-
1 знаходитися
= знайтися1) ( відшукуватися) to be found, to turn up2) тк. док. ( не розгубитися) not to be at a loss; to find the right word to say3) тк. недок., (бути, перебувати) to be; to be located; to resideзнаходитися в дорозі — to be on one's way, to be en route
знаходитися в обігу (про гроші, товари) — to turn
знаходитися на розгляді — to be under consideration, to be pending
знаходитися у в'язниці — to be behind bars, to be inside
4) ( зміст) meaning, sense5) ( важливість) importance, significanceмати велике (мале) знаходитися — to be of great ( little) importance
надавати великого знаходитися — to attach great importance, to make much of
6) мат. value -
2 знаходитися
Iнаходи́ться, найти́сь; ( бить найденным после розысков) оты́скиваться, отыска́ться, сыска́ться, обнару́живаться, обнару́житься ( только о вещах); ( только о людях) выи́скиваться, вы́искаться; ( неожиданно появиться) откопа́ться; обрести́сьII(только несоверш. - иметь место, быть где)находи́ться; пребыва́ть; обрета́тьсяIII только соверш.роди́тьсяIV страд. з., несоверш.находи́ться; обнару́живаться; изы́скиваться; обрета́ться -
3 знаходитися
znahodytysjaдієсл. -
4 знаходитися
быць -
5 знаходитися
bulunmaq -
6 бути, знаходитися
-
7 знайтися
-
8 принцип Паулі
= принцип вилученняru\ \ [lang name="Russian"]принцип Паули, принцип исключенияde\ \ Pauliprinzipfr\ \ \ principe d'exclusion de Pauleфундаментальний закон, який полягає в тому, що дві тотожні частинки з напівцілим спіном, наприклад електрони, не можуть одночасно знаходитися в одному стані, тобто на одному і тому ж енергетичному рівні можуть знаходитися не більш двох електронів із протилежним спіном -
9 вертітися
1) ( обертатися) to turn ( round), to revolve, to rotate; ( швидко) to spin2) ( соватися) to fidget3) ( знаходитися де-небудь) to move ( among); to hang ( about)вертітися під (попід) ногами — to keep getting in the way, to be under one's feet
4) ( невідступно повертатися до того самого) to turn (on); to run (on) -
10 знайти
= знайтися; док. див. знаходити, знаходитися -
11 знайтися
см. знаходитися -
12 перебувати
perebuwatyдієсл.znajdować (się), przebywać (знаходитися, розташовуватися) -
13 лежати
1. yatmaq2. olmaq, bulunmaq (знаходитися) -
14 Гоголь, Микола Васильович
Гоголь, Микола Васильович (1809, с В. еликі Сорочинці, Полтавщина - 1852) - рос. письменник; витоки його художньої культури, зв'язки з укр. культурним середовищем, вплив на долю України зробили його невіддільним від укр. духовної історії. За соціальним станом Г. був "паном середньої руки"; сімейні зв'язки дозволяли йому одержати добру освіту в Ніжинській гімназії вищих наук, але не забезпечували належної чиновницької кар'єри. Г. відмовився від служби і педагогічної роботи, ставши з 1835 р. професійним літератором. В психологічному складі Г. сполучались риси яскраво демонстративного типу - артистизм, потреба знаходитися в центрі уваги, схильність до розіграшів та містифікацій, удавана таємничість, - з неспокоєм, самозаглибленістю і самоаналізом інтроверта, що збагачувало його художню натуру. В літературу Г. увійшов "Вечорами на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832), де повного мірою виявилося його глибоке проникнення в образність укр. міфології. Світ "Вечорів", забарвлений оптимізмом і радістю життя, є контрастною паралеллю до понурого буття Петербурга; в оповідках "Рудого Панька" всі ознаки карнавальності - переодягання, кожухи назворот, дотепні лайки, раблезіанська зажерливість. Образ Дніпра розростається до символу світової ріки, що поєднує "наш світ" із "тим", "нижнім", заглянути в який так само недозволено, як в очі зла. Ця тема посилюється в збірці "Миргород", де Хома Брут здійснює "шаманський політ", заглядаючи в середину вод Дніпра з "млосно-страшною насолодою" і зрештою гинучи від погляду Вія. Образ зустрічі поглядом зі світовим злом зустрічаємо і в Петербурзьких повістях ("Портрет"). Тут провідною темою стає імперська столиця; Г. створює соціологічно точні реалістичні картини і своєрідну "петербурзьку міфологію". Місто набуває рис нереального простору - антисвіту, в якому сіра безкольоровість дня-буденності не протистоїть примарності ночі. На одному полюсі - свідомість, яка ковзає по поверхні абсурду буття, майже не затримуючись на безглуздості ситуацій, на другому - самосвідомість, що набуває рис відчуження від людини її другого "Я" ("Ніс"). Тема роздвоєння і двійника звучить також в "Тарасі Бульбі" (Остап - Андрій). Двійником самого Г. став його персонаж - Хлєстаков ("Ревізор", 1836). Він заповнює собою ту соціальну форму, що наготована для нього суспільством і в яку він потрапив випадково, ставши для провінційного міста всім та сам залишився нічим. Вершина творчості Г. - "Мертві душі" (перший том). Твір названо поемою, що навіювало аналогії з Дайте: подорож Чичикова повторювала ідею оцінки людських пороків через розміщення їхніх носіїв у колах пекла. Тільки архітектоніка Дантового пекла точна, а в країні мертвих душ панує хаос ("дороги розповзалися в усі боки, мов раки, коли їх висиплють з мішка"). Образи поеми Г. - це ніби двійники нормальних і навіть позитивних людей "середнього світу", тільки спущені в "нижній світ" і тому мають карнавальні, сміхові, сюрреалістичні риси. Тема маленької людини набуває тут нового звучання: Чичиков просто "бере, як усі", але приниженість робить його прагнення вибитися "нагору" потворно сильним. Торгуючи небіжчиками, Чичиков набуває рис антихриста, оскільки смерть робить кріпаків рівними їх власникам, а Чичиков немов би вдруге їх покріпачуе. Продовження подорожі Чичикова мало привести всіх до прозріння і порятунку, але великої поеми очищення у Г. не вийшло. Через карнавальність і сміх Г. у "нижньому світі" відчував щось страшне і абсурдне. Спроби ж Г.-романтика знайти опертя для веселої сили життя у загальноприйнятій системі цінностей призводили до жалюгідних результатів. Відчуваючи, що він не виконає свого обов'язку перед людством, Г. написав твір "Вибрані місця з листування з друзями" (1847), який викликав велике обурення і в консервативних, і в ліберально-демократичних читачів. Г. готовий припустити, що Христос був не Богом, а людиною, але рівною Богу тому, що любив усіх "просто так". Захищаючи самодержавство, Г. хоче бачити функцію царя в державі саме в цій любові до підлеглих. Але вчити кожного його власній майстерності ніхто не може, бо кожен є "майстер своєї майстерності". Г. формулює ідеї, від яких відштовхувались пізніше спроби реформувати філософію рос. православ'я.[br]Осн. тв.: цикл повістей "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832) - "Сорочинський ярмарок", "Ніч перед Різдвом" та ін.; "Тарас Бульба", "Старосвітські поміщики", "Вій" та ін.; повісті "Ніс" (1836), "Портрет" (1835), "Шинель" (1842), комедія "Ревізор" (1836), поема "Мертві душі" (1842) та ін.М. ПоповичФілософський енциклопедичний словник > Гоголь, Микола Васильович
-
15 предикація
ПРЕДИКАЦІЯ - співвіднесення змісту висловлювання з дійсністю; віднесення змісту предиката до змісту суб'єкта. Поняття П. зустрічається вже в античних логіках, де воно розглядалося не стільки в плані акту, скільки у вигляді десяти аристотелівських категорій (предикаментів), а згодом - у вигляді п'яти типів предикатів (предикабілій) у Порфирія. У середньовічній схоластичній логіці сформувалося поняття П. як акту пізнання (apprehensio complex, або complexio - з'єднання, складання), на відміну від поняття П. як акту простого вбачання речі (apprehensio simplex). "З'єднання" відображує те, що у зовнішньому світі виступає сполученим і не може бути репрезентоване простим поняттям. У цій логіці були детально розроблені такі види П., як деномінативна, пряма, сутнісна, формальна, природна та інтелектуальна. їх пізніше використає Пірс у своїй праці "Дослідження з логіки" (1883). Учення схоластів знайшли продовження й розвиток і в логічній системі Рассела. За Расселом, "речі" іменуються окремими словами, а "події" не можуть бути взагалі поіменовані, вони виражаються особливою мовною формою - пропозицією, тобто П. Якщо схоластами в цілому П. розумілася тільки як ствердження або заперечення ознаки (предиката) відносно субстанції (суб'єкта) за формулами "S є Р" і "S не є Р", то сучасна логіка виділяє три основних види предикації: 1) множина включається в множину (d); 2) елемент включається в множину (є); 3) встановлюється еквівалентність (s), тобто П. зводиться до значення зв'язки "бути". У вузькому розумінні тільки ці операції називаються в логіці П. У ширшому сенсі в поняття "П." включаються багатомісні предикатні відношення типу "бути родичем", "бути знайомим з...", "знаходитися південніше від...", "бути ближче до.., ніж до..."іт.п., які повніше розкривають функції П. у природних мовах.Д. Кирик
См. также в других словарях:
знаходитися — джуся, дишся, недок., знайти/ся, знайду/ся, зна/йдешся і рідко ізнайти/ся, найду/ся, на/йдешся, док. 1) Бувати виявленим унаслідок розшуків; відшукуватися (про кого або що небудь загублене, втрачене, зникле). 2) Бути в наявності; виявлятися. ||… … Український тлумачний словник
знаходитися — див. знайтися … Словник синонімів української мови
знаходитися — дієслово недоконаного виду відшукуватися; бути в наявності … Орфографічний словник української мови
знайдуватися — знаходитися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
найдоватися — знаходитися, перебувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
бути — теп. ч. усіх осіб одн. і мн.; має форму є, рідше єсть, арх. 2 ос. одн. єси, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була/, було/; мн. були/; недок. 1) Існувати. •• Бу/дьмо! традиційний тост за частування вином, горілкою. 2) Уживається на означення наявності … Український тлумачний словник
вертітися — рчу/ся, рти/шся, недок. 1) Рухатися, повертатися в різні боки. || Обертатися. || Лежати, сидіти, стояти неспокійно, весь час міняючи положення. 2) розм. Знаходитися де небудь чи біля кого , чого небудь, перебуваючи в русі, не залишаючись на… … Український тлумачний словник
взаємозалежати — жу, жиш, недок. Знаходитися у взаємній залежності, залежати один від одного … Український тлумачний словник
видиратися — а/юся, а/єшся, недок., ви/дертися і ви/дратися, деруся, дерешся, док. 1) З труднощами вириватися від кого небудь або вибиратися звідкись. || перен., розм. Відшукуватися, знаходитися (про кого небудь небажаного). 2) З труднощами, здебільшого… … Український тлумачний словник
винаходитися — иться, недок., ви/найтися, йдеться, док. Те саме, що знаходитися 1) … Український тлумачний словник
виситися — иться, недок. Вирізнятися висотою, міститися, знаходитися високо; височіти … Український тлумачний словник