Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

излагать

  • 1 излагать

    несов. излага́ть, сов. изложи́ть
    виклада́ти, ви́класти

    Русско-украинский политехнический словарь > излагать

  • 2 излагать

    несов. излага́ть, сов. изложи́ть
    виклада́ти, ви́класти

    Русско-украинский политехнический словарь > излагать

  • 3 излагать

    изложить викладати, викласти и виложити, виповідати, виповісти, виповіщати, виповістити, (выражать) висловлювати, висловити що. [Викладав свої погляди гостям (Коцюб.). Ясно й широко виповіщу свою справу (Куліш). Свої думки висловлюйте зрозуміло (Київ)]. -ть неясно - викладати невиразно, висловлювати незрозуміло, неясно. -ть своими словами - переказувати, переказати, переповідати, переповісти, викладати, викласти що своїми словами. -ть письменно - викладати, виложити (викласти) на письмі, списувати, списати що. [Хмельницький списав на папері, чого козаки од короля бажають (Куліш)]. -ть подробно (обширно, обстоятельно), коротко, сжато - викладати, висловлювати докладно (просторо, широко), коротко, стисло. -ть подробности, причины - подавати, наводити подробиці, причини. -ть своё мнение - висловлювати свою думку. -ть дело - викладати справу. Изложенный - викладений, виложений, висловлений, переказаний. [Систематично виложена теорія (Київ). Стисло висловлений зміст промови (М. Грінч.)]. Об -ном сообщается для сведения - про зазначене подається до відома. -ться - викладатися, висловлюватися, бути викладеним, висловленим.
    * * *
    I
    полата́ти, облата́ти, ви́латати
    II несов.; сов. - излож`ить
    виклада́ти, ви́класти; ( высказывать) висло́влювати, ви́словити

    Русско-украинский словарь > излагать

  • 4 изложить

    см. Излагать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > изложить

  • 5 изложить

    сов. от излагать

    Русско-украинский политехнический словарь > изложить

  • 6 изложить

    сов. от излагать

    Русско-украинский политехнический словарь > изложить

  • 7 воспроизводить

    -ся, воспроизвесть, -ся відтворювати, -ся, відтворити, -ся, репродукувати, -ся, зрепродукувати, -ся; а теснее - удавати, удати, показувати, -ся, показати, -ся, віддавати, -ся, віддати, -ся, поновляти, -ся, поновити, -ск, відновляти, -ся, відновити, -ся, відбудовувати, -ся, відбудувати, -ся. [Удавати чиюсь мову, звірячий крик. В драмі проходять події перед нашими очима, показуються живцем (Єфр.). Поновляти (поновити) в пам'яті що-н. = воспроизводить в памяти. Відновляти (відновити) минуле = воспроизводить прошлое].
    * * *
    несов.; сов. - воспроизвест`и
    відтво́рювати, відтвори́ти; несов., сов. репродукува́ти; ( излагать) виклада́ти, ви́класти; ( приводить) наво́дити, навести́; ( копировать) копіюва́ти, скопіюва́ти; ( перепечатывать) передруко́вувати, передрукува́ти

    Русско-украинский словарь > воспроизводить

  • 8 изъясняться

    изъясниться
    1) з'ясовуватися, вияснюватися и вияснятися, бути з'ясованим, виясненим;
    2) (выражаться) висловлюватися и висловлятися, висловитися; говорити. [Пишався тим, що прості люди не вміли так штучно висловлятись (Куліш)]. -няться изысканно - висловлюватися вишукано, добірно, виборно. -ться по-немецки - говорити (балакати) по-німецькому, німецькою мовою. -ться в любви - освідчатися и освідчуватися, освідчитися кому, визнавати, визнати любов (кохання) свою кому. [Він пані визнав любов свою прокляту (Самійл.)].
    * * *
    несов.; сов. - изъясн`иться
    1) (выражать, высказывать, излагать свои мысли) висло́влюватися, -лююся, -люєшся, ви́словитися, -влюся, -вишся

    \изъясняться ться в любви́ — см. объясняться 1)

    \изъясняться ться в любви́ — см. изъяснять

    2) (несов.: говорить, разговаривать) розмовля́ти, говори́ти, -ворю́, -во́риш

    \изъясняться ня́ться на мно́гих языка́х — розмовля́ти (говори́ти) багатьма́ мо́вами

    3) страд. несов. поя́снюватися, -нюється, поясня́тися, тлума́читися, витлума́чуватися, -чується; з'ясо́вуватися, -со́вується

    Русско-украинский словарь > изъясняться

  • 9 набрасывать

    набросать
    I. 1) накидати и накидувати, накидати, навергати и навергувати, навергати чого куди, де, (во многих местах) понакидати и понакидувати, понавергувати чого куди, де; (сбрасывая сверху или бросая в одно место) наскидати чого. [Не накидай стільки дров у піч, - накидає такого, що на двічі стало-б (Сл. Гр.). Понакидали діти в хаті (Харк.). Снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.). Як заспіваю пісень козацьких під кобзу, дак наскидають геть у шапку грошей (Куліш)]. Сколько сору здесь -вают на улицу - скільки сміття тут накидають на вулицю;
    2) (проект, план, чертёж и т. п.) накидати, накидати, начеркувати, начеркати, зарисовувати, зарисувати, накреслювати, накреслити (проєкт, план, рисунок). [Коцюбинський з захватом оповідав деякі сцени і накидав типи з майбутнього романа (Єфр.). На первому аркушику начеркано пером, без кольору, костел (Куліш). Що начеркав, то так в друкарню і несе (Основа 1861)]. -сать начерно - накидати начорно що. Наскоро -сать на бумаге свои мысли, план - нашвидку накидати на папері свої думки, план. [Вільно читатиму все, що він там має накидати на папері (Крим.)]. Набросанный -
    1) накиданий, наверганий, понакиданий, понакидуваний, понавергуваний;
    2) накиданий, начерканий, зарисований, накреслений.
    II. Набрасывать, набросить -
    1) накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Карпо накинув свитку на плечі (Н.-Лев.). Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло (Черніг.)]. -ть на себя что - накидати, накинути, напинати, напнути и нап'ясти на себе що, накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим. [Накинула на себе юпчину та й побігла (Грінч.). Хазяйка, хоч було тепло, напинала на плечі кожух (Коцюб.). Дощ надворі, накинься якоюсь ряднинкою, а так не йди (Звин.). Платком обкинься, бо холодно (Переясл.)]. -сить на кого тень, подозрение - накинути неславу на кого (знеславити кого), кинути підозру на кого. [Вони-б накинули неславу на ввесь край (Самійл.)];
    2) накидати, накинути, начеркувати, начеркнути; см. I. Набрасывать 2;
    3) -вать (охотн.: спускать гончих) - напускати. Наброшенный - накинутий и накинений, понакиданий; напнутий и нап'ятий.
    * * *
    I набр`асывать
    несов.; сов. - наброс`ать
    1) накида́ти, наки́дати и мног. понакида́ти; (сов.: бросая сверху или в одно место) наскида́ти; (сов.: нашвырять) наве́ргати
    2) (изображать, излагать) накида́ти, наки́дати, накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити; (сов.: быстро, наспех написать) начерка́ти

    \набрасыватьть план по́вести — накидати, наки́дати (накре́слювати, накреслити) план повісті

    II несов.; сов. - набр`осить
    1) накида́ти, наки́нути и мног. понакидати; ( одежду) напинати, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пнеш и мног. понапинати

    \набрасыватьть платок — накида́ти, накинути (напина́ти, напнути и нап'ясти́) ху́стку, покриватися, покритися ху́сткою

    \набрасыватьть тень на кого-что — перен. кидати, кинути (наки́дати, наки́нути) тінь (підо́зру) на кого-що

    2) см. набрасывать I 2)

