-
1 Изъ
ngener. Verschlankung (Как существительное Verschlankung, так существительное Straffung носят здесь образный характер, дословно: придание ассортименту большей стройности, упругости тем что из него изымается нерентабельный товар.) -
2 изъ-
verbalt præf1 betegner retningen, bevægelsens udgangspunkt; styrer ofte из1 s.d.изгнать из рая uddrive, udjage af paradis2 betegner at handlingen, som i regelen er meget intens, a) føres helt igennem, at resultatet er fuldstændigt, udtømmendeисписать skrive helt op ell. udисходить весь город trave hele byen igennem (gade op og gade ned); b) bevirker udmattelse hos den, som er genstand for den: избегаться blive ell. være totalt udmattet af at fare ell. løbe omkring; præfi bet 2a) og 2b) danner ofte total aktionsart tot s.d.3 danner kvalitativ aktionsart kval s.d.4 perfektiverer visse grundverber: израсходовать bruge, give udискупаться bage, tage bad.se из- -
3 изъ-
-
4 изъ...
Χρησιμοποιείται αντί του «из...» μπροστά από γιωτισμένα φωνήεντα: «Е», «Ю», «Я» π.χ. изъездить, изъявить. -
5 изъ
приставка префиксе, ки пеш аз йотбарсарҳои «е», «ю», «я» ба чои кор фармуда мешавад: изъесть хӯрдан, хоидан; е-м. тж. изв -
6 изъёрзать
izsēdēt cauru -
7 изъёрзать
зчо́вгати, ви́човгати -
8 изъедать
изъ||едатьнесов διαβιβρώσκω, (κατά) τρώγω. -
9 изъеденный
изъ||еденныйприч. от изъесть:διαβεβρωμένος, φαγωμένος:\изъеденныйеденный молью σκωροφαγωμένος· \изъеденныйеденный червями σκουληκοφαγωμένος. -
10 дьяк
1) стар. (письмоводитель, секретарь) - дяк, дьяк [А писалъ грамоту писарь пана старостынъ дьякъ изъ Болестрашичь, именемь Дьячковичь (Гал. грам. 1359 р.)]. Думный д. - думний дяк. Дворцовый д. - палатний дяк. Митрополичий д. - мітрополітів дяк. Приказный д. - приказний дяк;2) см. Дьячок.* * *1) ист. дяк, -а2) см. дьячок -
11 изъедать
изъесть (о ржавчине) з'їдати, з'їсти, проїдати, проїсти; (о червях) точити, проточити, поточити, сточити; (о моли) їсти, поїсти; (о болезни, разрушающей ткани) з'їдати, з'їсти, проїдати, проїсти; (свищами) порити, понорити, знорити. Изъеденный - з'їдений, проїдений; проточений, поточений, сточений; поїдений, (свищами) понорений, знорений. Плод -ный червями - червивий, хробачний плід, червотока.* * *несов.; сов. - изъ`есть1) з'їда́ти, з'ї́сти (з'їм, з'їси́) и мног. поз'їда́ти, ї́сти, пої́сти; ( проедать) проїда́ти, прої́сти и мног. попроїда́ти; ( истачивать) сто́чувати, сточи́ти и мног. посто́чувати, сов. поточи́ти2) ( искусывать) куса́ти, покуса́ти, гри́зти, -зу, -зеш, погри́зти; з'їда́ти, з'ї́сти -
12 изъян
Изъянец1) (убыток) шкода, втрата, ум. втратка; см. Убыток, Потеря;2) (недостаток, повреждение) вада, ум. вадка; (порок, порча) ґанджа и ганжа, ґанч (-чи, ж. р. и -чу, м. р.), ґандж (-джи), (реже) гань (-ни), щерб (-бу), щербина, (зап.) сказа, диалект.: шварунок (-нку), з'яна (ззяна), гальмо; (в ткани) бли[е]зно (-на), бли[е]зна (-ни), сказ (-зу). [Недобрий, кажеш, борщ? А яка-ж йому (у него) вада? (Звин.). Щось дуже дешево він продає тую свиту, певне єсть якась ґанджа (Звин.). Я не можу того вола купити, бо має в ногах великий ґанч (Верхр.). У корови нема ніякої ґанчі (Кан. п.). Бувають люди з природженою ганжею (Н.-Лев.). Вся ти гарна, моя мила, нема в тобі скази (Пісня Пісень). Наче дзеркало без скази (Франко). Знаєте ви, у якому талярі який щерб (М. Вовч.). Ото тільки їй (коняці) і ззяна, що хвіст трохи короткий (Новом. п.)]. С -ном - з ґанджею, з вадою, ґанджовитий, (диал.) зя[е]нний. [Ця коняка зянна (Кат. п. Яворн.)]. Иметь из'ян - мати ваду, ґанджу, ґанджувати, ґанчувати на що. [Ґанчує на ногу кобила (Кан. п.)].* * *уменьш. изъ`янец2) (убыток, ущерб) зби́ток, -тку, шко́да -
13 изымать
изъять (вынимать) виймати, вийняти що з чого, (исключать) вилучати, вилучити, виключати, виключити що з чого, (извлекать) витягати, витягти що звідки, (о мн.) повиймати, повилучати, повиключати, повитягати. [Два доми його вийнято з замкового і міщанського присуду (Куліш)]. -ять из употребления обращения что - вивести з ужитку, вийняти (виключити) з обігу що. -ять из библиотеки книгу - взяти, вийняти, (выделить) вилучити з книгозбірні книгу. -ять документы, бумаги (при обыске) - взяти (відібрати) документи, папери (при трусі). -ять из чьего-л. ведения - вилучити що з (з-під) чийого відання, з (з-під) чиєї оруди. Из'ятый - ви(й)нятий; вилучений, виключений. -тый из обращения - виключений (винятий) з обігу, виведений з ужитку. -тые ценности - (отобранные) відібрані, (выделенные) вилучені коштовні речі, цінності, (исключённые) виключені. -тый от налогов - звільнений, вільний від податків.* * *несов.; сов. - изъ`ятьвилуча́ти, ви́лучити -
14 kundtun
за-, изъ-являть <вить> -
15 zerfressen
изъедать, разъедать <есть>, поби(ва)ть; Adjp. изъ-, разъ-еденный, побитый ( von Т) -
16 из...
