зіпнутися

1) to strain, to strive, to try, to endeavour; ( напружувати зусилля) to make an intense effort

2) ( до чогось) to aspire; ( домагатися) to aim at

см. спинатися

см. обпинатися

см. обтріпуватися I

см. пересіпуватися

см. розпинатися

см. сіпатися

см. стріпуватися

1) трясти́сь, тряхну́ться; ( о внезапном содрогании) вздра́гивать, вздро́гнуть; ( дрожать) трепета́ть, затрепета́ть; ( биться) колоти́ться, заколоти́ться

2) (только несоверш. - о езде) трясти́сь

дёргиваться, дёрнуться сіпатися, сіпнутися, сіпонутися, смикатися, смикнутися, смиконутися, шарпатися, шарпнутися, шарпонутися, тіпатися, тіпнутися. [Обличчя йому тіпається; оце й нічого наче, а далі як тіпнеться, так аж дивитися страшно].

* * *

несов.; сов. - дёрнуться

1) сми́катися, сми́кнутися и усилит. смикону́тися; ( подёргиваться) сі́патися, сі́пнутися и усилит. сіпону́тися, ті́патися, ті́пнутися

2) страд. несов. сми́катися, ша́рпатися, сі́патися; скубти́ся, ску́батися; то́ргатися; сми́катися, ша́рпатися; рва́тися, вирива́тися; витяга́тися; бра́тися, вибира́тися

1) ( упасть с шумом) бря́знути, торо́хнутися, тара́хнутися, тра́хнутися, ге́пнутися, ге́пнути, теле́пнутися; ( брякнуться) хря́пнутися, хрьо́пнутися, хря́снути

2) ( обо что - удариться) тара́хнутися, торо́хнутися, тра́хнутися (об що, в що)

несов.; сов. - бр`якнуться

несов.; сов. - б`якнуться

вздрогнуть здригатися, здригнутися, кидатися, кинутися, стенатися, стенутися, движіти, здвигатися, стрепехатися, стрепенутися, тріпнутися. [За кожним гуркотом грому вона неспокійно кидалася (Коцюб.). Від плачу стенається тіло худеньке (Л. Укр.)]. В. с испугу, особенно во сне - жахатися, (сов.) жахнутися. [І страху не раз набрався, аж крізь сон жахався (Свидн.). Грюкнув дверима, аж дитина жахнулася]. Он вздрогнул - він іздригнувсь, його струс(о)нуло.

* * *

несов.; сов. - вздр`огнуть

гримнутися, хряп[с]нутися, хрьопнутися, гепнутися, бехнутися.

* * *

1) лізти, (взлезать) вилазити, вилізати, злазити куди, на що, по чому; (карабкаться) дертися и дратися (деруся, -решся), видиратися, здиратися, пнутися и п'ястися (пнуся, пнешся), спинатися, (цепко) драпатися куди, на що; (слезать) злазити, злізати з чого, куди, у що; (переть) перти (пру, преш), пертися, пхатися куди, до чого, у що; срвн. Лазить и Взбираться. [Серед ліса стоїть дуб,- давай по нім лізти (Рудан.). Знову лізуть на сонце важкі, розтріпані хмари (Коцюб.). Наївся дурману та й дереться на стіну (Богодухівщ.). П'явсь, п'явсь на ту гору - не зопнеться (Чуб. I). Наймички регочуться, аж на комін спинаються (Н.-Лев.). Лядські господарі почали пертися на узграниччя всіма способами (Куліш)]. Лезть на дерево, на кровлю - лізти, ви[з]лазити, дертися, ви[з]диратися, пнутися на дерево, на покрівлю. Лезть на стену (в прям. и перен. знач.) - лізти (дертися и т. п.) на стіну. Лезть с дерева - лізти (злазити, злізати) з дерева. Лезть на четвереньках - рачки лізти, рачкувати. [Струк рачкував за їм здалека (Грінч.)]. Лезть в воду - лізти у воду. Лезть в бары, в начальство и т. п. - пнутися или п'ястися, лізти в пани, в начальники, на панську лінію гнути, (грубо) пертися, пхатися, микатися куди, до чого, у що. [Забагатіли, в пани пнуться (Слов'яносерощ.). П'явся до гетьманування на Україні (Куліш). В слов'янофіли так і претесь (Шевч.). У начальство він не пхається (Грінч.). Коли не піп, не микайся в ризи (Приказка)]. Куда ты -зешь? - куди ти лізеш, пнешся? (грубо) куди ти пхаєшся (прешся)? [Куди ти прешся,- і без тебе тісно (Л. Укр.)]. Не лезь в чужое дело - не втручайся (не вмикуйся) до чужої справи; не пхай носа до чужого проса (Номис). Лезть (приставать) к кому - лізти, в'язнути, чіплятися до кого. Лезть к горлу, с ножом к горлу к кому - з короткими гужами приставати до кого; срвн. Приставать 4. Лезть в драку - лізти, сі[и ]катися, соватися, сукатися з кулаками (з ножем и т. п.) до кого. [Чого до мене з ножакою сикаєшся? (Куліш). Кричав, совався з кулаками (Н.-Лев.). Не билася я, а вони сукалися з кулаками, а я одпихалась (Переяславщ.)]. Лезть в голову - лізти в голову, лізти (сунутися, спадати) на думку, на мислі, (фам.) пертися в голову. [Лізе на думку, наче злодій до скрині (Кон.). Такі все дурниці лізуть (спадають) на думку (Харківщ.). Їх лиця раз-у-раз сунулися мені на думку (Франко). Однісінька влізлива думка так і преться в голову (Крим.)]. Ему ничто не -зет в голову - його голови ніщо не держиться; йому до голови нічого не впхаєш (не втовчеш). Он сам в петлю -зет - він самохіть у петлю лізе (пнеться), він сам собі зашморг на шию накидає. Сапоги узки, не -зут на ногу - чоботи вузькі, не налазять на ногу. Шапка не -зет на голову - шапка не налазить на голову. Из кожи лезть - рватися (видиратися) з шкури; Срвн. Кожа. [Роблю, аж із шкури видираюся (Звин.)]. Он в карман за словом не -зет - він язика не в кешені ховає, він по слово до кешені не лізе;

2) а) (о волосах, мехе) лізти, вилазити. [Після тифу коси вилазять, лізе й лізе і кіска отака зостанеться (Борзенщ.)]; б) (о ткани) лізти, розлазитися. [Крам гнилий: так і лізе (розлазиться) в руках (Полтавщ.)].

* * *

1) лі́зти; ( взбираться наверх) вила́зити, виліза́ти; ( с трудом) де́ртися, дра́тися; ( налезать) нала́зити

2) ( во что - вмешиваться) лі́зти (в що); ( приставать) сі́катися, сучи́тися (до кого)

3) (выпадать; расползаться) лі́зти; (о волосах, шерсти) вила́зити, виліза́ти; (о ткани, коже) розла́зитися, розліза́тися