    Русско-украинский словарь > набрасывать

  • 10 перекладывать

    перекласть и переложить
    1) перекладати, перекласти, переложити, (о мног.) поперекладати що куди, що чим, (о вещах) переташовувати, переташувати, (о мног.) попереташовувати. [Переклав (переложив) книжки з полиць до шафи (у шафу). Поперекладав пляшки сіном, щоб у дорозі (дорогою) не потовклися. З російської мови переклав (переложив) українською (на українську)]. Печка чадна, надо её -класть - грубка чадить, треба її пересипати (перекидати). -класть на счётах - перерахувати(ся), перекинути на рахівниці. -ложить из кармана в карман, из одной руки в другую - перекласти з кешені в кешеню (до кешені), з одної руки в другу. -жите книги со стола в шкаф - переложіть (поперекладайте) книги з стола (з столу) до шафи (в шафу);
    2) (положить лишку) передавати, передати чого. [Передав куті меду]. См. Передавать;
    3) муз. - переводити, перевести. -жить пьесу из одного тона в другой - перевести п'єсу з, одного тону в инший;
    4) -вать лошадей - перепрягати, перепрягти, поперепрягати коні (коней). Перекладенный и переложенный - перекладений, переложений, поперекладаний, переташований; переданий; переведений.
    * * *
    несов.; сов. - перелож`ить
    1) переклада́ти, перекла́сти и попереклада́ти; ( производить заново кладку) перемуро́вувати, перемурува́ти; (ремонтируя, переделывая) перекида́ти, переки́дати, пересипа́ти, переси́пати
    2) ( излагать в другой форме) муз., лит. переклада́ти, перекла́сти и попереклада́ти; (несов. муз.) покла́сти
    3) ( лошадей) перепряга́ти, перепрягти́ и поперепряга́ти
    4) ( класть слишком много) передава́ти, переда́ти

    Русско-украинский словарь > перекладывать

  • 11 пересказывать

    пересказать
    1) переказувати, переказати, переповідати, переповісти (-вім, -віси, -вість, вони -відять), перемовляти, перемовити що. [Не буду переповідати вам тих розмов. Переказав їм зміст оповідання. Усього й до завтрого не перекажеш. Він недочуває, то иноді разів зо три перекажеш те саме, поки почує];
    2) (рассказать многое, одно за другим) переказувати, переказати, попереказувати. [Попереказував усі казки, що знав]. -вать сплетни - см. Переносить. Пересказываемый - переказуваний, переповідуваний. Пересказанный - переказаний, переповіджений.
    * * *
    несов.; сов. - пересказ`ать
    перека́зувати, переказа́ти и поперека́зувати; ( излагать своими словами) переповіда́ти, переповісти́

    Русско-украинский словарь > пересказывать

  • 12 письменно

    листовно[е], листом, письмовно, на письмі. -но излагать - списувати. -но отвечать - відписувати, на письмі відповідати, від(по)віщати.
    * * *
    нареч.
    письмо́во, письмо́вно, на письмі́; ( письмом) листо́вно, листо́м; ( в письме) у листі́

    Русско-украинский словарь > письменно

  • 13 предпосылать

    предпослать кого, что чему посилати, послати кого, що наперед (уперед) кого, чого, (в речи, письме, книге) попереджати, попередити що чим. Своей речи он -слал длинное вступление - свою промову він попередив довгим вступом. Он -слал своей книге предисловие, оговорку - він попередив свою книгу передмовою, застереженням. Предпосланный - посланий наперед (уперед) кого. -ное книге предисловие - передмова, що попереджає книгу, поставлена на чолі книги передмова. Книге -но вступление - книгу попереджено вступом. -ться посилатися наперед, попереджатися, бути посланим наперед, попередженим. Книге -ется предисловие - в книзі попереду йде (міститься) передмова.
    * * *
    несов.; сов. - предпосл`ать
    (что чему) подава́ти, пода́ти (що перед чим); ( излагать) виклада́ти, ви́класти (що перед чим)

    Русско-украинский словарь > предпосылать

  • 14 пространно

    просторо, обшир(н)о; (о речи, письме) широко; (срв. Просторный). [Дід оповів широко про Гарасима Савчука (Грінч.). Став широко розказувати (П. Мирн.)]. -но излагать (говорить) - широко розводити(ся).
    * * *
    нареч.
    [на́дто, зана́дто, ду́же] до́вго; предо́вго; [на́дто, зана́дто, ду́же] ши́роко, [на́дто, зана́дто, ду́же] докла́дно, обши́рно; просторікува́то