(κ. изо..., изъ..., ис...) πρόθεμα.I.Χρησιμοποιείται για το σχηματισμό ρημάτων και σημαίνει:1. κατεύθυνση της ενέργειας ή της κίνησης από μέσα προς τα έξω από τα όρια ενός μέρους αφαίρεση, εξαγωγή από κάτι (αντιστοιχεί με το πρόθεμα «вы...»).2. επέκταση της ενέργειας σε όλο,το αντικείμενο, προς όλες τις κατευθύνσεις.3. φορά της ενέργειας ως το ανώτατο όριο, ολοκλήρωση της ενέργειας.4. πλήρη κατανάλωση του αντικειμένου στο οποίο μεταβαίνει η ενέργεια.5. (με το μόριο -ся) απόκτηση κάποιας ποιότητας,ιδιότητας σαν συνέπεια της συνεχούς επανάληψης μιας ενέργειας ή και αντίθεται απώλεια κάποιας ιδιότητας, ικανότητας.II.Χρησιμοποιείται για το σχηματισμό επιρρημάτων από επίθετα και σημαίνει ύπαρξη κάποιας απόχρωσης ενός χρώματος. -
17 где
нареч.1. вопр. дар куҷо, куҷо; где он живёт? ӯ куҷо зиндагӣ мекунад?2. (в этом, в том месте) дар ин ҷо, дар он ҷо; так вот - они! ана онҳо дар ин ҷо будаанд!3. неопр. разг. (где-нибудь, где-либо) дар ягон ҷо, дар ҷое4. относ. в знач. союзн. сл. ки; дом, где я живу ҳавлие, ки ман истиқомат дорам;5. в знач. частицы (для выражения сомнения) куҷо; где [уж] емӯ, старому, за молодыми поспеть! ба ин одами пир бо ҷавонон баробар шудан куҷо! <> где уст. разг. I) (кое-где; иногда) ҷо-ҷо, ҳар ҷоҳар ҷо; баъзан; где сверкнёт огонёк ҳар ҷо ҳар ҷо чароғак барқ мезанад 2) с отриц. «не» (всюду, везде) дар ҳама ҷо; уж где он не был, весь мир изъёздил ҷои надидагиаш намондааст; где бы то ни было дар ҳар ҷое, ки бошад
См. также в других словарях:
изъ... — ИЗЪ... см. Из … Энциклопедический словарь
изъ — Из изъ предлог с род. пад. (7) 1. Употребляется при обозначении места, откуда исходит, направлено действие: А поганаго Кобяка изъ луку моря отъ желѣзныхъ великыхъ плъковъ Половецкыхъ, яко вихръ выторже (Святослав). 21 22. Ту Игорь князь высѣдѣ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Изъ-Я-Ёль — Характеристика Длина 16 км Бассейн Белое море Бассейн рек Северная Двина Водоток Устье Угдым Ю · Местоположение … Википедия
Изъёль — (приток Белой Кедвы) река в России, протекает в Республике Коми. Изъёль (приток Печоры) река в РФ, протекает в Республике Коми. Изъёль (приток Чути) река в Российской Федерации, протекает в Республике Коми … Википедия
изъ… — Пишется вместо из перед е, ю, я, напр. изъявить; см. из…. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
изъ... — изъ... ИЗЪ..., прист. То же, что из... ; пишется вместо «из» перед «е», «я» (потенциально также перед «ё», «ю»), напр. изъездить, изъявить. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
изъёрзанный — изъ/ёрз/а/нн/ый … Морфемно-орфографический словарь
изъёрзать(ся) — изъ/ёрз/а/ть(ся) … Морфемно-орфографический словарь
изъёрзать — изъёрзать, изъёрзаю, изъёрзаем, изъёрзаешь, изъёрзаете, изъёрзает, изъёрзают, изъёрзая, изъёрзал, изъёрзала, изъёрзало, изъёрзали, изъёрзай, изъёрзайте, изъёрзавший, изъёрзавшая, изъёрзавшее, изъёрзавшие, изъёрзавшего, изъёрзавшей, изъёрзавшего,… … Формы слов
изъёрзаться — изъёрзаться, изъёрзаюсь, изъёрзаемся, изъёрзаешься, изъёрзаетесь, изъёрзается, изъёрзаются, изъёрзаясь, изъёрзался, изъёрзалась, изъёрзалось, изъёрзались, изъёрзайся, изъёрзайтесь, изъёрзавшийся, изъёрзавшаяся, изъёрзавшееся, изъёрзавшиеся,… … Формы слов
ИЗЪЁРЗАТЬ — ИЗЪЁРЗАТЬ, изъёрзаю, изъёрзаешь, совер. (к изъёрзывать), что (прост.). Беспокойно сидя, ерзая, протереть. Изъерзать платье. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова