира́ти, висми́кувати и висмика́ти, ви́смикати и ви́смикнути и мног. повисми́кувати и повисмика́ти; ( выхватывать) вихо́плювати, ви́хопити и мног. повихо́плювати, вихва́чувати, ви́хватити, -хвачу, -хватиш; ( освобождать) визволя́ти, ви́зволити
    3) (перен.: вызывать, заставлять появиться) виклика́ти и викли́кувати, ви́кликати, -кличу, -кличеш

    Русско-украинский словарь > исторгать

  • 10 навлекать

    навлечь
    1) наволікати. наволокти, (чаще) стягати, стягти, (реже) натягати, натягти, спроваджувати, спровадити на кого що. [Од бога помсту наволікає! (Сл. Гр.). Вони мене не слухали і через те наволокли страшений напад ординський на узграничні землі (Куліш). Що мені за охота стягати на себе ненависть? (Звин.). І не признаюся! нащо я буду на себе натягать? (Борз.). Нам-же страшно, що він напасть на християн спровадить (Л. Укр.)]. -влечь на себя чей гнев - чий гнів на себе стягти (натягти). -влечь на себя беду, стыд, позор - стягти біду, сором, ганьбу на себе. [Сам ти, друже, сам біду на себе стяг (Франко)]. -влечь на себя насмешки - насміх (глум) стягти на себе. [I насміх на себе стягли ви (Франко)]. -влечь на себя подозрение - стягти (натягти) на себе підозру, викликати до себе підозру;
    2) см. Наволакивать. Навлечённый - наволочений, стягнений, натягнений, спроваджений на кого. -ться - наволікатися, стягатися, натягатися, спроваджуватися, бути наволіканим, наволоченим, стяганим, стягненим, натяганим, натягненим, спроваджуваним, спровадженим.
    * * *
    несов.; сов. - навл`ечь
    (на кого-что) виклика́ти и викли́кувати, ви́кликати, -кличу, -кличеш (до кого-чого), натягати и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тя́гну, -тя́гнеш и натягну́ти (на кого-що); ( накликать) наклика́ти, накликати, -кли́чу, -кли́чеш (на кого-що)

    \навлекать ть, \навлекать чь на себя подозре́ние — виклика́ти, ви́кликати до се́бе підо́зру (підозріння), натяга́ти (натягувати), натягти́ и натягнути (стяга́ти, стягти́ и стягну́ти) на се́бе підо́зру (підозрі́ння)

    Русско-украинский словарь > навлекать

  • 11 называть

    назвать
    1) (давать название, имя, кличку) звати, називати, назвати, нарікати, наректи, кликати кого, казати на кого, на що, (не только именовать) іменувати, на(й)меновувати, на(й)менувати, (преимущ. с оттенком пренебр.) узивати, узвати, (прозывать) дражнити, продражнити, (величать) величати, звеличати, (о мног.) поназивати, понарікати, пона(й)меновувати, повзивати кого, що ким, чим, яким. [Дехто звав тую квартиру катакомбою (Крим.). Їдного назвав Гавриїлом, другого Михаїлом, - усіх поназивав. (Чуб. I). Своє дитя без сорома байстрям нарікає (Шевч.). То як-же наректи мою психіку? (Крим.). Не кличте преподобним лютого Нерона (Шевч.). Тільки найгіршу жінку лахудрою кличуть (Крим.). Поступ веде за собою те, що можемо найменувати ростом особи (Доман.). Сонце найменував він небесним оком (М. Калин.). Автор наменував свого писаря таким ім'ям, що його ніхто не може вимовити (Грінч.). Нас хлопами взивали (Франко). Проклятим начинням не взивай святої арфи (Л. Укр.). То тільки собак дражнять рудими (Н.- Лев.). Народня муза так гарно звеличала Хмельницького Русином (Куліш)]. Как -вают это? - як зветься це? як кажуть на це? [В Херсонській губерні кажуть на затірку «мотузка» (Звин.)]. Он -вает себя вашим родственником - він зве себе вашим родичем. -вать кого дураком - дурнем звати (узивати, величати), назвати, дурняти (женщину: дуркати) кого, дурня завдавати, завдати, дурня загинати, загнути кому. Так называемый - так званий, так зветься, (мн.) так звуться. [Так звана слава (Грінч.). Ходить до нас, так зветься, мироносниця (Звин.). Бувають, так звуться, характерники (Звин.)];
    2) (по имени, по фамилии) звати, називати, назвати, кликати, величати кого на ім'я (на ймення, на прізвище), на(й)меновувати, на(й)менувати кого. [Та забула людей розпитати, як милого на імнячко звати (Пісня). Де-ж таки видано, щоб мати звала сина на прізвище? (Грінч.). Ой ти, дівчино, ти, мила моя, як-же тя кличе мати твоя? (Голов.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. -звать кого по имени и отчеству - назвати кого на ім'я й по батькові;
    3) (перечислять) називати, назвати кого, що (одно на одним, одно за другим), переказувати, переказати що, (о мног.) поназивати, попереказувати. [Цар переказав усе, що було в його найкращого, а чорт все кажс: «ні!» (Рудч.)]. -звал два-три имени и обчёлся - назвав два чи три (з два-три) ймення, - і край лікові (і недолік);
    4) (считать кем чем) звати, називати, назвати кого, що ким, чим, уважати, визнавати, визнати кого за кого, за що, що за що. Вы -ете это любовью? - ви це звете любов'ю (коханням)? ви вважаєте це за любов (кохання)?;
    5) (выдавать кого) виказувати, виказати кого. [Його піймано, мордовано, вимагаючи, щоб він виказав товаришів; він не виказав нікого (Грінч.)];
    6) (напрашивать) накликати, накликати, напрошувати, напросити, напрохувати, напрохати, (о мног. или в большом количестве) понакликати, наскликати, понапрошувати, понапрохувати кого. [Накличу веселих гостей (Н.-Лев.). Напросила старців і вбогих (Н.-Лев.). Нащо ти так багато людей понакликав, - де ми їх посадимо? (Харківщ.). Понапрохували гостей, а гостити не дуже є чим (Харківщ.)]. -вать гончих, охотн. - скликати, скликати, (о мног.) поскликати гончаків. Названный -
    1) названий, наречений, на(й)менований, поназиваний, пона(й)меновуваний; визнаний; виказаний;
    2) (напрошенный) накликаний, напрошений, напроханий, понакликуваний, понапрошуваний: понапрохуваний; (о гончих) скликаний.
    * * *
    I несов.; сов. - назв`ать
    1) назива́ти и звати (зву, звеш и зову, зовеш), назва́ти и мног. поназива́ти; наріка́ти, наректи́, -речу́, -рече́ш; (несов.: по имени, фамилии, кличке) кли́кати (кличу, кличеш); ( давать название) узива́ти, узва́ти и увізва́ти

    \называтьть себя — ( представляться) назива́ти, назва́ти себе

    2) (сообщать, объявлять) назива́ти, назва́ти
    II
    назва́ть (приглашать, сзывать) наклика́ти, наклика́ти, -кли́чу, кличе́ш и мног. понаклика́ти

    Русско-украинский словарь > называть

  • 12 распространять

    несов.; сов. - распростран`ить
    1) поши́рювати, -рюю, -рюєш, поши́рити; ( распростирать) розпросто́рювати, -рюю, -рюєш, розпросто́рити

    \распространять ня́ть своё влия́ние — поши́рювати сві́й впли́в

    \распространять ни́ть предложе́ние — грам. поши́рити ре́чення

    2) (делать известным, доступным многим) поши́рювати, поши́рити, несов. ши́рити; (слухи, идеи) розповсю́джувати, -джую, -джуєш, розповсю́дити, -джу, -диш, (преим. неодобрительно) розпуска́ти, розпусти́ти, -пущу́, -пу́стиш и мног. порозпуска́ти, пуска́ти, пусти́ти