    Русско-украинский словарь > пространно

  • 15 пункт

    1) пункт, точка. [(Шевченко) своїм геніяльним оком уздрів той пункт, з якого треба було дивитися на нашу минулість (Грінч.). Луцьк, Бар, Браслав, Біла Церква, Київ - ото були точки гонитви ляцької за козаками, а козацької за ляхами (Куліш)]. Сборный пункт - збірний пункт. Неприятель был разбит на всех -тах - ворога побито на всіх пунктах. Населённый пункт - населений пункт, оселя. [Тепер Коблин - незначна оселя, в якій наврядчи найдеться сот чотири селян (Ор. Лев.)]. Сторожевой пункт - сторожівня. [У панів… доволі було людей до закладування нових осад і степових сторожівень (Куліш)]. Наблюдательный пункт - спостережний пункт. Кульминационный пункт - кульмінаційний, найвищий пункт, кульмінаційна, найвища точка. Поворотный пункт - поворотний пункт, поворотка. [Од появи Енеїди Котляревського не тільки початок нового українського письменства рахуємо, а й нову поворотку позначаємо в історії українського народу (Єфр.)]. Исходный пункт - вихідний пункт, вихідна точка. Иметь своим исходным -том что - мати на вихідний свій пункт що, виходити з чого;
    2) пункт (-ту), точка, (статья) артикул (-лу). [Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Під сими загальними заголовками вмістилися усі сущні точки сеї великої суперечки (Павлик)]. Подсудимым даются вопросные -ты - підсудним дають запити, запитні пункти. Его опровергли по всем -там - його збили на всіх пунктах. Излагать, разбирать по -там - викладати по пунктах, пунктами, розбирати по пунктах.
    * * *
    пункт, -у

    Русско-украинский словарь > пункт

  • 16 читать

    1) чита́ти

    \читать в сердца́х (в душе́) — чита́ти в серця́х (в душі́)

    \читать наставле́ния (нравоуче́ния, нота́ции) — чита́ти нота́ції, дава́ти нау́ку; ( отчитывать) вичи́тувати

    2) (излагать, преподавать) виклада́ти, чита́ти

    Русско-украинский словарь > читать

См. также в других словарях:

  • излагать — См. объяснять, определять... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. излагать …   Словарь синонимов

  • ИЗЛАГАТЬ — ИЗЛАГАТЬ, изложить что, выкладывать, раскладывать; но в прямом ·знач. малоупотреб. | * объяснять, изъяснять, толковать, описывать устно или на письме. ся, быть излагаему. Излаганье ср., ·длит. изложенье ·окончат. действие по гл. | Изложенье также …   Толковый словарь Даля

  • ИЗЛАГАТЬ — ИЗЛАГАТЬ, излагаю, излагаешь (книжн.). несовер. к изложить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ИЗЛАГАТЬ — см. изложить. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • излагать — мысли • вербализация изложить историю • вербализация изложить суть • вербализация …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • излагать — ▲ высказывать ↑ (быть) в, логический, связь излагать высказывать содержание чего л. в логической последовательности (# мысли). изложить (# план). изложение (дать # чего. в чьем л. изложении. ясное #). забегать вперед (не будем #). разг: мол.… …   Идеографический словарь русского языка

  • излагать — • рассказывать, излагать, поведать, повествовать Стр. 0959 Стр. 0960 Стр. 0961 Стр. 0962 Стр. 0963 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • излагать свое мнение — высказываться, высказывать свое мнение, изливать душу, отводить душу, поднимать голос, изливаться, выражать свое мнение Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Излагать — несов. перех. Последовательно выражать что либо словами (устно или письменно). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • излагать — молчать …   Словарь антонимов

  • излагать — Заимств. из ст. сл. яз., где излагати преф. производное от лагати «класть» в соврем. значении объясняется как семантич. калька греч. ektithēmi «излагаю». Ср. докладывать, выкладывать «рассказывать» и т. д …   Этимологический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»