    \распространять ня́ть просвещёние — поши́рювати (ши́рити) осві́ту

    \распространять ня́ть слу́х — поши́рювати (ши́рити, розповсю́джувати, розпуска́ти, пуска́ти) чу́тку (поголо́ску, по́голос)

    3) (раздавать; продавать многим) розповсю́джувати, розповсю́дити, поши́рювати, поши́рити

    \распространять ни́ть воззва́ние — розповсю́дити (поши́рити) відо́зву

    4) (испуская, рассеивать вокруг) поши́рювати, поши́рити; (перен.: вызывать какое-л. чувство, настроение) виклика́ти, ви́кликати, -кличу, -кличеш; ( наполнять запахом) наповня́ти и напо́внювати, -нюю, -нюєш за́пахом, напо́внити за́пахом, ( ароматом) напа́хувати, -па́хую, -па́хуєш, напаха́ти, (несов.: испускать аромат) видиха́ти арома́т

    \распространять ни́ть ра́дость — и

    весе́лье — ви́кликати ра́дість і весе́лість (весе́лощі)

    \распространять ни́ть у́жас — нагна́ти жа́ху, ви́кликати жа́х

    буке́т \распространять ни́л в ко́мнате арома́т — буке́т напо́внив (напаха́в) кімна́ту арома́том

    Русско-украинский словарь > распространять

См. также в других словарях:

  • кличу — КЛИЧУ, кличешь. наст. вр. от кликать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • кликати — кличу, кличеш, Пр. Кликати, позивати когось. Кличкы коня были такы: 1. білий, лого, 2. гнядий, дого, 3. карий, рого, 4. каштан, тана, 5. куций, цого, 6. сивий, вого, 7. чорний, ного, 8. мерин, рина …   Словник лемківскої говірки

  • ВЫКЛИКАТЬ — 1. ВЫКЛИКАТЬ1, выкличу, выкличешь, совер., кого что (прост.). Вызвать кого нибудь откуда нибудь криком. Кличу, кличу, никак его выкликать из лесу не могу. 2. ВЫКЛИКАТЬ2, выкликаю, выкликаешь, несовер. (к выкликнуть). 1. кого что. Вызывать по… …   Толковый словарь Ушакова

  • ВЫКЛИКАТЬ — 1. ВЫКЛИКАТЬ1, выкличу, выкличешь, совер., кого что (прост.). Вызвать кого нибудь откуда нибудь криком. Кличу, кличу, никак его выкликать из лесу не могу. 2. ВЫКЛИКАТЬ2, выкликаю, выкликаешь, несовер. (к выкликнуть). 1. кого что. Вызывать по… …   Толковый словарь Ушакова

  • Гомосексуальность — Однополая семья …   Википедия

  • Тамо далеко — «Тамо далеко» (рус. Там далеко)  сербская песня времен Первой мировой войны. Эта песня считается гимном каждого сербского солдата, который оставил свою семью и отправился на войну. Солдат поёт свою песню на греческом острове Корфу, куда он… …   Википедия

  • Биологические предпосылки гомосексуальности — Зефир и Гиацинт, Аттический сосуд из Тарквинии, ок. 480 до н. э., Бостонский Музей Искусства Портал ЛГБТ …   Википедия

  • Методологические проблемы изучения гомосексуальности — Зефир и Гиацинт, Аттический сосуд из Тарквинии, ок. 480 до н. э., Бостонский Музей Искусства Портал ЛГБТ …   Википедия

  • Однополое влечение — Зефир и Гиацинт, Аттический сосуд из Тарквинии, ок. 480 до н. э., Бостонский Музей Искусства Портал ЛГБТ …   Википедия

  • Фрейд и гомосексуальность — Зефир и Гиацинт, Аттический сосуд из Тарквинии, ок. 480 до н. э., Бостонский Музей Искусства Портал ЛГБТ …   Википедия

  • Эволюция научных взглядов на гомосексуальность — Зефир и Гиацинт, Аттический сосуд из Тарквинии, ок. 480 до н. э., Бостонский Музей Искусства Портал ЛГБТ …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»